Постанова

від 01.10.2019 по справі 910/17407/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2019 р. Справа№ 910/17407/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Пашкіної С.А.

Мартюк А.І.

секретар судового засідання : Гуцал О.В.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 01.10.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Філії "Науково-виробничий центр технічної діагностики "Техдіагаз"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 05.04.2019 (повний текст складено та підписано 15.04.2019)

у справі №910/17407/18 (суддя - Спичак О.М.)

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Філії

"Науково - виробничий центр технічної діагностики "Техдіагаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХОЙЛ НК"

про стягнення 3 725 628, 35 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Укртрансгаз в особі Філії Науково-виробничий центр технічної діагностики Техдіагаз (надалі - АТ "Укртрансгаз", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХОЙЛ НК (надалі - ТОВ "Техойл НК", відповідач) про стягнення 230 748, 06 грн. пені, штрафу у розмірі 7% від вартості товарів, поставку яких прострочено понад тридцять днів в сумі 196 200,29 грн., 10 % штрафу від вартості договору у розмірі 3 298 680, 00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив про неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором про закупівлю №ТДГ-48/1806000027 від 04.06.2018 в частині видачі товару на АЗС постачальника (здійснення заправки транспортних засобів позивача).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.04.2019 у справі №910/17407/18 позовні вимоги задоволено частково.

Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача штраф в сумі 299 880 грн. та судовий збір в сумі 4 498, 20 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем порушено умови договору щодо повернення товару з відповідального зберігання, тобто наявні підстави для застосування до останнього заходів відповідальності, що передбачені умовами п.7.8 Договору №ТДГ-48/1806000027 від 04.06.2018. При цьому, місцевий господарський суд зазначив, що при застосуванні вказаного заходу відповідальності, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. У даному випадку нарахування позивачем штрафу у відповідності до п.7.8 Договору за кожну відмову відповідача у видачі пального на АЗС на підставі електронної картки є необґрунтованим та призводить до подвійної від повільності постачальника за одне і теж саме порушення зобов`язання - відмови у видачі товару з відповідального зберігання. За таких обставин, обґрунтованим є стягнення з відповідача штрафу за порушення умов договору щодо повернення товару з відповідального зберігання в сумі 299 880, 00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2019 у справі №910/17407/18 в частині відмови у стягненні пені в розмірі 0,1 % вартості товарів, поставку яких недопоставлено за кожний день такого прострочення, що складає 230 748, 06 грн.; штрафу у розмірі 7% від вартості товарів, поставку яких прострочено понад тридцять днів у сумі 196 200, 29 грн.; штрафу у розмірі 10 % від вартості договору у разі відмови у видачі товару позивачу з відповідального зберігання, що складає 2 998 800, 00 грн. Витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача у справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог прийняте при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, а також таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що встановлені матеріалами справи факти відмови відповідача у передачі палива є окремими порушеннями Договору, положення п. 7.8 якого не містять жодних обмежень щодо застосування цього виду відповідальності при повторному невиконанні відповідачем своїх зобов`язань, відтак апелянт (позивач) вважає належним своє право на витребування оплати штрафу за кожний випадок, коли відповідач відмовляв йому у поверненні товару.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2019, апеляційну скаргу Акціонерного товариства Укртрансгаз в особі Філії Науково-виробничий центр технічної діагностики Техдіагаз передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя - доповідач) Зубець Л.П., судді Мартюк А.І., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №910/17407/18 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Укртрансгаз в особі Філії Науково-виробничий центр технічної діагностики Техдіагаз на рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2019, розгляд якої призначено на 26.06.2019.

26.06.2019 розгляд справи №910/17407/18 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Філії "Науково-виробничий центр технічної діагностики "Техдіагаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2019 - не відбувся, у зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) - Зубець Л.П. на лікарняному.

Відповідно до витягу з повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2019, у зв`язку з перебуванням судді Мартюк А.І., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, для вирішення питання щодо руху апеляційної скарги визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Зубець Л.П. (суддя - доповідач), судді Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2019 справу №910/17407/18 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Укртрансгаз в особі Філії Науково-виробничий центр технічної діагностики Техдіагаз на рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2019 прийнято до провадження визначеним вище складом колегії суддів та призначено до розгляду в судовому засіданні на 26.08.2019.

При підготовці справи до слухання встановлено, що при виготовленні тексту ухвали Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2019 у цій справі, в тексті ухвали допущено описку, а саме помилково зазначено дату слухання.

Відповідно до витягу з повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2019, у зв`язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, для вирішення питання щодо виправлення описки в зазначеній вище ухвалі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Зубець Л.П. (суддя - доповідач), судді Мартюк А.І., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2019 справу №910/17407/18 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Укртрансгаз в особі Філії Науково-виробничий центр технічної діагностики Техдіагаз на рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2019 прийнято до провадження визначеним вище складом колегії суддів. Виправлено допущену описку у пункті другому резолютивної частини ухвали Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2019 у цій справі.

Пункт другий резолютивної частини ухвали Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2019 у справі №910/17407/18 викладено в редакції:

2. Призначити до розгляду в судовому засіданні справу №910/17407/18 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Укртрансгаз в особі Філії Науково-виробничий центр технічної діагностики Техдіагаз на рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2019. Судове засідання відбудеться 28.08.2019 об 15 год. 40 хв. в приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка,1 літера А в залі судових засідань №12. .

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 10.09.2019.

Відповідно до витягу з повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2019, у зв`язку з перебуванням судді Пашкіної С.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Зубець Л.П. (суддя - доповідач), судді Мартюк А.І., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 справу №910/17407/18 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Укртрансгаз в особі Філії Науково-виробничий центр технічної діагностики Техдіагаз на рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2019 прийнято до провадження визначеним вище складом колегії суддів.

У судовому засіданні 10.09.2019 оголошено перерву на 01.10.2019.

У зв`язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2019, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Зубець Л.П. (суддя - доповідач), судді Пашкіна С.А., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 справу №910/17407/18 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Укртрансгаз в особі Філії Науково-виробничий центр технічної діагностики Техдіагаз на рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2019 прийнято до провадження визначеним вище складом колегії суддів.

В судове засідання 01.10.2019 з`явився представник позивача та надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судове засідання 01.10.2019 своїх повноважних представників не направив, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, враховуючи, що судом при розгляді апеляційної скарги було вжито всіх передбачених законом дій з метою забезпечення прав сторін щодо участі у розгляді спору, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та без участі представника відповідача.

Згідно ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В судовому засіданні 01.10.2019 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, відзиві на неї та письмових поясненнях, заслухавши думку представників учасників судового процесу, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з наступних підстав.

04.06.2018 між Акціонерним товариством в особі в особі Філії Науково-виробничий центр технічної діагностики Техдіагаз (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕХОЙЛ НК (постачальник) було укладено Договір про закупівлю №ТДГ-48/1806000027 (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору постачальник зобов`язується з моменту підписання цього договору до 30.11.2019 передати у власність покупцеві товари - нафта і дистиляти (бензин та дизельне паливо) код 09130000-9 згідно ДК 021/215 ЄЗС , зазначені в специфікації, яка наведена у додатку №1 до цього договору, а покупець прийняти і оплатити такі товари.

За умовами п.1.2 Договору №ТДГ-48/1806000027 від 04.06.2018 право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі товару в резервуарах АЗС постачальника на підписаного сторонами акту приймання-передачі.

Постачальник на підтвердження виконання свого зобов`язання за договором надає покупцю на зворотній основі електронні картки на пальне (п.1.3 Договору).

Пунктом 1.6 Договору сторони погодили, що у випадках передбачених цим договором покупець має право передати визначений ним обсяг товарів на відповідальне зберігання постачальнику, а постачальник зобов`язується зберігати товари покупця у схоронності.

У відповідності до п.3.1 Договору загальна вартість договору становить 2 998 800 грн., в тому числі, податок на додану вартість 20% - 499 800 грн.

У п.п.4.1, 4.2 Договору вказано, що покупець оплачує постачальнику товари протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі товарів. Оплата товарів здійснюється покупцем на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі товарів згідно виписаних постачальником рахунків, в яких вказуються конкретний асортимент, кількість та ціна товарів. Рахунки на оплату можуть бути передані або надані іншій стороні в оригіналі або у копії факсимільним зв`язком або електронною поштою (із подальшим надсилання оригіналів).

Строк поставки товарів: з дня укладання договору до 30.11.2019р. Поставка товарів може здійснюватись окремими партіями. Обсяг і асортимент кожної партії визначається покупцем самостійно у письмовій формі заяви-анкети на поставку товару, зразок якої наведено в додатку №6 до цього договору. Відпуск товарів здійснюється на підставі електронних карток на пальне (п.п.5.1-5.3 Договору).

Відповідно до п.5.5 Договору підтвердженням фактичного одержання покупцем товару на АЗС є чек з POS-терміналу та фіскальний чек ЕККА. Вартість товару, яка зазначається в фіскальному чеку ЕККА, зазначається довідково і не змінює вартість, узгоджену сторонами в акті приймання-передачі товару.

Пунктом 6.2.13 Договору передбачено право покупця передати визначений ним обсяг товару на відповідальне зберігання постачальнику.

Одночасно, пунктом 6.3.14 визначено обов`язок продавця у випадку приймання товарів на відповідальне зберігання, зберігати товар у резервуарах АЗС і повернути товари покупцю у схоронності.

Положеннями п.7.6 Договору сторони погодили, що за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожен день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад тридцять днів постачальник додатково сплачує штраф в розмірі 7% вартості товарів, поставку яких прострочено.

Згідно з. п. 7.8 Договору у разі відмови покупцю у передачі товару на АЗС, що знаходиться на відповідальному зберіганні у постачальника, крім випадків зазначених у п.6.4.11, 7.4 цього Договору, постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 10 відсотків від вартості цього договору.

Цей Договір набирає чинності з дня підписання його сторонами і діє до 30 листопада 2019р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення згідно умов цього договору (п.10.1 Договору).

Згідно п.п.6,7 додатку №5 до Договору сторони погодили, що покупець передає прийнятий за актом приймання-передачі товарів обсяг товарів постачальнику на відповідальне зберігання в резервуарах АЗС постачальника. Отримання товарів зі зберігання покупцем відбувається в момент передачі товарів (заправки в автотранспортні засоби) покупцю (довіреній особі покупця) в місцях поставки - АЗС постачальника.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

П. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Договором на підставі ст. 626 ЦК України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.ст. 6, 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Як вбачається з умов Договору, він є змішаним та містить умови щодо постачання та щодо зберігання нафтопродуктів.

За договором поставки в силу приписів ст. 712 ЦК України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 655 ЦК України) одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов`язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.

Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України унормовано, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

На момент розгляду спору договір є чинним, що не оспорюється сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно вказано в рішенні суду першої інстанції, на виконання Договору 06.06.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕХОЙЛ НК було поставлено, а Акціонерним товариством в особі в особі Філії Науково-виробничий центр технічної діагностики Техдіагаз прийнято товар, а саме бензин та дизельне паливо на суму 2 998 800 грн., що підтверджується актом приймання - передачі товару №НКН-000878 від 06.06.2018 та видатковою накладною №НКН-000878 від 06.06.2018. Вказані акт та видаткова накладна підписані представниками обох сторін та скріплені печатками суб`єктів господарювання.

06.06.2018 Акціонерним товариством Укртрансгаз в особі Філії Науково-виробничий центр технічної діагностики Техдіагаз було передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕХОЙЛ НК прийнято на відповідальне зберігання в резервуарах АЗС постачальника бензин та дизельне пальне, яке було придбано покупцем. На підтвердження передання товару на відповідальне зберігання позивачем було представлено суду акт приймання-передачі товару від 06.06.2018.

Товар, який було поставлено відповідно до видаткової накладної №НКН-000878 від 06.06.2018 згідно вказаного вище правочину було оплачено покупцем, що підтверджується платіжним дорученням №2028 від 09.07.2018 на суму 2 998 800 грн.

15.06.2018 постачальником було передано покупцю картки для відпуску пального на АЗС, про що контрагентами складено та підписано акт приймання-передачі карт.

За умовами п.п. 6.3.4, 6.3.5 Договору постачальник зобов`язався передавати покупцю (довіреній особі покупця) товари на АЗС на умовах цього Договору при умові пред`явлення картки на пальнета. Відпускати товар на АЗС в автотранспортний засіб покупця (довіреній особі покупця) на його вимогу згідно заявленим видам, маркам товарів та їх кількості, з урахуванням добового ліміту, що обліковується на картці на пальне.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач, зокрема, зазначив про порушення відповідачем п.п. 6.3.4, 6.3.5 Договору, а саме безпідставну відмову у заправці транспортних засобів позивача.

За поясненнями позивача, починаючи з 08.10.2018 за пред`явленням електронних карток на пальне позивач почав отримувати товар з відповідального зберігання на АЗС постачальника, зокрема у період з 01.10.2018 по 31.10.2018 було отримано палива на суму 82 960,60 грн., а за період з 01.11.2018 по 30.11.2018 на суму 123 112,45 грн.

Починаючи з 07.11.2018 відповідачем було відмовлено у видачі бензину та дизельного палива на підставі електронних карток на АЗС. Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕХОЙЛ НК обставини припинення видачі товару з відповідального зберігання протягом розгляду справи спростовано не було.

Враховуючи наведені обставини, посилаючись на порушення відповідачем своїх обов`язків за Договором в частині видачі товару на АЗС постачальника, позивачем було нараховано пеню та штраф за порушення строків поставки (п.7.6 Договору) та штраф за відмову у передачі товару покупцю на АЗС (п.7.8 Договору).

Так, в силу положень ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (п. 1 ст. 218 ГК України).

Порушенням зобов`язання на підставі ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. (ч.ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Дослідивши обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вимоги позивача в частині стягнення пені та штрафу за порушення строків поставки товару є безпідставними та задоволенню не підлягають з урахуванням наступного.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч.1 ст.662 ЦК України).

У відповідності до ст.664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Статтею 688 ЦК України на покупця покладено обов`язок повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Як вказувалось вище, на виконання умов Договору Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕХОЙЛ НК було поставлено, а Акціонерним товариством Укртрансгаз в особі Філії Науково-виробничий центр технічної діагностики Техдіагаз прийнято товар, а саме бензин та дизельне паливо на суму 2 998 800 грн., що підтверджується актом приймання - передачі товару №НКН-000878 від 06.06.2018 та видатковою накладною №НКН-000878 від 06.06.2018. Вказані акт та видаткова накладна підписані представниками обох сторін та скріплені печатками суб`єктів господарювання.

Умовами договору встановлено, що строк поставки товарів становить з дати укладення цього Договору до 30.11.2019 (п.5.1 Договору).

З матеріалаів справи вбачається, що зобов`язання з поставки товару було фактично виконано ще 06.06.2018.

Отже зобов`язання відповідача перед позивачкм по поставці є припиненим у зв`язку з його виконанням, натомість між сторонами продовжуються правовідносини пов`язані зі зберіганням поставленого товару.

Підставою для нарахування штрафу та пені позивачем визначено п.7.6 Договору, згідно змісту якого за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожен день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад тридцять днів постачальник додатково сплачує штраф в розмірі 7% вартості товарів, поставку яких прострочено.

Проте, з огляду на встановлення судом першої інстанції обставини, які були перевірені судом апеляційної інстанції, вимоги позивача про стягнення пені в сумі 230 748,06 грн. та штрафу в сумі 196 200,29 грн. за порушення строків поставки товару є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Так, пунктом 1.6 Договору передбачено, що у випадках передбачених цим договором покупець має право передати визначений ним обсяг товарів на відповідальне зберігання постачальнику, а постачальник зобов`язується зберігати товари покупця у схоронності.

Пунктом 6.2.10 Договору передбачено право покупця передати визначений ним обсяг товару на відповідальне зберігання постачальнику.

Згідно п.п.6,7 додатку №5 до Договору сторони домовились про те, що покупець передає прийнятий за актом приймання-передачі товарів обсяг товарів постачальнику на відповідальне зберігання в резервуарах АЗС постачальника. Отримання товарів зі зберігання покупцем відбувається в момент передачі товарів (заправки в автотранспортні засоби) покупцю (довіреній особі покупця) в місцях поставки - АЗС постачальника.

06.06.2018 Акціонерним товариством Укртрансгаз в особі Філії Науково-виробничий центр технічної діагностики Техдіагаз було передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕХОЙЛ НК прийнято на відповідальне зберігання в резервуарах АЗС постачальника бензин та дизельне пальне, яке було придбано покупцем. На підтвердження передання товару на відповідальне зберігання позивачем було представлено суду акт приймання-передачі товару від 06.06.2018.

Матеріалами справи підтверджено, що починаючи з 07.11.2018 відповідачем було відмовлено у видачі бензину та дизельного палива на підставі електронних карток на АЗС, що є порушенням взятих на себе зобов`язань за Договором.

Пунктом 7.8 Договору унормовано, що у разі відмови покупцю у передачі товару на АЗС, що знаходиться на відповідальному зберіганні у постачальника, крім випадків зазначених у п.6.4.11, 7.4 цього договору, постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 10 відсотків від вартості цього договору.

З огляду на порушення відповідачем умов Договору щодо повернення товару з відповідального зберігання, правомірним є висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для застосування до відповідача заходів відповідальності, що передбачені умовами п.7.8 Договору №ТДГ-48/1806000027 від 04.06.2018.

При цьому, при застосуванні вказаного заходу відповідальності, суд зазначає, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

У даному випадку суд зазначає, що нарахування позивачем штрафу у відповідності до п.7.8 Договору за кожну відмову відповідача у видачі пального на АЗС на підставі електронної картки є необґрунтованим та призводить до подвійної відповідальності постачальника за одне і теж саме порушення зобов`язання - відмови у видачі товару з відповідального зберігання.

За таких обставин, обґрунтованими є вимоги позивача лише в частині стягнення з відповідача штрафу за порушення умов договору щодо повернення товару з відповідального зберігання в сумі 299 880 грн. (2 998 800* 10%), в решті вказані вимоги підлягають залишенню без задоволення.

Дослідивши наведені вище норми та положення Договору, а також доводи позивача які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог лише в частині стягнення 299 880, 00 грн. штрафу за відмову у поверненні майна з відповідального зберігання, в іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв`язку з необґрунтованістю.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Положеннями ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За змістом ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи та не спростовують висновків місцевого господарського суду, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта (позивача).

Керуючись ст.ст. 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Філії "Науково-виробничий центр технічної діагностики "Техдіагаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2019 у справі №910/17407/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2019 у справі №910/17407/18 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Акціонерним товариством "Укртрансгаз" в особі Філії "Науково-виробничий центр технічної діагностики "Техдіагаз".

4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2019 у справі №910/17407/18, зупинену ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2019.

5. Матеріали справи №910/17407/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено - 15.10.2019.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді С.А. Пашкіна

А.І. Мартюк