Постанова

від 23.01.2020 по справі 910/17407/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/17407/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.,

за участю представників:

позивача - Васійчук Л. Ф.,

відповідача - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства Укртрансгаз

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2019 (суддя Спичак О. М.)

і постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 (головуючий суддя Зубець Л. П., судді Пашкіна С. А., Мартюк А. І.)

у справі № 910/17407/18

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії Науково-виробничий центр технічної діагностики "Техдіагаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю Техойл НК

про стягнення 3 725 628,35 грн,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі Філії Науково-виробничий центр технічної діагностики "Техдіагаз" (далі - АТ Укртрансгаз , позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХОЙЛ НК (далі - ТОВ ТЕХОЙЛ НК , відповідач) про стягнення 230 748, 06 грн пені, штрафу у розмірі 7% від вартості товарів, поставку яких прострочено понад тридцять днів у сумі 196 200,29 грн, 10 % штрафу від вартості договору у розмірі 3 298 680, 00 грн.

2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив про неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором про закупівлю від 04.06.2018 № ТДГ-48/1806000027 (далі - Договір) в частині видачі товару на АЗС постачальника (здійснення заправки транспортних засобів позивача).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.04.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019, позов задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача штраф у сумі 299 880,00 грн та судовий збір у сумі 4 498,20 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив умови договору щодо повернення товару з відповідального зберігання, тобто наявні підстави для застосування до останнього заходів відповідальності, що передбачені умовами пункту 7.8. Договору.

5. З огляду на встановлені місцевим господарським судом обставини поставки відповідачем товару покупцю у відповідності до умов Договору, а саме: бензин та дизельне паливо на суму 2 998 800 грн, що підтверджується актом приймання-передачі товару № НКН-000878 від 06.06.2018 та видатковою накладною № НКН-000878 від 06.06.2018, суд першої інстанції дійшов висновку щодо безпідставності позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 230 748,06 грн та штрафу в сумі 196 200,29 грн та відсутності підстав для їх задоволення.

6. Щодо позовної вимоги про стягнення штрафу за кожну відмову відповідача у видачі пального на АЗС на підставі електронної картки місцевий господарський суд зазначив, що вона є необґрунтованою та призведе до подвійної відповідальності постачальника за одне і теж саме порушення зобов`язання - відмову у видачі товару з відповідального зберігання.

7. Апеляційний господарський суд залишив рішення суду першої інстанції без змін з тих же підстав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. АТ Укртрансгаз , не погоджуючись з ухваленими рішеннями, звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

9. Скаржник вважає рішення судів попередніх інстанцій незаконними, необґрунтованими та такими, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме норм статей: 525, 526, 530, 549, 610, 612, 614, 625, 629, 662, 664, 688 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України); 193, 217, 218, 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України), 73, 76, 79, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Доводи інших учасників справи

10. Відповідач не надав відзив на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. 04.06.2018 між Акціонерним товариством в особі в особі Філії "Науково-виробничий центр технічної діагностики "Техдіагаз" (покупець) і ТОВ "ТЕХОЙЛ НК" (постачальник) укладено Договір про закупівлю №ТДГ-48/1806000027 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується з моменту підписання цього договору до 30.11.2019 передати у власність покупцеві товари - нафта і дистиляти (бензин та дизельне паливо) код 09130000-9 згідно з ДК 021/215 "ЄЗС", зазначені в специфікації, яка наведена у додатку №1 до цього договору, а покупець прийняти і оплатити такі товари.

12. За умовами пункту 1.2 Договору право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі товару в резервуарах АЗС постачальника на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі.

13. Постачальник на підтвердження виконання свого зобов`язання за договором надає покупцю на зворотній основі електронні картки на пальне (пункт 1.3).

14. Пунктом 1.6 Договору сторони погодили, що у випадках передбачених цим договором покупець має право передати визначений ним обсяг товарів на відповідальне зберігання постачальнику, а постачальник зобов`язується зберігати товари покупця у схоронності.

15. У відповідності до пункту 3.1 Договору загальна вартість договору становить 2 998 800 грн, в тому числі, податок на додану вартість 20% - 499 800 грн.

16. У пунктах 4.1, 4.2 Договору вказано, що покупець оплачує постачальнику товари протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі товарів. Оплата товарів здійснюється покупцем на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі товарів згідно виписаних постачальником рахунків, у яких вказуються конкретний асортимент, кількість та ціна товарів. Рахунки на оплату можуть бути передані або надані іншій стороні в оригіналі або у копії факсимільним зв`язком або електронною поштою (із подальшим надсилання оригіналів).

17. Строк поставки товарів: з дня укладання договору до 30.11.2019. Поставка товарів може здійснюватися окремими партіями. Обсяг і асортимент кожної партії визначається покупцем самостійно у письмовій формі заяви-анкети на поставку товару, зразок якої наведено в додатку №6 до цього договору. Відпуск товарів здійснюється на підставі електронних карток на пальне (пункти 5.1-5.3).

18. Відповідно до пункту 5.5 Договору підтвердженням фактичного одержання покупцем товару на АЗС є чек з POS-терміналу та фіскальний чек ЕККА. Вартість товару, яка зазначається в фіскальному чеку ЕККА, зазначається довідково і не змінює вартість, узгоджену сторонами в акті приймання-передачі товару.

19. Пунктом 6.2.13 Договору передбачено право покупця передати визначений ним обсяг товару на відповідальне зберігання постачальнику.

20. Одночасно, пунктом 6.3.14 визначено обов`язок продавця у випадку приймання товарів на відповідальне зберігання, зберігати товар у резервуарах АЗС і повернути товари покупцю у схоронності.

21. За умовами пунктів 6.3.4, 6.3.5 Договору постачальник зобов`язався передавати покупцю (довіреній особі покупця) товари на АЗС на умовах цього Договору при умові пред`явлення картки на пальне та відпускати товар на АЗС в автотранспортний засіб покупця (довіреній особі покупця) на його вимогу згідно заявленим видам, маркам товарів та їх кількості, з урахуванням добового ліміту, що обліковується на картці на пальне.

22. Цей Договір набирає чинності з дня підписання його сторонами і діє до 30.11.2019, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення згідно умов цього договору (пункт 10.1).

23. На виконання умов Договору 06.06.2018 ТОВ "ТЕХОЙЛ НК" поставлено, а Акціонерним товариством в особі в особі Філії "Науково-виробничий центр технічної діагностики "Техдіагаз" прийнято товар, а саме бензин та дизельне паливо на суму 2 998 800 грн, що підтверджується актом приймання - передачі товару №НКН-000878 від 06.06.2018 та видатковою накладною №НКН-000878 від 06.06.2018. Вказаний товар покупець оплатив 09.07.2018 відповідно до платіжного доручення №2028 від на суму 2 998 800 грн.

24. 06.06.2018 АТ "Укртрансгаз" передало, а ТОВ "ТЕХОЙЛ НК" прийняло на відповідальне зберігання в резервуарах АЗС постачальника бензин та дизельне пальне, яке було придбано покупцем, що підтверджується актом приймання-передачі товару від 06.06.2018.

25. 15.06.2018 постачальник передав покупцю картки для відпуску пального на АЗС, про що контрагентами складено та підписано акт приймання-передачі карток.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

26. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

27. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

28. Звертаючись з цим позовом, позивач, посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов`язань за Договором в частині видачі товару за АЗС постачальника, просить стягнути з відповідача пеню та штраф за порушення строків поставки (пункт 7.6 Договору) і штраф за відмову у передачі товару покупцю на АЗС (пункт 7.8 Договору).

29. Відповідно до частин першої, другої, сьомої статті 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

30. Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

31. За змістом статей 525-527 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

32. Порушенням зобов`язання на підставі статті 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

33. Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

34. За змістом статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

35. Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

36. Положеннями пункту 7.8 Договору передбачено, що у разі відмови покупцю у передачі товару на АЗС, що знаходиться на відповідальному зберіганні у постачальника, крім випадків зазначених пунктами 6.4.11, 7.4 договору, постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 10 відсотків від вартості договору.

37. Враховуючи доведення позивачем порушення відповідачем умов договору щодо повернення з відповідального зберігання товару, суди дійшли правильних висновків про наявність підстав для стягнення з відповідача штрафу, передбаченого пунктом 7.8 договору, у розмірі 10 відсотків від вартості договору.

38. Доводи скаржника з посиланням на статті 526, 530 ЦК України, статтю 193 ГК України про безпідставність відмови судами у стягненні штрафу у розмірі 10 % від вартості договору за кожну відмову у видачі пального з 07.11.2018, оскільки, на думку скаржника, актами порушення строків/недопоставки ДП, фіскальними чеками та подорожніми листами від 07.11.2018, 12.11.2018, 14.11.2018, 15.11.2018, 19.11.2018-23.11.2018 підтверджується багаторазове порушення відповідачем умов Договору; зазначені факти відмови у передачі палива є окремими порушеннями Договору; а пункт 7.8 Договору не містить будь-яких обмежень щодо застосування цього виду відповідальності при повторному невиконанні Договору відхиляються з огляду на те що судами правильно встановлено, що відмова у видачі товару з відповідального зберігання - це одне і те саме порушення за яке у пункті 7.8 Договору чітко передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 10 % від вартості Договору і стягнення штрафу за кожну таку відмову призведе до подвійної відповідальності постачальника за одне і теж саме порушення зобов`язання. Будь які посилання на те, що штраф має стягуватись за кожну таку відмову, в Договорі відсутні.

39. Суд звертається до власних висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 910/1647/19.

40. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про безпідставність відмови у стягненні з відповідача штрафу і пені, передбачених пунктом 7.6 Договору, з огляду на таке.

41. Згідно з пунктом 7.6 Договору, за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцеві пеню в розмірі 0,1 % вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожен день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад тридцять днів постачальник додатково сплачує штраф в розмірі 7 % вартості товарів, поставку яких прострочено.

42. Діючи в межах визначеної законом компетенції, за результатами оцінки поданих сторонами доказів, встановивши, що: строк поставки товару визначений умовами Договору до 30.11.2019; зобов`язання з поставки товару виконане відповідачем 06.06.2018, а саме відповідач поставив позивачу товар, а саме: бензин та дизельне паливо на суму 2 998 800 грн, що підтверджується актом приймання-передачі товару № НКН-000878 від 06.06.2018 та видатковою накладною № НКН-000878 від 06.06.2018, який позивач передав відповідачу на відповідальне зберігання, а отже відсутні підстави для стягнення з відповідача неустойки за порушення строків поставки товарів, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача пені в сумі 230 748,06 грн та штрафу в розмірі 196 200,29 грн.

43. В цій частині рішення судів попередніх інстанцій також не суперечать позиції Верховного Суду у справі № 910/1647/19, оскільки предметом позову у вказаній справі (окрім стягнення 10 % штрафу від вартості договору) було ще і зобов`язання виконати договір в натурі. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 910/1647/19 в цій частині (не оскаржувалися в касаційному порядку) мотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобов`язання, передбачені пунктом 6.3.4 договору. У справі № 910/17407/18 системного зв`язку між пунктами 7.6 і 6.3.4 Договору судами попередніх інстанцій не встановлено.

44. Доводи позивача стосовно помилковості висновків судів щодо того, що поставка товару відбулася 06.06.2018, що підтверджується актом приймання-передачі і видатковою накладною, а в подальшому між сторонами виникли правовідносини щодо відповідального зберігання поставленого товару в резервуарах АЗС постачальника, що визначено пунктами 6 і 7 додатку № 5 до Договору спрямовані на переоцінку судом касаційної інстанції встановлених судами попередніх інстанцій обставин, а тому відхиляються Судом на підставі приписів статті 300 ГПК України.

45. Посилання скаржника на рішення Європейського суду з прав людини у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації","Серявін та інші проти України", "Проніна проти України" в контексті того, що ігнорування судом обґрунтованих аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) і суди мали всі правові підстави для повного задоволення позову, а також, що суди повинні з достатньою ясністю зазначати підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, не приймається до уваги з огляду на таке.

46. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд касаційної інстанції враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо наведення обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З матеріалів справи вбачається, що суди розглянули доводи позивача щодо застосування пунктів 7.6, 7.8 Договору і їм надано належну правову оцінку. Інші доводи, пов`язані із цими пунктами Договору, зводяться до намагання тлумачити їх положення на користь позиції заявника.

47. За вищенаведених обставин, також відхиляється аргумент скаржника про неврахування судами його доводів.

48. Аргумент скаржника про неврахування судами доказів, наданих позивачем, є недоречним, оскільки саме на підставі наданих АТ "Укртрансгаз" доказів на підтвердження порушення відповідачем зобов`язань з передачі товару, що знаходяться на відповідальному зберіганні, суди встановили порушення відповідачем умов Договору та дійшли висновку про часткове задоволення позову.

49. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних у касаційному порядку судових рішень, оскільки вони не спростовують обґрунтованих висновків господарських судів, покладених в основу цих судових рішень, про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача штрафу за кожну відмову у видачі товару, пені та штрафу за порушення строків поставки товару.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

50. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

51. За таких обставин, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 у справі № 910/17407/18 - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

Розподіл судових витрат

52. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства Укртрансгаз залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 у справі № 910/17407/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил