Постанова

від 01.10.2019 по справі 910/10385/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2019 р. Справа№ 910/10385/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Коротун О.М.

при секретарі судового засідання : Стаховській А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Штеренберг О.О. довіреність № 995 від 23.07.2019 року;

від відповідача: Савенецька-Фурс Т.В. довіреність № 000057 від 23.10.2017 року,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.08.2019 року

у справі №910/10385/19 (суддя: Мудрий С.М.)

за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівський квартал на Глибочицькій"

про визнання недійсними рішення установчих та загальних зборів ОСББ та скасування державної реєстрації ОСББ

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівський квартал на Глибочицькій" (далі - відповідач) про визнання недійсними рішення установчих та загальних зборів ОСББ та скасування державної реєстрації ОСББ, а саме:

- визнати недійсним рішення установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівський квартал на Глибочицькій" прийнятій 24.06.2019 року, оформлені протоколом №1 від 07.07.2019 року;

- визнати недійсним рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівський квартал на Глибочицькій" прийнятій 24.06.2019 року, оформлені протоколом №1 від 08.07.2019 року;

- скасувати реєстрацію (дата запису 24.07.2019 року номер запису: 10741020000086516) об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівський квартал на Глибочицькій" (ідентифікаційний код юридичної особи 43129365).

Разом із позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову в якій просить суд заборони відповідачу до вирішення даної справи по суті та набуття чинності рішення у даній справі вчиняти наступні дії:

- визначати порядок користування спільним майном будинку АДРЕСА_2 ;

- укладати договори, пов`язані з утриманням будинку АДРЕСА_3;

- виступати замовником робіт з капітального ремонту, реконструкції багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 в м. Києві;

- визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна будинку АДРЕСА_3 з будь-якою фізичною або юридичною особою,

- встановлювати сервітути, здавати в оренду допоміжні приміщення та інше спільне майно багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 ;

- встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів для співвласників будинку багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів та проводити стягнення таких внесків.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що з моменту державної реєстрації у ОСББ "Львівський квартал на Глибочицькій", у даної новоствореної юридичної особи виникає ряд прав, реалізація яких у подальшому може призвести до виникнення наслідків, які неможливо буде усунути без шкоди для будинку та які значно ускладнять виконання рішення суду у даній справі та ефективний захист порушених прав та інтересів позивача буде неможливим.

Господарський суд міста Києва в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовив своєю ухвалою від 06.08.2019 року.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу в даній справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права.

Так, скаржник зазначив, що відповідно до вимог ст. 16 Закону України Про ОСББ з моменту державної реєстрації у ОСББ Львівський квартал на Глибочицькій виникає ряд (нічим не обмежених прав), реалізація яких у подальшому призведе до виникнення наслідків, які неможливо буде усунути без шкоди для будинку та які ускладнять виконання рішення.

При цьому, скаржник вказав, що вжиття заходів забезпечення позову, про які просить позивач необхідні саме до того як відповідач зможе здійснити дії, про заборону вчинення яких просить позивач.

Крім того, за твердженням скаржника у заяві про забезпечення позову наявні усі підстави для її задоволення.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2019 року справу № 910/10385/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.

Північний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.08.2019 року у справі № 910/10385/19 та призначив розгляд справи на 01.10.2019 року своєю ухвалою від 27.08.2019 року.

24.09.2019 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2019 року, у зв`язку з перебуванням судді Ткаченко Б.О. на лікарняному, було сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/10385/19 нову колегію суддів у складі: головуючого судді: Суліма В.В., суддів: Майданевича А.Г., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 року прийнято матеріали справи № 910/10385/19 з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.08.2019 до свого провадження у складі нової колегії головуючого судді Суліма В.В., судді: Майданевича А.Г., Коротун О.М.

У судовому засіданні 01.10.2019 року скаржник підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу місцевого господарського суду скасувати.

01.10.2019 року в судовому засіданні представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу господарського суду без змін.

Крім того, представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема, зазначив, що заява про забезпечення позову шляхом заборони ОСББ Львівській квартал на Глибочинцькій вчиняти дії з управління спільним майном будинків є незаконною, оскільки заходи про вжиття яких просить позивач, порушують конституційні права власників квартир будинків по АДРЕСА_3 та норми Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку .

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 06.08.2019 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_1 - без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуальногокодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Згідно ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, заявником не було надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих в розумінні ст.ст. 73, 76-79 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження того факту, що невжиття запобіжних заходів порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду.

З огляду на викладене, колегія суддів не приймає як належне твердження скаржника про наявність усіх підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Водночас, колегія суддів приймає як належне твердження скаржника викладене у відзиві на апеляційну скаргу, що заходи про вжиття яких просить позивач, можуть порушити конституційні права власників квартир будинків по АДРЕСА_3 .

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмовив в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №910/10385/19.

Так, скаржник не надав суду мотивів та доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваній ухвалі.

При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України по. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 року Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії ).

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Відповідно ст.ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України постанова оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.08.2019 року у справі №910/10385/19 залишити без змін.

3. Матеріали оскарження №910/10385/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Коротун

Дата складення повного тексту 15.10.2019 року.