Постанова

від 01.10.2019 по справі 910/5854/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2019 р. Справа№ 910/5854/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Зубець Л.П.

Мартюк А.І.

За участю секретаря судового засідання : Кулачок О.А.

представників сторін:

від позивача - Коваленко Н.В. ( ордер серія АІ №1003175 від 31.07.2019);

від відповідача - не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісанте"

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2019

у справі №910/5854/19 (суддя Чинчин О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Групмед"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісанте"

про стягнення заборгованості у розмірі 122737, 17 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2019 у справі №910/5854/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Групмед " - задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісанте " на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Групмед" 3% річних у розмірі 7 298 грн. 98 коп., інфляційні втрати у розмірі 15 191 грн. 80 коп., пеню у розмірі 85 298 грн. 43 коп. та судовий збір у розмірі 1 692 грн. 02 коп. В іншій частині позову - відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що:

- на виконання умов договору поставки, укладеного між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, позивач передав а відповідач прийняв товар, що підтверджується видатковими транспортними накладними;

- Товариством з обмеженою відповідальністю Лісанте було сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НК Групмед грошові кошти у розмірі 2 522 938грн. 94коп. з порушенням умов договору щодо строків оплати вартості поставленого товару.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2019 в частині стягнення пені у розмірі 85 298,43грн. скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 7 298,98грн. та інфляційні у розмірі 15 191 грн. 80 коп.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що:

- станом на дату подачі позивачем позовної заяви, у відповідача відсутня основна заборгованість, щодо оплати за товар відповідно до договору поставки. Відповідно до п.4.9 договору сторони домовились, що у разі наявності заборгованості за цим договором, постачальник має паво, незалежно від призначення платежу, здійснювати зарахування грошових коштів, що надійшли від покупця, в наступній черговості: в першу чергу погашається штрафна санкції, пені, збитки, в другу чергу погашається заборгованість з основного зобов`язання, в третю чергу погашаються поточні платежі, в четверту чергу погашається авансові платежі;

- розмір неустойки є суттєво завищеним та таким, що суперечить принципам добросовісності та справедливості, тому відповідач просить зменшити його розмір;

- станом на 01.06.2019 згідно внутрішньої проміжної звітності товариство має збиток з основної діяльності в сумі 134 168 грн., таким чином відповідач не має можливості погасити штрафні санкції у сумі 109 481,23 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 колегією суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.А., судді Мартюк А.І., Сітайло Л.Г. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісанте" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2019, справу № 910/5854/19 призначено до розгляду на 01.10.2019.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2019, у зв`язку з перебуванням судді Сітайло Л.Г. у відпустці, у справі №910/5854/19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 30.09.2019 у справі № 910/5854/19 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Пашкіна С.А., судді: Мартюк А.І., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісанте" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2019.

В судове засідання апеляційного господарського суду 01.10.2019 не з`явився представник відповідача.

При вирішенні питання про можливість розгляду справи у відсутності відповідача судової колегією враховано:

- щодо відповідача, то як слідує з відомостей на офіційному сайті Укрпошти та отриманої інформації за штрихкодовим ідентифікатором поштового відправлення, здійсненого судом на адресу відповідача процесуальних документів, відправлення за номером 0411628440328 (ТОВ Лісанте ) 03.10.2019 вручене за довіреністю.

Враховуючи те, що відповідач про час місце розгляду справи повідомлений належним чином, явка учасників судового процесу не визнана обов`язковою, неявка відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги у справі по суті, з урахуванням думки представника позивача про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача, колегія суддів ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності відповідача.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача судовою колегією встановлено.

02.07.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "НК Групмед", як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лісанте", як покупцем, укладено договір поставки №П-2018/06-04, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупцю косметичну продукцію, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість.

Згідно з п.1.2. договору найменування товару, що підлягає поставці за цим договором, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) визначено у специфікації, яка міститься в Додатку № 1 до договору і є його невід`ємною частиною.

За умовами п.1.3 договору товар передається у власність покупця з наступною документацією:

а) рахунок-фактура, в якому зазначається загальна вартість Товару, що поставляється, а також загальна сума, що підлягає оплаті Покупцем за цим Договором;

б) видаткова накладна.

У п.2.1 договору зазначено, що поставка товару здійснюється на підставі замовлення покупця, що складається у письмовій формі та повинно містити наступну інформацію:

а) найменування покупця та його реквізити;

б) найменування товару;

в) код товару (штрих-код);

г) кількість товару у відповідних одиницях виміру;

д) місце доставки товару із вказівкою на точну адресу.

Пунктом 4.2. договору встановлено, що загальна вартість та кількість товару, який передається покупцю в межах цього договору, визначається сумою загальних вартостей та кількостей (обсягу) товару, що вказані в накладних, за яким покупець отримав товар від постачальника.

Згідно з п.4.3. договору оплата вартості партії товару здійснюється на умовах відстрочення платежу строком на чотирнадцять календарних днів, що відраховується від дати виписки накладної постачальником на відповідну партію товару.

Пунктом 6.4 договору передбачено, що у випадку прострочення оплати товару покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення виконання зобов`язання до дня зарахування оплати на банківський рахунок постачальника.

01 серпня 2018 року між постачальником та покупцем укладено Додаткову угоду № 1 до договору поставки № П-2018/06-04, якою внесено зміни до п.4.3 договору та викладено його у наступній редакції: "Оплата вартості партії товару здійснюється на умовах відстрочення платежу строком на 30 календарних днів, що відраховуються від дати виписки видаткової накладної Постачальника на відповідну партію товару".

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки №П-2018/06-04 від 02.07.2018 року позивач передав, а відповідач в свою чергу прийняв товар, що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними № К-18052202 від 05.10.2018р. на суму 2 029грн.49коп. №К-18052208 від 05.10.2018р. на суму 2 138грн.40коп., №К-18052214 від 05.10.2018 р. на суму 172 481грн.40 коп., №К-18052217 від 05.10.2018 р. на суму 335 291 грн. 41 коп., № К-18052769 від 09.10.2018 р. на суму 1 831грн.49коп., №К-18057316 від 31.10.2018 р. на суму 241 532грн. 29коп., № К-18057317 від 31.10.2018 р. на суму 273 826грн.50коп., № К-18057337 від 31.10.2018 р. на суму 192 830грн. 29коп., №К-18059663 від 28.11.2018 р. на суму 180 753грн. 12 коп., №К-18059662 від 28.11.2018 р. на суму 130 163 грн.89 коп., №К-18064450 від 30.11.2018 р. на суму 118 870 грн. 74 коп., №К-18064451 від 30.11.2018 р. на суму 121 223 грн.80коп., №К-18064461 від 30.11.2018 р. на суму 96 174грн. 54 коп., № К-18064462 від 30.11.2018 р. на суму 127 385грн.46 коп., № К-18064448 від 03.12.2018 р. на суму 117 731грн. 08 коп., № К-18068622 від 27.12.2018 р. на суму 239 890грн.63 коп., № К-18068633 від 27.12.2018 р. на суму 168 784грн. 50 коп., а загалом на суму в розмірі 2 522 938 грн. 94коп.

Відповідно до абзацу 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п.4.3 договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 01.08.2018 р. оплата вартості партії товару здійснюється на умовах відстрочення платежу строком на 30 календарних днів, що відраховуються від дати виписки видаткової накладної постачальника на відповідну партію товару.

Як вбачається з матеріалів справи Товариством з обмеженою відповідальністю "Лісанте" сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Групмед" грошові кошти у розмірі 2 522 938 грн. 94коп, що підтверджується платіжними дорученнями № 158 від 15.11.2018 р. на суму 72481 грн. 40 коп., № 159 від 15.11.2018 р. на суму 4 167 грн. 89 коп., № 165 від 15.11.2018 р. на суму 100 000 грн. 00коп., № 166 від 15.11.2018 р. на суму 121 000 грн. 41 коп., № 168 від 16.11.2018 р. на суму 127 291 грн. 00 коп., № 169 від 19.11.2018 р. на суму 57 800 грн.00 коп., № 172 від 20.11.2018 р. на суму 15 650 грн. 00 коп., № 173 від 21.11.2018 р. на суму 13 550 грн. 00 коп., № 176 від 21.11.2018 р. на суму 9 492 грн.25 коп., № 177 від 22.11.2018 р. на суму 25 767 грн. 06 коп., № 183 від 206 400 грн. 00 коп., № 184 від 26.11.2018 р. на суму 132 273 грн. 84 коп., № 187 від 26.11.2018 р. на суму 42 900 грн. 00коп., № 188 від 26.11.20018 р. на суму 70 323 грн. 07коп., № 200 від 29.11.2018 р. на суму 32 990 грн. 00 коп., № 201 від 30.11.2018 р. на суму 67 810 грн. 00 коп., № 202 від 30.11.2018 р. на суму 238 353 грн. 18 коп., № 203 від 30.11.2018 р. на суму 143 826грн. 27 коп., № 204 від 03.12.2018 р. на суму 119 300 грн.00коп., № 205 від 03.12.2018 р. на суму 200 646 грн. 49 коп., № 207 від 03.12.2018 р. на суму 21 300 грн. 00 коп., № 208 від 03.12.2018 р. на суму 65 000 грн. 00 коп., № 218 від 07.12.2018 р. на суму 113 000грн.00коп., № 221 від 10.12.2018 р. на суму 63 532 грн. 29 коп., № 222 від 10.12.2018 р. на суму 180 753 грн. 12 коп., № 223 від 10.12.2018 р. на суму 29 763 грн. 89 коп., № 224 від 10.12.2018 р. на суму 100 400грн.00коп., № 227 від 11.12.2018 р. на суму 192 830 грн. 29 коп., № 229 від 11.12.2018 р. на суму 53 026 грн. 50 коп., № 372 від 30.01.2019 р. на суму 79 500 грн. 00 коп., № 378 від 31.01.2019 р. на суму 88 500 грн. 00коп., № 380 від 01.02.2019 р. на суму 23 300грн.00коп., № 384 від 04.02.2019 р. на суму 29 500 грн. 00 коп., № 385 від 04.02.2019 р. на суму 121 223 грн. 80 коп., № 386 від 04.02.2019 р. на суму 7 174грн.54 коп., № 394 від 05.02.2019 р. на суму 89 000 грн. 00 коп., № 535 від 25.03.2019 р. на суму 36 780грн.00коп., № 536 від 26.03.2019 р. на суму 90 605грн.45 коп., № 537 від 26.03.2019 р. на суму 29 141 грн. 08 коп., № 538 від 28.03.2019 р. на суму 88 590 грн. 00коп., № 539 від 28.03.2019 р. на суму 13 500грн. 00коп., № 540 від 28.03.2019 р. на суму 105 310грн. 74 коп., № 544 від 01.04.2019 р. на суму 34 300 грн. 63 коп., № 545 від 01.04.2019 р. на суму 36 700грн.00коп., № 546 від 02.04.2019 р. на суму 12 250 грн. 00коп., № 547 від 02.04.2019 р. на суму 7 000 грн. 00коп., № 548 від 03.04.2019 р. на суму 70 230 грн.00коп., № 549 від 03.04.2019 р. на суму 25 960 грн. 00коп., № 552 від 03.04.2019 р. на суму 53 450 грн.00 коп., № 553 від 03.04.2019 р. на суму 9 654грн.50 коп., № 554 від 04.04.2019 р. на суму 40960 грн. 00 коп., № 558 від 05.04.2019 р. на суму 19 120грн.00коп., № 559 від 05.04.2019 р. на сум у 41 840грн.00 коп., № 561 від 08.04.2019 р. на суму 57 210 грн. 00коп., у яких в призначенні платежу вказано посилання на накладні, за якими здійснюється оплата поставленого товару.

Звертаючись з позовом до суду, позивач просив стягнути з відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 05.11.2018 р. по 08.04.2019 р. у розмірі 8 019грн.82коп. та інфляційні за грудень 2018 року - березень 2019 року у розмірі 18 115грн. 53коп.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки відповідачем сплати за отриманий товар за договором поставки №П-2018/06-04 від 02.07.2018 року за загальний період прострочки з 05.11.2018 р. по 08.04.2019 р. у розмірі 8019грн. 82 коп. погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, при визначені початку періоду нарахування дата виникнення заборгованості визначена позивачем без врахування умов п. 4.3 договору щодо відстрочення сплати товару на тридцять днів; за накладними № 18059663 та № 18059662 здійснено нарахування 3% річних на кошти, сплачені відповідачем без порушення умов договору поставки № №П-2018/06-04 від 02.07.2018 року; невірно визначений період нарахування 3% річних.

Отже, до стягнення з відповідача на користь позивача піддягають 3% річних у розмірі 7 298грн. 98коп. за загальний період прострочки з 06.11.2018 р. по 08.04.2019 р., які розраховані від суми простроченого платежу окремо по кожній накладній з врахуванням умов договору №П-2018/06-04 щодо дати виникнення зобов`язання та дати фактичного його виконання.

Судова колегія, перевіривши розрахунок інфляційних, за загальний період прострочки грудня 2018 року - березень 2019 року у розмірі 18 115 грн. 53 коп. погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у зв`язку з нарахуванням позивачем інфляційних втрат на вартість поставленого товару за накладними № 18059663 та № 18059662, кошти за якими сплачені відповідачем без порушення умов договору поставки № №П-2018/06-04 від 02.07.2018 року, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні за загальний період прострочки січень 2019 року - березень 2019 року у розмірі 15 191 грн. 80 коп.

Щодо стягнення з відповідача пені за загальний період прострочки з 05.11.2018 р. по 08.04.2019 р. у розмірі 96 237 грн. 82 коп. ( в цій частині судом частково задоволено вимоги у розмірі 85298грн.43коп.), та з якою не погоджується відповідач, зазначаючи в апеляційній скарзі про те, що станом на дату подачі позивачем позовної заяви, у відповідача відсутня основна заборгованість, щодо оплати за товар відповідно до договору поставки та те, що розмір неустойки є суттєво завищеним, суперечить принципам добросовісності та справедливості, судова колегія зазначає, що такі доводи відповідача не можуть бути покладені в основу рішення з огляду на наступне.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Пунктом 6.4 договору передбачено, що у випадку прострочення оплати товару покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення виконання зобов`язання до дня зарахування оплати на банківський рахунок постачальника.

Перевіривши розрахунок пені, у зв`язку з неналежним виконанням умов договору, за загальний період прострочки виконання відповідачем його договірного грошового зобов`язання з 05.11.2018 р. по 04.04.2019 р. у розмірі 96237грн.82коп., у зв`язку з невірним розрахунком позивача в частині визначення початку перебігу прострочки відповідача та періоду нарахування, з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 85298грн.43коп. за загальний період прострочки з 06.11.2018 р. по 07.04.2019 р., яка розрахована від суми простроченого платежу окремо по кожній накладній з врахуванням умов договору №П-2018/06-04 з дати виникнення зобов`язання по дату фактичного його виконання відповідачем.

Щодо доводів відповідача в апеляційній скарзі про те, що відповідно до п.4.9 договору сторони домовились, що у разі наявності заборгованості за цим договором, постачальник має право, незалежно від призначення платежу, здійснювати зарахування грошових коштів, що надійшли від покупця, в наступній черговості: в першу чергу погашається штрафна санкції, пені, збитки, в другу чергу погашається заборгованість з основного зобов`язання, в третю чергу погашаються поточні платежі, в четверту чергу погашається авансові платежі, судова колегія зазначає про те, що саме такі умови погоджено сторонами, тому зарахування постачальником грошових коштів саме в такому порядку, не звільняє відповідача від сплати пені, відповідно до умов договору, у випадку прострочення оплати товару, що і було встановлено місцевим господарським судом.

Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2019 не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273-279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісанте" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2019 у справі № 910/5854/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/5854/19 повернути до Господарського суду міста Києва .

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 16.10.19

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Л.П. Зубець

А.І. Мартюк