Постанова

від 03.10.2019 по справі 904/1766/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2019 року м.Дніпро Справа № 904/1766/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Дарміна М.О.(доповідач),

суддів : Широбокової Л.П., Березкіної О.В.

при секретарі судового засідання:Логвіненко І.Г.

За участю представників сторін:

від позивача: Присяжнюк Д.В-адвокат., довіреність № 69/19 від 27.03.2019;

від відповідача: представник в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2019 (повний текст рішення складено 08.07.2019, суддя Євстигнеєва Н.М.) у справі №904/1766/19

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Суха Балка", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про визнання укладеною додаткову угоду №1 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №2016018 від 10.03.2016

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції :

Приватне акціонерне товариство "Суха Балка" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Криворізької міської ради про визнання укладеною додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки №2016018 від 10.03.2016 (державна реєстрація права оренди від 11.03.2016 №13642336) у запропонованій позивачем редакції.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на набрання з 01.01.2018 змін до Податкового кодексу України щодо плати за земельні ділянки, зокрема, до п. 284.4. Податкового кодексу України, за землю, за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин справляється плата у розмірі 25% податку, обчисленого відповідно до ст.ст. 274, 277 цього Кодексу. У зв`язку з наведеним необхідно внесення змін до договору оренди земельної ділянки №20160118 від 10.03.2016 шляхом укладення додаткової угоди.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2019 у справі №904/1766/19 позов задоволений.

Рішення суду мотивоване тим, що 2 березня 2019 року Криворізька міська рада відмовила позивачу у підписанні додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки з тих підстав, що не є постійним землекористувачем земельної ділянки, а є орендарем, тобто платником плати за землю у формі орендної плати, а не у формі земельного податку, і на нього, як на платника саме орендної плати, не поширюються пільги щодо плати за землю, встановлені для платників земельного податку.

У передбачені законодавством України строки сторони не досягли згоди стосовно істотних умов Договору через ухилення Відповідача від виконання обов`язків щодо вирішення питання земельних відносин. Такі дії Криворізької міської ради порушують права та охоронювані законом інтереси позивача.

Земельна ділянка за договором оренди №2016018 від 10.03.2016 надана для розміщення зони обвалення та відвали порожніх порід шахти ім. Фрунзе, а ПрАТ "Суха Балка" є гірничодобувним підприємством, що здійснює видобування багатих залізних руд підземним способом (код КВЕД 07.10), на підставі спеціальних дозволів на користування надрами №592 від 05.08.1996 в полі шахти "Ювілейна" та №599 від 06.08.1996, в полі шахти ім. Фрунзе. Суд не прийняв до уваги надані позивачем докази - Витяг з технічної документації з землеустрою, станом на 2015 рік та копію топографічного плану гірничого відводу шахти ім. Фрунзе, як такі, що подані з пропуском встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку та з тих підстав, що зазначені докази не впливають на вирішення спору по суті, оскільки географічні координати родовища - поле шахти ім. Фрунзе, містяться в Спеціальному дозволі на користування надрами №599 від 06.08.1996. Використання земельної ділянки позивачем саме з метою видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин підтверджується Спеціальним дозволом на користування надрами та Актом про надання позивачу гірничого відводу

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з даним рішенням, Криворізька міська рада, подала апеляційну скаргу, в якій, просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2019 у справі №904/1766/19 та відмовити у задоволенні позову .

Узагальнення доводів апеляційної скарги :

Відповідач вказує, що рішення суду першої інстанції прийняте без повного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, при неправильному застосуванні норм матеріального права і з порушенням норм процесуального права.

Скаржник наголошує, що укладенню договору оренди земельної ділянки між сторонами у справі передувала процедура погодження сторонами, на підставі норм діючого законодавства України та з дотриманням принципу свободи договору, його умов, у тому числі й тих, що стосуються орендної плати із визначенням її розміру, індексації, строків, порядку її внесення ї перегляду та відповідальності за її несплату. Тому умови, запропоновані позивачем у додатковій угоді про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, є неприйнятними для відповідача, оскільки не узгоджуються з рішеннями Криворізької міської ради, суперечать вимогам законодавства й принципу свободи договору та порушують інтереси територіального громади м. Кривого Рогу в частині недоотримання коштів до місцевого бюджету від сплати орендної плати.

Скаржник зазначає, що позивач не є постійним землекористувачем спірної земельної ділянки комунальної власності, а є її орендарем, тобто платником плати за землю у формі орендної плати, а не у формі земельного податку і на нього, як на платника саме орендної плати, не розповсюджуються особливості оподаткування платою за землю, встановлені для платників земельного податку п. 284.4. ст. 284 Податкового кодексу України. Натомість, суд першої інстанції без наведення відповідного обґрунтування своїх висновків, посилаючись лише на імперативність приписів Податкового кодексу України, вказує на наявність достатніх підстав для внесення змін до договору оренди земельної ділянки, тим самим порушуючи імперативну норму ст. 288 ПК України, що в свою чергу обумовило невідповідність оскаржуваного судового рішення принципам законності та обґрунтованості.

Апелянт, з посиланням на ст.ст. 274, 277 , п. 284.4. ст. 284 ПК України цього Кодексу. Однак,звертає увагу на те, що як вбачається з договору позивачу було надано в оренду земельну ділянку промисловості, транспорту. зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (зони обвалення та відвали порожніх порід шахти імені Фрунзе), що є відмінним від виду використання земельних ділянок, передбаченого п. 284.4ст. 284 ПК України, оскільки не пов`язане з видобуванням корисних копалин та розробкою родовищ корисних копалин.

Скаржник вказує, що в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують використання позивачем спірної земельної ділянки та розташованих на ній об`єктів нерухомості саме для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, що є обов`язковою умовою для застосування п. 284.4 ст. 284 ПК України.

Крім того, сторона зазначає, що позивачем не доведено, що орендована ним земельна ділянка площею 59,2949 га, земельна ділянка, зазначена у спеціальному дозволі, площею 420 га, та земельна ділянка, зазначена в акті про надання гірничого відводу, площею 469.95 га, якимось чином співвідносяться між собою. А також не доведено. що орендована земельна ділянка знаходиться в межах гірничого відводу.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з наведеними доводами відповідача.

Товариство обґрунтовуючи необхідність внесення змін до умов спірного договору оренди земельної ділянки, посилається на зміни в законодавстві, а саме доповнення ст. 284 ПК України пунктом 284.4, який визначає розмір орендної плати за користування землею для гірничодобувних підприємств, зокрема, встановлює спеціальну ставку сплати за земельні ділянки, надані для видобування корисних копалин та розробку родовищ корисних копалин.

Позивач зазначає, що основною його діяльністю є видобування багатих залізистих руд підземним способом. З цією метою позивач орендує земельні ділянки, на яких розміщені як об`єкти нерухомості, які безпосередньо задіяні в процесу видобування корисних копалин у вигляді залізної руди, так і земельних ділянок порушених внаслідок видобування залізної руди та які задіяні в єдиному технологічному циклі.

Товариство не згодне з доводами відповідача, що приписи п. 284.4 ст. 284 ПК України, які встановлюють пільги щодо плати за землю відповідної категорії, не розповсюджуються на орендарів земель комунальної власності, оскільки останні є платниками плати за землю у формі орендної плати, а зазначені норми Податкового кодексу встановлені для платників земельного податку, якими є власники або постійні користувачі земельних ділянок. Посилаючись на підп. 147п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України сторона зазначає, що поняття плати за землю має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком. Таким чином, положення п. 284. ст. 284 ПК України встановлюють розмір плати за землю відповідної категорії у вигляді орендної плати, що має наслідком внесення відповідних змін у договірні відносини сторін щодо оренди земельних ділянок визначених категорій.

Позивач вважає безпідставними доводи Криворізької міської ради про відсутність належних і допустимих доказів використання спірної земельної ділянки саме для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин. Так, ПрАТ Суха балка є гірничодобувним підприємством, основним видом господарської діяльності (КВЕД-07.10) якого є добування багатих залізних руд підземним способом, зокрема в полі шахти. ім. Фрунзе. 06.08.1996 року позивач отримав спеціальний дозвіл на користування надрами №599 з метою видобування в полі шахти ім. Фрунзе (строк дії дозволу продовжено до 06.08.2036 року. Згідно дозволу площа ділянки надр складає 420,1 га).

За твердженням позивача в акті про надання гірничого відводу з метою розробки родовища багатих залізних руд (як виду корисних копалин) в межах поля шахти ім. Фрунзе визначена площа ділянки надр 469,95 га. Тобто, площа земельної ділянки наданої для видобування корисних копалин та площа ділянки надр, є пов`язаними між собою, проте не є тотожними, і тому не можуть співпадати між собою, оскільки землі, надані для користування надрами, не утворюють єдиного земельного масиву, а розташовані в різних частинах земельного фонду.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді :

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Березкіної О.В., Широбокової Л.П.. від 12.08.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2019 у справі №904/1766/19 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 02.09.2019.

У зв`язку з перебуванням членів колегії суддів Березкіної О.В. і Широбокової Л.П. у відпустках та з урахуванням п.2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018р. (зі змінами)судове засідання, призначене на 02.09.2019, не відбулося.

Після виходу вказаних суддів з відпустки ухвалою суду від 17.09.2019 розгляд апеляційної скарги призначено на 03.10.2019 на 14:20.

03.10.2019 від відповідача електронною поштою надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

В судовому засіданні 03.10.2019 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

10.03.2016 між Криворізькою міською радою (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством "Євраз Суха Балка" (орендар) укладено договір №2016018 оренди земельної ділянки.

Приватне акціонерне товариство "Суха Балка" є правонаступником прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства "Євраз Суха Балка" (Статут товариства міститься в матеріалах справи, а.с. 37-40).

Відповідно до п.1. цього договору Орендодавець на підставі рішення Криворізької міської ради 24.02.2016 №365 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствам, що пов`язані з користуванням надрами (зони обвалення та відвали порожніх порід шахти ім. Фрунзе) яка знаходиться у Жовтневому районі міста Кривого Рогу.

В оренду передається земельна ділянка площею 59,2949га. (п.2 договору). Кадастровий номер земельної ділянки 1211000000:04:083:0003 (п.4 договору).

Згідно п.6. договору, Договір укладено терміном на 5 (п`ять) років.

Пунктом 7 Договору сторонами узгоджено, що річна орендна плата з 1 січня 2016 року вноситься орендарем в розмірі 1 733 787 грн. 52 коп. (один мільйон сімсот тридцять три тисячі сімсот вісімдесят сім гривень 52 копійки) виключно у грошовій формі. Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється у зв`язку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства орендар самостійно зобов`язується щорічно відповідно до інформації Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області про коефіцієнт індексації грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, здійснювати індексацію грошової оцінки земельної ділянки. Обчислення розміру орендної плати здійснюється на підставі ст. 289 Податкового кодексу України у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки на підставі витягу з технічної документації, виконаного управлінням Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області та рішень міської ради від 24.06.2015 №3728 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу", №3727 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати та пільг зі сплати за землю на території міста Кривого Рогу".

Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору.

Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженою Кабінетом Міністрів формою, що заповнюється під час укладання або зміни договору чи продовження його дії (п.8 договору).

Пунктом 11 Договору оренди земельної ділянки передбачено, що розмір та сума орендної плати переглядається з внесенням змін до цього договору у разі:

- затвердження базової вартості 1 кв.м. земель міста та зміни даної базової вартості;

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів річної орендної плати за землю, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами;

в разі зміни або скасування понижувального коефіцієнту;

- в інших випадках, передбачених законодавством та цим договором.

Законом України від 07.12.2017 №2245-YІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" статтю 284 Податкового кодексу України доповнено пунктом 284.4. наступного змісту - плата за землю за земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг відведення, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу.

У зв`язку з набранням чинності цього Закону, 05 лютого 2019 року за вих. №69.1/281 (а.с.21) Приватне акціонерне товариство "Суха Балка" звернулося до Криворізької міської ради з пропозицією щодо внесення змін до договорів оренди землі. Додатком до цього листа, який направлено на адресу відповідача є, зокрема, і проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки №2016118 від 10.03.2016.

У запропонованій редакції додаткової угоди до договору оренди зазначалось про необхідність внесення змін до договору в частині розрахунку річної орендної плати, а саме:

1. Доповнити пункт 5 Розділу "Об`єкт оренди" абзацом наступного змісту: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.02.2017 №58 становить 204 199 776, 62 грн.".

2. Пункти 7 Розділу "Орендна плата" змінити та викласти в наступній редакції:

"7. Починаючи з 01.01.2019 річна орендна плата за землю вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі та на момент укладання цієї додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 2016018 від 10.03.2016 (державна реєстрація права оренди від 11.03.2016 №13642336), становить 1 276 248 грн. 61 коп. (один мільйон двісті сімдесят шість тисяч двісті сорок вісім грн. 61 коп.). Обчислення розміру орендної плати починаючи з 01.01.2019 здійснюється на підставі пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до пункту 274.1. статті 274, пункту 288.5.1. статті 288 Податкового кодексу України та Рішення Криворізької міської ради "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році" від 27.06.2018 №2816, відповідно до розрахунку, наведеного у додатку №1 до цієї угоди, який є її невід`ємною частиною.

Плата вноситься "Орендарем" на рахунок Управління Державної казначейської служби України у Покровському районі у м. Кривому розі Дніпропетровської області №332 128 120 04022 у банку Казначейства України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ 38031627.

Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору".

Лист - пропозиція щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки отримано відповідачем 06.02.2019 (а.с.21).

12 березня 2019 року Криворізька міська рада відмовила позивачу у підписанні додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки. Криворізька міська рада посилалася на те, що положеннями статті 288 Податкового кодексу України не передбачено жодних спеціальних ставок орендної плати за земельні ділянки, що орендуються позивачем, у тому числі й спірної земельної ділянки. Відповідно до укладеного договору оренди земельної ділянки позивач не є постійним землекористувачем земельної ділянки, а є орендарем, тобто платником плати за землю у формі орендної плати, а не у формі земельного податку, і на нього, як на платника саме орендної плати, не поширюються пільги щодо плати за землю, встановлені для платників земельного податку.

У зв`язку з внесенням змін до Податкового кодексу України приватним акціонерним товариством "Суха Балка" було подано позов, для встановлення наявності підстав для внесення змін в укладений між сторонами договір оренди земельної ділянки в частині розрахунку орендної плати

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №2016018 від 10.03.2016 шляхом укладення додаткової угоди, у зв`язку з набранням з 01.01.2018 чинності змін до Податкового кодексу України щодо плати за землю за земельні ділянки.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним, Податковим та Цивільним кодексами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст.759, 762 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), і договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України (ст. 14 Закону України "Про оренду землі"),

Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках (ч. 2 ст. 181 ГК України). У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України (ч.8 ст.181 ГК України).

Статтею 187 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Статтею 188 ГК України встановлено, що сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно з пунктами 34, 35 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин.

Як було встановленно судом першої інстанції , та підтверджується матеріалами справи, у передбачені законодавством України строки сторони не досягли згоди стосовно істотних умов Договору через ухилення Відповідача від виконання обов`язків щодо вирішення питання земельних відносин. Такі дії Криворізької міської ради порушують права та охоронювані законом інтереси позивача.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого Господарського суду України №6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", вирішення спорів про внесення змін до договору пов`язане із застосуванням положення частини першої статті 626 ЦК України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов`язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов`язання відповідача внести такі зміни до договору (п.2.18).

Відповідні доводи апеляційної скарги щодо порушення свободи договору є такими, що носять декларативний характер, а тому відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

Згідно зі ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 ст.15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ч.1, 2 ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Частиною третьою статті 653 ЦК України установлено, що якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

За змістом статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно з частинами першою, другою статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Приймаючи рішення господарський суд Дніпропетровської області задовольнив позовні вимоги, з огляду на вище зазначені обставини.

Саме питання про правомірність внесення змін до договору оренди земельної ділянки №2016018 від 10.03.2016 шляхом укладення додаткової угоди, у зв`язку з набранням з 01.01.2018 чинності змін до Податкового кодексу України щодо плати за землю за земельні ділянки стало підставою для подання апеляційної скарги відповідачем.

ПрАТ "Суха Балка" є гірничодобувним підприємством, що здійснює видобування багатих залізних руд підземним способом (код КВЕД 07.10), на підставі спеціальних дозволів на користування надрами №592 від 05.08.1996 в полі шахти "Ювілейна" та №599 від 06.08.1996, в полі шахти ім. Фрунзе. (а.с. 24)

Відповідно до визначення, наведеного у статті 1 Гірничого закону України, гірнича (гірничодобувна) промисловість - комплекс галузей важкої промисловості з розвідування родовищ корисних копалин, їх видобутку з надр землі та збагачення; гірниче підприємство - цілісний технічно та організаційно відокремлений майновий комплекс засобів і ресурсів для видобутку корисних копалин, будівництва та експлуатації об`єктів із застосуванням гірничих технологій (шахти, рудники, копальні, кар`єри, розрізи, збагачувальні фабрики тощо).

Пунктом 14.1.37 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що господарська діяльність гірничого підприємства з видобування корисних копалин для цілей розділу IX цього Кодексу - діяльність гірничого підприємства, яка охоплює процеси добування та первинної переробки корисних копалин.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 4 статті 66 Земельного кодексу України до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд. Землі промисловості можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Розміри земельних ділянок, що надаються для зазначених цілей, визначаються відповідно до затверджених в установленому порядку державних норм і проектної документації, а відведення земельних ділянок здійснюється з урахуванням черговості їх освоєння. Надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим відповідним робочим проектом землеустрою на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки.

Надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України. Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів. Місцеві ради при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користування і надра (стаття 18 Кодексу України про надра).

Підпункт 14.1.51 п.14.1. ст.14 ПК України передбачає, що добування корисних копалин - сукупність технологічних операцій з вилучення, у тому числі з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини.

Господарським судом Дніпропетровської області вірно з`ясовано, а позивачем доведено, що спірна земельна ділянка, яка надана Товариству в оренду, використовується саме з метою видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, що підтверджується наданими Спеціальним дозволом на користування надрами Державної служби Геології та Надр України від 06.08.1996, виданим ПАТ "Суха Балка" з метою продовження видобування залізних руд в районі поля шахти ім. Фрунзе та актом про надання позивачу гірничого відводу шахти ім. Фрунзе від 02.04.2018 №3317.

Стаття 284 Податкового кодексу України регулює особливості оподаткування плати за землю. Поняття "плати за землю" наведено у підпункті 147 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якої платою за землю є обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Тобто, поняття плати за землю має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком.

Таким чином, положення пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України встановлюють розмір плати за землю відповідної категорії у вигляді орендної плати, що має наслідком внесення відповідних змін у договірні відносини сторін щодо оренди земельних ділянок визначених категорій. Імперативні приписи Податкового кодексу України мають пріоритет в частині визначення розміру орендної плати.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.04.2019 у справі №904/3714/18.

Про необхідність застосування ставки у розмірі 25% до орендної плати за земельні ділянки гірничодобувного підприємства, яка є складовою плати за землю, зазначено і в постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2019 у справі №160/7717/18.

Відтак, умови додаткової угоди, запропоновані позивачем, до договору оренди земельної ділянки № 2016018 від 10.03.2016 повністю відповідають положенням пунктів 274.1. статті 274, 284.4. статті 284 та 288.5. статті 288 Податкового кодексу України.

Відповідні доводи апеляційної скарги в частині неможливості застосування до спірних правовідносин вищезазначених положень Податкового кодексу, відхиляються колегією суддів як необґрунтовані і такі, що ґрунтуються на їх помилковому тлумаченні відповідачем.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, оцінивши надані докази та обставини справи в їх сукупності, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки №2016018 від 10.03.2016 між Приватним акціонерним товариством "Суха Балка" та Криворізькою міською радою у запропонованій позивачем редакції.

Згідно ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки рішення господарського суду Дніпропетровської області відповідає нормам матеріального і процесуального права. Підстави для скасування зазначеного рішення відсутні.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2019 у справі №904/1766/19 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат у відповідності достатті 129 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів залишає без змін.

Оскільки підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної немає, то судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.129, 275-282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2019 у справі №904/1766/19 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2019 у справі №904/1766/19 - залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги у даній справі покласти на Криворізьку міську раду, м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, в строки визначені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 15.10.2019.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя О.В. Березкіна