Рішення

від 15.10.2019 по справі 340/1334/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року м. Кропивницький справа № 340/1334/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агро--Еліт" (вул. Героїв України, 50, м.Світловодськ, Кіровоградська область, 27552, код ЄДРПОУ - 40332143) доГоловного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (вул.В.Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ - 39393501) провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, - В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро--Еліт" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 07.05.2019 року №00000221412 та №00000211412.

ІІ. виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що господарські операції між ТОВ "Агро--Еліт" і контрагентами - постачальниками, зазначеними в акті перевірки підтверджені належними та допустимими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку. Правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських операцій. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними

Зважаючи на викладене, позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення - рішення протиправними та таким, що підлягають скасуванню.

21.06.2019 року представником відповідача подано відзив на адміністративний позов, вимоги не визнаються в повному обсязі та зазначається, що за результатами перевірки ТОВ "Агро-Еліт" встановлено нереальність (відсутність фактичного здійснення) господарської операції з одержання на переробку давальницької сировини (насіння соняшнику) від ТОВ "Кіровоградтопсервіс". Як наслідок нереальними є господарські операції ТОВ "Агро--Еліт" з виконання та передачі результатів підрядних робіт із переробки саме цієї сировини. Таким чином, правочини щодо передачі на переробку давальницької сировини мають ознаки удаваних. Враховуючи зазначене, ТОВ Агро-Еліт не визначено реальне джерело походження сировини, не оприбутковано на балансі сировину та одержану з її переробки готову продукцію, не здійснено документальне оформлення насправді вчиненої господарської операції з безоплатного надання (у розумінні п.п. а плі. 14.1.13 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України) ТОВ "Кіровоградтопсервіс" готової (побічної) продукції (олія соняшникової, жмих соняшниковий), яка дійсно передана, але не на виконання договору на переробку давальницької сировини, що не міг бути виконаний. Таким чином, ТОВ "Агро--Еліт": завищено податкові зобов`язання в частині наданих послуг по переробці насіння соняшникового ТОВ "Кіровоградтопсервіс" на загальну суму ПДВ 1133590 грн. Операції з постачання товарів між позивачем та контрагентами оформлялись первинними документами лише з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій та правомірності формування податкового зобов`язання та сум податкового кредиту, наслідком чого є отримання по ланцюгу постачання необґрунтованої податкової вигоди у вигляді сум податкового кредиту з ПДВ контрагента - покупця ТОВ "Агро--Еліт" та здійснювалось відображення товару та послуг, наявного у останнього, як придбаних від СТОВ "БРАТЕНИЦЬКЕ" та ТОВ "ДОБРЕ СЛОВО" за відсутності їх постачання саме від цих контрагентів, чим порушено ст.9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-ХІУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (із змінами та доповненнями).

Отже, зазначене вище свідчить про невідповідність та недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ та з податку на прибуток поданих до контролюючого органу, та фіктивність документально оформлених операцій між ТОВ "Агро--Еліт" та вищевказаними контрагентами, а тому податкові повідомлення - рішення є правомірними та не підлягають скасуванню (т.7, а.с.113-118).

Позивач не погоджуючись з такими висновками контролюючого органу позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

ІІІ. Заяв (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.06.2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання (т.1, а.с.1).

Ухвалою суду від 05.09.2019 року закрито підготовче провадження у справі та вирішено подальший розгляд справи по суті здійснювати у прядку письмового провадження (т.11, а.с.66).

V. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро--Еліт" зареєстроване як юридична особа з 10.03.2016 року та у перевіряємий період було платником податку на додану вартість та податку на прибуток (т.1, а.с.19-39).

Посадовими особами ГУ ДФС у Кіровоградській області згідно із з п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), наказу ГУ ДФС у Кіровоградській області від 22.03.2019 року №487 проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро--Еліт" (код ЄДРПОУ 40332143) (далі - ТОВ "Агро--Еліт") з питань за дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з СТОВ "БРАТЕНИЦЬКЕ" (код 30193541) за вересень 2016 року, ТОВ "КІРОВОГРАДТОПСЕРВІС" (код ЄДРПОУ 3456467) за січень, лютий, березень, квітень 2017 року, ТОВ ДОБРЕ СЛОВО (код ЄДРПОУ 3456467) за березень, квітень2017 року-показників декларації з податку на додану вартість за вересень 2016, січень-квітень 2017 року та за 2016 рік та за І півріччя 2017 року-показників фінансової звітності з їх відображенням у деклараціях з податку на прибуток підприємств.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 08.04.2019 №11/11-28-14-12/40332143 (т.1, а.с.40-122)

В акті перевірки встановлено порушення ТОВ "Агро--Еліт" п.198.1,п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого:

- завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту на суму 7504035 грн., у т.ч., за квітень 2017 року - на суму 7504035 грн.;

- занижено податок на додану вартість на загальну суму 14517141 грн., у т.ч., за квітень 2017 року - на суму 14517141 грн.

На підставі висновків акта перевірки ГУ ДФС у Кіровоградській області винесено податкові повідомлення-рішення від 07.05.2019 року №00000221412 та №00000211412 (т.1, а.с.123-124).

З матеріалів справи судом також встановлено, що відповідно до договору здачі в операційну оренду (лізинг) основних засобів №01041603 від 01.04.2016 року, ПП "Віктор і К" - Орендодавець, здав в операційну оренду ТОВ "Агро--Еліт" - Орендар основні засоби: будівлі та споруди виробниче обладнання дільниці №1 з виготовлення олії соняшникової, гранулювання макухи та очищення перліту ( масло - пресовий цех), що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м.Світловодськ, смт. Власівка, вул.Молодіжна,52, склад і вартість визначено за даним звітності бухгалтерського обліку та згідно з Актом приймання - передачі основних засобів в операційну оренду, що є невід`ємною частиною цього Договору. Розмір щомісячної орендної плати за користування об`єктом оренди складає 136920 грн., у т.ч. сума ПДВ 22820 грн, за місяць Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 01.04.2017 року включно (т.1, а.с.239-241).

Відповідно до договору здачі в операційну оренду (лізинг) основних засобів №№01041601 від 01.04.2016 року, ПП "Віктор і К" - Орендодавець, здав в операційну оренду ТОВ "Агро--Еліт" -Орендар основні засоби: будівлі та споруди, виробниче обладнання Елеваторного комплексу, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. АДРЕСА_1 , смт АДРЕСА_2 , вул. Молодіжна,52, склад і вартість визначено за даними звітності бухгалтерського обліку та згідно з Актом приймання - передачі основних засобів в операційну оренду, що є невід`ємною частиною цього Договору. Розмір щомісячної орендної плати за користування об`єктом оренди складає 63960,00 грн., у т.ч. сума ПДВ 10660,00 грн., за місяць. Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 01.06.2017 року включно (т.1, а.с.234-238).

Відповідно до договору здачі в операційну оренду (лізинг) основних засобів №01041604 від 01.04.2016 року, ПП "Віктор і К" - Орендодавець, здав в операційну оренду ТОВ "Агро--Еліт" - Орендар основні засоби: будівлі та споруди, виробниче обладнання Чорнобаївського елеватора, що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Чорнобаї, вул. Леніна,2, склад і вартість визначено за даним звітності бухгалтерського обліку та згідно з Актом приймання - передачі основних засобів в операційну оренду, що є невід`ємною частиною цього Договору. Розмір щомісячної орендної плати за користування об`єктом оренди складає 425880грн., у т.ч. сума ПДВ 70980грн., за місяць. Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 01.04.2017 року включно (т.8, а.с.210-212).

Відповідно до договору здачі в операційну оренду (лізинг) основних засобів №01041602 від 01.04.2016 року, ПП "Віктор і К" - Орендодавець, здав в операційну оренду ТОВ "Агро--Еліт" -Орендар основні засоби: будівлі та споруди, виробниче обладнання, транспорт Верхньодніпровського елеватора, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, вул.Титова, 204, склад і вартість визначено за даним звітності бухгалтерського обліку та згідно з Актом приймання - передачі основних засобів в операційну оренду, що є невід`ємною частиною цього Договору. Розмір щомісячної орендної плати за користування об`єктом оренди складає 90480,00 грн., у т.ч. сума ПДВ 15080,00 грн., за місяць. Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 01.04.2017 року включно (т.8, а.с.207-209).

На підтвердження існування на орендованих об`єктах технічних засобів зберігання та переробки соняшникового насіння до матеріалів справи в копіях долучені:

- акт готовності об`єкта до експлуатації № 594 від 13.10.2009 р. (Реконструкція виробничих приміщень під масло пресовий цех до 80 т. насіння на добу з розміщенням допоміжних приміщень (реконструкція) - перша черга - адреса: смт Власівка, вул. Молодіжна, 52) (т.7, а.с.138-139);

- акт готовності об`єкта до експлуатації № 532 від 01.12.2010 р. (Реконструкція маслопресового цеху з організації екстракційного виробництва (продуктивністю екстаційного 200 т. на добу по макусі соняшника), дільниці розливу оцту та дільниці гранулювання лушпиння соняшника - адреса: смт Власівка, вул. Молодіжна, 52) (т.7, а.с.140-141);

- сертифікат відповідності КД 000532 (Маслопресовий цех з організацією екстракційного виробництва, дільниця розливу оцту та дільниця гранулювання лушпиння соняшника - адреса: смт Власівка, вул. Молодіжна, 52) (т.7, а.с.142);

- акт готовності об`єкта до експлуатації № 604 від 27.12.2010 р. (Реконструкція адмінбудівлі під адміністративно-виробничий корпус на території існуючого масло пресового цеху. Комплекс елеватора насіння соняшника. Реконструкція будівлі мийки під цех по виробництву томатної пасти, кетчупу, майонезу, гірчиці із системою газопостачання - адреса: смт Власівка, вул. Молодіжна, 52) (т.1, а.с.143-144);

- сертифікат відповідності КД 000604 (Адміністративно-виробничий корпус на території існуючого масло пресового цеху. Комплекс елеватора насіння соняшника. Цех по виробництву томатної пасти, кетчупу, майонезу, гірчиці із системою газопостачання - адреса: смт Власівка, вул. Молодіжна, 52) (т.7, а.с.145);

- декларація про готовність об`єкта до експлуатації (Реконструкція комбікормового заводу під елеватор зі зберігання насіння соняшника по вул. Титова, 204, м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровської області - перша черга будівництва) (т.7, а.с.146-148);

- декларація про готовність об`єкта до експлуатації (Реконструкція комбікормового заводу під елеватор зі зберігання насіння соняшника по вул. Титова, 204, м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровської області - друга черга будівництва)(т.7, а.с.149-151);

- декларація про готовність об`єкта до експлуатації (Чорнобаївський елеватор по вул. Леніна, 2, м. Чорнобай, Черкаської області) (т.7, а.с.152-154).

На підтвердження виконання договорів оренд до матеріалів справи в копіях долучено:

- акт прийому-передачі основних засобів по Договору здачі в операційну оренду № 01041601 від 01.04.2016 року;

- акт прийому-передачі основних засобів по Договору здачі в операційну оренду № 01041602 від 01.04.2016 року;

- акт прийому-передачі основних засобів по Договору здачі в операційну оренду № 01041603 від 01.04.2016 року;

- акт прийому-передачі основних засобів по Договору здачі в операційну оренду № 01041604 від 01.04.2016 року;

- платіжні доручення;

- акти надання послуг та розшифровки експлуатаційних витрат (т.7, а.с.155-190).

23.01.2017 року між ТОВ "Кіровоградтопсервіс" - Замовник та ТОВ "Агро--Еліт" -Виконавець укладено договір на переробку давальницької сировини №23011701 (т.2, а.с.2-4).

За договором, Виконавець зобов`язується виконати, відповідно до умов цього Договору, роботу з переробки давальницької сировини (насіння соняшника, надалі - Сировина ) у готову продукцію, а Замовник зобов`язується прийняти готову продукцію (олія нерафінована невиморожена (пресова), надалі - Олія соняшникова , жмих форпресовий, надалі - Жмих ) і оплатити роботу.

На підтвердження виконання умов договору на переробку давальницької сировини №23011701 від 23.01.2017 року до матеріалів справи долучено копії: видаткових накладних, акти надання послуг з переробки та акти повернення сировини постачальнику (т.2, а.с.11, 36-37, 44, 71, 105-106, 136, 153, 158, 167, 178, 185, 188-190, 209-210, 217, 222, 225-228; т.3, а.с.1, 8, 16, 24, 31-35, 53, 72-73, 84, 86, 90, 101, 103, 109-190; т.4, а.с.126, 132, 130, 141, 148, 156, 158, 160, 162, 164, 168, 170-187; т.5, а.с.2, 23, 26, 32, 38, 58, 68, 80, 96, 107, 109, 123, 131, 134, 138, 141-170).

Перевезення насіння соняшнику підтверджується долученими до матеріалів справи копіями товарно - транспортних накладних (т.2, а.с.12-35, 45-70, 72-104, 107-135, 137-152, 154-157, 159-166, 168-177, 179-184, 186-187, 191-208, 211-216, 218-221, 223-224, 229-252; т.3, а.с.2-7, 9-15, 17-23, 25-30, 36-52, 54-71, 74-83, 85, 87-89, 91-100, 102, 104-106; т.4, а.с.127-131, 133-135, 137-140, 142-147, 149-155, 157, 159, 161, 163, 165-167, 169; т.5, а.с.3-15, 17-22, 24-25, 27-31, 33-37, 39-57, 59-67, 69-79, 81-95, 97-106, 108, 110-122, 124-130, 132-133, 135-137, 139-140).

ТОВ "Агро--Еліт" виставило ТОВ "Кіровоградтопсервіс" рахунки на оплату за переробку насіння соняшника (т.3, а.с.191-250; т.4, а.с.1-6).

Оплату за надання послуг переробки сировини проведено безготівковим шляхом, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень (т.4, а.с.7-33).

На підтвердження обліку давальницької сировини в матеріалах справи містяться копії книг відвантажувань за січень, лютий, березень та квітень 2017 року, книги кількісно - якісного обліку олійного насіння, картки рахунку 631 за січень - квітень 2017 року (надходження товару від ТОВ "Кіровоградтопсервіс") та картки рахунку 0221 за січень - квітень 2017 року (переробка товару, отриманого від ТОВ "Кіровоградтопсервіс")(т.6, а.с.157-267; т.7, а.с.195-260).

Відповідно до акту від 08.04.2019 року до перевірки надавались податкові накладні, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.23 акта).

Суми податку на додану вартість включено до складу податкових зобов`язань у загальній сумі 1 133 589,77 грн., в т.ч. у січні 2017 року - 66 521,30 грн., у лютому 2017 року - 680 154,40 грн., у березні 2017 року - 77100,17 грн., у квітні 2017 року - 309 813,90 грн. та відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з ПДВ, що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість (т.1, а.с.182-233).

Також судом встановлено, що відповідно договорів купівлі - продажу від 23.01.2017 року №23011703 року (олії) та від 23.01.2017 року №230114702 ТОВ "Агро--Еліт" придбано олію соняшникову та жмих соняшниковий у ТОВ "Кіровоградтопсервіс" (т.2, а.с.5-10).

На підтвердження виконання вказаних договорів в матеріалах справи містяться копії видаткових накладних (т.2, а.с.38-43; т.4, а.с.34-125, 188-210; т.5, а.с.171-202).

Оплату за товар проведено безготівковим шляхом, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень та банківських виписок (т.5, а.с.203-250; т.6, а.с.1-156).

Облік придбаного у ТОВ "Кіровоградтопсервіс" товару здійснювався відповідно до долучених до матеріалів справи копій книг відвантажувань за січень, лютий, березень та квітень 2017 року, картки рахунку 631 за січень - квітень 2017 року (надходження товару від ТОВ "Кіровоградтопсервіс") (т.6, а.с.157-267; т.7, а.с.195-260).

Відповідно до акту від 08.04.2019 року до перевірки надавались податкові накладні, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суми податку на додану вартість включено до складу податкових зобов`язань що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість (т.1, а.с.182-233).

07.09.2016 року між ТОВ "Агро--Еліт" - Покупець та СТОВ "Братеницьке" - Постачальник укладено договір поставки №07091608, відповідно до умов якого, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця сільськогосподарську продукцію - насіння соняшника, а Покупець зобов`язується прийняти та своєчасно здійснити оплату товару на умовах даного договору (т.7,а.с.1-5).

СТОВ "Братеницьке" виписано видаткову накладну №21 від 08.09.2016 року на суму 435257,56 грн. в тому числі ПДВ 72542,93 грн. (т.7, а.с.6).

Перевезення насіння соняшнику підтверджується долученими до матеріалів справи копіями товарно - транспортних накладних (т.7, а.с.7-8).

Оплату за товар проведено безготівковим шляхом, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією банківської виписки (т.7, а.с.9).

Облік придбаного у СТОВ "Братеницьке" товару здійснювався відповідно до долучених до матеріалів справи копій книги відвантажувань за вересень 2016 року, книги кількісно - якісного обліку олійного насіння на 2016 рік, картки рахунку 631 (т.7, а.с.10-15, 191-194).

Відповідно до акту від 08.04.2019 року до перевірки надавались податкові накладні, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суми податку на додану вартість включено до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість (т.1, а.с.223-233).

03.03.2017 року між ТОВ "Агро--Еліт" - Покупець та ТОВ "Добре Слово" - Постачальник укладено договір поставки №03031705, відповідно до умов якого, Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупця насіння соняшника, а Покупець зобов`язується здійснити приймання та оплату товару (т.7, а.с.17-20).

ТОВ "Добре Слово" виписано видаткові накладні (т.7, а.с.21, 24, 32, 38, 42, 45, 54).

Перевезення насіння соняшнику підтверджується долученими до матеріалів справи копіями товарно - транспортних накладних (т.7, а.с.22-23, 25-31, 33-37, 39-41, 43-44, 46-53, 55-56).

Оплату за товар проведено безготівковим шляхом, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень та банківської виписки (т.7, а.с.57-64).

Облік придбаного у ТОВ "Добре Слово" товару здійснювався відповідно до долучених до матеріалів справи копій книги відвантажувань за березень 2017 року, книги кількісно - якісного обліку олійного насіння та картки рахунку 631 (т.7, а.с.65-74, 192-194).

Відповідно до акту від 08.04.2019 року до перевірки надавались податкові накладні, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суми податку на додану вартість включено до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість (т.1, а.с.190-198).

Також судом встановлено, що відповідно до договору надання послуг №01041635 від 01.04.2016 року укладеного між ТОВ "Агро--Еліт" - Замовник та ПП "Віктор і К" - Виконавець, останній надавав Замовнику послуги по проведенню лабораторних вимірювань (т.1, а.с.242).

На підтвердження виконання вищенаведеного договору в матеріалах справи містяться копії сертифікату про визнання вимірювальних можливостей лабораторії, акти надання послуг та розшифровки експлуатаційних витрат, до яких входять лабораторні дослідження (т.1, .а.с.243; т.7, а.с.181-190).

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно пп.14.1.36 п. 14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п. 135.1 ст. 135 ПК України).

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг ("а" п.198.1 ст.198 ПК України).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

При цьому, податковий кредит в силу приписів п.198.3 ст.198 ПК України визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Водночас, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно до п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 201.2 ст.201 ПК України).

Виходячи з аналізу наведених норм в їх сукупності суд дійшов висновку, що Податковим кодексом України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв`язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб`єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість.

При цьому, пунктом 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. встановлено: бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Пунктами 3, 4, 5, 6 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. передбачено, "Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Водночас, в силу приписів п. 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПК України).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначено в "Положенні (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.01.2000 за №27/4248 (далі Положення №318).

Згідно п. 4 Положення №318 об`єкт витрат - продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов`язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (п. 6 Положення №318).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі Закон №996-XIV) визначено, що господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Поряд з цим, згідно абзацу другого п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В той же час, суд звертає увагу на думку колегії суддів Судової плати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладену у постановах від 03.11.2015 у справі №21-4471а15, від 26.01.2016 у справі №21-4781а15 про те, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Таким чином, у цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об`єктивний предметний зв`язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

З аналізу наведених правових норм у їх системному зв`язку, суд дійшов висновку, що необхідною умовою для правомірності формування податкового кредиту та валових витрат, є фактичне здійснення господарської операції платником податків.

У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Досліджуючи спірні правовідносини, суд встановив, що висновок відповідача, наведений ним в акті перевірки, ґрунтується на встановлених відповідачем фактах, які в цілому свідчать про відсутність підтвердження фактичного здійснення операцій з реалізації (поставки) товару, а надані до перевірки первинні документи не опосередковувались реальним рухом активів від контрагентів.

Також, в акті контролюючого органу зазначено про відсутність підтвердження руху придбаних товарів.

В свою чергу, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України, товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно пунктів 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, ТТН призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

З урахуванням наведеного, слід зазначити, що оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій, витрати на які позивачем віднесено до складу валових витрат, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Таким чином, підставами для формування податкового кредиту є наявність належним чином оформленої податкової накладної, митної декларації, заяви зі скаргою на постачальника, поданої відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу, бухгалтерської довідки, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу, або інших документів, передбачених пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту, а тільки є основним документом на перевезення вантажів при розрахунках з перевізником.

Тому, за наявності у позивача передбачених Податковим кодексом України та Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» належно оформлених первинних документів, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, відсутність товарно-транспортних накладних суд не розглядає як доказ безтоварності господарських операції позивача.

Системний аналіз вищезазначених правових норм, дослідження наявних в матеріалах доказів, свідчить про те, що документи, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу, а відтак - дії позивача щодо формування податкового кредиту є правомірними.

З огляду на приписи положень пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, суд наголошує, що обов`язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб`єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту та витрат сум по взаємовідносинах з ТОВ "Кіровоградтопсервіс", СТОВ "Братеницьке" та ТОВ "Добре Слово".

Даючи правову оцінку наведеним доказам, суд вважає, що ними підтверджується реальний характер господарських операцій позивача з його контрагентом, а відтак - і правомірність формування позивачем витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Як вбачається з акту перевірки позивача, відповідачем у ході перевірки встановлено відсутність у постачальника руху активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції, відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій.

Разом з тим, Податковий кодексу України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов`язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов`язань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбанні товару (послуги) не безпосередньо до бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товару (послуг), який у складі вартості придбаного товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов`язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника.

Дана позиція відповідає практиці Верховного Суду України у подібних правовідносинах (постанова від 11.12.2007 р., справа № 21-137во06), де ВСУ дійшов висновку про те, що у разі невиконання контрагентом зобов`язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така позиція, також, узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини.

Так, у справі Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) визнано, що платник податку на додану вартість не має нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

На час вчинення господарських операцій між позивачем та контрагентом, останній мав статус юридичної особи, був зареєстрований відповідно до вимог чинного законодавства України та включений до ЄДРПОУ.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем не доведена правомірність визначення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових доказів, що підтверджують наведені позивачем доводи у позовній заяві та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову шляхом скасування податкових повідомлень - рішень від 07.05.2019 року №00000221412 та №00000211412.

VI. Розподіл судових витрат

12.09.2019 року представником позивача подано до суду заяву про відшкодування судових витрат, які складаються із суми сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 28000,00 грн. (т.11, а.с.68-69)

Розглянувши вказане клопотання, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною першою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Водночас частинами четвертою, п`ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 22.12.2018 у справі № 826/856/ 18.

У частині шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Такого клопотання відповідачем не подано до суду.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У справі « East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини , оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У пункті 269 вказаного рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

На підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано до суду в копіях: договір про надання правової допомоги від 22.04.2019 року (т.11, а.с.70); додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги (т.11, а.с.71-72); рекомендації щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару (т.11, а.с.73); рішення №17 розширеного засідання Ради адвокатів Харківської області від 21.03.2018 року (т.11, а.с.74-75); свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (т.11, а.с.76); рахунок за надання послуг (т.11, а.с.77); акт виконаних робіт (т.11, а.с.78); платіжне доручення на суму 28000,00 грн. (а.с.79).

Водночас, розглянувши заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Так, рекомендації щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару та рішення №17 розширеного засідання Ради адвокатів Харківської області від 21.03.2018 року є узагальненим та носить суто інформаційний характер.

Згідно з актом виконаних робіт адвокат позивача приймав участь в судовому розгляді справи у суді першої інстанції в трьох судових засіданнях (т.11, а.с.78).

З наданого представником розрахунку вбачається, що ряд послуг, як-то: 1. надання попередньої консультації, 2. ознайомлення з матеріалами Акту податкової перевірки №11/11-28-14-12/40332143 від 08.04.2019 року та його аналіз, 3. аналіз норм діючогозаконодасвтсва, яке впливає на характер спірних відносин, вивчення судової практики, 4.ознаймлення з первиними документами та іншими документами, які є доказовою базою є складовими частинами такої послуги - 5. скалдання позвоної заяви з формуванням додатків та без вчинення хочаб однієї вищезазначених дій виключають кінцевий результат у вигляді складання позвоної заяви.

При цьому, відповідно до протоколів судових засідань адвокат позивача приймав участь у розгляді справи в одному судовому засіданні 19.07.2019 року.

Отже, сума витрат на правничу допомогу на представництво інтересів позивача у судових засіданнях не охоплює той обсяг, який зазначений в акті виконаних робіт.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд, враховуючи предмет спору та виходячи із критеріїв, визначених частинами 3, 5 статті 134, частиною 9 статті 139 КАС України вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 14000,00 грн. Заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, та їх обсягом.

При цьому, суд зазначає, що підготовка позовної заяви у даній справі не вимагала надвеликого обсягу юридичної і технічної роботи, адже, усі документи, необхідні для складання і подання до суду позовної заяви були у позивача в наявності.

Також, суд враховує що справа, щодо якої адвокат надавав послуги, є справою незначної складності, а складання адвокатом у межах цієї адміністративної справи документів (позовна заява 6 аркушів), а також представництво інтересів у судовому засіданні не потребує значного часу, такі послуги не є послугами значного обсягу.

До того ж, у відповідності до п.2 ч.6 ст.12, п.1 ч.1 ст.263 КАС України вказана справа відноситься до справ незначної складності, а розмір витрат позивача, пов`язаних з правничою допомогою, не є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Крім того, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Також з матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду із цим позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 19210,00 грн. (т.1, а.с.2).

З огляду на задоволення позову та враховуючи приписи частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро--Еліт " (вул. Героїв України, 50, м.Світловодськ, Кіровоградська область, 27552, код ЄДРПОУ - 40332143) до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ - 39393501) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 07.05.2019 року №00000221412 та №00000211412 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області форми "Р" від 07.05.2019 року №00000221412, яким ТОВ "Агро--Еліт" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 14517141 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 7258571 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області форми "В4" від 07.05.2019 року №00000211412, яким ТОВ "Агро--Еліт" зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 7504035 грн.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро--Еліт " (вул. Героїв України, 50, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27552, код ЄДРПОУ - 40332143) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 19210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14000,00 грн. (чотирнадцять тисяч гривень), за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ - 39393501).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.10.2019 року.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук