Рішення

від 16.10.2019 по справі 520/7844/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2019 р. № 520/7844/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Чайкіної Н.Е.,

за участю:

представника позивача - Заворотнього А.В.,

представника відповідача - Єрохіна І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Українська будівельна компанія РВ Груп (м. Харків, провулок Кравцова, 3) до Головного управління ДПС у Харківській області (м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Українська будівельна компанія РВ Груп звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 00000821411 від 08.05.2019 та № 00000831411 від 08.05.2019.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи адміністративного позову, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Українська будівельна компанія РВ Груп (код за ЄДРПОУ 38157249) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час господарських взаємовідносин з ТОВ СТОРМ РЕЙЗ (код за ЄДРПОУ 40638198) за березень 2017 року, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ за березень 2017 року та подальшого ланцюга постачання.

Під час проведення перевірки контролюючим органом були встановлені порушення п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п. 201.7 ст.201. п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість ПДВ 72441 грн, у тому числі за березень 2017 року 72441 грн. та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на загальну суму 573 грн., у тому числі за березень 2017 року у сумі 573 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення № 00000821411 від 08.05.2019 та № 00000831411 від 08.05.2019.

За результатами розгляду скарги ТОВ Українська будівельна компанія РВ Груп на зазначені податкові повідомлення - рішення ДФС України 17 липня 2019 року було прийнято рішення, яким оскаржувані рішення залишенні без змін.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

З матеріалів справи судом встановлено, що між ТОВ Українська будівельна компанія РВ Груп та ТОВ Строй рейз 15 березня 2017 року було укладено договір поставки будівельних матеріалів №15/03.

Поставка товару за вказаним договором підтверджується видатковою накладною № 610 від 15.03.2017 на суму - 152 421. 88 грн., рахунком на оплату № 610 від 15.03.2017 на суму - 152 421, 88 грн., ТТН № 699 від 15.03.2017 з відомостями про вантаж, довіреністю № 8 від 15.03.2017, видатковою накладною № 608 від 15.03.2017 на суму - 93 939, 30 грн., рахунком на оплату № 608 від 15.03.2017 на суму - 93 939, 30 грн., ТТН № 695 від 15.03.2017 з відомостями про вантаж, ТТН № 696 від 15.03.2017 з відомостями про вантаж, довіреністю № 9 від 15.03.2017, видатковою накладною № 605 від 15.03.2017 на суму - 48 613,06 грн., рахунком на оплату № 605 від 15.03.2017 на суму - 48 613,06 грн., ТТН № 710 від 15.03.2017 з відомостями про вантаж, довіреністю № 10 від 15.03.2017, видатковою накладною № 603 від 15.03.2017 на суму - 143 110, 15 грн., рахунком на оплату № 603 від 15.03.2017 на суму - 143 110, 15 грн., ТТН № 678 від 15.03.2017 з відомостями про вантаж, довіреністю № 7 від 15.03.2017.

01 березня 2017 року між ТОВ Українська будівельна компанія РВ Груп та ТОВ Вольтиманд було укладено договір безпроцентної позики №02/03/03. Відповідно до п.1.1 договору позивач, як позикодавець передає у власність позичальнику - ТОВ Вольтиманд грошові кошти у розмірі, встановленому договором, а позичальник зобов`язується повернути їх позикодавцю.

Пунктом 2.1 укладеного договору встановлено, що сума позики становить 438084,40 грн.

16.03.2017 між ТОВ Сторм рейз , ТОВ Вольтиманд та ТОВ Українська будівельна компанія РВ груп (боржник) укладено договір переведення боргу № 7. Згідно п.1 укладеного договору регулюються відносини, пов`язані із заміною кредитора в отриманні зобов`язання, що виникає з договору № 15/03 від 15.03.2017, укладеного між первісним кредитором та боржником.

Пунктом 2 договору переведення боргу № 7 від 16.03.2017 встановлено, що на нового кредитора переводиться борг (грошове зобов`язання) у розмірі 438084,40 грн., що виник на підставі основного договору, а новий кредитор погоджується прийняти зазначене грошове зобов`язання.

16 березня 2017 року між ТОВ Вольтиманд та ТОВ Українська будівельна компанія РВ груп укладено угоду № 2 про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Пунктом 1.1 угоди № 2 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 16.03.2017 передбачено, що за зобов`язання за договорами про переведення боргу № 7 від 16.03.2017 та договором безпроцентної позики № 02/03/03 від 01.03.2017 припиняються у повному обсязі, оскільки зустрічні вимоги є рівними.

Відповідно до п.3.2 договору поставки будівельних матеріалів № 15/03 від 15.03.2017 доставка товару відбувається силами постачальника за його рахунок. Таким чином, поставка будівельних матеріалів, які було придбано у ТОВ Стром рейз здійснювалася силами та за рахунок ТОВ Стром рейз .

Крім того, договором поставки будівельних матеріалів №15/03 від 15.03.2017 передбачено, що поставка відбувається силами та за рахунок ТОВ Стром рейз . Таким чином ТОВ Українська будівельна компанія РВ груп не мало обов`язку по сплаті послуг перевезення.

В свою чергу, будівельні матеріали, які було придбано у ТОВ Стром рейз використано позивачем при виконанні укладеного договору з Публічним акціонерним товариством Харківська ТЕЦ-5 за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки, що підтверджується відомістю ресурсів до акта приймання № 1 від 31.07.2017 та відомістю ресурсів до договірної ціни.

Згідно з пунктом 11.1 розділу 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Розділом 1 вказаних Правил передбачено, що товарно-транспортною документацією є комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відтак, товарно-транспортна накладна є обов`язковим первинним документом бухгалтерського обліку, який, відповідно, підтверджує реальність здійснення даного виду господарської операції (з придбання транспортних послуг).

13.03.2017 між Публічним акціонерним товариством Харківська ТЕЦ-5 (замовник) та ТОВ Українська будівельна компанія РВ Груп (підрядник) укладено договір № 215, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується власними силами та засобами на власний ризик виконати капітальний ремонт обладнання хімводоочищення, антикорозійний захист зовнішньої поверхні та теплову ізоляцію освітлювання № 1, 2, 3 (ремонт і технічне обслуговування установок, категорія 45259000-7 відповідно до ДК 021:2015) у строки та на умовах, що визначені в цьому договорі.

Відповідно до п.1 3 договору роботи виконуються за місцезнаходженням замовника за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки.

Згідно п.2.1 договору, загальна вартість робіт складає 1403728,42 грн., у тому числі ПДВ 20% - 233954,74 грн.

Відповідно до п.3.3 договору підрядник зобов`язується виконати роботи з власних матеріалів, запасних частин та власними засобами.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що замовник здійснює передоплату підряднику у розмірі 100% від суми даного договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника.

Згідно п.5.1 договору виконані підрядником роботи оформлюється актами здачі-приймання виконаних робіт у строк 10 робочих днів після отримання кожного акта замовником.

Виконання зазначеного договору підтверджується договірною ціною № 1 як додаток № 2 до договору № 215 від 13.03.2017 на суму - 1 403 728, 42 грн., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 31.07.2017 на суму - 1 403 728, 42 грн., актом № 1 приймання-виконання будівельних робі від 31.07.2017 на 12 (дванадцяти аркушах) на суму - 1 403 728, 42 грн., відомістю ресурсів до акта приймання № 1 від 31.07.2017.

Оплата за договором № 215 від 13.03.2017 підтверджується платіжним дорученням № 3904 від 13.03.2017 на суму 1 000 000,00 грн., у тому числі з ПДВ 166 666,67 грн. (призначення платежу - передплата за договором № 215 від 13.03.2017), випискою з банківського рахунку АТ «ОЩАДБАНК» , платіжним дорученням № 606 від 18.07.2017 на суму 403 728, 42 грн., у тому числі з ПДВ 67 288, 07 грн. (призначення платежу - оплата за кап. ремонт за договором № 215 від 13.03.2017), випискою з банківського рахунку АТ «ОЩАДБАНК» .

Для виконання договору № 215 від 13.03.2017 позивачем було придбано будівельні матеріали в ТОВ «СТОРМ РЕЙЗ » .

Таким чином, товар, який було придбано в ТОВ «СТОРМ РЕЙЗ» було використано ТОВ «Українська будівельна компанія РВ груп» під час виконання договору № 215 від 13.03.2017 щодо капітального ремонту обладнання хімводоочищення. Антикорозійний захист зовнішньої поверхні та теплова ізоляція освітлювачів № 1,2,3» (ремонт і технічне обслуговування установок, категорія 45259000-7 відповідно до ДК 021:2015) за адресою ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» (Замовник): Харківська обл., Дергачівський р-н, с. Подвірки, що підтверджується відомістю ресурсів до акта приймання № 1 від 31.07.2017 та відомістю ресурсів до договірної ціни.

Таким чином, твердження відповідача про ненадання підтверджуючих документів щодо подальшого використання позивачем придбаного у ТОВ «Сторм рейз» будівельних матеріалів» спростовується наявними в матеріалах справах доказами.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій позивача судом встановлено, що вони є реальними та підтверджуються долученими позивачем до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а саме: видаткових накладних; податкових накладних; рахунків на оплату.

Щодо посилання відповідача на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 16.05.2018 у справі № 464/1792/18, відповідно до якого громадянина ОСОБА_1 визнано винним за ч.3 ст.28, ч. 2 ст.205, ч.3 ст.358 КК України та встановлено, що ТОВ Сторм рейз здійснювало операції щодо безпідставного формування фіктивного податкового кредиту з податку на додану вартість, суд зазначає, що оцінка документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого на час вирішення спору статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України.

До матеріалів справи не надано у кримінальній справі, що має безпосереднє значення для надання висновку щодо діяльності господарюючих суб`єктів, зокрема позивача.

Окрім того, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Позивачем під час перевірки та впродовж розгляду справи надані всі первинні документи, які відповідають вимогам статей 1, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-XIV , відображають реальність господарських операцій з його контрагентом та є підставою для формування податкового обліку відповідно до пунктів 198.3, 198.6 статті 198 ПК України.

Згідно діючого законодавства України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Такий висновок цілковито узгоджується з положенням ст. 61 Конституції України, згідно якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Частиною 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" рішення є обов`язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини (надалі також - ЄСПЛ). Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" ЄСПЛ дійшов такого висновку: "... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок ЄСПЛ повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії". У пункті 23 даного рішення ЄСПЛ наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Європейський Суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України" зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

При цьому, слід наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом".

Наведені ДФС аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарської операції між позивачем та контрагентами, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних та допустимих доказах.

Наявні у справі докази не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом не виявлено.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, а також враховуючи умови укладених договорів з контрагентом, суд дійшов висновку, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки з урахуванням закріпленої в ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою обов`язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на такого суб`єкта, контролюючий орган мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що задекларований позивачем податковий кредит за господарською операцією сформовано безпідставно за господарськими операціями, які в реальності не виконувались.

Вказаний висновок відповідає позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 27.03.2018 року по справі № 816/809/17, який відповідно до вимог ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховується судом при вирішенні даної справи.

За таких обставин податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 00000821411 від 08.05.2019 та № 00000831411 від 08.05.2019 не можна визнати законними та обґрунтованими.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваних рішень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 5-10, 72, 73, 74, 77, 139, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Українська будівельна компанія РВ Груп (м. Харків, провулок Кравцова, 3) до Головного управління ДПС у Харківській області (м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 00000821411 від 08.05.2019 та № 00000831411 від 08.05.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Українська будівельна компанія РВ Груп (код ЄДРПОУ 38157249) судовий збір у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16.10.2019.

Суддя В.В. Єгупенко