Рішення

від 10.10.2019 по справі 491/204/19

АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №491/204/19

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 жовтня 2019 року Ананьївський районний суд Одеської області

у складі: головуючого у справі судді - Желяскова О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Гула О.Р.,

сторін у справі:

представника позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьїв Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Романівської сільської ради Ананьївського району Одеської області про визначення додаткового строку для звернення за спадщиною за законом, треті особи без самостійних вимог: відділ надання адміністративних послуг Ананьївської районної адміністрації Одеської області та Ананьївська районна державна адміністрація Одеської області, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляді в Ананьївському районному суді Одеської області знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до Романівської сільської ради Ананьївського району Одеської області про визначення додаткового строку для звернення за спадщиною за законом, треті особи без самостійних вимог: відділ надання адміністративних послуг Ананьївської районної адміністрації Одеської області та Ананьївська районна державна адміністрація одеської області.

Згідно позовної заяви:

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дідусь Позивача, ОСОБА_3 , котрий мешкав в АДРЕСА_1 Він залишив заповіт від 30 травня 2008 року належно посвідчений секретарем Романівської сільради Ананьївського району Одеської області, котрим заповів належну йому на праві приватної власності земельну ділянку площею 3,88 га., розташовану на території Романівської сільради Ананьївського району Одеської області, котра належала йому на підставі Державного акту серії ЯА № 272462, виданого йому Ананьївською райдержадміністрацією 17 лютого 2005 року, своєму синові, а батькові Позивача, ОСОБА_4 .

Проте, батько Позивача, ОСОБА_5 , у встановлений ст.1270 ЦК України шестимісячний строк за цією спадщиною до нотаріальної контори не звернувся, бо сам помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто ще до закінчення цього строку. Таким чином спадщина після смерті дідуся залишилась не оформленою, і її повинні були б успадкувати спадкоємці дідуся за законом. Відповідно до Інформаційних довідок з Спадкового реєстру від 18 вересня 2017 року та від 22 лютого 2019 року спадщину після його смерті ніхто не прийняв. Спадкоємцями дідуся першої черги за законом є дві його доньки, тітки Позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , але обидві вони відмовились від прийняття спадщини в порядку ст.1273 ЦК України. Третім спадкоємцем дідуся і за заповітом і за законом був батько Позивача, ОСОБА_5 , котрий був живим на день смерті дідуся, але не встиг прийняти спадщину. Таким чином, спадкоємців першої черги на разі нема.

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 нотаріально відмовились від прийняття спадщини 11 лютого 2019 року. Згідно ст.1273 ЦК України спадкоємець за законом може відмовитись від прийняття спадщини в строк, встановлений ст.1270 ЦК України, тобто протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Для них право на прийняття спадщини виникло після смерті спадкоємця дідуся за заповітом, яким був батько Позивача, ОСОБА_5 , тобто з 14 вересня 2016 року, по 14 ІНФОРМАЦІЯ_3 2017 ІНФОРМАЦІЯ_2 , і вони також пропустили цей строк. Але відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за законом має право приймати спадщину або не приймати її. Це його право, а не обов`язок. Згідно ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про її прийняття Виходячи з цих вимог законодавства якщо особа протягом шестимісячного строку, встановленого для прийняття спадщини, не скористалася своїм правом на прийняття вона є такою, що не прийняла.

Таким чином, спадкоємці першої черги за законом ОСОБА_6 та ОСОБА_8 є такими, що не побажали скористатися своїм правом на прийняття спадщини і фактично не прийняли її. Саме таке їх бажання підтверджується їх нотаріально посвідченими відмовами від прийняття спадщини.

Таким чином, в строк, встановлений для прийняття спадщини після смерті дідуся, був живим лише один претендент на цю спадщину, батько Позивача, спадкоємець за заповітом дідуся. Але він помер протягом шестимісячного строку для її прийняття не прийнявши її.

Згідно ст.1276 ЦК України Перехід права на прийняття спадщини якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

В зв`язку з відсутністю претендентів першої черги на дану спадщину залишились спадкоємці другої черги - це Позивач і його брат, ОСОБА_9 . Згідно ч.1 ст.1266 ЦК України внуки спадкодавця успадковують частку в спадщині, яка б належала їх батькові. Згідно заповіту дідуся батькові Позивача, якби він був живим, належала б вся спадщина, тобто ціла спадкова земельна ділянка. Після смерті батька та неприйняття спадщини братом Позивача, ОСОБА_9 , котрий не скористався своїм правом на прийняття цієї спадщини і не бажає ним скористатися, про що свідчить його письмова нотаріальна відмова від її прийняття, Позивач залишився єдиним спадкоємцем дідуся на всю спадщину - спадкову земельну ділянку.

Проте Позивач не може оформити цю спадщину, бо також пропустив встановлений законодавством України шестимісячний строк для звернення за нею Позивач звернувся за нею на початку вересня 2017 року, хоча повинен був звертатися до 14 березня 2016 року, протягом шести місяців з дня смерті батька Позивача, спадкоємця за заповітом. Про час звернення Позивача до нотаріальної контори свідчить лист нотаріуса за №162-01-16 від 18 вересня 2017 року. В цьому листі нотаріус пояснив Позивачу, що в зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини він повинен звернутися до суду. Позивач, як він зазначає, не є юридично освіченою людиною і раніше взагалі не знав про існування такого строку та вважав, що за спадщиною слід звертатися саме після шести місяців з дня смерті спадкодавця. Тому, зібравши всі необхідні для звернення до суду документи Позивач звернувся за допомогою до фахівця - юриста в м.Одесі. Він приготував від імені Позивача позовну заяву і на початку жовтня 2017 року ОСОБА_2 нарешті звернувся до суду. Була відкрита цивільна справа №491/1143/17, але ухвалою судді Желяскова О.О. від 11 жовтня 2017 року позовна заява була залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків. Оскільки позивач не був в змозі самостійно розібратись в справі, то не усунув в строк недоліків і позовна заява разом з доданими до неї матеріалами ухвалою того ж судді від 12 грудня 2017 року були повернуті Позивачу. ОСОБА_2 знову став шукати адвоката та звернувся за правовою допомогою до адвоката Бойко О.М., який деякий час готував Позивачу нову позовну заяву і в решті решт вони її здали знову до того ж Ананьївського районного суду. Але ухвалою судді Дорош В.В. від 10 січня 2018 року знову була залишена без руху для усунення недоліків. ОСОБА_2 знову звернувся до адвоката Бойко О.М. , але він чомусь тривалий час не зробив нічого і знову всі матеріали ухвалою судді Желяскова О.О. від 28 вересня 2018 року були повернені Позивачу. Позивач знову звернувся за правовою допомогою до адвоката Бойко О.М. та надав йому всі документи. Проте він стверджуючи, що складає нову позовну заяву фактично нічого не робив для цього і впевнившись в його бездіяльності в січні 2019 року Позивач забрав від нього всі матеріали та став шукати нового адвоката. Лише тепер вияснилось, що обидва адвокати Позивача виготовили для нього позовні заяви з зовсім іншими позовними вимогами, а не тими, котрі були фактично необхідними. Так, вони в позовних заявах від імені Позивача просили суд про визнання права власності на спадщину, хоча потрібно було звертатися до суду за визначенням додаткового строку для звернення за спадщиною.

Лише зараз Позивачу пояснили це і в тому числі про те, що такий додатковий строк для звернення за спадщиною може бути для нього визначений додатково, якщо він пропущений з поважних причин.

На думку Позивача такими поважними для нього причинами для пропуску вказаного строку для звернення за спадщиною є зокрема: 1. До 14 березня 2017 року звертатися за спадщиною після смерті дідуся у Позивача не було законних підстав. Він не є спадкоємцем першої черги, а також дідусь її заповів батькові Позивача. Тому Позивач мав право звертатися за нею лише після смерті батька протягом шести місяців. Але Позивач пропустив і цей строк, бо не є фахівцем з юридичних питань, не знав про існування якихось обмежувальних строків і вважав, що за спадщиною слід звертатися лише через шість місяців після відкриття спадщини. Позивачу відомо, що практика Верховного суду України юридичну неосвіченість не вважає поважною причиною для пропуску строку на прийняття спадщини, але Позивач з цим не згідний та зазначає, що в Україні юридична освіта не є обов`язковою і рядовий громадянин не може самостійно орієнтуватись в юридичних питаннях. Тому це незнання юридичних питань для Позивача є непереборним випадком і для нього ця причина є поважною. 2. Пропущений Позивачем строк спочатку був зовсім незначним і він відразу став шукати фахівців з юридичних питань для допомоги в зверненні до суду. Протягом недовгого часу йому була надана правова допомога і вже у вересні 2017 року він вперше звернувся до суду. На думку Позивача не є його виною, що фахівець-юрист сам був некомпетентний, недостатньо вивчив спадкові матеріали та виготовив для нього не ту позовну заяву, котра була потрібна. Така помилка юриста свідчить якраз про те, що юридична неосвіченість є поважною причиною при даних конкретних обставинах. Тим більше, що і інший адвокат, ОСОБА_10 , також допустив ту ж саму помилку і знову підготував для Позивача нову позовну заяву з помилковими позовними вимогами. Потім втретє ОСОБА_10 . допустив ту ж помилку і підготував третю позовну заяву, котра також повернута судом. Але ці помилки фахівців з юридичних питань призвели до того, що фактично не по своїй вині, а з їх вини Позивач, на його думку, втратив ще два роки часу. Позивач зазначає, що приймав всі можливі для нього міри для звернення до суду, але не міг передбачити, що фахівці можуть так помилитися., як вони помилились. Просить суд вважати цей факт поважною причиною для втрати ним такого великого проміжку часу. 3. Позивач також зазначає, що на теперішній час саме він користується спадковою земельною ділянкою, котра знаходиться у оренді у ТОВ АЇСТ-1 Ширяєвського району Одеської області, отримує орендну плату за оренду. За минулий час ніхто на дану земельну ділянку не претендував і не претендує, прийняття Позивачем цієї спадщини не зачіпає нічиїх інтересів, тому визначення судом для нього додаткового строку для звернення за спадщиною також не порушує нічиїх інтересів, а відмова в його визначенні фактично позбавить Позивача права на спадщину, права на приватну власність його дідуся, що суперечить Конституції України, Міжнародної Конвенції та нормам цивільного законодавства України.

У зв`язку з викладеним Позивач звернувся до суду та просить: визначити для нього, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця та зареєстрованого мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Ананьївським РВ ГУ МВС України в Одеській області 23 січня 1996 року, картка платника податків № НОМЕР_2 , додатковий строк для звернення за спадщиною у вигляді земельної ділянки площею 3,88 га, розташованої на території Романівської сільської ради Ананьївського району Одеської області згідно Державного акту серії ЯА №272462, виданого Ананьївською райдержадміністрацією Одеської області 17 лютого 2005 року, після смерті дідуся - ОСОБА_3 , котрий мешкав в АДРЕСА_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , як пропущений з поважних причин.

10 жовтня 2019 року позивач у судове засідання не з`явився про причини своєї неявки суду не повідомив, про дату час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення позивачу рекомендованого листа з судовою повісткою (а.с.101).

Представники відповідача - Романівської сільської ради у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, про дату час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення представнику відповідача рекомендованого листа з судовою повісткою (а.с.100).

При цьому, суд бере до уваги, що при виклику представників відповідача у попередні судові засідання від них 10 та 24 квітня 2019 року на адресу суду надійшли заяви за вихідним №64 від 5 квітня 2019 року та за вихідним №80 від 23 квітня 2019 року (а.с.66) за підписом голови Романівської сільської ради Ананьївського району Одеської області Шлапаченко Л.В., з яких вбачається, що представник відповідача просить справу розглядати за його відсутності, проти задоволення позовних вимог позивача не заперечує.

Представник третьої особи - відділу надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області у судове засідання не з`явився, про дату час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки (а.с.98).

Проте, 1 жовтня 2019 року на адресу суду надійшов лист представника третьої особи - державного реєстратора Чернієнко О.В. за вихідним №114 від 1 жовтня 2019 року, в якому представник зазначив, що просить суд розгляд справи здійснювати за його відсутності, проти задоволення позивних вимог не заперечує.

Представник третьої особи - Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області у судове засідання не з`явився, про дату час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить клопотання представника третьої особи, яке надійшло на адресу суду 8 жовтня 2019 року (а.с.103), в якому представник третьої особи зазначив, що просить підготовче судове засідання, призначене на 10 жовтня 2019 року провести за його відсутності, має заперечення проти позовних вимог.

При цьому, судом при розгляді зазначеного клопотання звернуто увагу на те, що підготовче провадження у справі закрито ухвалою суду від 20 травня 2019 року закрито та справу призначено до судового розгляду по суті, про що представнику третьої особи має бути відомо, оскільки учасники справи користуючись своїми процесуальними правами мають слідкувати за станом розгляду справи, у зв`язку з чим зазначене клопотання приймається судом до уваги, як таке що стосується не тільки підготовчого провадження, а й розгляду справи в цілому.

Частиною 1 статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 2 статті 223 ЦПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

При цьому, враховуючи наявність відомостей про належне сповіщення всіх учасників справи, наявність відомостей про їх думку щодо задоволення позовних вимог позивача, присутність в судовому засіданні представника позивача, відсутність, передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України, з урахуванням положень ч.ч.1, 3 ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності позивача, представників відповідача та третіх осіб.

10 жовтня 2019 року представник позивача - адвокат Десятник Валентин Семенович, повноваження якого підтверджуються ордером серії ОД №209404 від 22 лютого 2019 року, з`явився у судове засідання з розгляду справи та позовні вимоги ОСОБА_2 підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Суд, вивчивши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 16 жовтня 1979 року (а.с.20).

Батько Позивача - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був сином ОСОБА_3 , що підтверджується доданою до позовної заяви копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 27 листопада 1963 року (а.с.19).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Ананьїв Ананьївського району Одеської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 31 травня 2016 року серії НОМЕР_5 , виданого Ананьївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (а.с.10).

За життя ОСОБА_3 мав право власності на земельну ділянку площею 3,88 га, яка розташована на території Романівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, що підтверджується доданою до позовної заяви копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6 , виданого 17 лютого 2005 року Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області (а.с.14).

ОСОБА_3 30 травня 2008 року було складено заповіт, посвідчений секретарем виконкому Романівської сільської ради Ананьївського району Одеської області та зареєстровано в реєстрі за №24 (а.с.11).

Згідно зазначеного заповіту ОСОБА_3 належну йому земельну ділянку 3,88 га, яка розташована на території Романівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_7 № НОМЕР_8 , виданий Ананьївською райдержадміністрацією Одеської області 17 лютого 2005 року, заповів своєму синові ОСОБА_5 .

Проте, ОСОБА_5 спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_3 не прийняв, що підтверджується копією Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (про спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 55238741 від 22 лютого 2019 року (а.с.17).

При цьому, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер у місті Ананьїв Одеської області, що підтверджується доданою до позовної заяви копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_9 , виданого 14 вересня 2016 року Ананьївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (а.с.18).

Позивач, посилаючись на положенняст.1276 ЦК України, звернувся до суду з даною позовною заявою, про поновлення йому строку звернення за спадщиною, яка залишилась після смерті його дідуся - ОСОБА_3 .

При цьому, з доданої до матеріалів справи копії відповіді Ананьївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 26 лютого 2019 року № 301/65-16 (а.с.33), наданої на запит представника позивача, вбачається, що в архіві Відділу містяться наступні актові записи: про народження №50 від 27 листопада 1947 року, складений Виконавчим комітетом Романівської сільської ради Ананьївського району Одеської області відносно ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьком вказаний - ОСОБА_3 ; про шлюб №13 від 5 вересня 1969 року, складений Виконавчим комітетом Шимківської сільської ради Ананьївського району Одеської області ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; про народження №21 від 26 лютого 1971 року, складений Відділом реєстрації актів цивільного стану Котелевського районного управління реєстрації актів цивільного стану Полтавської області відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьком вказаний - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; про народження №111 від 16 жовтня 1979 року, складений Відділом реєстрації актів цивільного стану Ананьївського районного управління юстиції Одеської області відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком вказаний - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; про смерть №384 від 14 вересня 2016 року, складений Ананьївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; про народження (поновлено) №556 від 22 жовтня 1946 року, складений виконавчим комітетом Троїцької сільської ради Любашівського району Одеської області відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; про народження №7 від 8 лютого 1960 року, складений виконавчим комітетом Шимківської сільської ради Ананьївського району Одеської області відносно ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , батьком вказаний ОСОБА_3 ; про народження №31 від 5 серпня 1959 року, складений виконавчим комітетом Романівської сільської ради Ананьївського району Одеської області відносно ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , батьком вказаний ОСОБА_3 ; про смерть №227 від 31 травня 2016 року, складений Ананьївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

З наведеного вбачається, що дітьми померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , окрім батька Позивача - ОСОБА_5 , є також ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

У відповідності до ч.1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Частиною 2 статті 1258 ЦК України визначено, що кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У відповідності до положень ч.1 ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З наведеного вбачається, що до кола спадкоємців першої черги померлого ОСОБА_3 входять окрім батька Позивача - ОСОБА_5 , також ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Суд бере до уваги, що ОСОБА_3 за життя було складено заповіт, посвідчений секретарем виконкому Романівської сільської ради Ананьївського району Одеської області та зареєстровано в реєстрі за №24 (а.с.11), згідно якого він заповів належну йому земельну ділянку 3,88 га, яка розташована на території Романівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_7 № НОМЕР_8 , виданий Ананьївською райдержадміністрацією Одеської області 17 лютого 2005 року, заповів своєму синові ОСОБА_5 .

Проте, частиною 1 статті 1241 ЦК України визначено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

При цьому, матеріали справи не містять жодних відомостей щодо працездатності доньок померлого ОСОБА_3 : ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , що унеможливлює для суду встановлення наявності в них права на обов`язкову частку у спадщині, яка залишилась після смерті ОСОБА_3

Позовна заява містить посилання на те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 відмовились від спадщини ІНФОРМАЦІЯ_11 лютого 2019 року згідно ст.1273 ЦПК України, про що надали відповідні заяви.

В матеріалах справи містяться копії заяви ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с.29), та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с.30), від 11 лютого 2019 року, посвідчені секретарем Ананьївської першої сільської ради Ананьївського району Одеської області про те, що вони відмовляються від спадщини на підстав статті 1273 ЦК України.

Проте, суд не бере зазначені заяви до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 1 статті 1273 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Частиною 1 статті 1270 ЦК України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини 2 статті 1270 ЦК України якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Спадкодавець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , його спадкоємець за заповітом - ОСОБА_5 помер14 вересня 2016 року.

З наведеного вбачається, що заяви про відмову від прийняття спадщини від імені ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с.29), та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с.30), від 11 лютого 2019 року подано з порушенням, встановлених ч.1 ст.1273, ст.1270 ЦК України строків.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що місцем відкриття спадщини померлого ОСОБА_3 , відповідно до положень ч.1 ст.1221 ЦК України, є місто Ананьїв Одеської області.

Заяви про відмову від прийняття спадщини від імені ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с.29), та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с.30), від 11 лютого 2019 року хоча й адресовано до Ананьївської районної державної нотаріальної контори, проте матеріали справи не містять жодних доказів подання вказаних заяв до Ананьївської районної державної нотаріальної контори та їх прийняття нотаріусом, що також не відповідає положенням ч.1 ст.1273 ЦК України.

Крім того, вказані заяви написані від імені ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с.29), та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с.30).

Проте, матеріали справи жодних відомостей про те, що ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , змінювали прізвища.

Крім того, позивач у позовній заяві посилається на положення ч.1 ст.1276 ЦК України, якою визначено, що якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

При цьому, з доданої до матеріалів справи копії відповіді Ананьївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 26 лютого 2019 року № 301/65-16 (а.с.33) вбачається, що згідно положень ч.1 ст.1261 ЦК України, до кола першої черги спадкоємців батька Позивача - ОСОБА_5 , окрім самого позивача, входять його брат - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , а також мати - дружина спадкодавця - ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Позивач у позовній заяві посилається на те, що його брат - ОСОБА_9 відмовився на підставі ст..1273 ЦК України від прийняття спадщини, що залишилась після смерті їхнього батька - ОСОБА_5 , матеріали містять копію відповідної заяви ОСОБА_9 (а.с.28) від 10 лютого 2017 року, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Агакішевою Т.А.

При цьому, ч.2 ст.1275 ЦК України визначено, що якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну.

Проте, ані позовна заява, ані додані до неї матеріали не містять відомостей щодо дружини померлого ОСОБА_5 - ОСОБА_12 та, зокрема, її ставлення до прийняття спадщини, яка залишилась після смерті її чоловіка.

У відповідності до положень частини 1 статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Частиною 2 статті 416 ЦПК України визначено, що в постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.

У відповідності до положень ч.1 статті 417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Підпунктом 7 пункту 1 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України визначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об`єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.

Частиною 5 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Абзацами 1 та 2 пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування визначено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При цьому, відповідно до положень ч.3 ст.1272 ЦК України, усі зазначені спадкоємці, на рівні з Позивачем мають право на звернення до суду з позовом про визначення їм додаткового строку для подання ними заяви про прийняття спадщини.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_18 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 , мало бути залучено до участі у справі в якості відповідачів.

На зазначений факт судом було звернуто увагу представника позивача у судовому засіданні. Проте, представник позивача зазначив, що вважає вірно визначеним коло відповідачів у справі.

У відповідності до ч.1 ст.51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

З наведеного вбачається, що суд першої інстанції позбавлений за власною ініціативою залучати до участі у справі співвідповідачів.

При цьому, в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування висловлено правову позицію згідно якої у разі пред`явлення позову до неналежного відповідача суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача, суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Крім того, з позовної заяви та доданих вбачається, що Позивач вважає поважною причиною пропуску, визначеного ч.1 ст.1270 ЦК України, строку для подання заяви про прийняття спадщини юридичну необізнаність, а саме незнання про існування шестимісячного строку для прийняття спадщини.

При цьому, частина 3 статті 1272 ЦПК України не містить визначення поняття поважної причини .

Проте, абзацом 6 пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування визначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до правової позиції, викладеної в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Крім того, посилання позивача на звернення до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини лише у лютому 2019 року через необізнаність про існування шестимісячного строку для прийняття спадщини, суперечить матеріалам справи, оскільки позивачем до позовної заяви додано лист приватного нотаріуса Ананьївського районного нотаріального округу Головного територіального управління юстиції Воробйова Анатолія Олексійовича від 18 вересня 2017 року №162/01-16 (а.с.25) в якому ОСОБА_2 повідомлено, що ним пропущено, встановлений ч.1 ст.1270, ч.1 ст.1272 ЦК України, шестимісячний строк для прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Факт того, що Позивачу було відомо про пропуск ним, визначеного ч.1 ст.1270 ЦК України, строку для подання заяви про прийняття спадщини підтверджується також змістом абзацу 3 мотивувальної частини позовної заяви ОСОБА_2 до Романівської сільської ради Ананьївського району Одеської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування, третя особа Відділ надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області, поданій до Ананьївського районного суду Одеської області 3 липня 2018 року, копія якої додана до позовної заяви (а.с.37-38).

Суд вважає, що позивачем не доведено поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, які б були пов`язані з об`єктивними непереборними істотними труднощами для своєчасного звернення до нотаріальної контори або до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини із заявою про прийняття спадщини.

Доводи позивача, щодо необізнаності на думку суду, не можуть вважатись належними та допустимими доказами поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, враховуючи, що у позивача було достатньо часу, щоб звернутися до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, або до іншої уповноваженої особи за місцем свого проживання із заявою про прийняття спадщини, протягом шести місяців з моменту смерті спадкодавця, оскільки жодні докази наявності у позивача перешкод для прийняття спадщини в матеріалах справи відсутні.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог, взявши до уваги вищезазначені обставини, підстави для задоволення позову ОСОБА_2 про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини - відсутні.

Керуючись ст.ст.12, 13, 19, 76, 81, 133, 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 за позовною заявою до Романівської сільської ради Ананьївського району Одеської області про визначення додаткового строку для звернення за спадщиною за законом, треті особи без самостійних вимог: відділ надання адміністративних послуг Ананьївської районної адміністрації Одеської області та Ананьївська районна державна адміністрація Одеської області, - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

У відповідності до ч.2 ст.272 ЦПК України, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення.

Повний текст рішення складено 15 жовтня 2019 року.

Після складення повного тексту рішення, копію повного тексту рішення протягом двох днів з дня його складання надіслати учасникам справи. За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.

Відомості про сторін у справі на виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ;

Представник позивача: ОСОБА_19 Семенович, відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків не зазначені, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_4 ;

Відповідач: Романівська сільська рада Ананьївського району Одеської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 20997811, яка знаходиться за адресою: 66432, Одеська обл., Ананьївський р-н, с.Романівка;

Терті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

-відділ надання адміністративних послуг Ананьївської районної адміністрації Одеської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 39043460, розташований за адресою:66401, Одеська обл., м.Ананьїв, вул.Незалежності, 51;

-Ананьївська районна державна адміністрація Одеської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 04057058, розташований за адресою:66401, Одеська обл., м.Ананьїв, вул.Незалежності, 51.

Суддя: О.О.Желясков

Рішення набуло законної сили ____