Постанова

від 08.10.2019 по справі 221/823/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

22-ц/804/2705/19

221/823/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„08" жовтня 2019 року місто Маріуполь Донецької області

Єдиний унікальний номер 221/823/18

Номер провадження 22-ц/804/2705/19

Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого: Зайцевої С.А.

суддів: Кочегарової Л.М., Пономарьової О.М.

за участю секретаря: Єфремової О.В

учасники справи :

позивач - ОСОБА_1

відповідач -СФГ Практика ,

третя особа - Волноваська районна державна адміністрація Донецької області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу селянського ( фермерського ) господарства Практика на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 01 липня 2019 року головуючого судді Мохова Є.І. із складанням повного тексту судового рішення 01 липня 2019 року по цивільній справі про розірвання та припинення договору оренди землі,-

В С Т А НО В И В :

У лютому 2018 року ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до селянського (фермерського) господарства Практика (далі СФГ Практика ), третя особа - Волноваська районна державна адміністрація Донецької області про розірвання та припинення договору оренди землі.

Позовна заява мотивована тим, що згідно рішення Волноваського районного суду Донецької області від 30 травня 2017 року по справі № 221/1853/17 за нею визнано право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно у вигляді права на земельну частку (пай) площею 7,24 умовних кадастрових гектарів на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 (реєстраційний № 411),виданого Волноваським районним відділом земельних ресурсів 19 лютого 2002 року на підставі розпорядження голови Волноваської районної державної адміністрації № 370 від 27 червня 2001 року за рахунок земель Свободненської сільської ради Волноваського району Донецької області,після смерті батька ОСОБА_2 ,померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Оскільки площа земельної частки (пая) не була виділена в натурі на місцевості,то позивач звернулася до Волноваської районної державної адміністрації за дозволом на виготовлення технічної документації із землеустрою та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).При зверненні до Волноваської районної адміністрації їй було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо становлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розміром 7,24 умовних кадастрових гектарів,з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель сільськогосподарського призначення колишнього КСП Авангард Свободненської сільської ради,розташованої за межами населенного пункту,про що свідчить розпорядження голови Волноваської районної державної адміністрації № 524 від 11 вересня 2017 року.

На її звернення до Свободненської сільської ради щодо визначення місцезнаходження земельної ділянки,сільська рада погодила місцезнаходження земельної ділянки № 201 за схемою поділу земель колективної власності колишнього КСП Авангард на земельні частки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,про що свідчить рішення Свободненської сільської ради Волноваського району Донецької області № VI/64-338 від 09 жовтня 2017 року .

Для реєстрації технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) вона звернулася до юридичного відділу Волноваської районної державної адміністрації з метою зареєструвати технічну документацію,але її було проінформовано,що між Волноваською районною державною адміністрацією та СФГ Практика було укладено договір оренди нерозподіленої (не витребуваної) земельної ділянки,який зареєстровано 02 листопада 2016 року номер запису 17301903 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за схемою поділу земельколективної власності колишнього КСП Авангард № 201 за кадастровим номером 1421587600:03:000:0416,в якому в графі термін дії зазначено до моменту вимоги,але не більше ніж 49 років.Їй роз*яснили,що для реєстрації права власності їй спочатку потрібно припинити інше речове право шляхом подачі заяви з вимогою про припинення договору оренди нерозподіленої (не витребуваної)земельної ділянки,яка розташована на території Свободненської сільської ради,цільове призначення ведення товарного сільськогосподарського виробництва,між Волноваською районною державною адміністрацією та СФГ`Практика .

Позивач звернулася до голови Волноваської районної державної адміністрації , про що свідчить заява № 337 від 05 грудня 2017 року , з вимогою про розірвання договору оренди землі між Волноваською районною адмінінстрацією та СФГ Практика , у відповідності до вимог ст.13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв),яка передбачає,що нерозподілені (не витребувані)земельні ділянки за рішенням відповідної сільської,селищної,міської ради чи районної державної адміністрації можуть передавати в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки,а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємців,які не взяли участь у розподілі земельних ділянок,повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі,у разі якщо відоме їх місцезнаходження .

Оскільки позивач набула право вимоги за рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 30 травня 2017 рокупо справі № 221/1853/17,то її заява була прийнята до розгляду.

Головою Волноваської районної державної адміністрації до директора СФГ Практика було надіслано листа № 02-2613-25/01 від 11 грудня 2017 року про припинення використання земельної ділянки,право власності якої за вищевказаним рішенням суду належить позивачу,та необхідність звернення до юридичного відділу райдержадміністрації для підписання додаткової угоди на зменшення загальної площі орендованої земельної ділянки,для того,щоб не порушувати права позивача,та припинити договір оренди землі № 782/106 від 06 вересня 2016 року на земельну ділянку,відповіді за яким ,як їй повідомили співробітники райдержадміністрації не надходило. Для підписання додаткової угоди представник СФГ`Практика не з*явився.Тому, позивач вимущена звернутися до суду за захистом своїх прав. На підставі ст.13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , ст.15 Закону України Про оренду землі ,п.1-г ст.81 ЗК України просила розірвати та припинити договір оренди нерозподіленої (не витребуваної) земельної ділянки кадастровий номер 1421587600:03:000:0416,укладений 06 вересня 2016 року між Волноваською районною державною адміністрацією та СФГ Практика .

Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 01 липня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Розірвано та припинено дію договору оренди земельної ділянки загальною площею 6, 6689 га з кадастровим номером 1421587600:03:000:0416, яка розташована за межами населених пунктів Свободненської сільської ради Волноваського району Донецької області, що укладений 06 вересня 2016 року між Волноваською районною державною адміністрацією та СФГ Практика , зареєстрований згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису: 17301903 від 02 листопада 2016 року. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі директор СФГ Практика Шевченко О.П. просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на необґрунтованість рішення, порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що судом не повно з`ясовані всі обставини, що мають значення для справи та суд безпідставно обмежився посиланням лише на п. 8 договору оренди землі № 782/106 від 06 вересня 2016 року , не прийнявши до уваги інші пункти вказаного договору та вимоги законодавства. Посилаючись на ст.ст. 27, 31, 32, Закону України Про оренду землі зазначає, що судом залишено без уваги, що позивач звернулася до суду з відповідним позовом у лютому 2018 року , тобто до того , як зареєструвала своє право власності у встановленому законом порядку, підставою звернення до суду була лише наявність в неї рішення суду про визнання права власності на земельну ділянку.

Судом встановлено, що право власності позивач зареєструвала вже 13 липня 2018 року, однак позивач у місячний строк після державної реєстрації права власності на земельну ділянку не зверталася до СФГ Практика з відповідним рекомендованим листом, тим самим порушивши порядок передбачений законом.Суд не звернув уваги на те,що згідно ст.148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням:кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки;найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника;місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси;платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.За згодою сторін договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави до такого договору можуть бути внесені зміни із зазначенням нового власника земельної ділянки. Апелянт зауважує, СФГ Практика не порушувало прав позивача, оскільки жодної пропозиції стосовно внесення змін до договору оренди землі № 782/106 від позивача не надходило. Позивач не зверталася до Волноваської районної державної адміністрації з приводу внесення змін до договору оренди землі №782/106 від 06 вересня 2016 року, із зазначенням ОСОБА_1 як нового власника земельної ділянки, відповідно і відмовлено їй не було.

Також, судом залишено без уваги той факт, що п. 8 договору (строк дії договору) передбачено, що даний договір укладено на строк до моменту отримання власниками земельних ділянок державних актів на право власності. Зауважено, що позивач вказаного акту не отримувала, а набула право власності на земельну ділянку в порядку спадкування за рішенням суду, що не є підставою для припинення дії договору оренди землі № 782/106 від 06 вересня 2016 року .

Крім того, зазначено, що судом не прийнято до уваги, що згідно ч. 4 ст. 31 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути розірвано за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

В резолютивній частині рішення, судом зазначено про розірвання спірного договору оренди землі, тоді як позивач не є стороною договору оренди землі № 782/106 від 06 вересня 2016 року.

Сторонами договору є СФГ Практика та третя особа по справі - Волноваська державна адміністрація Донецької області,яка, як третя особа, не заявляла самостійних вимог про розірвання спірного договору оренди землі. Крім того, вказано, що Волноваська районна державна адміністрація є стороною спірного договору оренди землі, згідно з вказаним договором, саме вона приймає рішення стосовно передачі земель в оренду, внесення змін в відповідний договір, цього розірвання тощо. Позивачем остання визначена, як третя особа по справі, тоді як повинна бути відповідачем по справі, оскільки розірвання, припинення, внесення змін до договору оренди стосується її інтересів, як землерозпорядника земельних ділянок. Законних підстав визнавати договір оренди землі розірваним не було.

Крім того, судом не прийнято до уваги, що прохальна частина позовних вимог позивача не містила в собі інформації стосовно розміру земельної ділянки, номеру та дати договору, який позивач вимагала розірвати, місця розташування земельної ділянки, реєстраційний номер при державній реєстрації. Тому, суд, ухвалюючи рішення вийшов за межі позовних вимог і самостійно зазначив в резолютивній частині рішення всі вищезазначені дані.Резолютивна частина рішення , викладена таким чином, що в подальшому може ускладнити договірні взаємовідносини між сторонами договору оренди землі № 782/106 від 06 вересня 2016 року на решту земель, що зазначені в договорі.

Відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 обґрунтований законністю та обґрунтованістю рішення суду .

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та її представник ,що діє на підставі довіреності , ОСОБА_3 просили апеляційну скаргу залишити без задоволення,рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судове засідання апеляційного суду представник СФГ Практика адвокат Мірошнікова О.А. та представник третьої особи Волноваської районної державної адміністрації не з*явилися,належним чином були повідомлені про дату та час розгляду справи, надали заяви про можливість розгляду справи у їх відсутність ( а.с.91,93,102,103104).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав .

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним нормам процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 06 вересня 2016 року між Волноваською районною державною адміністрацією та СФГ Практика укладено договір оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки загальною площею 16, 8364 га, в тому числі ділянку № 1 з кадастровим номером 1421587600:03:000:0416. (а.с. 12-14 ).

Відповідно до п. 8 договору оренди землі № 782/106 від 06.09.2016 року площею 16, 8364 га, що укладений 06 вересня 2016 року між Волноваською районною державною адміністрацією та СФГ Практика , зазначений договір укладено на строк до моменту отримання власниками земельних ділянок державних актівна право власності на земельну ділянку, але не більше ніж на 49 років. (а.с. 12 ).

Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 30 травня 2017 року по справі № 221/1853/17 за ОСОБА_1 визнано права власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно у вигляді права на земельну частку (пай) площею 7,24 умовних кадастрових гектарів на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 (реєстраційний № 411),виданого Волноваським районним відділом земельних ресурсів 19 лютого 2002 року на підставі розпорядження голови Волноваської районної державної адміністрації № 370 від 27 червня 2001 року за рахунок земель Свободненської сільської ради Волноваського району Донецької області,після смерті батька ОСОБА_2 ,померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6-7 ).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 13 квітня 2016 року у Державному земельному кадастрі зареєстровано земельну ділянку загальною площею 6,6689 гектарів кадастровий номер 1421587600:03:000:0416 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 13 липня 2018 року зареєструвала право власності на земельну ділянку загальною площею 6, 6689 га, кадастровий номер 1421587600:03:000:0416, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 42036862 від 13 липня 2018 року (а.с. 33-34).

Задовольняючи позовні вимоги,суд першої інстанції посилався на ч.ч.2,3 ст.152 ЗК України,п.1 ч.1 ст.26 Закону України Про оренду землі ,ст.13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) ,п.8 договору оренди землі № 782/106 від 06 вересня 2016 року ,та виходив з того,що оскільки ОСОБА_1 стала власником земельної ділянки площею 6, 6689 га, кадастровий номер 1421587600:03:000:0416, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, і розташована в с. Свободне Волноваського району, дія договору оренди нерозподіленої (не витребуваної) земельної ділянки № 1 площею 6, 6689 га з кадастровим номером 1421587600:03:000:0416, що укладений 06 вересня 2016 року між Волноваською районною державною адміністрацією та СФГ Практика , припинилася та є підстави для його розірвання.

Проте з такими висновками суду першої інстанції в повній мірі погодитись не можна з таких підстав.

Згідно п.2 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст. 367 ЦПК України).

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування,не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст. 77 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається ,що 06 вересня 2016 року Волноваська районна державна адміністрація (орендодавець) та СФГ Практика (орендар) уклали договір оренди землі № 782/106 ,відповідно п.1. якого орендодавець на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 19 травня 2016 року № 193 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж двох земельних ділянок в натурі (на місцевості) в оренду СФГ Практика для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Свободненської сільської ради та розпорядження голови районної державної адміністрації від 12 серпня 2014 року № 339 Про розмір орендної плати за користування земельними ділянками,право розпорядження якими має райдержадміністрація надає,а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 16,8364 га ріллі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель сільськогосподарського призначення нерозподілених (не витребуваних) земельних ділянок сільськогосподарського призначення колишньої колективної власності КСП Авангард на території Свободненської сільської ради (за межами населеного пункту) Волноваського району Донецької області на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку,але не більше ніж на 49 років. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 16,8364 га,в тому числі : ділянка № 1 площею 6,6689 га ріллі кадастровий номер № 1421587600:03:000:0416 із нерозподілених (не витребуваних) земельних ділянок сільськогосподарського призначення колишньої колективної власності КСП Авангард на території Свободненської сільської ради за межами населеного пункту (п.2).

Пункт 8 договору передбачає ,що договір укладено на строк до моменту отримання власниками земельних ділянок державних актів на право власності на земельну ділянку,але не більше ніж на 49 років. Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку за актом приймання-передачі у стані,не гіршому порівняно з тим,у якому він одержав її в оренду та придатному для подальшого використання за цільовим призначенням (п.21).

На орендовану земельну ділянку встановлені права третіх осіб-власників земельних ділянок чи їх спадкоємців.Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) ті інших прав третіх осіб на цю ділянку (п.п.26,27 ).

Орендодавець зобов*язаний при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки (п.29).

Зміна умов договору і припинення його дії передбачені п.п.35-37, відповідно яких зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв*язується у судовому порядку.Дія договору припиняється у разі :-закінчення строку,на який його було укладено ;-придбання орендарем земельної ділянки у власність ;-викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку,встановленому законом ;-ліквідації юридичної особи-орендаря.Дія договору припиняється шляхом його розірвання за :-взаємною згодою сторін ;-рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов*язків,передбачених договором та внаслідок випадкового знищення,пошкодження орендованої земельної ділянки,яке істотно перешкоджає її використанню,а також з інших підстав,визначених законом.

Пункт 38 договору передбачає,що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається в разі невиконання покладених на орендаря зобов*язань,передбачених п.31 даного договору.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 13 квітня 2016 року у Державному земельному кадастрі зареєстровано за категорією земель сільськогосподарського призначення земельну ділянку загальною площею 6,6689 гектарів кадастровий номер 1421587600:03:000:0416 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва . 02 листопада 2016 проведено державну реєстрацію речового права ,орендар СФГ Практика ,податковий номер 20356259,площа земельної ділянки,переданої в оренду 6,6689 гектарів,строк дії речового права 02 листопада 2065 року (а.с. 39 ).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України "Про оренду землі").

Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону (ст.27 Закону України Про оренду землі ) .

Договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено;викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148- 1 Земельного кодексу України ( ст.31 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов`язань. У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Частиною 4 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно вимог ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі ,що визначає загальні засади набуття, реалізації і припинення права на оренду земельної ділянки.

Водночас перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі (ч.4 ст.32 Закону України Про оренду землі ).

У пункті 39 договору оренди землі від 06 вересня 2016 року сторони, Волноваська районна державна адміністрація Донецької області та СФГ Практика , передбачили,що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи,а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору .

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Проте,ухвалюючи рішення про розірвання та припинення дії договору оренди земельної ділянки загальною площею 6, 6689 га з кадастровим номером 1421587600:03:000:0416, яка розташована за межами населених пунктів Свободненської сільської ради Волноваського району Донецької області, що укладений 06 вересня 2016 року між Волноваською районною державною адміністрацією та СФГ Практика , суд першої інстанції не перевірив доводи,на яких ґрунтуються позовні вимоги ,у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах інших осіб ,повно не з*ясував обставини,що мають значення для справи , не надав оцінки доводам позивача про наявність правових підстав для захисту його права саме шляхом розірвання та припинення дії договору ,не з*ясував на підставі дослідження всіх доказів і доводів сторін про наявність,чи навпаки,порушеного права позивача та наявність підстав захисту такого права.Не з*ясував ,з урахуванням норм матеріального права,які їх регулюють,які є підстави для припинення прав та обов*язків сторін за договором оренди , Волноваською районною державною адміністрацією та СФГ Практика . Не з*ясував, які саме порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача ,на момент звернення до суду з позовом у лютому 2018 року , було допущено відповідачем СФГ Практика .

Також ,суд першої інстанції не звернув уваги на те,що Волноваська районна державна адміністрація має безпосередній зв*язок за спірними матеріальними правовідносинами .

Як вбачається зі змісту позовної заяви, належний співвідповідач за вказаною позовною вимогою - Волноваська районна державна адміністрація - до участі у справі не залучена . Волноваська районна державна адміністрація виступає третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а не співвідповідачем.

В порядку ст. 51 ЦПК України відповідне клопотання у суді першої інстанції про залучення до участі у справі належного співвідповідача, позивач не подавав .

За загальним процесуальним правилом суд має сприяти залученню до розгляду справи всіх осіб,прав та інтересів яких стосується виниклий спір.

Оскільки заміна неналежного відповідача або залучення іншої особи в якості співвідповідача передбачає розгляд справи спочатку на стадії розгляду справи судом першої інстанції, виходячи з того, що на стадії апеляційного розгляду справи правила щодо заміни відповідача або залучення співвідповідача не можуть бути застосовані, встановивши, на час розгляду справи ,що предметом спору також є спільні права чи обов*язки Волноваської районної державної адміністрації та СФГ Практика ,права та обов*язки Волноваської районної державної адміністрації та СФГ Практика виникли з однієї підстави та предметом спору є однорідні права та обов*язки,апеляційний суд приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги СФГ Практика та скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову у позові,через відсутність належного суб*єктного складу учасників процесу .

Відповідно до ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України у зв*язку із задоволенням апеляційної скарги з ОСОБА_1 на користь СФГ Практика у відшкодування судових витрат підлягає стягненню сума 1057,20 грн.,оплачена відповідачем для оскарження судового рішення .

Керуючись ст.ст. 374,376,381,382 ЦПК України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства Практика - задовольнити.

Рішення Волноваського районного суду Донецької області від 01 липня 2019 року - скасувати повністю та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до селянського (фермерського) господарства Практика , третя особа: Волноваська районна державна адміністрація Донецької області, про розірвання та припинення договору оренди землі-відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,яка народилася в с.Чичеріне Волноваського району Донецької області ,ІПН НОМЕР_2 ,зареєстрована та мешкає за адресою : АДРЕСА_1 на користь селянського (фермерського) господарства Практика ,код ЄДРПОУ 20356259, р\р НОМЕР_3 в РУ ПАТ КБ ПриватБанк , МФО 335496,ІПН 203562505334 ,свідоцтво № НОМЕР_4 юридична адреса : 85700 , м. Волноваха , Донецької області, вул. Шевцової ,буд.11 -А / 1 витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1057 ( одна тисяча п`ятдесят сім ) грн.20 коп.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених ст.389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складений 15 жовтня 2019 року .

Судді: