Постанова

від 11.09.2019 по справі 826/5562/17

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 826/5562/17

Провадження № 11-34апп19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Золотнікова О. С.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г .

розглянула в порядку письмового провадження касаційні скарги Головного управління Держгеокадастру у м. Києві (далі - ГУ Держгеокадастру) та Товариства з обмеженою відповідальністю Софія Київська ХІ століття (далі - ТОВ Софія Київська ХІ століття ) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 серпня 2018 року (суддя Арсірій Р. О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року (судді Степанюк А. Г., Губська Л. В., Епель О. В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент земельних ресурсів, Міськрада відповідно), ГУ Держгеокадастру, треті особи: ТОВ Софія Київська ХІ століття , Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, Міськрада, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, скасування державної реєстрації, визнання недійсним запису та

ВСТАНОВИЛА:

Зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту земельних ресурсів, ГУ Держгеокадастру, у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 05 лютого 2018 року просив:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ Держгеокадастру щодо невнесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:91:015:006 за адресою: АДРЕСА_1 землекористувачем якої є ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ГУ Держгеокадастру внести відомості до Державного земельного кадастру про зареєстровану земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:91:015:006 за адресою: АДРЕСА_1 , 2 відповідно до вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:015:0100, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , землекористувачем якої визначено ТОВ Софія Київська ХІ століття , шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про її скасування;

- визнати недійсним запис у Державному земельному кадастрі та автоматизованій системі програмного комплексу Кадастр , яким визначено ТОВ Софія Київська ХІ століття землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:015:0100 за адресою: м. Київ, вул. Алли Тарасової,

6. 2 . На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що є власником нежитлової будівлі, яка знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:91:015:006 за адресою: АДРЕСА_1 , користувачем якої є позивач. Проте вказаній земельній ділянці було присвоєно новий кадастровий номер 8000000000:91:015:0100 із зазначенням адреси: АДРЕСА_2 та змінено її користувача на ТОВ Софія Київська ХІ століття , чим порушено права та законні інтереси позивача, оскільки на цій ділянці розташоване належне йому на праві приватної власності нерухоме майно.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 07 серпня 2018 року позов задовольнив частково: скасував державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:015:0100 за адресою: АДРЕСА_2 , землекористувачем якої визначено ТОВ Софія Київська ХІ століття , шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про її скасування. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

4. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 14 листопада 2018 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

5. Задовольняючи частково позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що на час розгляду справи ТОВ Софія Київська ХІ століття не є власником нерухомого майна площею 319 кв. м на АДРЕСА_2 , а також на час звернення за реєстрацією проінвентаризованої земельної ділянки, власником якої є територіальна громада міста Києва, вказана третя особа не була фактичним користувачем земельної ділянки. За висновком судів попередніх інстанцій, формування земельної ділянки 8000000000:91:015:0100 з усталеними межами фактично позбавляє ОСОБА_1 права здійснити державну реєстрацію земельної ділянки, на якій розташована належна йому нежитлова будівля. Навіть у разі відсутності у позивача права користування спірною земельною ділянкою, вбачається, що державна реєстрація останньої впливає на права інших осіб на формування земельної ділянки, у зв`язку із чим підлягає скасуванню.

6. При цьому суди попередніх інстанцій керувалися тим, що цей спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства .

Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог

7. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ Держгеокадастру та ТОВ Софія Київська ХІ століття подали касаційні скарги, на обґрунтування яких зазначили, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального права, а також без дослідження всіх доказів та встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

8. Крім цього, ТОВ Софія Київська ХІ століття у своїй касаційній скарзі вказала, що цей спір не є публічно-правовим, а виник з майнових правовідносин та є похідним від вимог приватноправового спору, у зв`язку із чим повинен розглядатися за правилами цивільного судочинства.

9. На підставі викладеного скаржники просять скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Позиція інших учасників справи

10. У відзиві на касаційну скаргу третьої особи ОСОБА_1 вказав, що вважає вимоги касаційної скарги необґрунтованими й такими, що не підлягають задоволенню.

11. На час розгляду справи інші відповідач та третя особа відзивів на касаційні скарги не надіслали.

Рух касаційної скарги

12. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалами від 12 і 19 грудня 2018 року відкрив касаційне провадження в цій справі, а ухвалою від 17 січня 2019 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 346 КАС України, а саме у зв`язку з оскарженням учасником справи судових рішень з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

13. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 січня 2019 року справу передано судді Великої Палати Верховного Суду ОСОБА_2

14. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 28 січня 2019 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників з огляду на практику Європейського суду з прав людини про доцільність розгляду справи на основі письмових доказів у випадках, коли повинні вирішуватися тільки питання права (рішення від 26 травня 1988 року у справі Екбатані проти Швеції ).

15. 31 травня 2019 року згідно з розпорядженням керівника апарату Верховного Суду № 10/0/30-19, виданого на підставі рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 12 Про дострокове вибуття судді ОСОБА_2 зі складу Великої Палати Верховного Суду , відповідно до підпункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, та пункту 3.2 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8, призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.

16. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 травня 2019 року справу передано судді Великої Палати Верховного Суду Золотнікову О. С.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

17. ОСОБА_1 . на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії НАА № 044973 є власником нежитлової будівлі площею 125 кв. м, розташованоїза адресою: АДРЕСА_5 , що підтверджується витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі від 23 травня 2014 року № 37459995 та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21 липня 2016 року № 64048113.

18. Згідно з витягом з бази даних міського земельного кадастру від 16 серпня 2016 року, виготовленого Комунальним підприємством Київський інститут земельних відносин , ОСОБА_1 є користувачем земельної ділянки з кодом 91:015:006 площею 298,73 кв. м за адресою:

АДРЕСА_6 . Згідно з виданим ГУ Держгеокадастру витягом з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки від 12 березня 2016 року № 34-26-7777.5-1900/30-16 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:015:0006, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , складає 8 638 869,44 грн. Зі змісту листа Головного управління ДФС у м. Києві від 03 березня 2018 року № 7350/П/26-15-13-05-19 убачається, що за 2016 рік ОСОБА_1 сплатив до бюджету 102 675,09 грн земельного податку за фактичне використання частини земельної ділянки площею 0,03 га з кадастровим номером 8000000000:91:015:0006, розташованої за адресою:

АДРЕСА_7 . Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25 травня 2017 року № НВ-8000551022017 23 лютого 2017 року було зареєстровано у Державному земельному кадастрі земельну ділянку площею 0,0258 га за адресою: АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури та присвоєно їй кадастровий номер 8000000000:91:015:0100.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

21. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом .

22. Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

23. На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг .

24. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

25. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

26. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

27. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

28. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

29. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

30. Звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду з цим позовом обумовлено тим, що межі зареєстрованої за ТОВ Софія Київська ХІ століття земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:015:0100 накладаються на межі земельної ділянки позивача з кадастровим номером 8000000000:91:015:0006, на якій розташована належна позивачу на праві власності нежитлова будівля, а отже, має місце приватноправовий інтерес, на захист якого, по суті, направлено звернення до суду з вимогою про скасування державної реєстрації земельної ділянки за третьою особою.

31. За правилами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

32. На підставі статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

33. Згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Таким чином, визнання незаконними дій суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

34. Оскільки на підставі дій суб`єкта владних повноважень щодо державної реєстрації земельної ділянки у третьої особи виникло речове право, правомірність набуття якого оспорюється позивачем, то цей спір стосується приватноправових відносин і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

35. При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

36. Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладенийу постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 826/14015/17 (провадження № 11-269апп19).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

37. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає помилковими висновки судів про те, що спір у цій справі є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів.

38. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

39. На підставі пункту 5 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині.

40. За правилами частини першої статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження.

41. Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій розглянули справу з порушенням правил юрисдикції адміністративних судів, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для скасування судових рішень із закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 354, 355, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційні скарги Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Товариства з обмеженою відповідальністю Софія Київська ХІ століття задовольнити частково.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року скасувати, а провадження у справі закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. С. Золотніков

Судді: Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко

Т. О. Анцупова Н. П. Лященко

С. В. Бакуліна О. Б. Прокопенко

В. В. Британчук В. В. Пророк

Ю. Л. Власов Л. І. Рогач

М. І. Гриців О. М. Ситнік

Д. А. Гудима О. С. Ткачук

Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич

О. Р. Кібенко О. Г. Яновська

В. С. Князєв