Рішення

від 17.10.2019 по справі 913/467/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2019 року Справа № 913/467/19

Провадження №7/913/467/19

Господарський суд Луганської області у складі:

судді Тацій О.В.,

за участю секретаря судового засідання Чигриної Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу №913/467/19

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570)

до Селянського (фермерського) господарства Софія (92600, Луганська область, м. Сватове, квартал Незалежності, буд. 1, кв. 36, ідентифікаційний код 30906317)

про стягнення заборгованості у розмірі 108 087,47 грн.,

Представники сторін по справі у судове засідання не з`явилися,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства Софія про стягнення заборгованості у розмірі 108 087,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем повністю не виконане судове рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 30.01.2014 року, що у свою чергу не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє відповідача від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання і не позбавляє позивача права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України. А тому просить стягнути з відповідача суми, які були нараховані згідно умов кредитного договору у розмірі 108 087,47 грн., а саме: 35 643,49 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5 214,74 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 67 229,24 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 21.08.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін та призначити розгляд справи в судовому засіданні на 12.09.2019 року о 10 годині 20 хвилин, в яке викликано учасників справи та їх представників.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 12.09.2019 року ухвалено відкласти розгляд справи у судовому засіданні у справі № 913/467/19 на 17.10.2019 року о 10 годині 10 хвилин, в яке викликано представників сторін по справі.

Сторони по справі про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином у порядку ст. 120 ГПК України шляхом направлення копій ухвал суду за їх адресами рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, однак, явку своїх уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, причини неявки суду не повідомили та клопотань про розгляд справи за їх відсутності суду не заявили.

При цьому, до суду повернувся поштовий конверт з копією ухвали про відкриття провадження у справі від 21.08.2019 року, який направлявся за адресою відповідача у справі, на яких зазначена причина повернення: за закінченням терміну зберігання .

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 ЦК України, відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копії ухвал суду були направлені судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача Селянського (фермерського) господарства Софія , зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, з долученого до матеріалів справи листа вбачається, що даний лист суду було повернуто поштою у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

Згідно Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 року N 270 повернення поштою рекомендованого листа з зазначенням причини "за закінченням терміну зберігання" можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листа з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі від 22.08.2019 року відповідачем та повернення його до суду з поміткою за закінченням терміну зберігання є наслідком свідомих діянь (бездіяльності) відповідачів щодо їх належного отримання, тобто є власною волею відповідачів.

У даному випадку судом також враховано, що учасникам справи повідомлялося про те, що інформацію по справі, яка розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/gromadyanam/csz/, а також те, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 ЗУ Про доступ до судових рішень , усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 ЗУ Про доступ до судових рішень , для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 ЗУ Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що як відповідач, так і позивач по справі, мали право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалами суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua), а також дізнатися про дату, час та місце судового розгляду справи на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/gromadyanam/csz/ .

У зв`язку з цим суд звертає увагу на те, що у відповідності до положень ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, 17.10.2019 року представник позивача звернувся через канцелярію суду, у якій просить розглядати справу за відсутності представника позивача, позов підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити.

Відповідач своїм правом на подання відзиву у строк, встановлений судом, не скористалися, поважні причини неподання якого не повідомив, у зв`язку з чим на підставі приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Луганської області,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Луганської області від 28.07.2015 року у справі № 922/3858/15 вирішено:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" до Селянського (фермерського) господарства Софія про стягнення 26969 грн. 07 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства Софія , 92600, м. Сватове Луганської області, кв. Незалежності, б. 1, кв. 36, код 30906317, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» , 49094, місто Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код 14360570, заборгованість за кредитом у розмірі 15990 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 6134 грн. 80 коп., заборгованість з комісії за користування кредитом у розмірі 1583 грн. 28 коп., пеню за несвоєчасність виконання зобов`язань у розмірі 3260 грн. 99 коп., судовий збір у розмірі 1827 грн. 00 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, з описової та мотивувальної частини рішенням Господарського суду Луганської області від 28.07.2015 року у справі № 922/3858/15 вбачається, що 30.01.2014 року Селянським (фермерським) господарством Софія (відповідачем у справі) було підписано і подано позивачу у справі заяву про відкриття поточного рахунку.

У цій заяві зазначено, що підписавши її, відповідач згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по Розрахунковим карткам, розташованим на сайті банку, тарифами банку, які разом з цією заявою та картками зі зразками підписів і відбитком печатки складають Договір банківського обслуговування.

Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» , що діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009 року , керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг (далі - Умови та Правила).

Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам.

Підписавши заяву, Банк та клієнт приєднуються і зобов`язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - Договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку.

Отже, враховуючи вищевикладене, заява про відкриття поточного рахунку зі зразками підписів та відбитком печатки від 30.01.2014 року разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті банку, складають Договір банківського обслуговування б/н від 30.01.2014 року.

Відповідно до Договору банківського обслуговування б/н від 30.01.2014 року відповідачу було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 .

Однак, як вказує позивач, відповідачем рішення суду від 28.07.2015 року повністю не виконане, у зв`язку з чим має станом на 08.07.2019 року заборгованість перед позивачем (без врахування розміру заборгованості, стягнутої рішенням суду) за процентами, у тому числі за простроченими процентами, у розмірі 35643,49 грн., з комісії у розмірі 5214,74 грн. та за нарахованою пенею у розмірі 67229,24 грн., що разом складає 108087,47 грн. та підтверджується наданими позивачем доказами та долученим до матеріалів справи розрахунком заборгованості за договором № б/н від 30.01.2014 року, укладеним між Приватбанком та клієнтом СФГ Софія .

Даний розрахунок було перевірено судом, він є розрахованим у відповідності до вимог чинного цивільного законодавства та умов договору кредиту, обґрунтованим та арифметично правильним.

При цьому, на день прийняття рішення у справі заборгованість у вказаному розмірі відповідачем не сплачена.

Надаючи правову кваліфікацію виниклим між сторонами правовідносинам, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до вимог ст. 193 ГК України та 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

У статті 611 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Божник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 3.18.6.1 Умов, обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов`язань сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 ГК України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

В частині 1 ст. 1054 ЦК України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 3.18.1.13 Умов, при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань, клієнт сплачує банку відсотки та пеню за користування кредитом від суми залишку непогашеної заборгованості в розмірі, передбаченому цим розділом Умов та правил надання банківських послуг .

Пунктом 3.18.4. Умов затверджено порядок розрахунків. Так, відповідно до п.п. 3.18.4.1.3, 3.18.4.1.4 Умов, у випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду; в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 3.18.2.3.4 Умов, банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбаченого Умовами , змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за кредитом в повному обсязі.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 23.09.2015 року у справі №6-1206цс15, виходячи із системного аналізу ст.ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору слід дійти висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України. А саме, підлягають стягненню штрафні санкції, передбачені договором за неналежне виконання його умов, зокрема: прострочена заборгованість за процентами, прострочена заборгованість по комісії, пеня за несвоєчасне погашення процентів, пеня за несвоєчасне погашення кредиту, пеня за несвоєчасне погашення комісії.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ч. 4 ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі "Федоренко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Проаналізувавши вищевикладене, суд констатує, що доказів, які б спростували встановлені обставини, а також документів, що підтверджували б оплату заборгованості за наданим кредитом суду не надано.

Отже, оцінивши подані докази, які досліджені в судовому засіданні, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, зважаючи на факт невиконання відповідачем грошового зобов`язання та умови укладеного договору, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушені відповідачем, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованість перед позивачем за процентами, у тому числі за простроченими процентами, у розмірі 35643,49 грн. та з комісії у розмірі 5214,74 грн., що разом складає 40 858,23 грн., є законними, підставними і обґрунтованими, а відтак, підлягають задоволенню у вказаній частині.

Що стосується позовних вимог про стягнення нарахованої пені, то слід зазначити наступне.

Згідно ст. 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Кабінет Міністрів України на засіданні 02 грудня 2015 року прийняв розпорядження №1275-р, яким затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Відповідний документ розміщений на Урядовому порталі.

Так, згідно з розпорядженням, до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, відноситься м. Сватове Луганської області.

За таких підстав, позовні вимоги про стягнення заборгованості за нарахованою пенею у розмірі 67229,24 грн. задоволенню не підлягають.

Отже, оцінивши подані докази, які досліджені в судовому засіданні, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк до Селянського (фермерського) господарства Софія про стягнення заборгованості у розмірі 108 087,47 грн. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства Софія (92600, Луганська область, м. Сватове, квартал Незалежності, буд. 1, кв. 36, ідентифікаційний код 30906317) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість у розмірі 40 858,23 грн., з яких заборгованість за процентами, у тому числі за простроченими процентами, - 35643,49 грн., і з комісії - 5214,74 грн., та судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 726,16 грн.

3. Видати наказ позивачу після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд Луганської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано - 17.10.2019 року.

Суддя О.В. Тацій