Рішення

від 08.10.2019 по справі 922/1673/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1673/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за первісним позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (49027, м. Дніпро, а/с 1800) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибанов" (61166, м. Харків, пр-т. Науки, буд. 36, офіс 15) про та за зустрічним позовом до про стягнення 240.000,00грн. ОСОБА_1 Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" визнання недійсним договору за участю представників:

позивача (відповідача за зустрічним) - Левицька А.В. ;

відповідача (позивача за зустрічним) - ОСОБА_1 , Лагутін І.В.

третьої особи - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

31.05.2019 АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до Господарського суду Харківської області з первісною позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ "Рибанов".

14.08.2019 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області із зустрічною позовною заявою до АТ КБ "ПриватБанк".

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ

В позовній заяві АТ КБ "ПриватБанк" просить суд стягнути з відповідача, як поручителя, на користь позивача на підставі Договору поруки від 29.10.2015 №POR1446103766797 заборгованість за договором від 21.10.2013 б/н у розмірі 240.000,00грн.

Фактичними підставами позову вказує неналежне виконання відповідачем умов Договору поруки від 29.10.2015 №POR1446103766797 в частині сплати ТОВ Рибанов заборгованості за Договором банківського обслуговування від 21.10.2013 б/н.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА ЩОДО ЗУСТРІЧНОГО ПОЗОВУ

Відповідач проти первісного позову заперечує, посилаючись на такі обставини:

- спірний договір поруки не може бути підставою для забезпечення зобов`язання ТОВ Рибанов перед АТ КБ Приватбанк , оскільки його укладення не перебачено Умовами та правилами надання банківських послуг;

- Договір банківського обслуговування не місить вказівки на конкретний строк виконання ТОВ Рибанов основного зобов`язання (повернення кредиту). Також, АТ КБ ПриватБанк без погодження із відповідачем, як поручителем, було збільшено обсяг його відповідальності а тому в силу частини четвертої статті 559 ЦК України порука є припиненою;

- наявність рішення суду, яке набрало законної сили і яким задоволені вимоги АТ КБ ПриватБанк про стягнення з ТОВ Рибанов заборгованості за кредитом, позбавляє права в подальшому стягувати з поручителя заборгованість по кредиту.

АТ КБ Приватбанк первісний позов підтримує. Присутній у судовому засіданні по суті 08.10.2019 представник позивача просить суд задовольнити первісний позов повністю, проти зустрічного позову заперечує.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ

У зустрічному позові ОСОБА_1 просить суд визнати недійсним Договір поруки від 29.10.2015 №POR1446103766797.

Фактичними підставами зустрічного позову вказує на такі обставини:

- укладення Договору поруки суперечить Умовам та правилам надання банківських послуг та є таким, що порушує частині першій статті 548 ЦК України;

- АТ КБ ПриватБанк не надав ні боржнику ТОВ Рибанов ні поручителю ОСОБА_1 для ознайомлення та підпису Витягу з Умов та правил надання банківських послуг, що свідчить про свідоме замовчуванню дійсних фактів, а тому Договір поруки укладений під впливом обману.

ОСОБА_1 зустрічний позов підтримує. Присутній у судовому засіданні по суті 08.10.2019 відповідач і його представник просять суд у задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов задовольнити повністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються первісні та зустрічні позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

Між ПАТ КБ ПриватБанк (Банк) та ТОВ Рибанов (Клієнт) було укладено договір банківського обслуговування від 21.10.2013 б/н шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг (т. I, а.с. 23), відповідно до умов якого Банк відкрив Клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 .

В заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг з якою ТОВ "Рибанов" звернувся до Банку, зазначено, що Клієнт підписавши цю заяву, погоджується з умовами та правилами надання банківських послуг, у тому числі з умовами та правилами обслуговування по розрахунковим картам, розташованих на сайті банку www.privatbank.ua тарифами банку, які разом з цією заявою та карткою зі зразками підпису та відтиску печатки складають договір банківського обслуговування.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши ТОВ Рибанов кредитний ліміт в розмірі 240.000,00грн.

Проте, з боку ТОВ Рибанов мало місце порушення зобов`язань за Договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем.

Також між ПАТ КБ ПриватБанк (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) було укладено Договір поруки від 29.10.2015 №POR1446103766797 (надалі - Договір поруки, т. I, а.с. 58-59), відповідно до предмету якого є надання поруки Поручителю перед Кредитором за виконання ТОВ Рибанов (Боржник) зобов`язань за угодами-приєднання до розділу 3.2.1. Кредитний ліміт (Угода 1) та розділу 3.2.2. Кредит за послугою Гарантовані платежі (Угода 2) Умов та правил надання банківських послуг.

В підпунктах 1.1.1. пункту 1.1. Договору поруки зазначено, що якщо під час виконання Угоди 1 та Угоди 2 зобов`язання боржника, що забезпечені цим Договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладенні цього Договору дає згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 1 та Угодою 2 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні.

Згідно з пунктом 1.2. Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за Угодою 1 та Угодою 2 в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Пунктом 1.3. Договору поруки сторони погодили, що Поручитель з умовам Угоди 1 та Угоди 2 ознайомлений.

У відповідності до пункту 4.1. Договору поруки сторони взаємно домовились, що порука за цим Договором припиняється через 15 років після укладення цього Договору. У випадку виконання Боржником та/або Поручителем всіх зобов`язань за Угодою 1 і/або Угодою 2 цей Договір припиняє свою дію.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.11.2017 у справі №922/3417/17 стягнуто з ТОВ Рибанов на користь ПАТ КБ ПриватБанк заборгованість за договором банківського обслуговування від 21.10.2013 за послугою "кредитний ліміт на поточний рахунок" у загальному розмірі 318.568,67 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 240.000,00 грн., заборгованості за відсотками - 59.342,64 грн., заборгованості по комісії - 14.640,00 грн. та заборгованості по пені - 4.586,03 грн. Рішення набрало законної сили 11.12.2017.

Як зазначає позивач, ТОВ Рибанов вищезазначене рішення не виконало, заборгованість за договором банківського обслуговування від 21.10.2013 не погасило. У зв`язку з чим, позивач вважає захистити свої права шляхом стягнення з відповідача як поручителя заборгованості в розмірі 240.000,00грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до статті 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Згідно зі статтею 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Згідно з положеннями статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою етапі 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно приписів статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини першої статті 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН І ВИСНОВОК СУДУ

На підставі встановлених обставин справи, з урахуванням наведених вище правових норм, суд дійшов висновку, що з урахуванням умов Договору поруки АТ КБ Приватбанк набуло право вимоги до поручителя як солідарного боржника щодо погашення заборгованості ТОВ Рибанов за договором банківського обслуговування від 21.10.2013 на суму заявлених позовних вимог. А тому, позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, не приймаються судом до уваги, з огляду на наступне.

По-перше, суд не бере до уваги аргументи відповідача про те, що Умови та правила надання банківських послуг не передбачають такого виду забезпечення виконання зобов`язання як порука. Адже Умови та правила надання банківських послуг і не забороняють використання такого виду забезпечення. Крім того, можливість забезпечити зобов`язання порукою встановлено законодавством - ЦК України. Врешті, сторони уклали окремий договір поруки, яким і повинні регулюватись відповідні відносини між АТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_1 .

По-друге, жодної з підстав, передбачених статтею 559 ЦК України, для припинення дії Договору поруки судом не встановлено.

Умовами пункту 1.1. Договору поруки передбачено, що якщо під час виконання Угоди 1 та Угоди 2 зобов`язання ТОВ Рибанов , що забезпечені цим Договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладенні цього Договору дає згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 1 та Угодою 2 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні.

Також суд зазначає, що законодавець передбачив додаткові підстави припинення поруки, а саме: правила обмежувальних строків (шестимісячного та тривалістю в один рік), які вступають в дію, відповідно, лише у разі, якщо договором поруки не встановлено строк дії поруки, а основним договором не визначено строк виконання основного зобов`язання.

У пункті 4.1. Договору поруки сторонами встановлено строк поруки (15 років), що не суперечить приписам чинного законодавства.

Відтак, доводи відповідача що порука, передбачена Договором, припинена внаслідок збільшення обсягу відповідальності поручителя та не пред`явлення позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки є безпідставними та необґрунтованими.

По-третє, посилання відповідача на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №202/4494/16-ц, суд вважає безпідставним, оскільки обставини зазначеної справи та справи, що розглядається, не є тотожними.

У справі №202/4494/16-ц Верховний Суд зробив висновок, що на правовідносини, які виникають після ухвалення рішення про стягнення заборгованості, порука не поширюється.

Водночас, з даного висновку не витікає, що зобов`язання поручителя, як солідарного боржника припиняються й відносно зобов`язань, що виникли до набрання чинності рішенням суду (в даному випадку солідарний обов`язок поручителя повернути суму отриманого ТОВ Рибанов кредиту).

При цьому, суд звертає увагу, що у наведеній постанові Верховного Суду не міститься висновку про те, що наявність судового рішення про стягнення заборгованості є підставою для припинення поруки.

По-четверте, предметом розгляду за даним позовом є вимога кредитора АТ КБ Приватбанк до поручителя - фізичної особи, який уклав правочин в забезпечення виконання зобов`язання ТОВ Рибанов (суб`єкта господарської діяльності). За таких обставим, враховуючи приписи статей 4, 20, 45 ГПК України, даний позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного суду від 02.10.2018 у справі №910/1733/18).

За таких обставин, підстави для закриття провадження у справі відсутні.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів первісної позовної заяви, а тому заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи зустрічну позовну заяву в частині визнання недійсним Договору поруки від 29.10.2015 №POR1446103766797, суд виходить з наступного.

Вимоги про визнання правочинів недійсними на підставі статей 230 - 233 ЦК України можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем фактів обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, тяжких обставин і наявності їх безпосереднього зв`язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину.

Під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації або фізичної особи, що вчинила правочин, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину (наприклад, у зв`язку з ненаданням технічної чи іншої документації, в якій описуються властивості речі). При цьому особа, яка діяла під впливом обману, повинна довести не лише факт обману, а й наявність умислу в діях відповідача та істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Суб`єктом введення в оману є сторона правочину, - як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю.

Отже, стороні, яка діяла під впливом обману, необхідно довести: по-перше, обставини, які не відповідають дійсності, але які є істотними для вчиненого нею правочину; по-друге, що їх наявність не відповідає її волі перебувати у відносинах, породжених правочином; по-третє, що невідповідність обставин дійсності викликана умисними діями другої сторони правочину.

Всупереч вимог статей 13, 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій) позивачем за зустрічним позовом не надано жодних доказів щодо введення його в оману АТ КБ Приватбанк при укладені Договору поруки від 29.10.2015 №POR1446103766797.

ОСОБА_1 був ознайомлений з умовами Умов та правил надання банківських послуг, що були запропоновані банком (пункт 1.3. Договору поруки). Сторони застережень до договору не висловлювали, підписи відповідача-позивача в договорі свідчать про його згоду на укладення договору саме на тих умовах, які в ньому зазначені, що спростовує доводи про свідоме замовчування АТ КБ ПриватБанк дійсних фактів, які можуть перешкодити укладенню договору.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що у даному випадку, відсутні підстави з якими закон пов`язує визнання недійсним спірного договору поруки, а отже позовні вимоги ОСОБА_1 за зустрічним позовом задоволенню не підлягають.

Іншій частині аргументів зустрічної позовної заяви було надано оцінку при вирішенні первісного позову.

СУДОВІ ВИТРАТИ

У відповідності до пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати позивача за первісним позовом зі сплати судового збору покладаються на відповідача в розмірі 3.600,00грн. Судові витрати за зустрічним позовом залишаються за ОСОБА_1 та відшкодуванню за рахунок АТ КБ Приватбанк не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк ПриватБанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором від 21.10.2013 б/н в розмірі 240.000,00 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3.600,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

5. Судові витрати за зустрічним позовом покласти на позивача за зустрічним позовом.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "16" жовтня 2019 р.

Суддя О.В. Бринцев

/справа №922/1673/19/