Рішення

від 17.10.2019 по справі 340/2184/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/2184/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Листопадівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним рішення №491 від 08 серпня 2019 року Листопадівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства на території Листопадівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області;

-зобов`язати Листопадівську сільську раду Новомиргородського району Кіровоградської області, з урахуванням висновків суду, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства на території Листопадівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області з прийняттям обґрунтованого та законного рішення.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що рішенням відповідача №491 від 08.08.2019 йому було незаконно відмовлено в задоволенні заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства на території Листопадівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, хоча позивачем дотримано всіх вимог при подачі вказаної заяви. Фактично єдиною підставою для відмови в наданні дозволу - наявне рішення відповідача щодо заборони надання погодження для відведення земельних ділянок громадянам, які проживають за межами населеного пункту.

Відтак, вважає, що оскаржуване рішення відповідача є безпідставним та не обґрунтованим.

Сільський голова, як представник відповідача, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що Листопадівська сільська рада Новомиргородського району Кіровоградської області не приймала рішення щодо проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення, а тому право власності на земельну ділянку, на яку претендує позивач, сільська рада не реєструвала (а.с. 68-72).

Позивачем подано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для підготовки відповіді на відзив, яке обґрунтоване тим, що ним не було отримано відзив поштовим відправленням у зв`язку із перебуванням у зоні проведення Операцій Об`єднаних сил.

10.10.2019 представник позивача ознайомився з матеріалами справи, зокрема і відзивом на позовну заяву (а.с. 83).

З огляду на положення ст. 121 КАС України, з урахуванням перебування позивача у зоні проведення Операцій Об`єднаних сил та неможливістю отримання поштової кореспонденції, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для подачі відповіді на відзив.

Позивачем подано відповідь на відзив, згідно якої доводи викладені у відзиві на позовну заяву, є необґрунтованими та не спростовують доводів позивача викладених у позовній заяві.

Також зазначив, що земельна ділянка зображена на графічних матеріалах віднесена до колективної форми власності (а.с. 84-90).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 звернувся до Листопадівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства на території Листопадівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області (а.с. 52-55).

До вказаної заяви додані документи згідно додатку.

Вказану заяву отримано представником відповідача 10.06.2019 (а.с.52).

Рішенням №491 від 08 серпня 2019 року Листопадівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства на території Листопадівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, у зв`язку з відсутністю вільних земельних ділянок та з урахуванням рішення сесії Листопадівської сільської ради від 27 серпня 2015 року «Про заборону на надання погодження для відведення земельних ділянок громадянам, які проживають за межами населеного пункту» (а.с. 57).

Позивач, вважаючи, що відповідачем, було незаконно відмовлено йому у надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується.

Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

У відповідності до п. "б" ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

При цьому, з огляду на зміст п.п. "в" ч.3 ст.116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

На підставі п. "б" ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч.1, 7 ст.5 Закону України "Про особисте селянське господарство" від 15.05.2003 р. №742-IV для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про наявність у позивача можливості отримати дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства, із земель державної власності сільськогосподарського призначення, однак за умови, якщо такого права він не використав раніше.

Водночас, документальних доказів використання позивачем раніше такого права відповідач до суду не надав.

Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР від 21.05.1997 року визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (частина 2 статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ).

У відповідності до ч.1 ст.10 цього Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно приписів ст.25 цього Закону сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з ч.1 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" №2498-VIII від 10.07.2018 року, який набрав чинності 01.01.2019 року, розділ Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 21 такого змісту: "21. Установити, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності".

Проаналізувавши вищезазначені норми, суд дійшов висновку про наявність у відповідача повноважень щодо надання громадянам, в тому числі й позивачу, дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч.6, 7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначено перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, який є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Отже, отримавши заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, відповідач, згідно з статтею 118 ЗК України, повинен був у місячний строк дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати позивачу мотивовану відмову у наданні дозволу.

Натомість, відповідач за результатами розгляду заяви відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстави, що не передбачена частиною 7 статті 118 ЗК України. При цьому, чинним законодавством не передбачено права органу місцевого самоврядування відступати від положень даної статті.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відтак, посилання відповідача на відсутність його рішення щодо проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення, у зв`язку з чим право власності на земельну ділянку, на яку претендує позивач, сільська рада не реєструвала - не було підставою для прийняття рішення щодо відмови позивачу у наданні відповідного дозволу, а тому вказана обставина не підлягає дослідженню в межах заявленої позовної вимоги.

Підставою для винесення оскаржуваного рішення стала відсутність вільних земельних ділянок, проте в порушення ч. 2 ст.77 КАС України відповідач не надав жодних доказів щодо підтвердження вказаної обставини.

Стосовно рішення сесії Листопадівської сільської ради від 27 серпня 2015 року «Про заборону на надання погодження для відведення земельних ділянок громадянам, які проживають за межами населеного пункту» , то вказане рішення не може бути підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, в розумінні ч. 7 ст. 118 ЗК України.

Таким чином, позовна вимога в якій позивач просить визнати протиправним рішення №491 від 08 серпня 2019 року Листопадівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства на території Листопадівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Стосовно позовної вимоги, в якій позивач просить зобов`язати Листопадівську сільську раду Новомиргородського району Кіровоградської області, з урахуванням висновків суду, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства на території Листопадівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області з прийняттям обґрунтованого та законного рішення, то суд зазначає наступне.

Оскільки заява позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою розглянута з порушенням норм Земельного кодексу України, суд вважає, що порушене право позивача на отримання обґрунтованого рішення за його заявою має бути відновлено шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути дану заяву.

Стосовно вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача прийняти обґрунтоване та законне рішення, то суд зазначає наступне.

Відповідач є суб`єктом владних повноважень, а тому за результатом розгляду заяв (клопотань), звернень громадян, зобов`язаний приймати законні та обґрунтовані рішення, відповіді, відповідно до вимог чинного законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для додаткового зобов`язання відповідача прийняти законне та обґрунтоване рішення.

При зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судовий збір у вказаному вище розмірі підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.139, 143, 241-246, 255, 263 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Листопадівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області (вул. Соборна, буд. 47, с. Листопадове, Новомиргородський район, Кіровоградська область, 26012, код ЄДРПОУ 04366838) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним рішення №491 від 08 серпня 2019 року Листопадівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства на території Листопадівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.

Зобов`язати Листопадівську сільську раду Новомиргородського району Кіровоградської області, з урахуванням висновків суду, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства на території Листопадівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Листопадівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-296 та пунктом 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун