Постанова

від 16.10.2019 по справі 820/6316/17

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 р.Справа № 820/6316/17 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Ральченка І.М. , Бартош Н.С. ,

за участю секретаря судового засідання Мороза М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Міністерства освіти і науки та Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод ім.Т.Г.Шевченка" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Панченко О.В., м. Харків, повний текст складено 08.07.19 року по справі № 820/6316/17

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства освіти і науки , Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод ім.Т.Г.Шевченка" треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , Харківська міська рада , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , Фонд державного майна України , Державний навчальний заклад "Регіональний центр професійної освіти швейного виробництва та сфери послуг Харківської області" , Кабінет Міністрів України , Харківський професійний машинобудівельний ліцей (СПТУ №30)

про визнання незаконною передачі гуртожитку, скасування акту прийому-передачі гуртожитку, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати незаконною передачу гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з балансу Державного підприємства "Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка" на баланс Професійно-технічного училища (СПТУ-30) та скасувати акт передачі комплексу середнього професійного училища №30 по вулиці Селянській 84 в частині передачі першої секції гуртожитку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , затверджений 19 листопада 1992 Директором Державного підприємства "Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка" та 18 листопада 1992 року Директором СПТУ-30 міста Харкова та акт передачі другої секції гуртожитку по АДРЕСА_1 , що знаходиться на балансі базового підприємства Державного підприємства "Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка" на самостійний баланс СПТУ-30, затверджений 09 січня 1997 року Директором Державного підприємства "Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка" та 10 січня 1997 року Директором СПТУ-30 міста Харкова.

- зобов`язати Міністерство освіти і науки України повернути гуртожиток, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на баланс Державного підприємства "Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка".

- зобов`язати Державне підприємство "Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка" передати у власність територіальної громади міста Харкова гуртожиток, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2018р. адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду в частині про визнання незаконною передачу гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з балансу Державного підприємства "Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка" на баланс Професійно-технічного училища (СПТУ-30) та скасування акту передачі комплексу середнього професійного училища №30 по вулиці Селянській 84 в частині передачі першої секції гуртожитку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , затверджений 19 листопада 1992 Директором Державного підприємства "Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка" та 18 листопада 1992 року Директором СПТУ-30 міста Харкова та акт передачі другої секції гуртожитку по АДРЕСА_1 , що знаходиться на балансі базового підприємства Державного підприємства "Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка" на самостійний баланс СПТУ-30, затверджений 09 січня 1997 року Директором Державного підприємства "Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка" та 10 січня 1997 року Директором СПТУ-30 міста Харкова.

Провадження у справі № 820/6316/17 в частині зобов`язання Міністерство освіти і науки України повернути гуртожиток, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на баланс Державного підприємства "Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка" та зобов`язання Державного підприємства "Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка" передати у власність територіальної громади міста Харкова гуртожиток, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . 25 - закрито.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 року частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2018р. по справі №820/6316/17 в частині залишення без розгляду позовних вимог про визнання незаконною передачу гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з балансу Державного підприємства "Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка" на баланс Професійно-технічного училища (СПТУ-30) та скасування акту передачі комплексу середнього професійного училища №30 по вулиці Селянській 84 в частині передачі першої секції гуртожитку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , затвердженого 19 листопада 1992 Директором Державного підприємства "Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка" та 18 листопада 1992 року Директором СПТУ-30 міста Харкова та акту передачі другої секції гуртожитку по АДРЕСА_1 , що знаходиться на балансі базового підприємства Державного підприємства "Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка" на самостійний баланс СПТУ-30, затвердженого 09 січня 1997 року Директором Державного підприємства "Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка" та 10 січня 1997 року Директором СПТУ-30 міста Харкова - скасовано та передано справу в цій частині на розгляд суду першої інстанції. В іншій частині ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2018р. по справі № 820/6316/17 залишено без змін.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2018 року адміністративну справу прийнято до провадження в частині визнання незаконною передачу гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з балансу Державного підприємства "Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка" на баланс Професійно-технічного училища (СПТУ-30) та скасування акту передачі комплексу середнього професійного училища №30 по вулиці Селянській 84 в частині передачі першої секції гуртожитку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , затвердженого 19 листопада 1992 Директором Державного підприємства "Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка" та 18 листопада 1992 року Директором СПТУ-30 міста Харкова та акту передачі другої секції гуртожитку по АДРЕСА_1 , що знаходиться на балансі базового підприємства Державного підприємства "Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка" на самостійний баланс СПТУ-30, затвердженого 09 січня 1997 року Директором Державного підприємства "Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка" та 10 січня 1997 року Директором СПТУ-30 міста Харкова.

Представником позивача подана уточнена позовна заява, в якій просить суд визнати незаконною передачу гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з балансу Державного підприємства "Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка" на баланс Професійно-технічного училища (СПТУ-30) та скасування акту передачі комплексу середнього професійного училища №30 по вулиці Селянській 84 в частині передачі першої секції гуртожитку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , затвердженого 19 листопада 1992 Директором Державного підприємства "Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка" та 18 листопада 1992 року Директором СПТУ-30 міста Харкова та акту передачі другої секції гуртожитку по АДРЕСА_1 , що знаходиться на балансі базового підприємства Державного підприємства "Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка" на самостійний баланс СПТУ-30, затвердженого 09 січня 1997 року Директором Державного підприємства "Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка" та 10 січня 1997 року Директором СПТУ-30 міста Харкова (т.20 а.с.203-228).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 р. позов задоволено частково.

Визнано незаконними дії щодо передачі гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . АДРЕСА_1 , з балансу Державного підприємства "Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка", що перебував у віданні Міністерства машинобудування і військово-промислового комплексу України, на баланс Міністерства освіти України (Міністерство просвітництва), без врахування осіб, котрим Державним підприємством "Харківський приладобудівний завод імені Т.Г. Шевченка", надано житло в гуртожитку.

Визнано незаконним акт передачі комплексу середнього професійного училища № 30 по вул. Селянській, буд.84 в частині передачі першої секції гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 буд.25, затверджений 19 листопада 1992 року Директором Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод імені Т.Г. Шевченка" та 18 листопада 1992 року Директором СПТУ - 30 міста Харкова та акт передачі другої секції гуртожитку по АДРЕСА_1 , що знаходиться на балансі базового підприємства Державного підприємства "Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка" на самостійний баланс СПТУ - 30 міста Харкова, затверджений 09 січня 1997 року Директором Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод імені Т.Г. Шевченка" та 10 січня 1997 року Директором СПТУ - 30 міста Харкова.

В частині позовних вимог щодо скасування означених актів: передачі комплексу середнього професійного училища № 30 по вул. Селянській, буд.84 в частині передачі першої секції гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , затверджений 19 листопада 1992 року Директором Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод імені Т.Г. Шевченка" та 18 листопада 1992 року Директором СПТУ - 30 міста Харкова та акт передачі другої секції гуртожитку по АДРЕСА_1 , що знаходиться на балансі базового підприємства Державного підприємства "Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка" на самостійний баланс СПТУ - 30 міста Харкова, затверджений 09 січня 1997 року Директором Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод імені Т.Г. Шевченка" та 10 січня 1997 року Директором СПТУ - 30 міста Харкова відмовлено.

ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка не погоджується з зазначеними судовими рішеннями Харківського окружного адміністративного суду , подало апеляційну скаргу , вважає, що вони рішення суду підлягає скасуванню, оскільки при його ухваленні має місце неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, є недоведеними; висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи; порушено норми процесуального права . Просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.19р. та закрити провадження у справі повністю.

Міністерство освіти і науки України , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, вважає, що зазначене вище рішення суду винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованим, суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, прийшов до неправильних висновків та відповідно неправильно застосував норми матеріального права. Просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.19р. та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову .

Від представника позивача до суду надійшли відзиви на апеляційні скарги, вважає апеляційні скарги необґрунтованими, а твердження наведені в них такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства . Звертаємо увагу суду на тому, що спір по даній справі є саме публічно-правовим, обґрунтування відношення спору до категорії публічно-правових було відображено в уточненому адміністративному позові. Вважає рішення суду першої інстанції правомірним та прийнятим з урахування всіх обставин справи. Просить відмовити у задоволенні апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Представники відповідачів підтримали вимоги та обґрунтування апеляційних скарг та просили їх задовольнити.

Представник позивача наполягав на відмові у задоволенні апеляційних скарг, вважає, що провадження у даній справі не підлягає закриттю , оскільки постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018р. скасовано ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2017 року якою відмовлено у відкритті провадження та справу передано на розгляд суду першої інстанції для продовження розгляду, тобто даний спір є публічно-правовим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, присутніх в судовому засіданні , перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Міністерства освіти і науки підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод ім.Т.Г.Шевченка" підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи , що Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящихся від 16 травня 1973 року заводу імені ОСОБА_98 Шевченка відведено земельну ділянку для будівництва гуртожитку.

Заводом імені Т.Г. Шевченка було збудовано 9-ти поверховий гуртожиток, та Актом прийому в експлуатацію державною приймальною комісією закінченого будівництва приміщення цивільно-громадянського призначення від 30 червня 1978 року гуртожиток за адресою АДРЕСА_1 було введено в експлуатацію.

Після введення гуртожитку в експлуатацію у вказаний гуртожиток керівництво заводу поселило своїх робітників, а також частково надавало житлову площу студентам профільному навчальному закладу ПТУ №30 для тимчасового проживання студентів на період навчання. При чому працівники залишалися на постійне місце проживання.

У 1992 році заводом імені Т ОСОБА_99 Шевченка було передано на самостійний баланс СПТУ-30 першу секцію гуртожитку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 згідно акту передачі комплексу середнього професійно-технічного училища №30 по вулиці Селянській, що знаходився на балансі заводу імені Т ОСОБА_99 Шевченка на самостійний баланс СПТУ-30, затверджений 19 листопада 1992 Директором Харківського приладобудівельного заводу ім. Т.Г. Шевченка та 18 листопада 1992 року Директором СПТУ-30 міста Харкова.

Актом передачі секції гуртожитку по АДРЕСА_1 , що знаходився на балансі базового підприємства заводу імені Т.Г. Шевченка, затвердженого Директором Державного підприємства "Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка" 09 січня 1997 року та Директором СПТУ-30 міста Харкові 10 січня 1997 року, гуртожиток було передано на баланс СПТУ-30. При цьому там продовжували постійно проживати працівники заводу та члени їх сімей.

Як встановлено з матеріалів адміністративної справи, підставою для передачі спірного гуртожитку по АДРЕСА_1 з балансу заводу ім. Т.Г. Шевченка, що перебував у віданні Міністерства машинобудування і військово-промислового комплексу України на баланс Міністерства просвітництва (на даний час - Міністерства освіти і науки України) слугувало розпорядження представника президента України, доручення Кабінету міністрів України №7935/33 від 29.05.1992 року, лист Міністра просвіти №1/10-2 від 21.04.1992 року, листа голови Фонду державного майна України №10-1-91 від 20.04.1992 року.

У 2003 році за підтримки адміністрації СПТУ-30 мешканці гуртожитку звернулися до Жовтневого районного суду міста Харкова з проханням визнати проживання мешканців гуртожитку законним на підставі Ордерів, які були надані їм при заселенні в гуртожиток підприємством. Суд задовольнив вказані позови і надав змогу всім мешканцям зареєструвати своє місце проживання в гуртожитку. Після набрання рішеннями суду законної сили мешканцям гуртожитку були видані ордера.

Позивачем та третіми особами повідомлено, що також вбачається з додатків до поданого позову, рішеннями Жовтневого районного суду міста Харкова за мешканцями визнано право користування вказаними житловими приміщеннями та зобов`язано адміністрацію ПТУ-30 видати їх мешканцям ордери.

19 грудня 2005 року на сумісному засіданні адміністрації ліцею (СПТУ №30) та профспілкового комітету було вирішено виключити будинок по АДРЕСА_1 з числа гуртожитків та закріпити за мешканцями житлову площу.

Позивач вважає, що саме юридичний статус гуртожитку, якого будинок набув у зв`язку з незаконною передачею з балансу заводу, а не фактичний, позбавив мешканців реалізувати своє право на приватизацію кімнат, що зумовило звернутись із означеним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції вважає , що даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції , виходячи з наступного.

Судом першої інстанції в порушення ст. ст. 2, 4, п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України розглянуто по суті справу, яку не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що в зв`язку з прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень порушуються права позивача.

Приписами ч.1,2 ст. 4 КАС України встановлено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Частиною першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

За загальним правилом у порядку цивільного судочинства суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема, спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (статті 19 Цивільного процесуального кодексу України).

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Житлові спори - особливий різновид спорів, що стосується житлових прав та інтересів громадян і організацій.

Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб`єкта владних повноважень як відповідача.

Предметом даного позову є набуття фізичними особами права власності на кімнати в гуртожитку, а саме право володіння, користування і розпорядження нерухомим майном, і той факт, що відповідачем, є Міністерство освіти і науки України, а третіми особами Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України, Харківська міська рада, які є суб`єктами владних повноважень, не змінює правову природу спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно- правовий.

Статтею 345 Цивільного кодексу України закріплюється право фізичної або юридичної особи набувати право власності на майно у разі приватизації державного та комунального майна у порядку, встановленому законом. Зазначена норма є загальною і відсилає до спеціального законодавства, яке регулюється зокрема, Законом №500-VI, Законом України від 19 червня 1992 року №2482-ХІІ Про приватизацію державного житлового фонду .

З наявної в матеріалах справи уточненої позовної заяви вбачається, що остаточними позовними вимогами позивача є визнання незаконною передачу гуртожитку з балансу ДП "Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка" на баланс Професійно-технічного училища (СПТУ-30) та скасування актів передачі гуртожитку.

Колегією суддів встановлено, що Державного підприємства Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка та Професійно-технічне училище (СПТУ-30) в даній справі не є суб`єктами владних повноважень, які в спірних правовідносинах виконують владні, управлінські функції, предметом розгляду справи є оскарження дій вказаних суб`єктів .

Таким чином, предметом розгляду даної справи є вимоги щодо незаконної, на погляд повивача, передачі гуртожитку з балансу Державного підприємства Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченко на баланс Професійно-технічного училища (СПТУ-30) та не виконання вимог Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків , в частині передачі у власність територіальної громади міста Харкова гуртожитку , тобто спір у цій справі пов`язаний з реалізацією житлових прав громадян, зокрема прав на користування жилими приміщеннями і їх приватизацію, тобто стосується захисту цивільних прав. Відповідач в особі Міністерство освіти і науки України у таких відносинах владних управлінських функцій щодо позивачів не здійснює, а є особою, яка представляє власника майна житлового фонду і, на думку позивачів, порушує гарантоване їм ст. 47 Конституції України право на житло.

Також, правові висновки, що спір про захист права фізичних осіб на житло є не публічним, а приватноправовим, а Держава та юридичні особи публічного права можуть виступати учасниками цивільних відносин та розгляд такого спору між ними проводиться за правилами цивільного судочинства, висловлено Великою Палатою Верховного Суду від 19.06.18р. по справі № 800/543/17 та постанові Верховного Суду України від 21 березня 2017року по справі № П/800/358/16.

Як вбачається з матеріалів справи саме перебування будівлі гуртожитку на праві оперативного управління Державного навчального закладу "Регіональний центр професійної освіти швейного виробництва та сфери послуг Харківської області" та у власності держави в особі Міністерства освіти і науки України, позбавило її та мешканців

гуртожитку можливості реалізувати своє право на житло відповідно до ст. 4, 5 ЗУ "Про приватизацію державного житлового фонду" шляхом приватизації приміщень у гуртожитку.

Крім наведеного, колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 р. по даній справі, ухвалу

Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2018р. в частині залишення без розгляду позовних вимог про визнання незаконною передачу гуртожитку з балансу Державного підприємства Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка на баланс Професійно- технічного училища (СПТУ-30) та скасування актів передачі гуртожитку скасовано та передано справу в цій частині на розгляд суду першої інстанції.

Направляючи на новий розгляд , суд апеляційної інстанції встановив , що спірні правовідносини у даній справі пов`язані безпосередньо з житловими правами позивача як мешканця гуртожитка, колегія суддів вважає, що вказана справа не підлягає до розгляду в порядку адміністративного судочинства, а даний спір слід розглядати в порядку передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України, однак, суд першої інстанції не взяв це до уваги.

Оскільки суд апеляційної інстанції, не має повноважень щодо закриття провадження в справі в випадку скасування ухвали суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, справу в цій частині було направлено на новий розгляд до суду першої інстанції фактично для закриття провадження по справі.

Не зважаючи на висновки суду апеляційної інстанції стосовно того , що вказана справа не підлягає до розгляду в порядку адміністративного судочинства, тому провадження у справі підлягає закриттю в частині позовних вимог про визнання незаконної передачі гуртожитку та скасування актів передачі гуртожитку, які повинен був врахувати суд першої інстанції при новому розгляді даного спору , суд першої інстанції розглянув їх по суті та прийняв оскаржуване рішення з порушенням норм процесуального права, що призвело до невірного вирішення питання підсудності.

Підсумовуючи наведене, спір по даній справі не є публічно-правовим спором в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Посилання представника позивача на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018р. , якою скасовано ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2017 року про відмову у відкритті провадження , як на підставу неможливості закриття провадження у даній справі є помилковими , оскільки скасовуючи таку ухвалу суд апеляційної інстанції не надавав оцінку предмету позову та не встановлював чи є цей спір публічно-правовим. Даним рішенням суд апеляційної інстанції встановив , що позовна заява не містить змісту позовних вимог та викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до кожного відповідача, а також обґрунтування порушення суб`єктами владних повноважень, зазначеними в позові прав, свобод чи інтересів позивача, висновки суду першої інстанції що предметом позову є спір про право та наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі є передчасними, зробленими при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи , без врахування ст.ст.160,161,169 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, необхідність розгляду даної справи в суді загальної юрисдикції за правилами та в порядку цивільного судочинства всі ніші доводи сторін по справі, по суті справи, судом до уваги не приймаються.

У відповідності до ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства

З урахуванням зазначених обставин та норм права, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції помилково розглянув справу в порядку адміністративного судочинства, тому ухвалене судове рішення підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі закриттю з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод ім.Т.Г.Шевченка" задовольнити.

Апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 року по справі № 820/6316/17 скасувати.

Провадження у справі закрити .

Роз`яснити , що даний спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді (підпис) (підпис) І.М. Ральченко Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 17.10.2019 року