Постанова

від 07.10.2019 по справі 826/13471/13-а

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13471/13-а Суддя (судді) першої інстанції: Шулежко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Гордієнко Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Теремки Лан на постанову Окружного адміністративного суд м. Києва від 07 жовтня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Теремки Лан до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (правонаступник Головне управління ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Теремки Лан звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми Р від 21 червня 2013 року № 0000472270 та № 0000482270.

На обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ними було правомірно враховано у податковому обліку витрати, понесені по операціях з ТОВ Трейдтех , ТОВ Атлант Буд Сіті , ТОВ Вергус , ТОВ Аріалтрейд , ТОВ Леміш Груп , які ґрунтувалися на договорах про надання послуг доступу до мережі Інтернет та з ТОВ Укртехномас-Сервіс , оскільки реальність виконання спірних господарських операцій підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2013 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення винесені Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів м. Києва від 21 червня 2013 року № 0000472270 в частині 423 085 грн. та № 0000482270 в частині 409 751 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 20 червня 2019 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Київського апеляційного адміністративного суду.

Скасовуючи постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014, Верховний Суд виходив з того, що суд апеляційної інстанції при прийнятті рішення на підставі належних та допустимих доказів не з`ясував результатів порушеного кримінального провадження, залишив поза увагою необхідність надати правову оцінку результатам його розгляду в сукупності з іншими доказами. При цьому, зазначив, що згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається наявність вироку від 24.09.2013 у справі №761/22932/13-к, в тому числі стосовно посадових осіб ТОВ Атлант Буд Сіті та ТОВ Вергус .

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не перешкоджає слухання справи.

Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.

По-перше, Головним управлінням ДФС у м. Києві заявлено клопотання про заміну відповідача Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на Головне управління ДФС у м. Києві, яке підлягає задоволенню.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДПІ у Голосіївському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП Унісон дизайн , ТОВ СВН Антарекс , ТОВ Транспорт-експрес , ТОВ Загреб Україна , ТОВ Соло-25 , ТОВ ТК Старт , ТОВ Леміш Груп , ТОВ Укртехномас-Сервіс , ТОВ Айсіпі , ТОВ Ін вест Іновейш , ТОВ Вергун , ТОВ Аріалтрейд за весь період взаємовідносин.

За результатами перевірки податковим органом складено акт перевірки № 391/1-22-70-34424435 від 07.06.2013, про порушення позивачем:

-5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств та п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток за перевіряє мий період на суму 468468 грн.

-пп.7.4.1, п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість! та п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження суми ПДВ,, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду ( п. 25)27) Декларації з ПДВ) на суму 377 167 грн.

На підставі даного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р від 21.06.2013 №0000472270, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 468468 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 117117 грн.; №0000482270, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі 377167 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 177584 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач мав договірні взаємовідносини з контрагентами: ТОВ Трейдтех , ТОВ Атлант Буд Сіті , ТОВ Вергус , ТОВ Аріалтрейд , ТОВ Леміш Груп , які ґрунтувалися на договорах про надання послуг доступу до мережі Інтернет та з ТОВ Укртехномас-Сервіс , які ґрунтувалися на договорі про відступлення права вимоги.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Відповідно до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

За приписами підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість , податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до приписів підпункту а пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За вимогами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , тут і надалі чинного на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Положеннями пункту 135.2 статті 135 та пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що як доходи, так і витрати, визначаються на підставі первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Отже, з аналізу зазначених норм колегія суддів вбачає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та складу витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів, робіт та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

На підтвердження фактичного виконання умов договорів, укладених з названими контрагентами, та правомірності включення позивачем витрат на оплату придбаних послуг до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за послуги, позивач надав виписані йому контрагентами первинні документи, зокрема, акти надання послуг та податкові накладні.

Проте, з акту перевірки вбачається, що відповідач вказував на наявність порушеного кримінального провадження за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.3 ст. 209, ч.3 ст.28, ч.2 ст.358., ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України, в ході якого встановлено, що на території України, рядом осіб створено ряд підприємств з ознаками фіктивності, з метою укладання фіктивних (безтоварних) правочинів, для послідуючого незаконного переводу безготівкових грошових коштів в готівку за винагороду та мінімізації податкових зобов`язань. Також допитані директори ТОВ Атлант Буд Сіті та ТОВ Трейдтех , які надали покази, що ніякої господарської діяльності вказаних підприємств не здійснювали, директорами виступили на прохання осіб за грошову винагороду.

На виконання ч. 5 ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства апеляційний суд витребував у відповідача належну інформацію щодо кримінальних проваджень, копії вироків суду щодо спірних контрагентів позивача тощо, належним чином засвідчені та дослідив їх зміст у судовому засіданні.

Дослідивши надану відповідачем інформацію апеляційним судом встановлено, що вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 24.09.2013 у справі № 761/22932/13-к суб`єкти господарювання: ТОВ Атлант Буд Сіті та ТОВ Вергус створені з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених слідством осіб, а також без наміру зайняття підприємницькою діяльністю.

Так у вищевказаному вироку зазначено наступне:

щодо ТОВ Вергус :

Крім того, згідно даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ОСОБА_1 є засновником суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи: товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) Вергус (код ЄДРПОУ 38260803, юридична адреса: м. Київ, вул. Олени Теліги, 39-А).

Дане підприємство було зареєстроване в органах державної влади з метою прикриття незаконної діяльності невстановленими слідством особами за співучастю у формі пособництва ОСОБА_2 , вчинене повторно, а також згодою і безпосередньою участю ОСОБА_3

Зокрема, у липні 2012 року ОСОБА_2 вступив у попередню змову з невстановленими слідством особами та запропонував ОСОБА_3 зареєструвати на ім`я останнього, в органах державної влади суб`єкт підприємницької діяльності - юридичну особу ТОВ Вергус (код ЄДРПОУ 38260803), створену для прикриття незаконної діяльності невстановлених слідством осіб, без наміру зайняття підприємницькою діяльністю. Домовившись про підписання у нотаріуса статутних та інших документів пов`язаних з реєстрацією підприємства, ОСОБА_2 пообіцяв виплатити ОСОБА_3 за вчинення цих дій грошову винагороду. Тим самим ОСОБА_2 порадами, наданням засобів та усуненням перешкод сприяв у незаконному створенні суб`єкту підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності.

Не усвідомлюючи протиправний характер дій, запропонованих ОСОБА_2 , та не усвідомлюючи, що підприємство реєструється з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб, ОСОБА_3 погодився на таку пропозицію.

Приблизно в середині липня 2012 року в денний час ОСОБА_2 , реалізуючи злочинний умисел, з невстановленою слідством особою прибув до нотаріальної контори, розташованої вул. Солом`янській, буд № 5, усвідомлюючи, що реєструє суб`єкт господарської діяльності з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб схилив ОСОБА_3 , який не мав наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність, у присутності приватного нотаріуса підписати завчасно підготовлені невстановленими особами: довіреність; протокол загальних зборів учасників ТОВ Вергус (код ЄДРПОУ 38260803); статут ТОВ Вергус (код ЄДРПОУ 38260803); реєстр нотаріальних дій, після чого передати статут невстановленій слідством особі, тобто вчинив дії направлені на реєстрацію суб`єкта підприємництва.

В подальшому ОСОБА_3 , під керівництвом та безпосереднім сприянням ОСОБА_2 , відкрив розрахунковий рахунок ТОВ Вергус (код ЄДРПОУ 38260803) № НОМЕР_1 у АТ "Фiнростбанк" (МФО 328599) та № НОМЕР_2 у ПАТ КБ "Iнтербанк" (МФО 300216).

Підписання ОСОБА_4 статутних документів ТОВ Вергус (код ЄДРПОУ 38260803) дало змогу невстановленим слідством особам 19.07.2012 року здійснити реєстрацію підприємства в Шевченківській районній в м. Києві державній адміністрації за номером НОМЕР_3 .

Протягом 2012 - 2013 років на рахунок ТОВ Вергус (код ЄДРПОУ 38260803) від підприємств реального сектору економіки були перераховані грошові кошти, як оплата за начебто виконані роботи (послуги), поставку товарів, хоча підприємницьку діяльність фактично не здійснювали.

щодо ТОВ Атлант Буд Сіті :

Крім того, згідно даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ОСОБА_5 є засновником суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи: товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) Атлант Буд Сіті (код ЄДРПОУ 37614994), юридична адреса: м. Київ, вул. Пирогова, буд.10 в).

Дане підприємство було зареєстроване в органах державної влади з метою прикриття незаконної діяльності невстановленими слідством особами за співучастю у формі пособництва ОСОБА_2 , вчинене повторно, а також згодою і безпосередньою участю ОСОБА_5

Зокрема, у серпні 2012 року ОСОБА_2 вступив у попередню змову з невстановленими слідством особами та запропонував ОСОБА_5 зареєструвати на ім`я останнього, в органах державної влади суб`єкт підприємницької діяльності - юридичну особу ТОВ Атлант Буд Сіті (код ЄДРПОУ 37614994), створену для прикриття незаконної діяльності невстановлених слідством осіб, без наміру зайняття підприємницькою діяльністю. Домовившись про підписання у нотаріуса статутних та інших документів пов`язаних з реєстрацією підприємства, ОСОБА_2 пообіцяв виплатити ОСОБА_5 за вчинення цих дій грошову винагороду. Тим самим ОСОБА_2 порадами, наданням засобів та усуненням перешкод сприяв у незаконному створенні суб`єкту підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності.

Не усвідомлюючи протиправний характер дій, запропонованих ОСОБА_2 , та не усвідомлюючи, що підприємство реєструється з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб, ОСОБА_5 погодився на таку пропозицію.

Приблизно в середині серпня 2012 року в денний час ОСОБА_2 , реалізуючи злочинний умисел, з невстановленою слідством особою прибув до нотаріальної контори, розташованої по вул. Солом`янській, буд № 5, усвідомлюючи, що реєструє суб`єкт господарської діяльності з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб схилив ОСОБА_5 , який не мав наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність, у присутності приватного нотаріуса підписати завчасно підготовлені невстановленими особами: довіреність; протокол загальних зборів учасників ТОВ Атлант Буд Сіті ; статут ТОВ Атлант Буд Сіті (код ЄДРПОУ 37614994); реєстр нотаріальних дій, після чого передати статут невстановленій слідством особі, тобто вчинив дії направлені на реєстрацію суб`єкта підприємництва.

В подальшому ОСОБА_5 , під керівництвом та безпосереднім сприянням ОСОБА_2 , відкрив розрахунковий рахунок ТОВ Атлант Буд Сіті (код ЄДРПОУ 37614994) № НОМЕР_4 у АТ "Фiнростбанк" (МФО 328599) та № НОМЕР_5 у ПАТ КБ "Iнтербанк" (МФО 300216).

Підписання ОСОБА_5 статутних документів ТОВ Атлант Буд Сіті (код ЄДРПОУ 37614994) дало змогу невстановленим слідством особам 27.09.2012 року здійснити перереєстрацію підприємства в Шевченківській районній в м. Києві державній адміністрації за номером НОМЕР_6 .

Протягом 2012 - 2013 років на рахунок ТОВ Атлант Буд Сіті (код ЄДРПОУ 37614994) від підприємств реального сектору економіки були перераховані грошові кошти, як оплата за начебто виконані роботи (послуги), поставку товарів, хоча підприємницьку діяльність фактично не здійснювали.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 24.09.2013 у справі № 761/22932/13-к, встановлені обставини фальшування первинних документів з метою ухилення від сплати податків.

При цьому, в силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платників податків, зокрема й у підписанні будь - яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Така позиція узгоджується із висновком Верховного суду України, викладена в постанові від 22.09.2015 № 21-887а15.

При цьому згідно п. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванню норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що договори та первинні документи, виписані на його виконання (акти надання послуг, видаткові накладні, податкові накладні), які підписані зі сторони ТОВ Атлант Буд Сіті та ТОВ Вергус від імені директора не мають юридичної сили, оскільки невстановлені слідством особи з метою прикриття незаконної діяльності зареєстрували ТОВ Атлант Буд Сіті та ТОВ Вергус у органах державної реєстрації без відома фізичної особи, що по документах рахується засновником та директором даного підприємства, не маючи, при цьому, наміру здійснювати фінансово - господарську діяльність та господарські операції по наданню відповідних послуг від імені ТОВ Атлант Буд Сіті та ТОВ Вергус на адресу ТОВ Теремки Лан фактично не здійснювались.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В даному випадку зі спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необгрунтованої податкової вигоди.

При цьому, що наявність оплати за спірними операціями сама по собі також не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку - самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів, виходячи з вищенаведеного у сукупності, не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не доведено наявності обставин та підстав, з якими норми податкового законодавства пов`язують можливість правомірного формування податкових вигод за спірними операціями, що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданих операцій.

Колегія суддів при прийнятті рішення у даній справі приймає до уваги позицію Верховного суду висловлену у постанові суду у справі № К/9901/6704/18 (804/4940/14) від 06.02.2018, зокрема, що наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу. В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Згідно з частиною 2 статті 74 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем на підтвердження правомірності своїх рішень надано апеляційному суду докази щодо наявності обвинувального вироку відносно посадових осіб контрагентів позивача.

Отже усі наведені аргументи апелянта колегія суддів вважає такими, що не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для її скасування.

Повний текст постанови виготовлено 15.10.2019 р.

Керуючись статтями 308, 309, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Теремки Лан на постанову Окружного адміністративного суд м. Києва від 07 жовтня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суд м. Києва від 07 жовтня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Теремки Лан до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (правонаступник Головне управління ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

О.В. Епель