Постанова

від 15.10.2019 по справі 757/1686/13-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №757/1686/13 Головуючий у І інстанції - Вовк С.В.

апеляційне провадження №22-ц/824/13959/2019 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Гуля В.В.,

суддів Сушко Л.П., Сліпченка О.І.,

за участю секретаря Покраси В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою малого приватного підприємства Каштан-2000 та ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 09 липня 2019 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал про заміну сторони виконавчого провадження відкритого на підставі виконавчого листа №757/168/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , малого приватного підприємства Каштан-2000 на користь Публічного акціонерного товариства Дельта Банк заборгованості за кредитним договором ,-

встановив:

У червні 2019 року заявник звернувся до суду із заявою, в якій просив здійснити заміну сторони стягувача у вказаній справі на підставі укладеного 09 листопада 2018 року між ним та ПАТ ДЕЛЬТА БАНК посилаючись на те, що 09 листопада 2018 року між Публічним акціонерним товариством Дельта Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал було укладено договір купівлі-продажу майнових прав №951/К. відповідно до якого Публічне акціонерне товариство Дельта Банк відступило,а Товариство з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал набуло право вимоги заборгованості за договором кредиту , в тому числі за Договором кредиту №1133094000.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09 липня 2019 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал про заміну сторони виконавчого провадження № 53705158, відкритого на підставі виконавчого листа № 757/1686/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Малого приватного підприємства Каштан-2000 на користь Публічного акціонерного товариства Дельта Банк заборгованості за кредитним договором № 1133094000 задоволено. Замінено стягувача з Публічного акціонерного товариства ДЕЛЬТА БАНК на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕРДИКТ КАПІТАЛ (код ЄДРПОУ: 36799749; 04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, 5-Б) у виконавчому провадженні № 53705158, що відкрите на підставі виконавчого листа № 757/1686/13-ц, який видав Печерський районний суд м. Києва.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, мале приватне підприємство Каштан-2000 та ОСОБА_1 подали апеляційну скаргу на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 09 липня 2019 року , в якій, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просили ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу якою відмовити в задоволенні заяви.

Апеляційну скаргу мотивувала тим, що підставою для винесення ухвали про заміну сторони виконавчого провадження№53705158, заявник ТОВ Вердикт Капітал вказували той факт, що стягувачем за вказаним виконавчим провадженням є ПАТ ДельтаБанк на підтвердження чого надано витяг з Автоматизованої системи виконавчого провадження від 26 березня 2019 року. Разом з тим станом на 13 серпня 2019 року, Автоматизована система виконавчого провадження при введені номеру виконавчого провадження видає інформацію, за якою ТОВ Глобал Спілт є стягувачем щодо ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №53705158. Відтак зазначають, що обставини викладені заявником ТОВ Вердикт Капітал не підтверджені. Крім того додаток до договору купівлі-продажу майнових прав нотаріально не посвідчений.

07 жовтня 2019 року ТОВ Вердикт Капітал подало відзив на апеляційну скаргу в якому зазначають що заперечують проти задоволення апеляційної скарги і просять ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Зазначають , що ними суду першої інстанції було надано вісі необхідні докази про перехід права вимоги від ТОВ Дельта Банк до них , що і стало підставою для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Печерського районного суду міста Києва від 30 вересня 2013 року первісний позов ПАТ Дельта Банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Малого приватного підприємства Кашан-2000 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, а в зустрічному позові ОСОБА_1 до ПАТ ДельтаБанк про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії відмовлено. Судом стягнуто солідарно з основного боржника за кредитним договором ОСОБА_1 та його поручителів ОСОБА_2 та МПП Каштан-2000 на користь ПАТ Дельта Банк борг за кредитом, з урахуванням відсотків, у сумі 245 206, 89 грн, в тому числі: 161 424, 03 грн, як заборгованість за кредитом, та 84482.86 грн, як заборгованість за відсотками.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 20 березня 2014 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 30 вересня 2013 року змінено, ухвалено нове рішення наступного змісту. Позовну заяву ПАТ Дельта Банк задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ Дельта Банк заборгованість за кредитним договором №11303094000 від 21 лютого 2008 року в розмірі 245 906, 89 грн, в тому числі 161424, 03 грн, як заборгованість за тілом кредиту; 84 482, 86 грн, як заборгованість за відсотками.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , Малого приватного підприємства Каштан-2000 на користь Публічного акціонерного товариства Дельта Банк заборгованість за кредитним договором № 11303094000 від 21.02.2008 року в розмірі 245 906, 89 грн, в тому числі 161 424, 03 грн, як заборгованість за тілом кредиту; 84 482, 86 грн, як заборгованість за відсотками.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Малого приватного підприємства Каштан-2000 на користь Публічного акціонерного товариства Дельта Банк судовий збір у розмірі 2 459, 07 грн в рівних частинах з кожного.В решті рішення залишено без змін.

09 листопада 2018 року між ПАТ ДЕЛЬТА БАНК та ТОВ Вердикт Капітал укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 951/К, відповідно до умов якого ПАТ ДЕЛЬТА БАНК відступило, а ТОВ Вердикт Капітал набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, зокрема за договором кредиту № 1133094000.

Задовольняючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження суд виходив з того що для цього є всі ,передбачені ст. 442 ЦПК України підстави. Такий висновок відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до судової практики Європейського суду судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у праві Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy), № 36813/97). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovak, № 2132/02 від 13 червня 2006 року Ліпісвіцька проти України, заява № 11944/05, рішення від 12 травня 2011року).

Гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини нагадує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід`ємна частина процесу в розумінні статті 6 Конвенції ( Іммобільяре Саффі проти Італії , заява 22774/93, 28 липня 1999 року, § 63; Горнсбі проти Греції від 19 березня 1997 року, § 40).

Відповідно до пункту частини першої ст. 512 Цивільного кодексу України, передбачено можливість заміни кредитора у зобов`язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), що являє собою договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.

У відповідності зі ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту ст.ст.512, 513 Цивільного кодексу України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до частини першої ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, оскільки права вимоги відносяться до майна та є об`єктом права власності кредитора згідно зі ст. 190 Цивільного кодексу України, вони можуть вільно відчужуватися кредитором, а виходячи з комплексного аналізу ст. 512, 513, 514, 516 та 517 Цивільного кодексу України можна зробити однозначний та цілком логічний висновок про те, що заміна кредитора в зобов`язанні, в тому числі і шляхом відступлення права вимоги, є особливим способом зміни зобов`язання на боці кредитора.

Відповідно до частини першої ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що існують підстави, передбачені законом, для задоволення заяви та заміни сторони стягувача його правонаступником.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження є нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу майнових прав, який не оспорений і є чинним на момент постановлення ухвали, що спростовує доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для заміни сторони виконавчого провадження.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що в Автоматизованій системі виконавчого провадження не значиться ТОВ Вердикт Капітал як стягувач щодо ОСОБА_1 у виконавчому провадженні№53705158, є такими що не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, оскільки заявником надано достатньо доказів на підтвердження переходу право вимоги від ПАТ ДельтаБанк до ТОВ Вердикт Капітал у зв`язку з чим ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 09 липня 2019 року слід залишити без змін .

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про задоволення заяви про заміну строни виконавчого провадження.

Згідно вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Справа судом розглянута повно та об`єктивно. Норми матеріального і процесуального права застосовано вірно.

Викладені в ухвалі суду висновки відповідають обставинам справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.7,367,369,374,375,381,382,389 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу малого приватного підприємства Каштан-2000 та ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 09 липня 2019 року залишити без змін

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 16 жовтня 2019 року

Суддя-доповідач В.В. Гуль

Судді Л.П. Сушко

О.І. Сліпченко