Постанова
Іменем України
10 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 629/5118/15-ц
провадження № 61-31137св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Наірі ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Наірі на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області, у складі судді Дегтярчук М. О., від 11 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області, у складі колегії суддів:
Кружиліної О. А., Кіся П. В., Хорошевського О. М., від 09 серпня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з позовом до дочірнього підприємства Агрофірма Наірі приватного малого підприємства Апер (далі - ДП Агрофірма Наірі ПМП Апер ), правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Наірі (далі - ТОВ Агрофірма Наірі ), про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позовна заява мотивована тим, що позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка, площею 7,5218 га, яка розташована на території Надеждівської сільської ради Лозівського району Харківської області.
На початку осені 2008 року в її сім`ї виникла потреба провести будівельні роботи з реконструкції господарських споруд. На проведення даних робіт та придбання будівельних матеріалів, необхідні були грошові кошти в сумі 20 000грн.
Оскільки, її земельна ділянка станом на 2008 рік була здана в оренду
ДП Агрофірма Наірі ПМП Апер , то 11 вересня 2008 року вона в усній формі звернулася до засновника вказаного підприємства ОСОБА_2 . для отримання позики у вказаній сумі.
ОСОБА_2 , діючи від імені підприємства, надав їй 20 000грн за умови, що протягом семи років, тобто до 11 вересня 2015 року, вона не буде отримувати орендну плату за належну їй земельну ділянку. При цьому, жодних документів між сторонами не було укладено. Також, для гарантії виконання вказаних умов, від її імені було складено заповіт на ім`я ОСОБА_2 та у грудні 2012 року на вимогу кредитора нею було передано йому оригінал державного акту на право приватної власності на землю. По закінченню визначеного семирічного строку вона звернулася до відповідача з приводу повернення їй земельної ділянки та оригіналу правовстановлюючого документу, однак їй в цьому було відмовлено.
11 вересня 2015 року вона звернулася до Надеждівської сільської ради із заявою про скасування заповіту.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просила суд витребувати у
ТОВ Агрофірма Наірі належну її на праві власності земельну ділянку площею 7,5218 га, кадастровий номер 6323982500:02:000:0243, яка розташована на території Надеждівської сільської ради Лозівського району Харківської області, як майно, що утримується без законних правових підстав.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області
від 11 квітня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Витребувано майно, яке утримується без законних правових підставі у
ТОВ Агрофірма Наірі , у вигляді земельної ділянки площею 7,5218 га, кадастровий номер 6323982500:02:000:0243, яка розташована на території Надежівської сільської ради Лозівського району Харківської області та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що спірна земельна ділянка, належить позивачу на праві приватної власності та перебуває у користуванні ТОВ Агрофірма Наірі без належних правових підстав.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 09 серпня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ Агрофірма Наірі відхилено, а рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11 квітня 2017 року залишено без змін.
Колегія суддів погодилась із висновками суду першої інстанції, що відповідають зібраним у справі доказам, яким дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли між сторонами, і застосовано закон, який їх регулює.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ТОВ Агрофірма Наірі , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У вересні 2017 року ТОВ Агрофірма Наірі подано касаційну скаргу на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 09 серпня
2017 року.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження і витребувано матеріали цивільної справи № 629/5118/15-ц з місцевого суду.
Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
12 червня 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 629/5118/15-ц передано судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ТОВ Агрофірма Наірі мотивована недоведеністю належними та допустимими доказами факту перебування земельної ділянки ОСОБА_1 у володінні відповідача.
За умови доведеності позовних вимог, судами попередніх інстанцій не враховано, що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Стаття 387 ЦК України не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Судом апеляційної інстанції було порушено право відповідача на захист своїх прав та інтересів в суді, оскільки судове засідання 09 серпня 2017 року було проведено за відсутності представника відповідача, який не був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи.
Відзив (заперечення) на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І- ХР № 077105 , виданого 07 травня
2002 року Надеждівською сільською Радою народних депутатів належить земельна ділянка АДРЕСА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6323982500:02:000:0243, площею
7, 5218 га, в межах згідно з планом, яка розташована на території Надеждівської сільської ради.
22 грудня 2015 року ОСОБА_1 зверталася до ДП Агрофірма Наірі
ПМП Апер , правонаступником якого є ТОВ Агрофірма Наірі , із заявою про видачу їй договору оренди зазначеної ділянки, укладеного між сторонами та відомостей щодо отримання орендної плати
за період 2009-2015 роки.
Із довідки Головного Управління статистики у Харківській області судами попередніх інстанцій встановлено, що користувачем земельної ділянки АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6323982500:02:000:0243) станом на 31 січня 2017 року є ТОВ Агрофірма Наірі .
Із копії довідки Надеждівської сільської ради Лозівського району Харківської області, судами встановлено, що згідно форми 6-зем. земельна ділянка ОСОБА_1 знаходиться в обробітку ДП Агрофірма Наірі . Відомостями чи оброблялась земельна ділянка в період
2008-2015 років сільська рада не володіє. Звітність про посівні площі
ДП Арофірма Наірі подає самостійно.
Допитані в суді першої інстанції свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 пояснили, що у 2008 році ОСОБА_1 отримала від
ТОВ Агрофірма Наірі позику в розмірі 20 000 грн, в рахунок повернення якої відмовилась на певний строк від одержання орендної плати, також гарантіями повернення позики були передача керівнику
ТОВ Агрофірма Наірі оригіналу державного акту на право власності на спірну земельну ділянку та складений ОСОБА_1 заповіт на ім`я ОСОБА_2
Допитані в суді першої інстанції свідки: ОСОБА_6 (землевпорядник Надеждівської сільської ради Лозівського району Харківської області),
ОСОБА_7 (голова Надеждівського сільської ради Лозівського району Харківської області) та ОСОБА_8 підтвердили факт перебування належної ОСОБА_1 земельної ділянки у використанні (обробітку)
ТОВ Агрофірма Наірі .
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ТОВ Агрофірма Наірі не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до статті 213 ЦПК України (в редакції, що діяла на час ухвалення оскаржуваних судових рішень) рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, Право приватної власності є непорушним.
Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
У разі коли між особами відсутні договірні відносини або відносини, пов`язані із застосуванням наслідків недійсності правочину, спір про повернення майна власнику підлягає вирішенню за правилами статей 387, 388 ЦК України. Якщо власник вимагає повернення свого майна з володіння особи, яка незаконно ним заволоділа, така позовна вимога підлягає розгляду та вирішенню також за правилами статей 387, 388 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Застосовуючи положення статті 387 ЦК України необхідно враховувати, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеними.
Суди попередніх інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, встановили, що належна позивачу земельна ділянка АДРЕСА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6323982500:02:000:0243, площею 7,5218 га, яка розташована на території Надеждівської сільської ради використовується
ТОВ Агрофірма Наірі .
Судами також встановлено, що на час вирішення справи, між сторонами відсутні договірні відносини щодо використання ТОВ Агрофірма Наірі земельної ділянки позивача, а відтак суди обґрунтовано застосували до спірних правовідносин положення статті 387 ЦК України.
Вирішуючи спір щодо витребування земельної ділянки, суди правильно врахували, що відповідач на час розгляду справи не має права користування спірною земельною ділянкою, а отже володіє цією ділянкою без відповідної правової підстави.
Судові рішення першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням судами обставин, що мають значення для її вирішення, відповідністю висновків судів обставинам справи, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Доводи касаційної скарги про порушення судами норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими.
Про призначення справи до розгляду в апеляційному суді 09 серпня
2017 року відповідач був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень
(т. 2 а.с. 177) та спростовує доводи касаційної скарги в цій частині.
Інші доводи касаційної скарги додаткового правового аналізу не потребують, на законність судових рішень не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками судів та необхідності переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи касаційним судом.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, відсутні.
Керуючись статтями 400, 401, 416, 418 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Наірі залишити без задоволення.
Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 09 серпня
2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович Є. В. Синельников С. Ф. Хопта
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 10.10.2019 |
Оприлюднено | 18.10.2019 |
Номер документу | 85008902 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Кадєтова Олена Веніамінівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні