Постанова

від 09.10.2019 по справі 509/965/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

09 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 562/1927/16-ц

провадження № 61-21987св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О.,

суддів: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - приватне акціонерне товариство Перемога ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 11 жовтня 2016 року у складі судді Гандзій Д. М. та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 01 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Кравця Ю. І., Комлевої О. С., Журавльова О. Г.,

ВСТАНОВИВ:

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства Перемога (далі - ПрАТ Перемога ), який в ході розгляду справи уточнив, та остаточно просив:

- розірвати договір оренди землі № 306 від 29 вересня 2005 року з додатковими угодами до нього № № 1, 2 від 29 вересня 2005 року, укладений між ОСОБА_2 та відкритим акціонерним товариством Перемога , правонаступником якого є ПрАТ Перемога ;

- стягнути з відповідача на свою користь борг у розмірі 18 356 грн 47 коп., з яких : 9 661 грн 30 коп. - заборгованість по орендній платі за 2010-2015 роки включно, 8 695 грн 17 коп. - пеня за прострочення внесення орендної плати; а також борг по орендній платі за земельну ділянкув натуральній формі за 2010-2015 роки, а саме: 570 кг борошна та 378 л. соняшникової олії;

- зобов`язати відповідача негайно повернути позивачу земельні ділянки № № 5 та 5/1, площею 2,6366 га, та 1,8829 га, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані за адресою: масив АДРЕСА_1 .

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 , який за життя 29 вересня 2005 року уклав з ПрАТ Перемога договір оренди земельної ділянки № 306.

Додатковою угодою № 1 до вищевказаного договору оренди земельної ділянки визначено номенклатуру та кількість продукції, що поставляється орендарем орендодавцю у рахунок орендної плати, яка повинна виплачуватись відповідачем в натуральній формі з липня по листопад поточного сільськогосподарського року.

Посилаючись на те, що ПрАТ Перемога порушило умови договору оренди земельної ділянки № 306 від 29 вересня 2005 року, оскільки протягом 2010-2015 років не сплачувало орендну плату за користування земельною ділянкою, ОСОБА_1 просив задовольнити позовні вимоги.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Овідіопольського районного суд Одеської області від 11 жовтня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, врахував, що ОСОБА_2 з 2010 року не з`являвся до відповідача з метою отримання орендної плати в натуральній формі, у зв`язку з чим дійшов висновку про відсутність вини ПрАТ Перемога , яке жодним чином не порушувало умови договору оренди землі № 306 від 29 вересня 2005 року.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 01 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 11 жовтня 2016 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У березні 2017 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги до ПрАТ Перемога задовольнити повністю.

Касаційна скарга мотивована тим, що матеріали справи містять докази про отримання орендодавцем ОСОБА_2 орендної плати по 2009 рік включно, оскільки з 2010 року така плата відповідачем не нараховувалась. Суди попередніх інстанцій не врахували, що у грудні 2015 року ОСОБА_1 звертався до ПрАТ Перемога із заявою, у якій, зокрема, посилався на неотримання ним орендної плати. Жодних відомостей на підтвердження того, що відповідач належним чином виконував узяті на себе зобов`язання щодо сплати орендної плати згідно умов укладеного договору оренди земельної ділянки ПрАТ Перемога не надало суду.

Заперечення на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не подано.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу № 562/1927/16-ц з суду першої інстанції.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У квітні 2018 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ Перемога про стягнення заборгованості, розірвання договору та зобов`язання вчинити певні дії призначено до розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, щоміж ОСОБА_2 та відкритим акціонерним товариством Перемога , правонаступником якого є ПрАТ Перемога , 29 вересня 2005 року укладено договір № 306 оренди земельної ділянки строком дії на 5 років, за умовами якого орендодавець надав орендарю в строкове платне користування земельну ділянку № 5 сільськогосподарського призначення за адресою: масив АДРЕСА_1

У пункті 8 вказаного договору сторони погодили, що орендна плата виплачується орендарем в натуральній формі - з липня по листопад поточного сільськогосподарського року, після завершення збору врожаю окремих культур. Номенклатура та кількість продукції, що поставляється орендарем орендодавцю у рахунок орендної плати, зазначається в окремій угоді, яка укладається разом з цим договором між орендодавцем та орендарем і є додатком цього договору.

Додатковою угодою № 1 до договору оренди землі № 306 від 29 вересня 2005 року визначено номенклатуру та кількість продукції, що поставляється орендарем орендодавцю у рахунок орендної плати, яка повинна виплачуватись відповідачем в натуральній формі з липня по листопад поточного сільськогосподарського року. Щорічний розмір платежів становить 500 кг пшениці, 500 кг ячміню, 50 кг борошна та 20 кг олії соняшникової.

Додатковою угодою № 2 до договору оренди землі № 306 від 29 вересня 2005 року пункт 7 договору викладено в наступній редакції: Договір укладено на 5 років. Договір вважається пролонгованим на новий термін, якщо жодна із сторін не заявила про припинення з поважних причин договірних відносин або не запропонувала внесення змін та доповнень до даного договору, якщо це зумовлює укладання нової угоди (суттєві умови), не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку його дії. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Сторони домовились про те, що при виконанні умов цього договору користуватимуться поняттям сільськогосподарський рік .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

З відомостей, наданих ПрАТ Перемога , про видачу пшениці , ячміню, борошна та соняшникової олії пайщикам вбачається, що, починаючи з 2010 року ОСОБА_2 не отримував орендну плату в натуральній формі.

Згідно свідоцтв про право на спадщину за законом від 03 липня 2015 року ОСОБА_1 успадкував після смерті ОСОБА_2 спірні земельні ділянки.

У грудні 2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій повідомив ПрАТ Перемога про відмову від договору оренди землі № 306 від 29 вересня 2005 року, вказавши про його намір повернути земельні ділянки.

У січні 2016 року ПрАТ Перемога повідомило ОСОБА_1 про неможливість повернення земельних ділянок у зв`язку з тим, що на них знаходяться багаторічні насадження. Крім того, проінформовано позивача про нарахування ОСОБА_2 за період з 2012-2013 роки орендної плати, запропоновано укласти новий договір оренди землі або розглянути варіант тимчасової передачі в обробіток іншої рівнозначної ділянки без багаторічних насаджень.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову, виходили з того, що будь-яка вина відповідача у несплаті орендної плати відсутня, оскільки ОСОБА_2 з 2010 року після завершення збору врожаю не з`являвся до ПрАТ Перемога для отримання орендної плати в натуральній формі, а розшук орендодавця для отримання ним орендної плати не передбачений як умовами оспорюваного договору, так і чинним законодавством України.

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду не погоджується з вказаним висновком судів та вважає його передчасним з огляду на наступне.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 2 Закону України Про оренду землі (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон), передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями статей 21, 22 Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до пункту д частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

Додатковою угодою № 1 до договору оренди землі № 306 від 29 вересня 2005 року визначено номенклатуру та кількість продукції, що поставляється орендарем орендодавцю у рахунок орендної плати, яка повинна виплачуватись відповідачем в натуральній формі з липня по листопад поточного сільськогосподарського року. Так, щорічний розмір платежів становить 500 кг пшениці, 500 кг ячміню, 50 кг борошна та 20 кг олії соняшникової.

Таким чином, спадкодавець ОСОБА_2 погодив з ПрАТ Перемога натуральну форму орендної плати.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову, дійшли передчасного висновку про те, що відсутність звернення спадкодавця ОСОБА_2 та його спадкоємця ОСОБА_1 до ПрАТ Перемога про виплату орендної плати у натуральній формі не свідчить про систематичну несплату орендної плати, оскільки такі звернення не передбачені умовами договору, у той час як відповідач взяв на себе такі зобов`язання за договором, а договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Доказів того, що ПрАТ Перемога здійснювало дії щодо належного виконання спірного договору оренди, але ОСОБА_2 чи його спадкоємець ОСОБА_1 відмовився приймати належне його виконання, відповідач суду не надав, що є його процесуальним обов`язком згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України (статтями 10, 60 ЦПК України 2004 року).

Оскільки відповідно до статті 400 ЦПК України у Верховного Суду відсутні процесуальні можливості з`ясувати дійсні обставини справи та оцінити докази, які не були досліджені судами попередніх інстанцій, колегія суддів приходить до висновку про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Отже, рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог статті 411 ЦПК України.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 11 жовтня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 01 лютого 2017 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасовані рішення судів першої та апеляційної інстанцій втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. О. Кузнєцов

Судді : В. С. Жданова

В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

В. А. Стрільчук