Постанова

від 15.10.2019 по справі 925/48/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2019 р. Справа№ 925/48/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Хрипуна О.О.

Агрикової О.В.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

від прокуратури: Винник О.О., посвідчення № 036704 від 15.12.15

інші сторони явку своїх представників не забезпечили

розглянувши матеріали апеляційної скарги Керівника Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 02 квітня 2019 року (повний текст 05.04.2019 р.)

(про залишення позову без розгляду)

у справі № 925/48/19 (суддя Довгань К.І. )

за позовом Заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури

в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області,

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Лідер",

про внесення змін до договору, -

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1 короткий зміст позовних вимог:

1.1.1. Заступник керівника Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою про внесення змін до договору оренди землі від 28.02.2007 №26, укладеного між Тальнівською районною державною адміністрацією та приватним сільськогосподарським підприємством "Лідер", зареєстрованого у Тальнівському районному відділі Черкаської філії ДП "Центр ДЗК при Державному Комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040779300014 від 12.03.2007, а саме: "п. 9 Орендна плата вноситься орендарем за земельні ділянки державної власності у грошовій формі у розмірі 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельних ділянок в рік відповідно до чинного законодавства" (а.с. 5-13).

1.2 короткий зміст ухвали суду першої інстанції:

1.2.1. 29 січня 2019 року ухвалою Господарського суду Черкаської області прийнято позовну заяву прокурора до розгляду та відкрито провадження у справі №925/48/19.

1.2.2. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 02 квітня 2019 року у справі №925/48/19 позов заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області до приватного сільськогосподарського підприємства Лідер про внесення змін до договору залишено без розгляду (а.с.175-183).

1.2.3. Ухвалу мотивовано тим, що прокуратурою не доведено підстав для представництва інтересів держави у даній справі.

1.3 короткий зміст вимог апеляційної скарги:

1.3.1. Керівник Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 02 квітня 2019 року у справі № 925/48/19, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання:

2.1.1. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 травня 2019 року, апеляційна скарга Керівника Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області у судовій справі № 925/48/19 передана на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Чорна Л.В.

2.1.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15 травня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі № 925/48/19 за апеляційною скаргою Керівника Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 02 квітня 2019 року у справі № 925/48/19, розгляд якої призначено на 05 червня 2019 року.

2.1.3. 05 червня 2019 року ухвалою Північного апеляційного господарського суду зупинено провадження у справі №925/48/19 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19).

2.1.4. 20 вересня 2019 року від Заступника прокурора міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшло Клопотання № 05/2/3-5176-19 від 19.09.2019, в якому викладено прохання поновити апеляційне провадження у справі №925/48/19.

2.1.5. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 липня 2019 року, у зв`язку зі звільнення судді Чорної Л.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відставку, для вирішення питання щодо поновлення провадження у справі № 925/48/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Хрипун О.О.

2.1.6. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23 вересня 2019 року апеляційну скаргу Керівника Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 02 квітня 2019 року у справі №925/48/19 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Хрипун О.О., поновлено апеляційне провадження у справі № 925/48/19 за апеляційною скаргою Керівника Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 02 квітня 2019 року, справи призначено до розгляду на 15 жовтня 2019 року.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:

2.2.1. Прокурор зазначає, що ГУ Держгеокадастру у Черкаській області не є стороною Договору, але є суб`єктом спірних правовідносин відповідно до ст. 122 ЗК України, оскільки виконує функцію розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності та органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

2.2.2. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження вжиття ГУ Держгеокадастру у Черкаській області заходів з контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів у спірних правовідносинах, що свідчить про нездійснення уповноваженим державним органом покладеного на нього законом обов`язку із захисту державних інтересів.

2.2.3. ГУ Держгеокадастру у Черкаській області не проведено жодної перевірки щодо внесення змін до договору оренди, не вжито жодних заходів представницького характеру, проігноровано допущені порушення вимог земельного законодавства при укладанні такого договору, що свідчить про бездіяльність зазначеного контролюючого органі та самоусунення від здійснення повноважень, визначених законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №905/803/18, від 16.08.2018 у справі №910/21265/17 та від 05.04.2018 у справі №927/544/17.

2.2.4. Орендна плата за користування земельними ділянками в адмінмежах Майданецької сільської ради сплачується на рахунки цієї ради та є доходом місцевого бюджету.

2.2.5. До Звенигородської місцевої прокуратури із листом №247/0112 від 16.04.2018 звернулася Майданецька сільська рада Тальнівського району Черкаської області з проханням вжити дій представницького характеру у зв`язку зі зменшенням суми орендної плати, що вносить ГІСП "Лідер" за користування вищезазначеною земельною ділянкою.

2.2.6. Внаслідок бездіяльності ТУ Держгеокадастру у Черкаській області та Майданецької сільської ради порушено економічні інтереси держави в умовах гострого дефіциту бюджетних коштів, що негативно впливає на виконання бюджету, ставить під загрозу економічну безпеку держави та ускладнює належне виконання державою своїх соціально-економічних функцій в частині забезпечення матеріальних потреб суспільства, територіальної громади, як носія єдиної державної влади в Україні.

Вказана бездіяльність стала підставою для звернення прокурора до суду за захистом інтересів держави.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

2.3.7. У запереченнях на апеляційну скаргу відповідач просив відмовити у її задоволенні з посиланням на те, що судовими рішеннями у справі №925/941/160 визнано поновлений договір оренди землі №26 від 28.02.2017 на тих самих умовах та на той самий строк.

2.3.8. Інші учасники справи правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

2.4. інші процесуальні дії у справі:

2.4.1. У судовому засіданні 15 жовтня 2019 року прокурор проти розгляду апеляційної скарги за відсутності представників позивача та відповідача не заперечував, надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, справу направити на розгляд до суду першої інстанції.

2.4.2. Представника позивача та відповідача у судове засідання 15 жовтня 2019 року не з`явились, про причини неявки колегію суддів не повідомили, про час а місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за ідентифікатором 0411628602271, реєстром на відправлення кореспонденції з повідомленням (судова повістка) за 30.09.2019 р. (п. 13), з у рахуванням інформації з офіційного веб-сайту ПАТ "Укрпошта" щодо відстеження поштового відправлення за ідентифікатором 0411628602263 зі статусом "03.10.2019, відправлення вручено особисто", а також шляхом оприлюднення 26.09.2019 р. ухвали від 23.09.2019 р. про поновлення провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/84483087.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Ухвалою про відкриття апеляційного провадження та призначення апеляційної скарги до розгляду явка сторін обов`язковою не визнавалась і учасників процесу попереджено, що у разі неявки у судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами і така неявка представників позивача та відповідача не перешкоджає всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів.

2.4.3. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представників позивача та відповідача.

Мотивувальна частина:

3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції обставини ;

3.1.1. У даній справі прокурор порушення інтересів держави обґрунтував тим, що предмет спору становить суспільний інтерес, а саме орендар згідно чинного законодавства повинен сплачувати орендну плату, яка вдвічі перебільшує розмір орендної плати, який сплачує орендар на даний час, у зв`язку з чим бюджет територіальної громади недоотримує значні кошти за користування земельною ділянкою відповідачем.

3.1.2. Прокурор правильно визначив Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

3.1.3. Щодо наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних відносинах суд відмічає, що прокурор не надав суду доказів неможливості самостійного захисту інтересів держави Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області як юридичною особою і органом, уповноваженим здійснювати у спірних відносинах відповідні функції, а також неналежності здійснення ним такого захисту.

3.1.4. Саме лише посилання прокурора на нездійснення Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області належним чином захисту інтересів держави, невжиття ним цивільно-правових заходів щодо визнання додаткових угод до договорів оренди землі недійсними без доведення цього відповідними доказами, не доводить наявності у прокурора підстав для представництва інтересів держави у спірних відносинах.

3.1.5. З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов до висновку, що у даному випадку немає передбачених законом виключних підстав для представництва прокурором інтересів держави, а тому й немає підстав для прийняття судом рішення у такому спорі по суті, оскільки за змістом статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

3.2 обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначених відповідно до них правовідносин;

3.2.1. Прокурор у позовній заяві зазначає, що Тальнівським відділом Звенигородської місцевої прокуратури виявлено, що умови договору оренди землі, укладеного в лютому 2007 року між Тальнівської районною державною адміністрацією та ПСП "Лідер" на підставі розпорядження голови райдержадміністрації № 26 від 20.01.2007 та зареєстрованого 12.03.2007 в Тальнівському РВ ЧФ ДП "Центр ДЗК" за № 040779300014 потребують приведення у відповідність до вимог чинного законодавства.

3.2.2. У "Витягах з державного земельного кадастру про земельну ділянку" зазначено, що земельні ділянки кадастрові номери 7124086600:02:001: 0355, 7124086600:02:001:0356, 7124086600:02:001:0357, 7124086600:02:001:0358, 7124086600:02:001:0359, 7124086600:02:001:0360 відносяться до державної форми власності та мають цільове призначення "землі сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства" (а.с. 73-88).

3.2.3. Рішенням Майданецької сільської ради Тальнівського району від 23 червня 2017 року №17-20/VІІ "Про встановлення ставок земельного податку, пільг з його сплати па 2018 рік" відповідно до статті 277.1 Податкового кодексу України, встановлено на 2018 рік ставки податку за земельні ділянки за межами населених пунктів, нормативно грошову оцінку яких не проведено у 0,3 відсотки від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, а для сільськогосподарських угідь - 3 відсотки від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області (а.с. 95-98).

3.2.4. Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області листом від 28.02.2018 запропоновано ПСП "Лідер" змінити істотні умови договору оренди землі від 28.02.2007, а саме: - річна орендна плата у розмірі 12 (дванадцять) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (відповідно до доручення Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 05.07.2017 №22-28-0.13-10489/2-17). Рекомендовано ПСП "Лідер" звернутися з відповідним пакетом документів до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, як розпорядника землями державної власності за межами населеного пункту з метою приведення зазначеного вище договору оренди землі у відповідність до вимог чинного законодавства (а.с. 108).

3.2.5. Матеріали справи не містять доказів реагування відповідача на звернення позивача щодо приведення зазначеного вище договору оренди землі у відповідність до вимог чинного законодавства.

3.2.6. Листом від 16.04.2018 р. №247/01-12 Майданецька сільська рада просила Звенигородську місцеву прокуратуру Черкаської області вжити заходів представницького характеру, оскільки Майданецька сільська рада не в змозі звернутись до суду з позовною заявою у зв`язку із відсутністю коштів для сплати судового збору (а.с. 91-93).

3.2.7. Листом від 29.12.2018 №141-1166вих.18 Звенигопродська місцева прокуратура повідомила Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області про те, що в інтересах Держгеокадастру у Черкаській області готується позовна заява про внесення змін до договору оренди землі №26 від 28.02.2007 (а.с. 112).

3.3. доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції;

3.3.1. Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль): за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою; дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

3.3.2. Наведене свідчить, що органи Держгеокадастру можуть здійснювати як функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності, так і функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

3.3.3. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що прокурор правильно визначив Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

3.3.4. 29 січня 2019 року ухвалою Господарського суду Черкаської області прийнято позовну заяву прокурора до розгляду та відкрито провадження у справі №925/48/19. В ухвалі суд зазначив, що: "підстави для залишення позовної заяви заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури без руху, повернення її чи відмови у відкритті провадження відсутні, тому відповідно до ст. 176 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.".

3.3.5. Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. Крім того, ч. 5 ст. 162 ГПК України визначено, що у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. Вказане відповідає ч. 1 ст. 174 ГПК України відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

3.3.6. Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що ст. 162 ГПК України вимагає вказувати у позовній заяві докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог (на підтвердження обставин, якими обґрунтовані ці вимоги). Незгода суду з наведеним у позовній заяві на виконання частини п`ятої цієї статті обґрунтуванням прокурора щодо визначеної ним підстави представництва, як і неподання прокурором доказів на підтвердження неналежного здійснення уповноваженими органами відповідних функцій із захисту інтересів держави , не є підставою для залишення позову без розгляду, як помилково вважав суд першої інстанції. Вказане відповідає викладеним у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 р. у справі №587/430/16ц (провадження №14-104цс19) висновкам.

3.3.7. Порушення інтересів держави прокурор обґрунтував тим, що предмет спору становить суспільний інтерес, а саме орендар згідно чинного законодавства повинен сплачувати орендну плату, яка перебільшує розмір орендної плати, який сплачує орендар на даний час, у зв`язку з чим бюджет територіальної громади недоотримує значні кошти за користування земельною ділянкою відповідачем.

3.3.8. Наявність підстав для представництва інтересів держави прокурор обґрунтував бездіяльністю позивача щодо захисту належним чином інтересів держави, невжиттям ними цивільно-правових заходів щодо такого захисту, що призводить до порушення економічних інтересів держави (недоотримання надходжень до місцевого бюджету).

3.3.9. Доказів вчинення позивачем у період між звернення до відповідача із пропозицією щодо внесення змін до договору ( 21.02.2018 р.) та моментом звернення прокурора зі вказаним позовом ( 03.01.2019 р. ) будь-яких , спрямованих на активний захист інтересів держави дій - матеріали справи не містять. Не місять матеріали справи і доказів вчинення позивачем процесуальних дій щодо підтримання поданого в інтересах позивача позову, про що свідчить, зокрема, те, що позивач, у судовому засідання 02.04.2019 р. просив залишити позов без розгляду (т.І, а.с. 172-173). Вказане, в силу положень ч.ч. 4, 5 ст. 55 ГПК не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

3.3.10. Вказане, у сукупності свідчить про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді (з огляду на те, що уповноважений державою орган неналежно здійснює захист таких інтересів).

3.3.11. Повідомлення прокурором позивача листами від 29.12.2018 про намір представництва держави у суді, свідчить про виконання ним вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

4.1.1. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про залишення без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст. 226 ГПК України, поданого прокурором в інтересах держави в особі Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області позову, оскільки прокурор, звертаючись до суду із позовом, обґрунтував наявність підстав для здійснення такого представництва інтересів держави в суді.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:

4.2.1. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

4.2.2. Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України з 01.01.2013 повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи.

4.2.3. Згідно з абзацом 4 ст. 15-2 Земельного кодексу України до повноважень Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

4.2.4. Відповідно до п. 1 ч.1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

4.2.5. При цьому ч.ч. 4, 5 ст. 55 ГПК України визначено, що якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, поданого власником (учасником, акціонером) цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави . Відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

4.2.6. Відповідно до ч.ч. 3 - 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

4.2.7. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

4.2.8. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача .

4.2.9. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача .

4.2.10. У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи значення поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який як однієї із засад правосуддя, передбачений пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України.

4.2.11. Прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває права на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, передбачає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 923/129/17, від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18).

4.2.12. За змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший і другий частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший, другий і третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 р. у справі №587/430/16ц (провадження №14-104цс19).

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

5.1.1. За результатами дослідження матеріалів справи, колегією суддів встановлено, що позивачем після залишення відповідачем без реагування пропозиції про внесення змін до договору (щодо ставки орендної плати) майже протягом року не вживались жодні дії, спрямовані на захист інтересів держави у спірних правовідносинах, що свідчить про бездіяльність вказаного органу та, з урахуванням непідтримання позивачем в процесі розгляду справи поданого в його інтересах позову, а також того, що прокуратурою повідомлено позивача про здійснення представництва (що відповідає визначеному ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" порядку) свідчить про наявність підстав для представництва (оскільки уповноважений орган не здійснює захист інтересів держави ) та відсутність підстав для залишення поданого прокуратурою позову без розгляду.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

6.1.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд допустив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про закриття провадження у справі.

6.1.2. Ухвала Господарського суду Черкаської області від 02 квітня 2019 року у справі № 925/48/19 підлягає скасуванню.

6.1.3. Апеляційна скарга Керівника Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 02 квітня 2019 року у справі № 925/48/19 підлягає задоволенню.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

7.1.1. Порядок розподілу судових витрат встановлено ст. 129 ГПК України, положеннями якої не визначено можливості розподілу судових витрат судом апеляційної інстанції у випадках скасування судового рішення з передачею справи на розгляд, з огляду на що розподіл судових витрат за подання апеляційної скарги у даному випадку колегією суддів не здійснюється та має бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 271, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 277, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Керівника Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 02 квітня 2019 року у справі № 925/48/19 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 02 квітня 2019 року у справі №925/48/19 скасувати.

3. Справу №925/48/19 направити для розгляду до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено - 17.10.2019 р.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді О.О. Хрипун

О.В. Агрикова