Постанова

від 16.10.2019 по справі 903/173/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 року Справа № 903/173/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В. , суддя Тимошенко О.М.

при секретарі судового засідання Кужель Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на рішення господарського суду Волинської області від 09.07.2019р. (повний текст - 19.07.2019р.) у справі №903/173/19 (суддя Слободян О.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Українські страви"

до 1) Комунального підприємства "Центр реєстрації прав" П`ятигірської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області в особі Волинської філії

2) Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1

про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, скасування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно

Представники сторін:

позивача - заступник директора Зеленко Т.О., наказ №2 -к;

відповідача 1- не з`явився;

відповідача 2 - не з`явився;

третьої особи - ОСОБА_1.

ВСТАНОВИВ:

До Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на рішення господарського суду Волинської області від 09.07.2019р. у справі №903/173/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Українські страви" до відповідачів: 1) Комунального підприємства "Центр реєстрації прав" П`ятигірської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області в особі Волинської філії; 2) Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"; за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, скасування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.2019р. відкрито провадження за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на рішення господарського суду Волинської області від 09.07.2019р. у справі №903/173/19.

Розгляд апеляційної скарги призначено на "16" жовтня 2019 р. об 10:30год.

Розпорядженням керівника апарату суду від 15.10.2019р. у зв`язку перебування у відпустці судді-члена колегії по справі № 903/173/19 - Дужича С. П. у період з 01 жовтня 2019 р. по 31 жовтня 2019 р. включно; відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №903/173/19.

Як вбачається з Витягу протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2019р. для розгляду справи №903/173/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В., суддя Тимошенко О.М.

В апеляційній скарзі апелянт зокрема зазначає, що 18.07.2006р. між Акціонерним банком соціального розвитку Укрсоцбанк , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк та ОСОБА_1 було укладено договір про надання невідновлювальної кредитної лінії №070-22-70/06, за яким Банк надав кошти у сумі 120000,00 (сто двадцять тисяч) доларів США 00 центів, на споживчі потреби, строком до 10 липня 2016р.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за вище вказаним кредитним договором між Акціонерним банком соціального розвитку Укрсоцбанк , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк , та Товариством з обмеженою відповідальністю Українські страви 18.07.2006р. було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ковальчук Л.С., зареєстрований в реєстрі за №898.

Відповідно до п.1.1. іпотечного договору іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання позичальником основного зобов`язання нерухоме майно: нежитлове приміщення (лтера А-2), загальною площею 794,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на праві колективної власності на підставі договору купівлі- продажу від 30.12.2003р.

Однак, ОСОБА_1 всупереч вимог чинного законодавства та приписів кредитного договору належним чином взяті на себе зобов`язання не виконувала. Станом на 25.09.2018р. заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становила 124142,70 долари США, що відповідно до курсу НБУ складало 3489787,48 гривень, з них: 73349.30 доларів США заборгованість по тілу кредиту; 50793,40 доларів США заборгованість за процентами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Беручи до уваги, що п. 4.5.3. іпотечного договору передбачено право іпотекодержателя за своїм вибором звернути стягнення на предмет іпотеки, зокрема шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України Про іпотеку . У зв`язку з порушенням ОСОБА_1 взятих зобов`язань за кредитним договором, акціонерне товариство Укрсоцбанк реалізував своє право на передбачене договором та законом право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою.

12.12.2018р. державним реєстратором Волинської філії комунального підприємства Центр реєстрації прав П`ятигірської сільської ради Здолбунівського району, Рівненської області Вахрушевою О.П. було здійснено запис за номером 29445677 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 44610928 від 14.12.2018р. та зареєстровано право приватної власності за акціонерним товариством Укрсоцбанк на об`єкт нерухомого майна кафе /літера А-2/, реєстраційний номер 1721210407101. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

На думку апелянта, останнім у повному обсязі виконано приписи Закону України Про іпотеку та умови договору іпотеки, укладеного з відповідачем (іпотекодавцем), щодо порядку звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом направлення вимоги про усунення порушень рекомендованим листом на адресу, погоджену ним в договорі іпотеки. При цьому неотримання іпотекодавцем та боржником зазначеної вимоги, як вбачається з матеріалів справи, обумовлено виключно ігноруванням листа останніми та, відповідно, не може бути доказом порушення відповідачем процедури звернення стягнення на предмет іпотеки.

З огляду на викладене просить апеляційний господарський суд скасувати повністю рішення господарського суду Волинської області від 09.07.2019р. у справі №903/173/19 та винести постанову, якою у задоволені позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю фірма Українські страви відмовити.

04.10.2019р. на адресу суду надійшли відзиви на апеляційну скаргу ПАТ Укрсоцбанк від Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Українські страви та третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_1 . У своїх поясненнях представники звертають увагу суду на те, що рішення реєстратора та запис про реєстрацію права власності так само як і дії Відповідача 1, Відповідача 2 є незаконними, безпідставними, та таким, що здійсненні з порушенням законодавства України та всупереч положенням іпотечного договору що і було встановлено господарським судом Волинської області під час розгляду справи № 903/173/19.

16.10.2019р. у судове засідання з`явився представник позивача та третьої особи, щодо апеляційної скарги заперечили. Представники відповідачів у судове засідання не з`явилися, хоч належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

18.07.2006р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариства "Укрсоцбанк") та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір про надання невідновлювальної кредитної лінії №070-22-70/06, згідно якого банк надав позичальнику кошти у сумі 120 000,00 доларів США на споживчі потреби, строком до 10 липня 2016 р. (Кредитний договір).

Також, 18.07.2006р. в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком, як іпотекодержателем та ТОВ фірма "Українські страви", як іпотекодавцем укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ковальчук Л.С., зареєстрований в реєстрі за №898.

23.02.2007р. та 25.04.2008р. між сторонами до іпотечного договору були укладені додаткові угоди №1 та №2.

Відповідно до п.1.1. іпотечного договору іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання позичальником основного зобов`язання наступне нерухоме майно: нежитлове приміщення /літер А-2/, загальною площею 794,6 кв.м., а саме: приміщення підвалу площею 63,5 кв.м. (№І, №II); приміщення І-го поверху площею 360,7 кв.м. (з №1-1 по №1-36); приміщення ІІ-го поверху площею 370,4 кв.м. (з №1-40 по №1-48).

Вказане нежитлове приміщення, знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Луцьк АДРЕСА_1 , та належить іпотекодавцю на праві колективної власності на підставі Договору купівлі-продажу від 30.12.2003 р., посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Т.О. в реєстрі за №4471. Право власності на нежитлове приміщення зареєстроване у Волинському обласному бюро технічної інвентаризації 17.01.2004р., про що в реєстровій книзі 4 зроблено запис за №2252 (Предмет іпотеки).

Пунктами 4.1, 4.2 іпотечного договору встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов`язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. У разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання позичальником основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 4.3 іпотечного договору погоджено, що іпотекодавець в будь-який час до моменту реалізації предмету іпотеки має право припинити звернення на нього стягнення шляхом повного виконання забезпечених іпотекою зобов`язань.

Згідно п.4.5 зазначеного договору іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів: на підставі рішення суду; або на підставі виконавчого напису нотаріуса; або шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України „Про іпотеку"; або шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі- покупцеві на підставі договору купівлі-продажу а порядку, встановленому статтею 38 Закону України „Про іпотеку"; або шляхом організації іпотекодержателем продажу предмета іпотеки через укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки між іпотекодавцем та відповідним покупцем в порядку, встановленому статтею 6 Закону України „Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати".

Як погоджено п.4.6 договору іпотеки у разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, реалізація предмета іпотеки здійснюється у спосіб, зазначений у відповідному рішенні суду, зокрема, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Судом встановлено, що у зв`язку з порушенням ОСОБА_1 умов кредитного договору, АТ "Укрсоцбанк" реалізувало своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом звернення з позовом до суду.

Рішенням господарського суду Волинської області від 06.09.2016р. позовні вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" в особі Волинського відділення ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №070-22-70/06 від 18.07.2006р. ОСОБА_1 в сумі 2025577,44 грн., в тому числі 73349,30 доларів США, що еквівалентно 1608754,35 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 19004,57 доларів США, що еквівалентно 416823,09 грн. - заборгованість за відсотками, звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 29.09.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ковальчук Л.С., зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за №898, - нежитлове приміщення загальною площею 794,60 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належать на праві приватної власності товариству з обмеженою відповідальністю "Українські страви". Визначено спосіб реалізації предмету застави шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

На виконання вказаного рішення 23.09.2016р. видано накази за №903/1215/15-1 та 903/1215/15-2.

31.03.2017р. державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк головного територіального управління юстиції у Волинській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №53676755 за наказом №903/1215/15-1.

Постановою про арешт майна боржника від 07.04.2017р., державним виконавцем накладено арешт на майно, що належить боржнику ТОВ фірма "Українські страви" у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору 2228135,18 грн.

02.06.2017р. згідно постанови про опис та арешт майна боржника, постановлено описати та накласти арешт на майно, що належить боржнику, а саме нежитлове приміщення загальною площею 872,1 кв.м.

Постановою державного виконавця від 11.07.2017р. виконавче провадження №53676755 разом з іншими, об`єднане у зведене виконавче провадження №54283366.

Отже, банк реалізував своє право щодо задоволення забезпеченої іпотекою вимоги, шляхом звернення стягнення на майно, звернувшись до суду з позовом.

Водночас, відповідач вказує, що у зв`язку з порушенням ОСОБА_1 умов кредитного договору, АТ "Укрсоцбанк" реалізувало своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань.

12.12.2018р. державним реєстратором Волинської філії комунального підприємства "Центр реєстрації прав" П`ятигірської сільської ради Здолбунівського району, Рівненської області Вахрушевою О.П. було здійснено запис за номером 29445677 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 44610928 від 14.12.2018р. та зареєстровано право приватної власності за акціонерним товариством "Укрсоцбанк" на об`єкт нерухомого майна кафе /літера А-2/, реєстраційний номер 1721210407101, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач - ТОВ "Українські страви" вважає, що рішення та запис про реєстрацію права власності, здійснений державним реєстратором та дії ПАТ "Укрсоцбанк" є незаконними, безпідставними, та таким, що здійсненні з порушенням законодавства України та всупереч положенням іпотечного договору.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Як встановлено ч1 ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно ч.1 ст.35 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Статтею 36 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений у будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

У договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або у відповідному застереженні в іпотечному договорі зазначаються:

умови, у разі настання яких іпотекодержатель може використати своє право на позасудове стягнення;

порядок визначення вартості, за якою іпотекодержатель набуває право власності на предмет іпотеки;

прийнятні та належні способи обміну повідомленнями між сторонами договору.

Як встановлено ч.1, 2 ст.37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Частиною 5 статті 37 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Частиною 1 статті 2 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-1V "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952- IV) передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом статті 18 Закону №1952-ІУ перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до п.57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 (далі - Порядок №1127) для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Відповідно до п.61 Порядку №1127 для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Згідно ч.1 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

Судом встановлено, що у наведених правових нормах визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у статтях 10, 18 Закону № 1952-ІV та статті 37 Закону України "Про іпотеку" порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та третя особа стверджують, що ні на адресу позичальника - ОСОБА_1 , ні на адресу іпотекодавця - ТОВ "Українські страви" будь - які повідомлення, вимоги про задоволення вимог іпотекодержателя - АТ "Укрсоцбанк" не надходили.

Колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що з наданих АТ "Укрсоцбанк" доказів надіслання на адресу ОСОБА_1 та ТОВ "Українські страви" повідомлень про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: повідомлення (вих.№25-09/18 від 25.09.2018р.) про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням, описів вкладення у лист, накладних Укрпошти та фіскальних чеків від 25.09.2018р. за номерами 0407320326080, 0407320326071, в даних документах відсутні докази отримання ОСОБА_1 та ТОВ "Українські страви" вказаних повідомлень.

Відповідач 2 вказує, що дані вимоги повернулися від іпотекодавця та боржника на адресу банку з відміткою поштового відділення "За закінченням терміну зберігання".

Водночас, на день вирішення спору згідно з відомостями ПАТ "Укрпошта" інформація про дані відправлення відсутня, оскільки не зареєстрована в системі, а отже не можливо встановити факт отримання відправлень адресатами.

З наявних доказів не можливо встановити факт спливу 30-денного строку, наданого позивачу та третій особі для погашення заборгованості за кредитним договором.

Отже, вимоги Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, положень ст.35 Закону України "Про іпотеку" щодо направлення письмової вимоги про усунення порушення іпотенкодавцю та боржнику, а також надання документа, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником такой вимоги АТ "Укрсоцбанк" не виконано.

В судовому засіданні судом першої інстанції було оглянуто матеріали реєстраційної справи за № 1721210407101 на об`єкт нерухомого майна кафе /літер А-2/, загальною площею 872,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка була надіслана на адресу суду Департаментом державної реєстрації Луцької міської ради з документами, сформованими державним реєстратором Вахрушевою Ольгою Петрівною 14.12.2018р.

Згідно п.10 Порядку під час формування та реєстрації заяви державний реєстратор, уповноважена особа з оригіналів документів чи відповідно оформлених копій необхідних для державної реєстрації прав документів у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 7 цього Порядку, обов`язково виготовляє електронні копії шляхом сканування таких документів, які додаються до заяви.

В матеріалах реєстраційної справи містяться: заява реєстраційний №31707880 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, дата реєстрації 12.12.2018р.; заява реєстраційний №31710550 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, дата реєстрації 12.12.2018р.; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №44607688 від 14.12.2018р.; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №44610928 від 14.12.2018р.; витяги з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності; квитанції про сплату адміністративного збору.

Інших документів реєстраційна справа не містить. Тобто у витребуваній судом реєстраційній справі відсутні документи, які повинен був подавати банк для проведення державної реєстрації.

Колегія суддів також погоджується з місцевим господарським судом, що укладений іпотечний договір не містить порядку визначення вартості, за якою іпотекодержатель набуває право власності на предмет іпотеки, що встановлений ч. 4 ст. 36 Закону України "Про іпотеку".

Іпотечний договір не містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, яке прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя, в розумінні ст.ст.36, 37 Закону України "Про іпотеку".

Пункт 4.5 Іпотечного договору визначає лише способи звернення стягнення на Предмет іпотеки.

Отже, даний іпотечний договір не може бути підставою для набуття банком права власності на предмет іпотеки, в порядку ст. ст. 36, 37 Закону України "Про іпотеку".

Крім цього, відповідно до умов п. 1.1. іпотечного договору іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання позичальником основного зобов`язання нерухоме майно загальною площею 794,6 кв.м.

Разом з цим, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, №156827195 від 19.02.2019 р. за АТ "Укрсоцбанк" було зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна кафе /літер А-2/, реєстраційний номер 1721210407101, загальною площею 872,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , номер об`єкта в РПВН: 4199662.

Тобто, параметри загальної площі предмету іпотеки згідно договору іпотеки відрізняються від площі зареєстрованого за АТ "Укрсоцбанк" об`єкту нерухомості, що є також порушенням ч.3 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, номер 158289475, сформованої 04.03.2019 року, на момент реєстрації права власності на приміщення за АТ "Укрсоцбанк", на нежитлове приміщення загальною площею 794,60 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 існували записи, якими було накладено заборону відчуження нерухомого майна ТОВ "Українські страви".

Отже, на день здійснення реєстрації права власності за відповідачем-2 в Єдиному реєстрі заборон були наявні записи про заборону відчуження нерухомого майна.

На підтвердження здійснення оцінки нерухомого майна (предмету іпотеки), відповідачем-2 надано суду Звіт з незалежної оцінки вартості нежитлового приміщення (кафе), проведений суб`єктом оціночної діяльності ТОВ Бізнес Ассіст" 26.09.2018р., з якого вбачається, що ринкова вартість приміщення складає 7267209грн. з урахуванням ПДВ (6056008грн. без урахування ПДВ); огляд об`єкту оцінки не проводився, розрахунок вартості проводився на підставі документів та фотоматеріалів, наданих замовником.

Позивач, у суді апеляційної інстанції, вказує, що ні оцінювач, ні банк не звертались до ТОВ "Українські страви" з проханням забезпечити доступ оцінювача до предмету іпотеки для фактичного ознайомлення з ним та огляду.

Статтею 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Отже, виходячи з наведених норм, незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний) підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього.

Фактичне ознайомлення з майном, яке є предметом оцінки, можливе при доступі оцінювача до цього майна. Зважаючи на характер об`єкта оцінки (кафе), ознайомлення з таким майном не може відбуватися без обстеження приміщень на дату оцінки та відповідно потребує доступу до них, який має забезпечити боржник.

Відсутність необхідної та достовірної інформації у оцінювача про майно могло вплинути на визначення ринкової вартості цього майна на дату проведення оцінки. Здійснення оцінювачем оцінки нерухомого майна без доступу до цього майна, на підставі, зокрема, фотографій об`єкта оцінки та його складових, ставить під сумнів об`єктивність проведеної оцінки та визначення ринкової вартості майна на дату оцінки.

Відповідач зазначає, що станом на 25.09.2018р. заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становила 124142,70 долари США, що відповідно до курсу НБУ складало 3489787,48 гривень, з них: 73349,30 доларів США заборгованість по тілу кредиту; 50793,40 доларів США заборгованість за процентами.

АТ "Укрсоцбанк" в порушенням вимог ч.5 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" не здійснено порівняння та відшкодування вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Враховуючи викладене, державну реєстрацію за АТ "Укрсоцбанк" права власності на об`єкт нерухомості проведено державним реєстратором Волинської філії КП "Центр реєстрації прав" П`ятигірської сільської ради Здолбунівського району, Рівненської області Вахрушевою О.П. без дотримання положень статей 10, 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Статтею 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що на підставі рішення суду можуть бути скасовані рішення про державну реєстрацію прав та записи про проведену державну реєстрацію прав, чого вимагає позивач для відновлення своїх прав в судовому порядку, оскаржуючи ці рішення та записи як іпотекодавець згідно із приписами ч.2 ст.37 Закону про іпотеку.

Враховуючи доведеність обставини порушення прав позивача, право власності якого на об`єкт нерухомості припинилося внаслідок проведеної з порушенням законодавства процедури звернення стягнення на предмет іпотеки та державної реєстрації права власності за АТ "Укрсоцбанк", позовні вимоги ТОВ "Українські страви", місцевим господарським судом правомірно встановлено, що підлягають задоволенню повністю на підставі ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Доводи відповідача 2 (апелянта) - АТ "Укрсоцбанк" є безпідставними та не заслуговують на увагу суду, оскільки іпотекодержателем та державним реєстратором при здіснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно за АТ "Укрсоцбанк" було порушено ряд вимог Законів України "Про іптеку", "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Аналогічних висновків дійшли Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 28 лютого 2018 року, справа № 916/3249/16 та Велика Палата Верховного Суду від 23 січня 2019 року, справа №306/1224/16-ц.

В силу приписів ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі ст.86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи Серявін та інші проти України , Пронін проти України , Кузнєцов та інші проти Російської Федерації одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії ).

Доводи скаржника в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і висновків суду не спростовують.

У відповідності до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, рішення господарського суду Волинської області від 09.07.19р. у справі №903/173/19 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" - без задоволення.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на рішення господарського суду Волинської області від 09.07.2019р. у справі №903/173/19 - залишити без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складений "17" жовтня 2019 р.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Тимошенко О.М.