Постанова

від 16.10.2019 по справі 904/7/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2019 року Справа № 904/7/19

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Широбокової Л.П. (доповідач),

суддів Подобєда І.М., Кощеєва І.М.

секретар судового засідання: Грачов А.С.,

представники сторін:

від прокуратури : Трубіцин Д. М., довіреність №№05/2-936 вих. №19 від 03.05.2019, прокурор відділу;

від позивача-1 : представник не з`явився;

від позивача-2 : представник не з`явився;

від позивача-3 : представник не з`явився;

від відповідача : представник не з`явився;

від третьої особи : представник не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Деміс-Агро", м. Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2019 у справі №904/7/19 (суддя - Воронько В.Д., повне рішення складено 29.03.2019)

за позовом Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3, м. Дніпро, в інтересах держави в особі:

1. Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м. Дніпро;

2. Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, смт. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області;

3. Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Деміс-Агро", м. Дніпро

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, м. Дніпро

про стягнення 19939,74 грн заборгованості з орендної плати за землю, розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.

У січні 2019 року керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (надалі - 1-й позивач), Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (надалі - 2-й позивач), Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (надалі - 3-й позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Деміс-Агро" (надалі - відповідач), у якій виклав наступні вимоги:

- стягнути з відповідача на користь Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області орендну плату за землю у сумі 19939,74 грн;

- розірвати договір оренди землі від 30.07.2010, укладений між Дніпропетровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Деміс-Агро", площею 39,0 га, кадастровий номер 1221411000:01:012:0067, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Підгородненської міської ради, який 29.10.2010 зареєстровано Дніпропетровським відділом ДРФ ДЗК у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №041012000526;

- зобов`язати відповідача передати Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області земельну ділянку площею 39,0 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1221411000:01:012:0067, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Підгородненської міської ради, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, шляхом підписання акту приймання-передачі земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Деміс-Агро" як орендар за договором оренди землі від 30.07.2010, що був укладений з Дніпропетровською районною державною адміністрацією, тривалий час не виконує своїх зобов`язань за договором в частині своєчасної та повної сплати орендної плати, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 19939,74 грн. Систематична не сплата орендної плати відповідно до п. «д» ст. 141 Земельного кодексу України, ст. 651 Цивільного кодексу України є підставою для припинення права користування земельною ділянкою та розірвання договору оренди. Підставою для представництва інтересів держави в цій справі прокурором зазначено порушення економічних інтересів держави внаслідок ненадходження коштів зі сплати орендної плати до бюджету.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2019 у справі №904/7/19 (суддя - Воронько В.Д.) позов задоволено частково.

В частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Деміс-Агро" на користь Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області орендної плати за землю в сумі 19939,74 грн провадження у справі закрито за заявою прокурора з підстав погашення відповідачем заборгованості під час розгляду справи.

Розірвано договір оренди землі від 30.07.2010, укладений між Дніпропетровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Деміс-Агро" площею 39,0 га, кадастровий номер 1221411000:01:012:0067, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Підгородненської міської ради, що 29.10.2010 зареєстровано Дніпропетровським відділом ДРФ ДЗК у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №041012000526.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Деміс-Агро" передати Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області земельну ділянку площею 39,0 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1221411000:01:012:0067, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Підгородненської міської ради, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому воно одержало її в оренду, шляхом підписання акту приймання-передачі земельної ділянки.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Деміс-Агро" на користь прокуратури Дніпропетровської області витрати по сплаті судового збору у сумі 5286,00 грн.

Рішення суду мотивовано наявністю правових підстав для розірвання договору оренди землі через систематичну несплату відповідачем орендної плати та, як наслідок, повернення земельної ділянки її розпоряднику - Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області; а також закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості у сумі 19939,74 грн на підставі п.2 ч. 1 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Доводи та вимоги апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеним рішенням, ТОВ "Деміс-Агро" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду від 27.03.2019 по справі №904/7/19 скасувати.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Відповідач не порушував строки подання декларації щодо оренди земельної ділянки та станом на 18.02.2019 повністю вніс орендну плату як за 2018, так і за 2019 рік, тому підстави для розірвання договору відсутні, а господарський суд неправильно визначився із характером спірних відносин, не застосував положення ст. 286 ПК України та прийняв помилкове рішення.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Подобєда І.М., Кощеєва І.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Деміс-Агро", м. Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2019 у справі №904/7/19. Розгляд справи у судовому засіданні призначений на 12.06.2019.

12.06.2019 у зв`язку з не явкою представників Позивача-2, Відповідача та Третьої особи розгляд справи у судовому засіданні був відкладений до 15.07.2019.

У судовому засіданні 15.07.2019 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду зупинено провадження у справі №904/7/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Деміс-Агро", м. Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2019 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №587/430/16-ц у подібних правовідносинах, оскільки наданий Великою Палатою Верховного Суду висновок у справі №587/430/16-ц може вплинути на оцінку правомірності звернення прокурора з позовом у справі №904/7/19.

Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі, ухвалою суду від 27.09.2019 провадження у справі поновлено. Розгляд апеляційної скарги з викликом сторін призначений на 16.10.2019.

У судовому засіданні 16.10.2019 прокурор проти апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим, судом правильно застосовані норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, надана належна правова оцінка доказам у справі. Сам факт наявності систематичної не сплати орендної плати за землю, не дивлячись на її сплату під час судового розгляду справи, є підставою для розірвання договору оренди землі.

Інші учасники справи явку повноважних представників у судове засідання 16.10.2019 не забезпечили, не зважаючи на те, що належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

16.10.2019 від Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване зайнятістю повноважних представників у судових засіданнях по іншим справам, перебуванням уповноваженої особи Головного управління у відпустці.

15.10.2019 від Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням начальника відділу правового забезпечення райдержадміністрації у відпустці.

16.10.2019 від Підгородненської міської ради надійшла заява про слухання справи без представників міської ради.

16.10.2019 від ТОВ ДЕМІС-АГРО надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване тим, що про час та місце розгляду справи дізнався 15.10.2019 з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалу суду не отримував, адвокат не може прибути у зв`язку з зайнятістю в іншій справі.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що учасники справи були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а також те, що строк розгляду апеляційної скарги відповідно до ч.1 ст. 273 ГПК України є таким, що сплив, наявних матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, будь-які додаткові докази та клопотання по суті спору від сторін не надходили, колегія суддів вважає за можливе розглянути спір за відсутності повноважних представників сторін.

Щодо заявленого клопотання про відкладення розгляду справи, яке надійшло від Відповідача, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 , ч. ч. 3, 4 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи в апеляційній інстанції Відповідач жодного разу не забезпечив явку повноважного представника у судові засідання, що були призначені, натомість надсилав клопотання про відкладення розгляду справи: 12.06.2019, обґрунтоване необхідністю адвоката Гордієвича А.О., з яким напередодні (11.06.2019) був укладений договір про надання правової допомоги, ознайомитися із матеріалами справи для підготовки додаткових заперечень; 12.07.2019, обґрунтоване необхідністю надання часу для ознайомлення з матеріалами справи і підготовки правової позиції іншому адвокату - Білову Є.Г.

З матеріалів справи вбачається, що жоден з представників Відповідача з матеріалами справи так і не ознайомився, будь - які додаткові заперечення від Відповідача до суду не надходили, що ставить під сумнів викладене у клопотаннях та свідчить про намір затягнути судовий процес.

У клопотанні про відкладення від 16.10.2019 Відповідач посилається на те, що не отримав ухвалу суду від 27.09.2019 про призначення апеляційної скарги до розгляду на 16.10.2019, дізнався про існування ухвали з Єдиного державного реєстру судових рішень 15.10.2019, що є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки адвокат задіяний в судовому процесі іншої справи.

Водночас, апеляційний суд зазначає, що ухвала суду від 27.09.2019 була надіслана Відповідачу за адресою його місця реєстрації (м. Дніпро, Ярмарковий узвіз, 25), яка відповідає тій, що зазначає сам Відповідач у поданих ним документах, в тому числі апеляційній скарзі.

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).

Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження; процесуальна бездіяльність апелянта не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом апеляційної інстанції відповідно до вимог процесуального закону.

Таким чином, апелянт з моменту звернення з апеляційною скаргою до суду не був позбавлений права дізнатися про стан її розгляду в будь-який час.

Враховуючи наведене, дії Відповідача, що виявилися у поданні клопотання про відкладення розгляду справи від 16.10.2019 визнаються судом зловживанням процесуальними правами, тому клопотання залишається судом без розгляду.

Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне.

30.07.2010 між Дніпропетровською районною державною адміністрацією (найменування Дніпропетровської районної державної адміністрації змінено на Дніпровську районну державну адміністрацію у зв`язку з перейменуванням міста Дніпропетровськ Дніпропетровської області на місто Дніпро; далі - орендодавець, Позивач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Деміс-Агро" (далі - орендар, відповідач) укладено договір оренди землі (далі - Договір), за умовами пункту 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 14.05.2009 №2208-р, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Підгородненської міської ради Дніпропетровського району.

Договір зареєстровано Дніпропетровським відділом ДРФ ДЗК, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі зроблено запис за №041012000526.

Відповідно до пунктів 2, 14, 15 Договору в оренду передається земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 39,0 га, цільове призначення якої землі сільськогосподарського призначення.

Пунктом 8 Договору визначено, що цей договір укладено на 49 років.

На виконання умов Договору Позивачем-2 було передано Відповідачу в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 1221411000:01:012:0067) на 49 років земельну ділянку площею 39,0 га, про що свідчить акт про передачу та прийом земельної ділянки в натурі, наданої в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Деміс-Агро", датований 2010 роком (а.с. 52, т.1).

Пунктом 5 Договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 458427,20 грн.

За умовами п. 9 Договору орендна плата в рік становить 2% від грошової вартості земельної ділянки: 458427,20 грн х 2% = 9168,55 грн без ПДВ.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням (без урахування) індексації; обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством (п. 10 договору).

У пункті 11 договору узгоджено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця у сумі, що складає 764,05 грн щомісяця на р/р 33215812600096 в Управлінні Державного казначейства України у Дніпропетровській області, МФО 805012, код платежу 13050200, отримувач: відділення Державного казначейства України у Дніпропетровському районі, код ЄДРПОУ 24237480.

Однак, у порушення умов Договору Відповідач тривалий час не вносив орендну плату, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість по орендній платі за землю за січень-жовтень 2018 року у сумі 20108,90 грн.

Вказане стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивачів із даним позовом, в якому на підставі ч.1 ст. 32 Закону України Про оренду землі , п. д ч.1 ст. 141 Земельного кодексу України прокурор також просив розірвати Договір та зобов`язати Відповідача передати Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області зазначену земельну ділянку.

З огляду на те, що станом на 27.11.2018 в ІКПП по коду платежу 18010600 (орендна плата за землю) за Відповідачем обліковується переплата в сумі 169,16 грн, у зв`язку з не поданням ним податкової декларації з орендної плати за землю за 2018 рік, прокурором заявлено до стягнення борг зі сплати орендної плати за землю в сумі 19939,74 грн (20108,90 - 169,16 грн).

25.02.2019 прокурор подав заяву про закриття провадження у справі за відсутності предмету спору в частині позовних вимог щодо сплати орендної плати за землю у сумі 19939,74 грн, посилаючись на те, що Відповідач виконав свої зобов`язання повністю, але після відкриття судом провадження у цій справі.

Застосоване законодавство та висновки апеляційного суду.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Отже, з`ясуванню судом підлягає той факт, чи є обставини конкретної справи тим виключним випадком, який є підставою для звернення прокурора з відповідним позовом.

Насамперед, випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави". "Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначено Законом України "Про прокуратуру". Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Виходячи зі змісту частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.219 у справі №587/430/16-ц зазначено: п. 69. Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ( суд знає закони ) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах .

Крім того, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший, другий і третій частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру ).

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор в обґрунтування позову послався на статтю 23 Закону України "Про прокуратуру" та вказав, що підставою для представництва інтересів держави прокурором у цій справі є порушення економічних інтересів держави, що полягає у не виконанні відповідачем обов`язку, передбаченого договором та законодавством щодо декларування, своєчасної сплати орендної плати за користування земельною ділянкою державної власності, та, як наслідок, недоотримання коштів до бюджету. Необхідність захисту інтересів держави полягає у забезпеченні відновлення економічних та майнових інтересів держави у судовому порядку щодо надходжень коштів до бюджету, необхідних для реалізації функцій держави, забезпечення раціонального використання землі.

За твердженням прокурора позивачі у справі (Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Дніпровська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, Підгородненська міська рада Дніпровського району Дніпропетровської області) не забезпечили належний захист інтересів держави шляхом вжиття заходів позовного характеру щодо стягнення орендної плати за землю, розірвання договору оренди земельної ділянки у зв`язку з систематичним порушенням відповідачем умов договору та законодавства, тому прокурор звернувся із позовом в інтересах зазначених органів на підставі ст. 131-1 Конституції України, ст. 2 Закону України «Про прокуратуру» .

Відповідно до ч. 5 ст. 162 ГПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Не виконання вимог, викладених в тому числі у зазначеній статті, має наслідком залишення позовної заяви без руху відповідно до ч.1 ст. 174 ГПК України.

Крім того, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, зокрема, відсутності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави або звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи (п.4 ч.5 ст. 174 ГПК України).

Отже, вирішення питання в даному випадку законності звернення прокурора з позовом вирішується судом на стадії відкриття провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції подана позовна заява була прийнята до розгляду ухвалою суду від 08.01.2019. Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність звернення прокурора із даним позовом в інтересах держави в особі: 1. Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області; 2. Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області; 3. Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

Виходячи з того, що прокурором у справі вчинені дії відповідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру та повідомлено позивачів про представництво інтересів держави, про що надіслані листи (а.с. 75-77, т.1), наявна необхідність захисту інтересів держави, що полягає у забезпеченні відновлення економічних та майнових інтересів, колегія суддів вважає звернення прокурора із даним позовом правомірним.

Крім того, апелянтом процесуальні дії суду в цій частині не оспорюються, питання про правомірність звернення прокурором із даним позовом не ставиться.

Спірні відносини є відносинами користування землею та регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі).

Частиною першою статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавцеві надано право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 21 цього Закону визначено, що орендна плата за землю є платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач своє зобов`язання щодо своєчасного внесення орендної плати за землю виконав із порушенням умов, визначених Договором, оплативши наявну заборгованість з орендної плати за землю за період з січня по жовтень 2018 року лише 18.02.2019 року платежем на суму 25807,33 грн, що підтверджується листом Лівобережного управління ГУ ДФС У Дніпропетровській області №2207/9/04-36-53-03-12 від 19.02.2019, наданим у відповідь на запит Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 щодо надання інформації.

Оскільки заборгованість з орендної плати за землю, яка є предметом позовних вимог, погашена Відповідачем у процесі розгляду справи в суді, заява прокурора про закриття провадження у справі за відсутності предмету спору в частині позовних вимог про стягнення 19939,74 грн заборгованості з орендної плати за землю правомірно задоволена судом першої інстанції, а провадження у справі в цій частині закрито на підставі п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

За приписами ч. 3 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін; на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Згідно з частинами 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У пункті "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України однією з підстав для припинення права користування земельною ділянкою визначено, зокрема, систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Таким чином, у зв`язку з систематичної несплатою Відповідачем орендної плати по Договору (протягом 10 місяців), вимога про розірвання даного договору в судовому порядку є обґрунтованою.

Сплата Відповідачем заборгованості під час розгляду справи в суді першої інстанції не впливає на підстави, що передували зверненню із позовом в частині розірвання Договору, тому не може бути підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині.

Пунктом 20 Договору передбачено, що після припинення його дії орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Вимога про повернення орендодавцеві земельної ділянки є похідною від вимоги про розірвання Договору, тому, враховуючи положення ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, Відповідач повинен повернути спірну земельну ділянку Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області у стані, не гіршому порівняно з тим, в якому він одержав її в оренду, шляхом підписання акту приймання-передачі земельної ділянки, з моменту набрання рішенням у даній справі законної сили (момент припинення Договору).

Таким чином, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі відсутні.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Деміс-Агро", м. Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2019 у справі №904/7/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2019 у справі №904/7/19 залишити без змін.

Судові витрати, пов`язані з розглядом цієї апеляційної скарги, покладаються на апелянта - Товариство з обмеженою відповідальністю "Деміс-Агро", м. Дніпро.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складання повної постанови в порядку, встановленому ст. ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 18.10.2019

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.М. Подобєд

Суддя І.М. Кощеєв