Постанова

від 10.10.2019 по справі 904/1236/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2019 року Справа № 904/1236/19

м.Дніпро, пр. Д. Яворницького, 65

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,

суддів - Широбокової Л.П., Кощеєва І.М.,

при секретарі судового засідання Мацекос І.М.,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Регул Транс" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2019 у справі № 904/1236/19 (суддя Петренко Н.Е., повне рішення складено 11.07.2019)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Регул Транс", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про відшкодування майнової шкоди

ВСТАНОВИВ :

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2019 у справі №904/1236/19 товариству з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Регул Транс" відмовлено в задоволенні позову про стягнення з публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "АрселорМіттал Кривий Ріг" майнової шкоди в сумі 218045грн.15коп.;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин щодо виникнення спору з приводу майнових прав ОСОБА_1 як фізичної особи, що є власником пошкодженого майна, тому порушені майнові права останнього, а не позивача, а також з того, що матеріали справи не доводять обставин, на підставі яких відбулося пошкодження майна ОСОБА_1 та не дають можливості встановити осіб, причетних до завданої майнової шкоди;

- не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ "Регул Транс" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального і процесуального права просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі;

- у поданій скарзі йдеться про те, що позивача належним чином не було повідомлено про час та місце судового засідання, яке відбулося 04.07.2019, внаслідок чого справа по суті не розглядалася, про те, що скаржник не погоджується з позицією господарського суду стосовно того, що позовні вимоги мають бути заявлені фізичною особою - ОСОБА_1 , а не орендарем транспортного засобу, яким є ТОВ Регул Транс , про те, що спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі, у даному випадку, на момент пошкодження транспортного засобу товариство користувалося ним на підставі договору оренди від 11.02.2016, про те, що ОСОБА_1 є власником пошкодженого напівпричепа та одночасно засновником і керівником ТОВ Регул Транс , веде свою підприємницьку діяльність з перевезення вантажів через товариство і саме товариству було завдано збитків у вигляді неодержаних доходів у зв`язку з заподіянням шкоди майну, про те, що господарським судом вказано на недослідження експертом обставин спричинення шкоди та не встановлена вина осіб, причетних до майнового збитку, але експерт при експертному дослідженні визначав суму матеріального збитку, а не встановлював винних осіб, а також про те, що в даному випадку діє презумпція вини завдавача шкоди, відповідно до якої відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого;

- відповідач вважає рішення господарського суду обгрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на реальну можливість позивача дізнатися про час та місце розгляду справи господарським судом, на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази наявності вини відповідача у скоєнні зіткнення, на те, що оскільки зіткнення спричинено з транспортним засобом, належними доказами встановлення вини може бути акт про дорожньо-транспортну пригоду, протокол та постанова у справі про адміністративне правопорушення, на те, що посилання скаржника на висновок за матеріалами ЄО №10406 від 26.05.2018 є неспроможним, оскільки не встановлює вини відповідача у скоєнні зіткнення, містить суперечливі дані щодо дати зіткнення та в ньому не вказано якому підприємству належить кран-банка.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.02.2016 ОСОБА_1 (орендодавцем) та ТОВ Регул Транс (орендарем) укладено договір оренди транспортного засобу, на підставі п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець передав орендарю у строкове платне користування, а орендар ? прийняв у строкове платне користування транспортний засіб, що визначений у цьому договорі та зобов`язався сплачувати орендодавцю орендну плату.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 предметом договору є транспортний засіб марки: Schmitz; модель: SPR 24; тип: БОРТОВИЙ-ТЕНТОВАНИЙ; реєстраційний номер: НОМЕР_1 ; рік випуску: 2005; номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 , який належить орендодавцю на праві власності.

Згідно з п. 4.1 договору він діє з 11.02.2016 по 11.02.2019.

П. 7.2 договору передбачено, що орендар має право, зокрема, використовувати транспортний засіб, що орендується, на свій розсуд у відповідності до його призначення.

У п. 9.1 договору встановлено, що транспортний засіб повинен бути повернений орендодавцю по закінченню терміну оренди за п.4.1 договору у справному стані з урахуванням нормального зносу, що виник у період експлуатації.

24.01.2017 ТОВ Регул Транс (перевізником) та ТОВ Вартіс (замовником) укладено договір на перевезення вантажів №2401, на підставі п.1.1 якого замовник доручив і надав для перевезення вантажі, а перевізник зобов`язався здійснювати їх перевезення автомобільним транспортом у міжміському сполученні на території України.

Відповідно до п. 2.4 договору перевезення вантажу до місця призначення визначається в кожному окремому випадку та зазначається в заявці на перевезення вантажу.

Згідно з заявкою-договором №26-05 від 26.05.2018 ТОВ Регул Транс за замовленням ТОВ Вартіс взяло на себе зобов`язання 26.05.2018 надати автомобіль ДАФ реєстраційний номер НОМЕР_3 і напівпричеп реєстраційний номер НОМЕР_1 під завантаження металопрокатом на території ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг та подальшого його перевезення до м. Вишневе Київської області.

Матеріали справи свідчать також і про те, що 26.05.2018 ОСОБА_1 звернувся до Металургійного ВП КВП ГУНП України в Дніпропетровській області з заявою про проведення розгляду щодо пошкодження бортів причепу Schmitz spr24, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яке мало місце 26.05.2018 на території СПЦ-1 ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг .

Перевіркою, проведеною в ході підготовки старшим дільничним офіцером відділу поліції по зверненню ОСОБА_1 висновку за матеріалами ЄО №10406 від 26.05.2018 встановлено, що ОСОБА_2 , який працює водієм тягача державний номерний знак НОМЕР_3 з напівпричепом державний номерний знак НОМЕР_1 знаходився 26.05.2018 на території ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг . Близько об 11год. 50хв. при завантаженні напівпричепа автомобіля в СПЦ №1 підприємства кран-балкою було пошкоджено борт та каркас причепу, про що він повідомив директора підприємства Регул Транс .

25.06.2018 судовим експертом Рейнюк А.В. за адресою: м.Кривий Ріг, вул. Електро-заводська, 36 у присутності власника ОСОБА_1 проведено огляд транспортного засобу, про що складено відповідний протокол.

Протоколом огляду зафіксовані характер пошкоджень та площа деформації.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження, складеного судовим експертом, сума матеріальної шкоди, завданої власнику напівпричепу становить 218045грн.15коп..

Звертаючись з позовом, ТОВ Регул Транс посилалося на те, що в період дії договору оренди транспортного засобу та в період користування останнім на законних підставах транспортний засіб - напівпричеп був пошкоджений відповідачем, у зв`язку з чим, товариству було завдано майнову шкоду у вказаній вище сумі.

Як правові підстави для звернення з позовом товариством визначені положення ст.1166 та ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України.

За наслідками розгляду поданого позову та заперечень проти нього господарським судом прийнято оскаржуване рішення.

Відповідно до ст. 395 Цивільного кодексу України речовим правом на чуже майно є, зокрема, право володіння.

Згідно з ст. 396 названого Кодексу особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Ст.398 Кодексу встановлено, що право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Отже, факт правомірності володіння майном є достатньою підставою для особи, яка володіє речовим правом на чуже майно, для звернення за захистом цього права.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами скаржника стосовно його права на звернення з позовом про відшкодування завданої шкоди, оскільки ТОВ Регул Транс на момент пошкодження транспортного засобу володіло останнім на підставі договору оренди транспортного засобу від 11.02.2016.

Одночасно слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підставі наведеної норми відповідальність особи, яка заподіяла шкоду настає при існуванні складу правопорушення, що включає такі елементи, як: протиправність поведінки, шкода, причинний зв`язок між ними, вина заподіювача шкоди.

Відсутність хоча б одного з перелічених елементів звільняє боржника від відповідальності.

Ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 названого Кодексу належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Ч.1 ст.79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок доведення обставин щодо наявності всіх елементів складу правопорушення.

Ч.ч. 1, 2, 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Спір про відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, самим джерелам підвищеної небезпеки кожним із їх володільців перед іншим з них, вирішується за правилами статті 1188 названого Кодексу.

Так, згідно з ч.1 ст.1188 Кодексу шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоду, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Позивач при зверненні з позовом як на доказ спричинення пошкодження його транспортного засобу відповідачем послався на висновок старшого дільничного офіцеру поліції за матеріалами ЄО №10406 від 26.05.2018, яким зафіксовано факт пошкодження транспортного засобу.

Між тим, у вказаному висновку міститься лише інформація про пошкодження борту і каркасу напівпричепу кран-балкою на території ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг .

Причини пошкодження напівпричепу вказаним висновком не встановлені.

В матеріалах справи відсутні складені компетентними органами акт огляду місця події з зафіксованим в ньому місцем розташування транспортного засобу, станом, в якому знаходився останній (під навантаженням або в іншому), відомостями про дотримання транспортним засобом схеми руху вантажного транспорту (в залежності від такого стану), відстані між габаритами транспортного засобу та вантажно-розвантажувального засобу, тощо.

Знаходження транспортного засобу позивача на території відповідача не є безумовною підставою для покладання на відповідача відповідальності за його пошкодження.

У цьому зв`язку є неможливим встановлення статусу спірного транспортного засобу у взаємовідносинах сторін, а саме чи є такий засіб у відповідних обставинах джерелом підвищеної небезпеки і в залежності від цього встановлення особи, винної у заподіянні шкоди.

Отже, у даному випадку, позивачем не доведені обставини, за яких відбулося пошкодження транспортного засобу і як наслідок щодо протиправної поведінки відповідача та щодо наявності підстав для визначення як винної у заподіянні шкоди особи саме відповідача.

За умови недоведення позивачем усіх елементів складу цивільного правопорушення відсутні підстави для покладення на відповідача відповідальності у вигляді стягнення шкоди.

З огляду на викладене позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.

Тому рішення господарського суду слід залишити без змін.

Одночасно колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що при прийнятті рішення господарський суд неповно з`ясував обставини справи, зокрема, зазначивши, що спір виник з приводу майнових прав ОСОБА_1 як фізичної особи - власника пошкодженого майна, але таке порушення норм процесуального права не призвело до неправильності висновків по суті вирішення спору.

Посилання скаржника на неповідомлення його про судове засідання, яке відбулося 04.07.2019 колегією суддів визнані безпідставними.

За змістом ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

При зверненні 26.06.2019 з клопотанням про перенесення судового засідання, призначеного на 27.06.2019 на іншу дату позивач був обізнаний про наявність судової справи, порушеної за його позовом і не був позбавлений можливості отримати відомості про результати розгляду вказаного клопотання, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень, однак наданим йому процесуальним правом не скористався.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на юридичну оцінку обставин справи та не спростовують наведених вище висновків.

Керуючись ст.ст.269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2019 у справі №904/1236/19 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення;

- постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови;

- повна постанова складена 18.10.2019

Головуючий суддя І.Л. Кузнецова

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя Л.П. Широбокова