Рішення

від 18.10.2019 по справі 910/9249/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.10.2019Справа № 910/9249/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О., за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АБМ-ТРЕЙД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРЯНЕ"

про стягнення 456 925,37 грн.

представники учасників справи:

не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АБМ-ТРЕЙД" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРЯНЕ" про стягнення 2 278 322,56 грн., з яких 1821397,20 грн. основного боргу, 245 954,48 грн. пені, 207 913,36 грн. процентів річних та 3 057,53 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки № 38 від 16.02.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/9249/19, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 08.08.2019.

05.08.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі.

06.08.2019 через електронну пошту суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

08.08.2019 через електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі представника позивача.

В судове засідання 08.08.2019 представники сторін не з`явились.

В судовому засіданні 08.08.2019 задоволено клопотання відповідача та відкладено підготовче засідання на 05.09.2019.

04.09.2019 через електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

05.09.2019 через електронну пошту суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 05.09.2019 представники сторін не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2019 продовжено підготовче провадження у справі №910/9249/19 на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 24.09.2019.

23.09.2019 через електронну пошту суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, про повернення частини сплаченого судового збору та про долучення доказів на підтвердження оплати правничої допомоги.

24.09.2019 від відповідача через електронну пошту суду надійшов відзив на позовну заяву та заява про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені.

Також 24.09.2019 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні 24.09.2019 представник позивача підтримав подану 23.09.2019 через електронну пошту суду заяву про зменшення позовних вимог. Відповідно до вказаної заяви позивач просить стягнути з відповідача 456 925,37 грн., з яких 245 954,48 грн. пені, 207 913,36 грн. процентів річних, 3 057,53 грн. інфляційних втрат.

У підготовчому засіданні 24.09.2019 судом прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог.

24.09.2019 судом постановлено протокольну ухвалу, якою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.10.2019.

25.09.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, про повернення частини сплаченого судового збору та про долучення доказів на підтвердження оплати правничої допомоги.

26.09.2019 від позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

07.10.2019 через електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача.

08.10.2019 від відповідача повторно надійшли відзив на позовну заяву, заява про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені та клопотання про відкладення розгляду справи

У судове засідання 08.10.2019 представники сторін не з`явились.

У судовому засіданні судом постановлені наступні протокольні ухвали:

- про залишення без розгляду заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, що надійшла до суду 25.09.2019, оскільки аналогічна заява про зменшення розміру позовних вимог надійшла через електронну пошту суду 23.09.2019 та прийнята судом до розгляду в підготовчому засіданні 24.09.2019;

- про залишення без розгляду відзивів відповідача, поданих 24.09.2019 та 08.10.2019 через електронну пошту суду, оскільки відповідачем пропущено строк на подання відзиву, встановлений ухвалою суду від 18.07.2019 про відкриття провадження у справі;

- про відмову у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки відповідачем не зазначено жодних поважних причин для відкладення розгляду справи.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд дійшов висновку, що неявка представників сторін у судове засідання 08.10.2019 не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АБМ-ТРЕЙД", як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДНІПРЯНЕ", як покупцем, укладено договір поставки № 38 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар згідно накладних відповідно до заявок (замовлень) покупця, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.2 договору, предметом договору є товар (партія товару), вказаний у накладних.

Асортимент, кількість та ціна товару погоджуються сторонами і вказуються у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною договору (п. 1.3 договору).

Згідно з п. 1.4 договору, ціну накладних складає сума цін усіх накладних, відповідно до яких здійснюється постачання товару протягом дії даного договору.

Товар вважається прийнятим за кількістю та якістю без зауважень та застережень з моменту підписання покупцем відповідних видаткових накладних (п. 2.4 договору).

У п. 4.1 договору сторони погодили, що оплата за товар здійснюється на умовах відстрочення платежу. Перебіг терміну відстрочення починається з дня наступного за днем поставки і закінчується в крайній день цього терміну.

За кожну окрему партію товару покупець зобов`язаний здійснити оплату протягом 30 календарних днів з моменту виконання обов`язку постачальника передати товар (п. 4.2 договору).

На виконання умов договору, за період з жовтня 2018 по квітень 2019 позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 10 746 946,50 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № ЦБ2271 від 29.10.2018 на суму 1 122 738,30 грн., № ЦБ2406 від 13.11.2018 на суму 943 020,00 грн., № ЦБ2526 від 27.11.2018 на суму 885 660,00 грн., № ЦБ2650 від 11.12.2018 на суму 24 750,00 грн., № ЦБ2651 від 11.12.2018 на суму 536 332,20 грн., № ЦБ2718 від 19.12.2018 на суму 219 720,00 грн., № ЦБ2719 від 19.12.2018 на суму 24 750,00 грн., №ЦБ2720 від 19.12.2018 на суму 694 020,00 грн., № ЦБ2764 від 26.12.2018 на суму 66 744,00 грн., № ЦБ124 від 17.01.2019 на суму 102 300,00 грн., № ЦБ125 від 17.01.2019 на суму 333 840,00 грн., № ЦБ126 від 17.01.2019 на суму 447 960,00 грн., № ЦБ200 від 28.01.2019 на суму 872 772,00 грн., № ЦБ362 від 14.02.2019 на суму 799 980,00 грн., № ЦБ363 від 14.02.2019 на суму 148 320,00 грн., № ЦБ364 від 14.02.2019 на суму 24 750,00 грн., № ЦБ475 від 04.03.2019 на суму 792 300,00 грн., № ЦБ590 від 18.03.2019 на суму 982 500,00 грн., № ЦБ724 від 04.04.2019 на суму 819 000,00 грн., № ЦБ800 від 15.04.2019 на суму 855 960,00 грн., № ЦБ801 від 15.01.2019 на суму 49500,00 грн.

За твердженням позивача, відповідачем лише частково здійснено оплату поставленого товару, у зв`язку з чим на момент звернення з позовом до суду заборгованість відповідача становила 1 821 394,20 грн.

В той же час, у зв`язку з тим, що під час розгляду справи позивачем здійснено оплату товару, позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку із тим, що відповідач несвоєчасно здійснював оплату за поставлений товар, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) 245 954,48 грн. пені, 207 913,36 грн. процентів річних, 3 057,53 грн. інфляційних втрат.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На підставі укладеного між сторонами договору у позивача виник обов`язок здійснити поставку товару, а у відповідача - прийняти товар в обсязі, погодженому сторонами та оплатити його вартість.

На виконання взятих на себе зобов`язань за договором, позивач поставив, а відповідач прийняв товар за видатковими накладними № ЦБ2271 від 29.10.2018, № ЦБ2406 від 13.11.2018, № ЦБ2526 від 27.11.2018, № ЦБ2650 від 11.12.2018, № ЦБ2651 від 11.12.2018, № ЦБ2718 від 19.12.2018, № ЦБ2719 від 19.12.2018, №ЦБ2720 від 19.12.2018, № ЦБ2764 від 26.12.2018, № ЦБ124 від 17.01.2019, № ЦБ125 від 17.01.2019, № ЦБ126 від 17.01.2019, № ЦБ200 від 28.01.2019, № ЦБ362 від 14.02.2019, № ЦБ363 від 14.02.2019, № ЦБ364 від 14.02.2019, № ЦБ475 від 04.03.2019, № ЦБ590 від 18.03.2019, № ЦБ724 від 04.04.2019, № ЦБ800 від 15.04.2019, № ЦБ801 від 15.01.2019 на загальну суму 10 746 946,50 грн.

Зазначені видаткові накладні підписані зі сторони відповідача без будь-яких зауважень та заперечень та скріплені печаткою відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами у договорі погоджено, що За кожну окрему партію товару покупець зобов`язаний здійснити оплату протягом 30 календарних днів з моменту виконання обов`язку постачальника передати товар.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач здійснив погашення заборгованості за спірний період, однак погашення здійснено з порушення строків, встановлених договором.

Вказане підтверджується долученими до матеріалів справи банківськими виписками.

Оскільки, оплата була здійснена відповідачем несвоєчасно, позивачем здійснено нарахування пені, відсотків річних та інфляційних втрат.

Так, позивачем заявлено до стягнення 245 954,48 грн. пені, яка нарахована по кожній видатковій накладній окремо з урахуванням сум та дат часткових оплат.

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідальність у вигляді пені передбачена сторонами у п. 6.2.1 договору, за неоплату та/або несвоєчасну оплату за даним договором, сплачує штрафну неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення (за час користування чужими коштами).

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, судом встановлено, що останні є арифметично невірним, оскільки позивачем не у всіх випадках враховано, що день оплати заборгованості не є днем прострочення виконання грошового зобов`язання. Крім того, при розрахунку позивачем не враховані часткові оплати, здійснені відповідачем 10.07.2019.

За перерахунком суду, розмір пені становить 244 482,15 грн., а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені.

Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Отже, пеня - це санкція, що триває у часі та розраховується за кожен день невиконання грошового зобов`язання.

Оскільки, пеня - триваюча санкція, що розраховується за кожен день прострочення, то строк позовної давності слід застосовувати з урахуванням наведеного.

Відповідно до частини 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно із ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Як вбачається з укладеного між сторонами договору, зокрема п. 6.7.1 сторони домовились про збільшення позовної давності щодо вимог про стягнення штрафних санкцій (штрафу, пені), шляхом встановлення її тривалості у три роки.

Позивачем здійснено нарахування пені, починаючи з 28.12.2018; звернення до суду із вказаним позовом відбулось 11.07.2019, тобто в межах строку позовної давності.

Таким чином, доводи відповідача про пропуск позивачем строків позовної давності до вимог про стягнення пені є безпідставними та необґрунтованими.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення 207 913,36 грн. 30% річних.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

У п. 6.2.2 договору сторони погодили, що за неоплату та/або несвоєчасну оплату за даним договором, покупець сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

При розрахунку відсотків річних, позивачем здійснені аналогічні помилки, що й при розрахунку пені.

За перерахунком суду, розмір відсотків річних становить 206 805,64 грн., а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат судом встановлено, що він є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 3057,53 грн.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, суд задовольняє частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АБМ-ТРЕЙД" в частині стягнення 244 482,15 грн. пені, 206 805,64 грн. відсотків річних та 3057,53 грн. інфляційних втрат.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 40000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, окрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Згідно із ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 05.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АБМ-ТРЕЙД" та адвокатом Матвіїв В.М. укладено договір про надання правничої допомоги та здійснення представництва, відповідно до п. 1.1 якого адвокат приймає на себе доручення клієнта по наданню останньому професійної правничої допомоги і здійснення представництва по справі за позовом клієнта до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРЯНЕ" про стягнення заборгованості за договором поставки № 38 від 16.02.2018.

Відповідно до п. 4.2 договору про надання правничої допомоги та здійснення представництва, ставка гонорару (винагороди) адвоката становить 1 000,00 грн. за одну годину робочого часу, який адвокат витрачає на ведення справи клієнта.

Остаточний розрахунок сторони проводять у день підписання акту приймання-передачі наданих послуг. При сплаті клієнтом кожної частини винагороди адвокат видає розрахункову квитанцію.

До матеріалів справи долучено оригінал ордеру серії ВЛ № 000,053990, видане позивачем на ім`я адвоката Матвіїв В.М. З даних Єдиного реєстру адвокатів України вбачається, що Матвіїв В. М . діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 404 від 18.12.2008.

На підтвердження надання правової допомоги до матеріалів справи долучено акт приймання-передачі наданих послуг від 23.09.2019 на суму 40 000,00 грн., довідку-розрахунок кількості часу, затраченого адвокатом на правничу допомогу та здійснення представництва по справі № 910/9249/19.

Відповідно до розрахункової квитанції адвокатом отримано оплату від позивача у розмірі 40 000,00 грн.

При цьому, судом враховано, що відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі. Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами відповідачем не заявлялось.

Таким чином, судом покладаються на відповідача витрати позивача на правову допомогу адвоката пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить суму

39 774,14 грн.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРЯНЕ" (03115, м. Київ, просп. Перемоги , буд. 121-В, ідентифікаційний код 41102289) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АБМ-ТРЕЙД" (45500, Волинська обл., Локачинський р-н, смт Локачі, вул. Горєлова, 1, ідентифікаційний код 35580267) 244 482,15 грн. пені, 206 805,64 грн. відсотків річних, 3 057,53 грн. інфляційних втрат, 6 815,18 грн. витрат зі сплати судового збору, 39 774,14 грн. витрат на правову допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Господарський суд міста Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.10.2019.

Суддя С.О. Турчин