Рішення

від 17.10.2019 по справі 906/628/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/628/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Степанченко О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Поліщук О. Л., довіреність №2 від 30.01.2019;

Снігірьова О.С., довіреність №7 від 24.09.2019;

від відповідача: не з`явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Новоград-Волинський хлібозавод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атошник"

про стягнення 26981,76грн (з урахуванням заяви №1045 від 05.08.2019)

Приватне акціонерне товариство "Новоград-Волинський хлібозавод" звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атошник" про стягнення 27 505,61грн, із яких 18 813,64грн основного боргу, 4 366,03грн пені, 3 542,56грн інфляційних нарахувань, 783,38грн 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу товару від 26.02.2018 в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару.

В якості правових підстав позову позивач зазначає ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 11.07.2019 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 01.08.2019.

06.08.2019 до суду від позивача надійшли письмові пояснення №1045 від 05.08.2019, згідно яких позивач просить стягнути із відповідача заборгованість у розмірі 26 981,76грн, в тому числі 18 813,64грн основної заборгованості, 4 366,03грн пені, 3 078,90грн інфляційних нарахувань, 723,19грн 3% річних.

В судовому засіданні 14.08.2019 представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи витягу із журналу реєстрації та обліку накладних за 2018 рік та доказів направлення письмових пояснень №1045 від 05.08.2019 на адресу відповідача. Просив прийняти до розгляду письмові пояснення №1045 від 05.08.2019.

Ухвалою суду від 14.08.2019 постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, визнано подані 06.08.2019 позивачем письмові пояснення №1045 від 05.08.2019 заявою про зменшення розміру позовних вимог та постановлено вважати заявленим до розгляду спір про стягнення із відповідача 26 981,76грн, в тому числі 18 813,64грн основної заборгованості, 4 366,03грн пені, 3 078,90грн інфляційних нарахувань, 723,19грн 3% річних, підготовче засідання призначено на 25.09.2019.

10.09.2019 на адресу суду від позивача на виконання вимог ухвали від 14.08.2019 надійшли копії видаткових накладних на підтвердження існування заборгованості відповідача у розмірі 48813,64грн станом на вересень 2018 року (а.с. 90-102).

Представник позивача в судовому засіданні 25.09.2019 позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Подав довідку №1200 від 24.09.2019 про заборгованість відповідача станом на день судового засідання.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання 25.09.2019 не направив, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений вчасно та належним чином (а.с.89). Відзиву на позовну заяву не подав.

Ухвалою суду від 25.09.2019 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу №906/628/19 до судового розгляду по суті на 17.10.2019.

В судовому засіданні 17.10.2019 представники позивача підтримали позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що учасники провадження мали доступ до судових рішень та мали можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, відповідача належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

26.02.2018 між Публічним акціонерним товариством "Новоград-Волинський хлібозавод" (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атошник" (покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу товару (далі - договір), згідно якого продавець зобов`язується передати в погоджені строки (строк) другій стороні - покупцеві, хлібні крихти (надалі - товар), а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму згідно з умовами цього Договору (а.с.10).

Передача товару від продавця покупцеві здійснюється за видатковою накладною та оформленою покупцем відповідним чином довіреністю на одержання товару (п.2.1. Договору).

Право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту фактичного отримання товару покупцем та оформлення відповідним чином видаткової накладної (п.2.2. Договору).

Згідно п.3.1. Договору ціна за одиницю товару становить: 1 кг хлібної крихти 5,46 грн. з ПДВ. Ціна товару остаточно узгоджується та вказується Сторонами у видатковій накладній. Зміна остаточно узгодженої Сторонами ціни товару після його передачі Покупцю не допускається.

Розрахунки проводяться у національній валюті, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Продавця грошових коштів згідно отриманої видаткової накладної (п.3.2. Договору).

В п.3.3. Договору сторони передбачили, що сума договору визначається сумою вартості видаткових накладних, оформлених Продавцем, на видачу товарів Покупцю на протязі дії цього договору.

Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються Покупцем з 1-го по 15-те число місяця наступного за місяцем отримання товару від Продавця (п.3.4 Договору).

Відповідно до п.4.1. Договору у разі прострочення оплати продукції Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, діючої на період прострочення платежу, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Спори, що виникають у зв`язку з виконанням цього Договору, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами (п.5.1. Договору).

У разі неможливості вирішення спору шляхом переговорів, Сторони звертаються до суду відповідно до чинного законодавства України (п.5.2. Договору).

Згідно п.6.1. Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2018. Після закінчення терміну дії договору, його умови залишаються дійсними стосовно всіх партій продукції, яка була отримана Покупцем у строк його дії.

Якщо за 20 днів до закінчення терміну дії договору, ні одна із сторін не направить на адресу іншої сторони повідомлення про припинення дії даного договору, він вважається одноразово пролонгованим до кінця наступного року (п.6.2. Договору).

В період із 26.02.2018 по 31.08.2018 позивачем передано відповідачу товару на загальну суму 104 680,32грн, що підтверджується карткою по рахунку по контрагенту ТОВ "Атошник" (а.с.14-17) та видатковими накладними (а.с.18-29, 91-97).

В свою чергу, відповідач здійснив часткову оплату за отриманий товар на загальну суму 85 866,68грн (а.с.14-17).

11.03.2019 позивачем надіслано на адресу відповідача претензію про оплату заборгованості №374 від 07.03.2019 (а.с.32).

Претензія отримана відповідачем 15.03.2019 (а.с.30-31), однак залишена без відповіді та задоволення.

Неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу стало підставою для звернення позивача із позовом про стягнення заборгованості у розмірі 26 981,76грн, в тому числі 18 813,64грн основної заборгованості, 4 366,03грн пені, 3078,90грн інфляційних нарахувань, 723,19грн 3% річних.

2. Норми права, які застосував господарський суд.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст.509 ЦК України).

За ст.173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Беручи до уваги зміст правовідносин, які склалися між сторонами, та характер взятих ними зобов`язань, суд дійшов висновку про те, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з договору купівлі-продажу.

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ГПК України).

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

За ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

3. Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 4 366,03грн пені.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як передбачено ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно п.4.1 Договору у разі прострочення оплати продукції покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період прострочення платежу за кожен день прострочення.

Позивачем заявлено до стягнення 4 366,03грн пені за період із 24.12.2018 по 21.06.2019.

Згідно матеріалів справи, відповідач мав виконати зобов`язання з оплати отриманого товару до 15.09.2018. Таким чином, позивач мав право заявити до стягнення із відповідача пеню за період із 16.09.2018 по 16.03.2019.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми пені, судом враховано період нарахування пені із застосуванням положень ч.6 ст.232 Господарського кодексу України із встановленням моменту, коли відповідачем повинно бути виконано зобов`язання по оплаті, в зв`язку з чим суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення пені в сумі 2 358,77грн за період із 24.12.2018 по 16.03.2019 на суму заборгованості 28 813,64грн.

В задоволенні вимог про стягнення 2 007,26грн пені суд відмовляє у зв`язку із невірним періодом її нарахування.

4. Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 723,19грн 3% річних та 3 078,90грн інфляційних втрат.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов`язання боржник на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та нараховані 3% проценти річних.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок 3% річних (а.с.13, а.с.59 на звороті), суд дійшов висновку, що їх нарахування в сумі 723,19грн є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Під час перевірки наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат судом встановлено наступне.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення с т а н о в и т ь м і с я ц ь, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

При цьому слід мати на увазі, що індекс інфляції має нараховуватися в н а с т у п н о м у м і с я ц і з а місяцем, в якому мав бути здійснений платіж.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Тобто, враховуючи викладене, інфляційні втрати необхідно нараховувати лише за умови існування заборгованості повний місяць.

Позивачем вказано період нарахування інфляційних втрат (а.с.13, а.с.59 на звороті) із 16.09.2018 по травень 2019.

Згідно розрахунку, здійсненого господарським судом за допомогою калькулятора інформаційно-пошукової системи "Ліга", враховуючи те, що інфляційні втрати необхідно нараховувати лише за умови існування заборгованості повний місяць, суд зазначає, що заборгованість відповідача із інфляційних втрат складає 2615,10грн за період жовтня 2018 - травня 2019.

Суд відмовляє у стягненні 463,80грн інфляційних втрат через неправильно визначений період їх нарахування.

5. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.

Позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення основного боргу у сумі 18 813,64грн належними та допустимими доказами у справі.

В свою чергу, відповідач доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи факт невиконання ТОВ "Атошник" своїх зобов`язань на підставі договору купівлі-продажу товару від 26.02.2018, позовні вимоги підлягають задоволенню на загальну суму 25 510,70грн, з яких 18 813,64грн - основного боргу, 2 358,77грн - пені, 723,19грн - 3% річних, 2 615,10грн - інфляційних втрат.

У задоволенні вимог про стягнення 2 007,26грн пені, 463,80грн інфляційних нарахувань суд відмовляє.

6. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.123 ГПК України).

Пунктом 2 частини 1 ст.129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на часткове задоволення позову, судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Новоград-Волинський хлібозавод" (11701, Житомирська обл., м. Новоград-Волинський, вул. Героїв Майдану, буд. 10, ідентифікаційний код 00377785) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атошник" (11747, Житомирська обл., Новоград-Волинський район, с. Новозелене, вул. Центральна, буд. 23, ідентифікаційний код 40535944) задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атошник" (11747, Житомирська обл., Новоград-Волинський район, с. Новозелене, вул. Центральна, буд. 23, ідентифікаційний код 40535944) на користь Приватного акціонерного товариства "Новоград-Волинський хлібозавод" (11701, Житомирська обл., м. Новоград-Волинський, вул. Героїв Майдану, буд. 10, ідентифікаційний код 00377785):

- 18 813,64грн - основного боргу;

- 2 358,77грн - пені;

- 723,19грн - 3% річних;

- 2 615,10грн - інфляційних втрат;

- 1 816,26грн - судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 18.10.19

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу;

2, 3 - сторонам (рек. з пов.)