Рішення

від 11.10.2019 по справі 222/364/19

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 222/364/19

Провадження № 2/222/210/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2019 року Володарський районний суд Донецької області в складі:

судді Доценко С.І.,

за участі секретаря Гранкіної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Нікольське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Бедненко Сергій Валерійович, Головне управління ДФС у Донецькій області, про визнання договору дарування удаваним, визнання договору дарування договором купівлі-продажу, визнання права власності на Ѕ частину земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

В березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області, Головне управління ДФС у Донецькій області, про визнання договору дарування земельної ділянки площею 0,1473 га, кадастровий номер 1421781100:01:000:0266, розташованої по АДРЕСА_1 , цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, від 17.05.2017 року, посвідченого Приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу, удаваним правочином, визнання договору дарування договором купівлі-продажу земельної ділянки та її розподіл, як спільної сумісної власності подружжя шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на Ѕ частину вказаної земельної ділянки.

В обґрунтування позову посилалася на те, що 17.05.2017 року вони з чоловіком ОСОБА_2 за спільні кошти в розмірі 21 400 грн. придбали у ОСОБА_3 земельну ділянку по АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, право власності на земельну ділянку оформили на чоловіка.

Проте, в січні 2019 року їй стало відомо, що вказана земельна ділянка належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 17.05.2017 року, тобто безоплатного правочину, що не відповідає дійсності, оскільки між сторонами фактично укладався договір купівлі-продажу земельної ділянки, та порушує її право на розподіл спільного майна подружжя у виді зазначеної земельної ділянки.

Просила суд визнати договір дарування земельної ділянки удаваним, внаслідок чого визнати його договором купівлі-продажу земельної ділянки, поділити земельну ділянку, визнавши за нею право власності на Ѕ частину.

Ухвалою судді Володарського районного суду Донецької області від 11.03.2019 року позов залишено без руху для сплати судового збору.

Ухвалою суду від 11.04.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Відповідачам визначено строк для подання відзиву, третій особі - пояснень до позову.

Копію ухали надіслано сторонам, третій особі.

В ході підготовчого засідання позивачкою надано додаткові пояснення в частині поділу майна подружжя, подано заяву про залучення третьої особи.

Ухвалою суду від 24.05.2019 року залучено в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову Головне управління ДФС у Донецькій області.

Копію ухвали надіслано третій особі, визначено строк для надання пояснень.

Відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подано відзив на позов, за змістом якого вони не заперечують проти позову, підтверджують, що дійсно земельна ділянка по АДРЕСА_1 була придбана ОСОБА_2 за оплатним договором за 21 400 грн про що свідчить видана ОСОБА_3 розписка.

Подано пояснення третьої особи.

Ухвалою суду від 12.08.2019 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду.

Позивачка та її представник адвокат Косенко С.С., який діє на підставі ордеру, до судового засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримали з підстав зазначених у ньому та додаткових поясненнях, наполягали на його задоволенні.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та їх представник адвокат Коваленко К.О., яка діє на підставі ордеру, до судового засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, не заперечували проти задоволення позову.

Треті особи Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області, представник Головного управління ДФС у Донецькій області до судового засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

З огляду на неявку належно повідомлених сторін та їх представників, третіх осіб, суд розглянув справу у їх відсутність без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням частини 2 статті 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Статтями 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання шляхом звернення до суду, в порядку встановленому законом, за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Предметом даного спору є удаваний правочин, правові наслідки удаваного правочину та право власності на частку спільного майна подружжя.

Удаваним правочином, відповідно до статті 235 ЦК України, є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Тобто, за удаваним правочином сторони умисно оформлюють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Судом встановлено, що 17.05.2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладений договір дарування земельної ділянки, за яким ОСОБА_3 передала у власність ОСОБА_2 , а останній прийняв у дар земельну ділянку ділянки площею 0,1473 га, кадастровий номер 1421781100:01:000:0266, розташовану по АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.05.2017 року за №20441785.

Статтею 203 ЦК України, що регламентує загальні положення про правочини, визначено що головним елементом угоди (правочину) є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків.

Відповідно до статті 717 ЦК України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов`язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Тобто, за змістом вищевказаних статей, договір дарування вважається укладеним, якщо сторони мають повне уявлення не лише про предмет договору, а й досягли згоди щодо всіх його істотних умов. Договір, що встановлює обов`язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не вважається договором дарування, правовою метою якого є передача власником свого майна у власність іншої особи без отримання взаємної винагороди.

Проте, матеріали справи містять розписку про отримання ОСОБА_3 від ОСОБА_2 грошових коштів за земельну ділянку кадастровий номер 1421781100:01:000:0266, розташовану по АДРЕСА_1 , в сумі 21 400 грн.

У своїх відзивах на позов відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнаючи позов, також зазначили, що фактично між ними вчинений договір купівлі-продажу земельної ділянки, оскільки ОСОБА_3 передала у власність ОСОБА_2 земельну ділянку по АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 прийняв її та сплатив за неї грошові кошти в сумі 21 400 грн.

Відповідно до статті 655 ЦК України, у разі коли одна сторона (продавець) передає майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає майно (товар) і сплачує за нього певну грошову суму між сторонами виникає такий вид договірних зобов`язань як купівля-продаж.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (ст.657 ЦК України).

Таким чином, враховуючи, що вільне волевиявлення та внутрішня воля ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були спрямовані на укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, підтвердженням чого є той факт, що передача майна у вигляді земельної ділянки відбулася після сплати за неї грошової суми, суд приходить до висновку, що договір дарування земельної ділянки, укладений 17.05.2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , предметом якого є земельна ділянка площею 0,1473 га, кадастровий номер 1421781100:01:000:0266, розташована по АДРЕСА_1 , цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, посвідчений Приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу, є удаваним правочином, з метою приховати договір купівлі-продажу земельної ділянки.

Такі висновки суду також узгоджуються з положеннями цивільного законодавства про дарування, щодо якого наявність обов`язку у сторін договорувчинити на користь один одного дію майнового або немайнового характеру, чи отримати іншу взаємну винагороду суперечить правовій природі дарування.

Отже, встановивши, що договір дарування земельної ділянки, укладений 17.05.2017 року, посвідчений Приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу, є удаваним правочином, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1473 га, кадастровий номер 1421781100:01:000:0266, розташованої по АДРЕСА_1 , цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, а тому вимоги позивачки в цій частині позову підлягають задволенню в повному обсязі.

Вирішуючи позов про визнання за ОСОБА_1 права власності на Ѕ частку земельної ділянки суд виходить з наступного.

ОСОБА_2 та позивачка ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 26.04.2002 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження, виданим Відділом РАГС Орджонікідзевського РУЮ м. Маріуполя Донецької області, актовий запис№104 від 26.04.2002 року.

Земельна ділянка по АДРЕСА_1 , набута ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу за час шлюбу.

За статтями 60, 63 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та статті 372 ЦК України.

Так, зі статті 69 СК України вбачається, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

За статтею 70 СК України, статтею 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними,

Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі (стаття 71 СК України).

Таким чином, враховуючи що за час шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_2 останній за договором купівлі-продажу набув права власності за земельну ділянку по АДРЕСА_1 , та є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а тому може бути поділена між чоловіком та дружиною незалежно від розірвання шлюбу. При цьому розмір часток дружини та чоловіка є рівними.

Отже вимоги позивачки про визнання за нею права власності на Ѕ частку земельної ділянки по АДРЕСА_1 гуртуються на законі, та підлягають задоволенню шляхом визнання за нею права власності на Ѕ частку земельної ділянки площею 0,1473 га, кадастровий номер 1421781100:01:000:0266, розташованої по АДРЕСА_1 , цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Вирішуючи питання щодо судових витрат суд встановив, що судові витрати складаються із судового збору, який на день звернення до суду становив за заявлену вимогу немайнового характеру в сумі 768,40 грн. та за вимогу майнового характеру в сумі 2000 гривень. При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в повному обсязі.

Таким чином, суд вважає, що судові витрати необхідно розподілити в рівних частках між відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та стягнути по 1384,20 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст. 655, 657, 372 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Бедненко Сергій Валерійович, Головне управління ДФС у Донецькій області, про визнання договору дарування удаваним, визнання договору дарування договором купівлі-продажу, визнання права власності на Ѕ частину земельної ділянки задовольнити.

Визнати договір дарування земельної ділянки площею 0,1473 га, кадастровий номер 1421781100:01:000:0266, розташованої по АДРЕСА_1 , цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, укладений 17.05.2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений Приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Бедненком Сергієм Валерійовичем, удаваним та визнати його договором купівлі-продажу.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,1473 га, кадастровий номер 1421781100:01:000:0266, розташованої по АДРЕСА_1 , цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , судовий збір в сумі 1384 (одна тисяча триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_6 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , судовий збір в сумі 1384 (одна тисяча триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Володарський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Суддя С.І. Доценко