Постанова

від 16.10.2019 по справі 520/3198/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 р.Справа № 520/3198/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Перцової Т.С. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Чудних С.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 06.08.2019 року, по справі № 520/3198/19

за позовом Головного управління ДФС у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТАТ ФАРМ"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астат Фарм" до бюджету України податковий борг у розмірі 212776,48 грн з усіх відкритих розрахункових рахунків та у разі неповного погашення боргу за рахунок вилучення готівкових коштів.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вказує, що станом на дату звернення до суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Астат Фарм" має податковий борг перед бюджетом в загальному розмірі 212776,48 грн, що виник внаслідок несплати самостійно визначеного грошового зобов`язання згідно наданих податкової декларації з податку на додану вартість. У зв`язку з тим, що вказана податкова заборгованість не погашена, дана суму боргу позивача підлягає стягненню з усіх відкритих розрахункових рахунків відповідача та, у разі неповного погашення боргу за рахунок вилучення готівкових коштів, в судовому порядку.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Директор ТОВ Астат Фарм подав до суду клопотання про відкладення розгляду справу на іншу дату.

Колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення вищезазначеного клопотання, оскільки доказів неможливості прибути в судове засідання з поважних причин заявником не надано, як і не надано доказів неможливості залучення інших осіб для представництва інтересів Товариства в суді.

Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Астат Фарм" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом 7021989, перебуває на обліку в Харківській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Харківській області.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Астат Форм" має податковий борг у загальному розмірі 212776,48 грн з податку на додану вартість, який виник на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість №9148145354 від 18.07.2018 термін сплати 30.07.2018 на суму 35299,48 грн, № 9175405014 від 20.08.2018 термін сплати 30.08.2018 на суму 57979,00 грн, №9202398519 від 20.09.2018 термін сплати 30.09.2018 на суму 45400,00 грн, № 9229618156 від 22.10.2018 термін сплати 30.10.2018 на суму 35651,00 грн, № 9256771961 від 20.11.2018 термін сплати 30.11.2018 на суму 38447,00 грн.

У зв`язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання позивачем засобами поштового зв`язку направлялась відповідачу податкова вимога №87609-17 від 04.07.2018 на суму 68670,61 грн., яка отримана останнім, про що свідчить зворотне поштове повідомлення (а.с. 39).

Зазначена вище податкова вимога є дійсною, в судовому порядку не скасована, а тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вищевказаного боргу.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості та з відсутності правових підстав для стягнення податкового боргу.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.46. 1 ст.46 ПК України - податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п.56.11 ст.56 ПК України - не підлягає оскарженню податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Приписами п.57.1 ст. 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.п.16.1.4 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи .

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п.п.14.1.175 п.14.1 статті 14 Кодексу).

Відповідно до п. 59.1, п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пп. 19-1.1.34 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України, контролюючі органи забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За приписами пп.19-1.1.22 п. 19-1 ст. 19-1 ПК України, контролюючі органи здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п. 95.4 ст.95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Аналізуючи викладені вище норми, колегія суддів дійшла до висновку про те, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.

При цьому питання правомірності нарахованих позивачем грошових зобов`язань не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкове повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень, згідно з яким відповідні зобов`язання визначено, та податкова вимога не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 820/1878/16.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного розгляду справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Астат Форм" має податковий борг у загальному розмірі 212776,48 грн., який виник на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість, в яких платник податків самостійно визначив собі суму грошового зобов`язання, що підлягає сплаті до бюджету.

За податковою вимогою № 87609-17 від 04.07.2018 року відповідачем не сплачено податковий борг, наявність якого ним не заперечується.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було направлено запит до Харківської дирекції АТ "Укрпошта", на який було надано відповідь, яка підтверджує належне направлення податкової вимоги відповідачеві та її отримання останнім. Отже, отримання відповідачем податкової вимоги повністю підтверджується наявним в матеріалах справи листом ПАТ "Укрпошта" від 29.07.2019 №07-13-1198 (а.с.39, 84).

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що податкова вимога № 87608-17 від 04.07.2018 є чинною, в судовому порядку відповідачем не оскаржувалась.

З огляду на зазначені норми та встановлені обставини, колегія суддів вказує на обґрунтованість вимоги щодо погашення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астат Форм" з усіх відкритих розрахункових рахунків та у разі неповного погашення боргу за рахунок вилучення готівкових коштів, що передбачено вимогами чинного податкового законодавства.

Висновки суду першої інстанції про переривання податкового боргу та про те, що податкова вимога є відкликаною, колегія суддів оцінює критично, оскільки вони зроблені лише на підставі інформації, що міститься в інтегрованій картці платника податків без урахування алгоритму роботи інформаційної системи "Податковий облік".

Так, якщо детально вивчити перелік операцій, що здійснювались 30.07.2018 в інтегрованій картці платника податків за податком з доданої вартості вбачається така послідовність облікових операцій:

1) на кінець доби, а саме 30.07.2018. система почала опрацьовувати усі наявні сплати податкових зобов`язань здійснених за цей день, та погашення в порядку черговості наявного податкового боргу в такому порядку:

- система опрацювала платіжне доручення №26897806 від 30.07.2018 на суму 69719,00 грн. та платіжне доручення №26897807 від 30.07.2018 на суму 704,00 грн., та відобразила її у відповідній графі сплачено до бюджету ;

- потім система здійснила погашення наявного податкового боргу в порядку черговості відповідно до ст. 87 Податкового боргу за рахунок сплачених коштів, а саме погашено недоїмку у розмірі 68 670,61 грн. за податковою декларацією №9122057137 від 18.06.2018;

- за результатами погашення в порядку черговості наявного податкового боргу система далі зменшила суму податкового боргу в графі недоїмка та відобразила залишок сплачених коштів у розмірі 3 757,39 в графі переплата ;

- система опрацювала платіжне доручення №26897806 від 30.07.2018 на суму 69719,00 грн., платіжне доручення №26897807 від 30.07.2018 на суму 704,00 грн. та відобразила її увідповідній графі сплачено до бюджету та збільшило суму переплати в графі переплата до 1236,52 грн.;

2) Далі система опрацювала податкове зобов`язання зі сплати податкової декларації Л°9148145354 від 18.07.2017 строк для сплати яких закінчився цим днем, а саме 30.07.2018 на суму 36 536,00 грн.

3) Наступним кроком у зв`язку з наявністю залишку сплачених коштів (переплати) у розмірі 3 758,39 гривень система здійснила часткове погашення щойно нарахованого податкового зобов`язання зі сплати податкової декларації №9148145354 від 18.07.2017 по строку сплати 30.07.2018, у зв`язку з чим переплата була зменшена до 0,00 грн, а сума податкового зобов`язання зменшена до 35 299,48 грн.

4) На кінець доби залишок не сплаченої частини податкового зобов`язання зі сплати податкової декларації №9148145354 від 18.07.2017 по строку сплати 30.07.2018 у розмірі 35 299,48 була відображена в графі недоїмка .

У зв`язку з відсутністю інших сплат, податкова декларація №9148145354 від 18.07.2017 на кінець 30.07.2018 в повному обсязі не була сплачена і станом на 00:00 31.07.2018, тобто кінець доби 30.07.2018/початок доби 31.07.2017 набула статусу податкового боргу, у зв`язку з чим податковий борг в розумінні Податкового кодексу України не переривався.

Таким чином, з викладеного слідує, що податкова вимога №87609-17 ВІД 04.07.2018 є дійсною.

Відтак, безперервність податкового боргу обумовлює відсутність правових підстав у податкового органу для відкликання податкової вимоги та додаткового надсилання другої вимоги, а процедура звернення контролюючого органу до суду про стягнення податкового боргу платника податків повністю відповідає вимогам ст. 95 Податкового кодексу України.

Отже, вищевказаний алгоритм роботи ІС Податковий блок не був врахований як важлива для результатів розгляду справи обставина. Зазначений алгоритм повністю відповідає положенням податкового кодексу та Порядкам №610 та №422.

Зазначений алгоритм роботи ІС Податковий блок також підтверджується та доповнюється Методичними рекомендаціями щодо приймання та комп`ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України затвердженого Наказом ДПС від 14.06.2012 № 516, згідно якого щоденно, починаючи з наступного за граничним терміном подання податкової звітності, але не пізніше одного дня до настання граничного терміну сплати (крім звітності, для якої терміни сплати встановлені до граничного терміну подання), підрозділи прогнозування, аналізу, обліку та звітності імпортують інформацію, вивантажену з електронної бази звітних документів до АІС "Облік податків та платежів", окремо для юридичних та фізичних осіб.

Зазначені підзаконні нормативні акти є діючими та такими, що не суперечать Конституції України та Податковому кодексу України.

Підсумовуючи викладене, відповідно до положень Податкового кодексу та вищевказаних підзаконних нормативних актів, податкова вимога вважається відкликаною по суті саме на кінець дня, протягом якого відбулося повне погашення сум усього податкового боргу платника, що підтверджується відсутністю податкового боргу на кінець такої доби в інтегрованій картці платника податків.

В даному випадку на кінець доби 30.07.2018 за платником рахується податковий борг.

Таким чином, колегія суддів вважає, що борг відповідача не переривався, відтак податкова вимога не є відкликаною та у позивача, в силу п. 59.5 ст. 59 ПК України, відсутні підстави для виставлення нової податкової вимоги.

Доказів погашення суми боргу матеріали справи не містять, а відповідачем не надано ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції.

Наявність у відповідача відкритих рахунків в банківських установах, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с.27).

Отже, з огляду на наявність у відповідача податкового боргу, що ним не заперечується, така заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 77 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості власних дій, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому наявні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.

Згідно ст.315 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції може своєю постановою скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при його прийнятті судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що привело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про задоволення позову.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 року по справі № 520/3198/19 скасувати.

Прийняти постанову, якою позов Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТАТ ФАРМ" про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути до Державного бюджету України кошти у розмірі 212 776 (двісті дванадцять тисяч сімсот сімдесят шість) грн. 48 (сорок вісім) коп. в рахунок погашення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТАТ ФАРМ" (код ЄДРПОУ 38117651, адреса: вул. Дніпропетровська, буд. 223, кім. 8-7, м. Мерефа, Харківська обл., 62472) з усіх відкритих розрахункових рахунків та, у разі неповного погашення боргу, - за рахунок вилучення готівкових коштів.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Т.С. Перцова О.В. Присяжнюк

Повний текст постанови виготовлений 18.10.2019 року