ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/3493/17
УХВАЛА
17 жовтня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Ісаєнко Ю.А.,
суддів: Земляної Г.В., Мельничука В.П.,
перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Украудит ХХІ" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2019 позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, апелянтом подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2019 апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не може бути прийнята до провадження та підлягає поверненню апелянту з наступних підстав.
На виконання вимог зазначеної ухвали апелянт подав до суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків, яке обґрунтоване тим, що процедура оплати судового збору є довготривалою, а тому виконання ухвали суду апеляційної інстанції потребує додаткового часу.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу апелянта на п. 2 розділу ІІ Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору , згідно якого обов`язок щодо забезпечення належного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору, покладено на Кабінет Міністрів України.
Тобто, особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Відтак, обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку.
З викладеного вбачається, що довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не є та не може бути підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 13.11.2018 у справі 804/958/17, від 17.10.2018 у справі № 808/2282/15, від 01.10.2018 у справі № 813/4076/15, від 20.04.2018 у справі № 822/2337/17, від 17.10.2018 у справі № 810/1802/17, від 02.10.2018 у справі № 805/3544/17-а та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов`язковими для колегії суддів при розгляді вищевказаного клопотання апелянта.
Колегія суддів також враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі Лелас проти Хорватії , відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
Крім того, у справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Таким чином, причини, наведені у клопотанні, поважними не вбачаються та не є підставою для задоволення клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Крім того, відповідно до ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданого до закінчення цього строку чи з ініціативи суду.
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такий строк не визначений, встановлюється судом.
Статтею 169 КАС України, зокрема, встановлено, що такий строк визначений законом та не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Таким чином, закон встановлює граничний десятиденний строк, протягом якого можуть бути усунуті недоліки апеляційної скарги. Тобто, суд має право на власний розсуд визначати цей строк в межах десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Як зазначено вище, скаржнику було встановлено максимально дозволений законом строк усунення недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання ухвали. На переконання колегії суддів, суд апеляційної інстанції у такому випадку позбавлений можливості продовжити цей строк, оскільки це свідчитиме про порушення граничного строку, встановленого законом, який суд, як зазначалося, не вправі продовжувати.
Слід зазначити, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень статті 296 КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою. Крім того, звільнення/відстрочення/розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду.
Також, суд вважає за необхідне наголосити на необхідності не затягування процесу та дотримання розумного строку розгляду справи.
Крім того, повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду з такою самою скаргою.
Отже, апелянт недоліків апеляційної скарги у встановленому порядку не усунув.
Відповідно до ч. 2 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Оскільки, вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325, 329 КАС України,
У Х В А Л И В:
Відмовити в задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Украудит ХХІ" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, повернути апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Ісаєнко Ю.А.
Суддя Земляна Г.В.
Суддя Мельничук В.П.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.10.2019 |
Оприлюднено | 21.10.2019 |
Номер документу | 85031989 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Безименна Наталія Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Безименна Наталія Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ісаєнко Юлія Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні