Постанова

від 15.10.2019 по справі 1.380.2019.002729

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 рокуЛьвів№ 857/8172/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання: Дідик Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року, головуючий суддя - Клименко О.М., ухвалене у м. Львові, повний текст якого складено 03.07.2019 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області про визнання протиправними дій, визнання недійсними акту та абрису, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

В травні 2019 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області, в якому просив визнати протиправними дії Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області щодо здійснення неналежних позапланових заходів перевірки фактів, викладених у скарзі ОСОБА_1 від 10.02.2019 року; визнати недійсними акт обстеження земельної ділянки ОСОБА_2 від 15.05.2019 року та Абрис земельних ділянок ОСОБА_2 і ОСОБА_3 від 15.05.2019 року; зобов`язати Ожидівську сільську раду Буського району Львівської області здійснити повторно позапланові заходи перевірки фактів, викладених у скарзі ОСОБА_1 від 10.02.2019 року за обов`язкової участі ОСОБА_1 , землевпорядника, представника Держгеокадастру у Львівській області.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що зазначені Акт обстеження земельної ділянки ОСОБА_2 від 15.05.2019 року та Абрис земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 15.05.2019 року позивач вважає недійсними, оскільки такими неправильно встановлені фактичні обставини, обстеження проведено без запрошення та участі позивача, землевпорядника та представника Держгеокадастру у Львівській області, висновок про те, що Комісія не вбачає у діях ОСОБА_2 жодних порушень відносно позивача є однобоким та упередженим.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправними дії Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області щодо здійснення неналежних позапланових заходів перевірки фактів, викладених у скарзі ОСОБА_1 від 10.02.2019 року; зобов`язано Ожидівську сільську раду Буського району Львівської області здійснити повторно позапланові заходи перевірки фактів, викладених у скарзі ОСОБА_1 від 10.02.2019 року за обов`язкової участі ОСОБА_1 ; в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови позовних вимог та прийняти нову постанову в цій частині про задоволення позовних вимог.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що судом попередньої інстанції неправильно застосовано норми статті 152 ЗК України.

В судовому засіданні позивач підтримав подану апеляційну скаргу, вважає оскаржене рішення суду незаконним та повністю підтримав доводи, зазначені у апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до скарги ОСОБА_1 від 10.02.2019 року адресованої Ожидівській сільській раді Буського району Львівської області, заявник просить вжити заходів належного реагування: 1) зобов`язати ОСОБА_2 , привести її земельну ділянку до розмірів вказаних у Державному акті на право приватної власності на землю, тобто переставити сітку на 1 м по всій ширині; 2) роз`яснити ОСОБА_2 про недопустимість самовільного облаштування асфальтної дороги та автомобільної стоянки їхнього авто на подвір`ї ОСОБА_1 ; 3) зобов`язати ОСОБА_2 , відновити систему водовідведення перед заїздом на моє подвір`я, проклавши наново бетонну трубу на місце, виривши рови відведення води.; 4) зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у доступі до води ОСОБА_1 , вивівши трубу з подачею води на подвір`я ОСОБА_1 ; 5) надіслати письмову відповідь у встановленні законодавством терміни про вжиті заходи реагування до ОСОБА_2 , на вищевказану адресу» .

Листом від 18.02.2019 року за №56 Ожидівська сільська рада Буського району Львівської області повідомила позивача про те, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а спадкоємці ще не вступили в законне правоволодіння житловим будинком та земельною ділянкою. Скарги та заяви не будуть розглядатися до визначення нотаріусом або судом спадкоємця.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року у справі № 1.380.2019.000892 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області (80530, Львівська область, Буський район, с. Ожидів, вул. Головна,1, код ЄДРПОУ 04372939) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - задоволено частково; визнано протиправними дії Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області щодо нездійснення позапланових заходів перевірки фактів викладених у скарзі ОСОБА_1 від 10.02.2019 року та неналежного реагування на звернення; зобов`язано Ожидівську сільську раду Буського району Львівської області (80530, Львівська область, Буський район, с. Ожидів, вул. Головна,1, код ЄДРПОУ 04372939) повторно розглянути звернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) від 10.02.2019 року у відповідності до Закону України «Про звернення громадян» ; у решті позовних вимог - відмовлено.

24.05.2019 року позивачем отримано акт обстеження межі земельної ділянки ОСОБА_2 від 15.05.2019 року відповідно до скарги ОСОБА_1 , в якому зазначено, що комісія в наступному складі: ОСОБА_4 - Ожидівський сільський голова, ОСОБА_5 - депутат сільської ради, ОСОБА_6 - депутат сільської ради, ОСОБА_7 - депутат сільської ради провели обстеження земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2 відповідно до договору дарування від 23.05.2006 року та знаходиться в АДРЕСА_2 . При обстеженні комісія виявила, що межі земельної ділянки ОСОБА_2 проходять по існуючій огорожі та по природніх рубежах. Огорожа яка розділяє дві присадиби стара (на старих бетонних стовпах, натягнута сітка) не змінювалась вже більше 40 років. Територія саду розділена колючим дротом який натягнутий по плодовим деревам. Дана межа залишається незмінною ще з часу, що його використовували попередні власники. Однак через неодноразові скандали та заборони спільного заїзду зі сторони сусіда ОСОБА_1 сім`я ОСОБА_8 змушена була зробити заїзд зі сторони городу сусіда ОСОБА_9 , яка в свою чергу відступили їм частину власної земельної ділянки по ширині - 47 см. Отже ширина домогосподарства ОСОБА_2 зі сторони АДРЕСА_3 становить 14 м. АДРЕСА_4 см АДРЕСА_5 , що зовсім не впливає на межу подвір`я між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 Ширина подвір`я Оліярник разом із заїздом становить 17 м. 68 см.; 2. Жодної стоянки автомобіля на території Оліярник не виявлено. Подвір`я занедбане, заросло травою, відсутні сліди проходу через подвір`я; 3. Водовідвідні рови по вулиці Шкільній відсутні у всіх домогосподарствах; 4. Криниця ОСОБА_2 знаходиться на її власній території і відстань від криниці до сітки становить 40 см.

Комісія не вбачала в діях ОСОБА_2 жодних порушень відносно ОСОБА_1 та рекомендує громадянам дотримуватися гл. 17 «Добросусідство» Земельного кодексу України» .

В акті зазначено, що до нього додається Абрис та фото.

Не погоджуючись з Актом обстеження земельної ділянки ОСОБА_2 від 15.05.2019 року та Абрисом земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 15.05.2019 року, а також вважаючи протиправними дії відповідача щодо здійснення неналежних позапланових заходів перевірки фактів, викладених у скарзі від 10.02.2019 року позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що акт обстеження земельної ділянки та Абрис земельних ділянок не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права чи обов`язки позивача у сфері публічно-правових відносин, а є лише формою викладення результатів перевірки за його скаргою.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Так, частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що в зв`язку з прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень, вчиненням дій чи бездіяльністю порушуються права позивача.

За змістом частини першої статті 55 Конституції України, пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 9-зп від 25 грудня 1997 року (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води) будь-яка особа має право звернутись до суду, якщо її права порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Аналізуючи наведені норми та висновок Конституційного Суду України, вбачається, що під час розгляду справи суд повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача саме з боку відповідача.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Обов`язковою ознакою рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, як правового акта індивідуальної дії є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, зокрема обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов`язків.

Згідно з підпунктом 8 пункту 1 статті 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Таким чином, судовому захисту в адміністративних судах України підлягають порушені права, свободи та законні інтереси особи в публічно-правових відносинах. При цьому визначальним для вирішення питання про обґрунтованість вимог особи у публічно-правовому спорі є встановлення факту порушення відповідних прав, свобод чи інтересів такої особи.

Крім того, порушення прав, свобод та інтересів особи наявне тоді, коли стались зміни стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто відбулось припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку в публічно-правових відносинах.

Відповідні зміни або перешкоди можуть бути створені протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

З урахуванням наведеного, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, однак оспорювані дії або бездіяльність повинні бути юридично значимими, тобто мати безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом або позбавлення можливості повністю чи в частині реалізувати належне цій особі право, або шляхом безпідставного покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно на противагу вказаному вище, не порушують права чи інтереси ті дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень, які не впливають на суб`єктивні права та обов`язки особи, зокрема, ті, вчинення яких особа не вправі вимагати від суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що акт обстеження земельної ділянки ОСОБА_2 від 15.05.2019 року та Абрис земельних ділянок ОСОБА_2 і ОСОБА_3 від 15.05.2019 року не є рішенням суб`єкта владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права чи обов`язки позивача у сфері публічно-правових відносин, не впливають на суб`єктивні права та обов`язки особи.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року у справі №1.380.2019.002729 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 243 КАС України - з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов Т. І. Шинкар

Повний текст постанови складено 18.10.2019 року.