УХВАЛА
04 грудня 2019 року
Київ
справа №1.380.2019.002729
адміністративне провадження №К/9901/32965/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу Національної поліції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2017 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Управління поліції охорони в Київській області про скасування наказу в частині, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Національної поліції України, Управління поліції охорони в Київській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 7 наказу Національної поліції України Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ДКР Національної поліції України, Головного управління Національної поліції у м. Києві та Управління поліції охорони в Київській області від 17.01.2017 №43;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління поліції охорони в Київській області від 31.01.2017 №14о/с; поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді командира взводу Броварського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Київській області з 01.02.2017;
- стягнути з Управління поліції охорони в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.02.2017 по день винесення рішення;
- стягнути з Управління поліції охорони в Київській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 50000 грн. 00 коп.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2017 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 7 наказу Національної поліції України Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ДКР Національної поліції України, Головного управління Національної поліції у м. Києві та Управління поліції охорони в Київській області від 17.01.2017 №43. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Управління поліції охорони в Київській області від 31.01.2017 №14о/с. Поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді командира взводу Броварського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Київській області з 01.02.2017. Стягнуто з Управління поліції охорони в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.02.2017 по 17.11.2017 у сумі 51332,05 грн без вирахування податків та обов`язкових платежів. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року рішення суду першої інстанції змінено в мотивувальній частині, в іншій частині залишено без змін.
Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач-1 подав касаційну скаргу до Суду.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за поданою касаційною скаргою, Верховний Суд виходить із такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів і стаття 13 КАС України.
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
В свою чергу, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України, справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України Про запобігання корупції займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
З оскаржуваних судових рішень та зі змісту касаційної скарги вбачається, що предметом спору у цій справі є визнання протиправним та скасування пункту 7 наказу Національної поліції України Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ДКР Національної поліції України, Головного управління Національної поліції у м. Києві та Управління поліції охорони в Київській області від 17.01.2017 №43, поновлення позивача на посаді з виплатою середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Наведені обставини свідчать, що спірні правовідносини у цій справі склались з приводу проходження позивачем публічної служби. При цьому позивач, який проходив службу у званні лейтенанта поліції та займав посаду командира взводу Броварського міжрайонного відділу Управління поліції в Київській області, не є особою, яка займає відповідальне або особливо відповідальне становище в розумінні Закону України Про запобігання корупції .
За таких обставин та правового врегулювання спірні правовідносини, що склались, відносяться до справ незначної складності.
Дослідивши встановлені судами першої й апеляційної інстанцій обставини справи, вивчивши викладені у касаційній скарзі доводи й обґрунтування, з`ясувавши характер спірних правовідносин, Верховний Суд прийшов до висновку про відсутність у цьому випадку обставин, наведених у підпунктах а - г пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, крім того, судом не встановлено виключень щодо посади позивача у цій справі в аспекті пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України в поєднанні зі статтею 50 Закону України Про запобігання корупції .
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відтак, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
у х в а л и в:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Національної поліції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2017 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Управління поліції охорони в Київській області про скасування наказу в частині, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: О. В. Кашпур
Судді: О.Р. Радишевська
С.А. Уханенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2019 |
Оприлюднено | 05.12.2019 |
Номер документу | 86103172 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Клименко Оксана Миколаївна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Клименко Оксана Миколаївна
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Кашпур О.В.
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Гудим Любомир Ярославович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Гудим Любомир Ярославович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Гудим Любомир Ярославович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Гудим Любомир Ярославович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні