Ухвала

від 18.10.2019 по справі 127/6935/16-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 127/6935/16-к

провадження № 51-5048ск19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 31 травня 2019 року та вирок Вінницького апеляційного суду від 16 вересня 2019 року щодо ОСОБА_5 в межах кримінального провадження № 42012010010000072 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, жителя у АДРЕСА_1 , такого, що не має судимостей,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК.

Встановлені обставини

За вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 31 травня 2019 року ОСОБА_5 визнано винуватим і засуджено за ч. 3 ст. 190 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК (у редакції Закону від 26 листопада 2013 року № 838-VIII) зараховано ОСОБА_5 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 9-го по 24 лютого 2016 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Частково задоволено цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 та стягнуто з ОСОБА_5 469 944 грн у рахунок відшкодування майнової шкоди.

Вінницький апеляційний суд вироком від 16 вересня 2019 року апеляційну скаргу захисника залишив без задоволення і частково задовольнив апеляційні скарги прокурора та потерпілої.

Скасував вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 31 травня

2019 року щодо ОСОБА_5 в частині застосування ст. 75 КК та постановив новий вирок, яким останньому призначив покарання за ч. 3 ст. 190 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років. У решті вирок місцевого суду залишено без змін.

Суть питання

У касаційній скарзі захисник зазначає про незаконність вироків місцевого й апеляційного судів через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а тому просить скасувати згадані судові рішення щодо ОСОБА_5 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Мотиви Верховного Суду

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.

Частиною 1 ст. 438 КПК визначено, що підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).

Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, котра подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи на обґрунтування кожної позиції.

Водночас слід ураховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Однак усупереч наведеним положенням захисник, вказуючи на необхідність скасування вироків місцевого й апеляційного судів на підставі істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, у касаційній скарзі

не навела обґрунтування їх незаконності відповідно до ч. 2 ст. 438 КПК,

не вказала, у чому конкретно полягають ці порушення, як вони вплинули на законність та обґрунтованість цих судових рішень і чому їх слід відносити до безумовних підстав для скасування касаційним судом згаданих вироків з огляду на положення статей 370, 374, 404, ч. 2 ст. 412 та ст. 420 цього Кодексу в їх взаємозв`язку.

Заперечуючи доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК, захисник у касаційній скарзі не навела доводів та конкретних аргументів на обґрунтування кожної позиції про незаконність вироків місцевого й апеляційного судів відповідно до ст. 413 КПК.

Посилаючись на те, що апеляційний суд безпідставно відхилив клопотання про повторне дослідження доказів, неправильна оцінка яких була аргументом в апеляційній скарзі, захисник у касаційній скарзі не вказала, які обставини, встановлені під час кримінального провадження, досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, які докази не досліджувалися цим судом і всупереч ч. 3 ст. 404 КПК в дослідженні яких відмовлено судом апеляційної інстанції.

Також у касаційній скарзі відсутні доводи щодо незаконності кожного висновку суду апеляційної інстанції, наведеного у вироку цього суду на спростування доводів захисника. Натомість у ній містяться лише посилання на однобічність судового розгляду, на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, а також на необхідність дати доказам у кримінальному провадженні іншу оцінку, ніж та, яку дали суди першої та апеляційної інстанцій, що відповідно до статей 433, 438 КПК не є предметом перегляду судом касаційної інстанції.

Всупереч п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК вимоги захисника про одночасне скасування вироків місцевого й апеляційного судів і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції не узгоджуються з положеннями ст. 436 цього Кодексу щодо повноважень суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.

Також захисник не зазначила, чи бажає брати участь у касаційному розгляді кримінального провадження, як це передбачено ч. 3 ст. 427 КПК.

Відсутність у касаційній скарзі згаданого обґрунтування та недотримання положень ст. 427 КПК перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

З огляду на викладене оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Верховний Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1

ст. 429 КПК залишити касаційну скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.

На цих підставах Верховний Суд постановив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 31 травня 2019 року та вирок Вінницького апеляційного суду від 16 вересня 2019 року щодо ОСОБА_5 залишити без руху та встановити строк для усунення недоліків п`ятнадцять днів із дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3