Ухвала

від 18.10.2019 по справі 758/3894/17

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

18 жовтня 2019р.

м. Київ

Справа № 758/3894/17

Провадження № 51-5173 ск 19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу представника ТОВ «Ан-Автогруп» - адвоката ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 липня 2019 року,

встановив:

Вироком Подільського районного суду м. Києва від 07 квітня 2017 року затверджено угоду про визнання винуватості між прокурором Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 , якого визнано винним за ч. 1 ст. 205-1 КК України й призначено йому покарання у виді 1 року обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік та покладено обов`язки, визначені п. п. 1,2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України.

Представник ТОВ «Ан-Автогруп» - адвокат ОСОБА_4 оскаржив вирок суду щодо ОСОБА_6 в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 липня 2019 рокуапеляційну скаргу представника ТОВ «Ан-Автогруп» - адвоката ОСОБА_4 повернуто на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України.

У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_4 непогоджуючись із підставами для повернення апеляційної скарги, зазначеними в оскаржуваній ухвалі вказує, що вирок суду першої інстанції безпосередньо стосується прав, свобод та інтересів ТОВ «Ан-Автогруп», оскільки цим вироком ТОВ «Ан-Автогруп» фактично визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 205 КК України. Вважає, що дана ухвала порушує право особи на доступ до суду апеляційної інстанції, право на судовий захист та порушує презумцію невинуватості особи. Також стверджує, що вона є незаконною, невмотивованою та постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. А тому просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 17 липня 2019 року і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї копії судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити на таких підставах.

Процедура перегляду судових рішень регламентована Розділом V КПК України, та встановлює розумні обмеження щодо скарження певної категорії судових рішень.

Глава 31 КПК України визначає особливості провадження в суді апеляційної інстанції.

Так, право на апеляційне оскарження та коло суб`єктів, які мають право подати апеляційну скаргу закріплено статтею 393 КПК України. Зокрема, відповідно п. 9-1 апеляційну скаргу має право подати представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, - у частині, що стосується інтересів юридичної особи, а також, відповідно до п. 9-2 апеляційну скаргу може подати фізична або юридична особа - у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про долю речових доказів, документів, які були надані суду; третя особа - у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про спеціальну конфіскацію.

Тобто, законодавцем встановлено розумне обмеження на апеляційне оскарження судових рішень, як за колом осіб, які таким правом наділені, так і щодо меж апеляційного оскарження (в певній частині, що стосується інтересів особи, яка звернулась з апеляційною скаргою).

Такої ж позиції притримується Конституційний Суд України, відповідно до якої обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абзац шостий пп. 3 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009).

Проте, що доступ до правосуддя не є абсолютним вказується у практиці Європейського суду з прав людини і національним законодавством може обмежуватися, зокрема для дотримання правил судової процедури.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного судового рішення, суддя апеляційного суду, дійшов висновку про необхідність повернення апеляційної скарги представника ТОВ «Ан-Автогруп» - адвоката ОСОБА_4 мотивуючи своє рішення тим, що товариство не є учасником судового провадження і відповідно не є особою, яка має право на апеляційне оскарження вироку суду першої інстанції, яким не вирішувались будь-які права та обов`язки останнього.

Зокрема, суддя апеляційного суду наголосив, що під час постановлення вироку суду щодо ОСОБА_6 будь-яких прав та обов`язків товариства не порушено, а текст самого вироку жодних згадок про зазначене товариство не містить.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції, з чим погоджується й колегія суддівкасаційної інстанції, дійшов вірного висновку, що у даному кримінальному провадженні права, свободи чи інтереси ТОВ «Ан-Автогруп» порушені не були, а тому його представник не наділений правом апеляційного оскарження вироку Подільського районного суду м. Києва від 07 квітня 2017 року.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК Українисуд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Враховуючи наведене, апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу представника ТОВ «Ан-Автогруп» - адвоката ОСОБА_4 , діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та вважає, що у відкритті провадження за касаційною скаргою слід відмовити на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ТОВ «Ан-Автогруп» - адвоката ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 17липня 2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3