Постанова

від 16.10.2019 по справі 340/386/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 340/386/18

Провадження № 22-ц/4808/840/19

Головуючий у 1 інстанції Бучинський А. Б.

Суддя-доповідач Василишин

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Василишин Л.В.,

суддів: Максюти І.О., Матківського Р.Й.,

секретаря Турів О.М.

представників позивача ОСОБА_1 , адвоката Семенціва В.Д.

представника відповідача ОСОБА_2 , адвоката Мельника С.В.

представника відповідача Дяківа Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Верховинської районної ради Івано-Франківської області на рішення Верховинського районного суду від 26 березня 2019 року у складі судді Бучинського А.Б., ухвалене в смт.Верховина, у справі за позовом ОСОБА_3 до Верховинської районної ради Івано-Франківської області, Відділу освіти Верховинської районної державної адміністрації, Ільцівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Верховинського району Івано-Франківської області про визнання подання профспілкової організації та рішення районної ради недійсними,-

в с т а н о в и в:

У липні 2018 року ОСОБА_3 звернулась до суду із вищевказаним позовом.

Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що рішенням Косівського районного суду від 14.11.2014 року її поновлено на роботі на посаді директора та вчителя географії Ільцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Верховинського району.

Наказом від 05.10.2015 року №449-к її знову було звільнено незаконно з посади директора Ільцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Рішенням Верховинського районного суду від 17.03.2016 наказ про її звільнення з посади директора Ільцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів визнано недійсним, а ОСОБА_3 поновлено на вказаній посаді з 06.10.2015 року. Постановою Верховного Суду від 14.02.2018 рішення суду залишено без змін.

Рішення суду набрало законної сили, однак не виконувалось тривалий час.

Лише 11.05.2018 року начальником Відділу освіти Верховинської РДА Гуцуляком В.В. винесено наказ №65-к, про поновлення ОСОБА_3 на роботі на посаді директора Ільцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів з 06.10.2015.

Позивачка вказала, що як тільки дізналась про наказ, то разом із своїм представником ОСОБА_4 07.06.2018 з`явилися до Ільцівської ЗОШ І-ІІ ступенів з метою приступити до виконання трудових обов`язків. Однак заступник директора Ільцівської ЗОШ І-ІІ ступенів та працівники школи категорично заперечили проти її фактичного поновлення та перешкоджали такому, про що було зазначено в акті від 07.06.2018.

Також, присутній під час складання акту заступник голови Верховинської районної ради Маківничук ОСОБА_5 заперечив проти її поновлення з тих підстав, що Верховинською районною радою 24.05.2018 прийнято рішення про непогодження її кандидатури на посаду директора та ініційовано розірвання трудових відносин, враховуючи звернення трудового колективу.

Згідно з рішенням Верховинської районної ради від 28.06.2018 року Про звільнення ОСОБА_3 " її звільнено з посади директора Ільцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів з 02.07.2018 року на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації відповідно до ст.45 КЗпП України. При цьому, підставою для ухвалення такого рішення послужило подання профспілкової організації.

Позивач вважала рішення Верховинської районної ради про її звільнення та подання профспілкової організації на підставі якого таке прийнято, протиправними та незаконними з огляду на те, що її ніхто не повідомляв про засідання профспілкової організації, членом якої вона не являється.

Крім того, у поданні не було зазначено, які саме проступки стали підставою для винесення такого подання, оскільки на посаді директора вона фактично не була поновлена, та не приступила до виконання обов`язків з вини відповідачів, а тому і не могла вчинити жодних порушень. Також, оскаржуване рішення винесене в період, коли вона перебувала на лікарняному та не могла бути присутньою на засіданні сесії районної ради. При цьому, Верховинська районна рада порушила порядок розгляду питання щодо її звільнення та оформлення рішення, не обговоривши попередньо підстави такого звільнення та перевірки їх доказами, та при прийнятті рішення вийшла за межі визначеної законом компетенції.

Уточнивши позовні вимоги (том-1, а.с.89), позивачка просила:

- визнати протиправним подання профспілкової організації Ільцівської ЗОШ І-ІІ ступенів до Верховинської районної ради щодо її звільнення;

- визнати недійсним та скасувати рішення Верховинської районної ради Івано-Франківської області від 28 червня 2018 року "Про звільнення ОСОБА_3 "

Рішенням Верховинського районного суду від 26 березня 2019 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано недійсним та скасовано рішення Верховинської районної ради Івано-Франківської області від 28 червня 2018 року "Про звільнення ОСОБА_3 ", поновлено ОСОБА_3 на посаді директора Ільцівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів з 02 липня 2018 року.

Стягнуто з Відділу освіти Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02 липня 2018 року по 26 березня 2019 року включно, в сумі 72291 гривню 76 копійок (сімдесят дві тисячі двісті дев`яносто одну гривню сімдесят шість копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за їх безпідставністю.

Стягнуто з Верховинської районної ради Івано-Франківської області на користь держави судовий збір в сумі 704 грн 80 копійок (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Додатковим рішенням Верховинського районного суду від 03 квітня 2019 року рішення Верховинського районного суду від 26 березня 2019 року допущено до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді директора Ільцівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів з 02 липня 2018 року.

Верховинська районна рада на рішення суду подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Апелянт посилається на те, що при виконанні ОСОБА_3 обов`язків на посаді директора Ільцівської ЗОШ було звільнено ряд працівників з високою кваліфікацією, а також учні переводились до інших шкіл, у зв`язку з приниженням їх честі та гідності. ОСОБА_3 неодноразово допускала аморальні вчинки, що може бути підтверджено показами свідків, в тому числі учнів школи та їх батьків.

Мешканці села, а також трудовий колектив школи не погоджувались на перебування ОСОБА_3 на посаді директора школи, у зв`язку з чим було подано звернення трудового колективу Ільцівської ЗОШ до Директора департаменту освіти, науки та молодіжної політики Івано-Франківської ОДА, Верховинської районної ради та інших установ.

На підставі цього звернення Верховинська районна рада, як орган місцевого самоврядування та засновник комунального закладу - Ільцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів , прийняла рішення від 24.05.2018 року, яким вирішила не погодити кандидатуру ОСОБА_3 на посаду директора школи.

Апелянт вказав, що ОСОБА_3 не є членом профспілкової організації Ільцівської школи, а тому отримання згоди на її звільнення від профспілкового органу не є обов`язковим. А надання профспілкою згоди на звільнення ОСОБА_3 свідчить про ставлення колективу до особи та засудження її поведінки.

Позивачка оскаржує рішення профспілки, однак профспілкова організація не була залучена до участі у судовому процесі як відповідач, що вказує на пред`явлення позову до неналежного відповідача.

Щодо повноважень Верховинської районної ради на звільнення ОСОБА_3 , то апелянт вказав на положення ст.ст.1,25 Закону України Про освіту , а також на те, що засновником Ільцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів є Верховинська районна рада, яка уповноважена укладати та розривати строкові трудові договори з керівником закладу освіти.

Попри наявність судового рішення про поновлення на роботі ОСОБА_3 не може перебувати на посаді директора, так як така посада вимагає укладення контракту, що передбачено Законом України Про освіту , а також Порядком призначення на посаді керівників загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності Верховинського району. Тобто, ОСОБА_3 не може перебувати на посаді без укладення контракту.

Посилаючись на вказані обставини, апелянт просив скасувати рішення Верховинського районного суду про визнання недійсним рішення Верховинської районної ради від 28.06.2018 року.

Позивач ОСОБА_3 у порядку ст.360 ЦПК України подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила апеляційну скаргу Верховинської районної ради залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вислухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Верховинського районного суду від 17.03.2016, визнано недійсним наказ від 05.10.2015 №449-к про звільнення ОСОБА_3 з посади директора Ільцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів та поновлено на вказаній посаді (а.с.56-60 том 1). Постановою Верховного Суду від 14.02.2018 рішення суду залишено без змін.

На виконання даного рішення, 11.05.2018 начальником Відділу освіти Верховинської районної державної адміністрації ОСОБА_6 В ОСОБА_7 винесено Наказ № 65-к, Про поновлення на роботі ОСОБА_3 , відповідно до якого позивача ОСОБА_3 поновлено на роботі на посаді директора Ільцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів з 06.10.2015. (а.с.8 том 1).

З наказом позивача ознайомлено 06.06.2018 року. При цьому, з матеріалів позову вбачається, що позивач визнає той факт, що про існування наказу про її поновлення вона дізналася 25.05.2018, а вручений такий їй під розписку лише 06.06.2018, однак він підпису вона відмовилася.

18 травня 2018 року трудовим колективом Ільцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів директору Департаменту освіти, науки та молодіжної політики Івано-Франківської ОДА, голові Верховинської районної ради, голові Верховинської РДА, начальнику відділу освіти Верховинської РДА голові Верховинської районної профспілки працівників освіти і науки України, керівнику Надвірнянської місцевої прокуратури було надіслано колективне звернення про вжиття заходів щодо неповернення позивача ОСОБА_3 на посаду директора Ільцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів (а.с.32-34 том 1).

24 травня 2018 року трудовим колективом Ільцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів голові Верховинської районної ради, голові Верховинської РДА повторно надіслано звернення про розірвання трудових відносин з директором Ільцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ОСОБА_3 (а.с.35-36 том 1).

Рішенням Верховинської районної ради Івано-Франківської області від 24.05.2018 (а.с.5 том 2) на вимогу колективу Ільцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів не погоджено кандидатуру ОСОБА_3 про призначення відділом освіти РДА на посаду директора Ільцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, підтримано звернення трудового колективу Ільцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів щодо розриву трудових відносин з поновленою Відділом освіти РДА на посаді директора Ільцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, ОСОБА_8 Л. ОСОБА_9 .

Рішенням Ільцівської первинної профспілкової організації працівників освіти і науки України від 15.06.2018року, яке оформлене у вигляді протоколу №3 (а.с.38-39 том 1) вирішено звернутися до сесії Верховинської районної ради з проханням про розірвання трудових відносин з ОСОБА_3 на підставі чинного законодавства (Закон України Про освіту ст.25, п.2 Права та обов`язки засновника. Розірвання строкового договору з керівником закладу освіти , Закон України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності ст.33, КЗпП розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця передбачено у частині першій статті 40,41).

Супровідним листом голови профспілкового комітету Ільцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Мосорука М.П., отриманої Верховинською районною радою 18.06.2018, відповідно до ст.45 КЗпП України Голові Верховинської районної ради направлено вимогу виборного органу первинної профспілкової організації Ільцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів про розірвання трудового договору та звільнення ОСОБА_3 з посади директора Ільцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів (а.с.37 том 1).

Рішенням Верховинської районної ради Івано-Франківської області від 28.06.2018 Про звільнення ОСОБА_3 (а.с.14 том 1), відповідно до ст.43 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст.38 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , ст.45 КЗпП України, розглянувши подання профспілкової організації Ільцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, звернення трудового колективу Ільцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, звільнено ОСОБА_3 з посади директора Ільцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів з 02.07.2018, на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) відповідно до ст.45 КЗпП України з відповідним внесенням відділом освіти Верховинської райдержадміністрації запису до трудової книжки та проведенням остаточного розрахунку та здійсненням усіх належних виплат.

Згідно з представленим протоколом засідання президії районної ради від 27.06.2018 №25 (а.с.3 т.2), президією ради розглянуто питання про звільнення ОСОБА_3 та прийнято рішення про внесення на розгляд ІІІ пленарного засідання ХІХ сесії районної ради, на 28.06.2018 о 15.00 год.

Згідно витягу з протоколу ХІХ сесії районної ради сьомого демократичного скликання ІІІ пленарного засідання від 19.12.2018 (а.с.6 т.2), на пленарному засіданні ради 28.06.2018 розглянуто питання про звільнення ОСОБА_3 та шляхом голосування прийнято рішення про звільнення позивача із займаної посади директора Ільцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Задовольняючи позов в частині визнання недійсним та скасування рішення Верховинської районної ради Івано-Франківської області від 28 червня 2018 року "Про звільнення ОСОБА_3 ", поновлення ОСОБА_3 на посаді директора Ільцівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів з 02 липня 2018 року, суд першої інстанції зазначив, що Верховинська районна рада будучи власником (засновником) Ільцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, та у встановленому законодавством порядку, здійснивши розгляд вимоги профспілкового комітету про звільнення керівника закладу, що перебуває у власності районної ради, за результатами якого прийняла оскаржуване рішення, діяла в межах повноважень визначених чинними положеннями законодавства про освіту та місцеве самоврядування, а оспорюване рішення було прийнято уповноваженим на розгляд даного питання органом. Однак, рішення прийнято з процедурними порушеннями, оскільки всупереч положенням ч.2 та 3 ст.45 КЗпП України, позивачці не забезпечено право у двотижневий строк з дня отримання рішення оскаржити до суду вимогу виборного органу первинної профспілкової організації. Зокрема рішення Ільцівської первинної профспілкової організації працівників освіти і науки України від 15.06.2018 оформлене у вигляді протоколу №3, позивачу вручене не було, про наявність такого вона дізналася лише після її звільнення Верховинською районною радою. Саме ж рішення Верховинської районної ради від 28.06.2018 було прийнято через 13 днів після прийняття рішення профспілковою організацією, тобто навіть до спливу двохтижневого строку з моменту його прийняття.

Крім того, у рішенні Ільцівської первинної профспілкової організації працівників освіти і науки України від 15.06.2018 оформлене у вигляді протоколу №3, не наведено мотивів, обґрунтованих відповідними доказами та встановленими на підставі них фактами про наявність в діях позивача порушень законодавства про працю, про колективні договори і угоди, Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", що є обов`язковою умовою при розірванні трудового договору з керівником підприємства, установи, організації на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і на що вказує зміст ст.45 КЗпП України. В той же час, суд врахував, що будучи ознайомленою з наказом про її поновлення 06.06.2018, позивач реально до виконання своїх посадових обов`язків так і не приступила у зв`язку із не допуском до роботи, в подальшому перебувала на лікарняному під час якого і була звільнена. Тому суд дійшов висновку, що за період з 06.06.2018 по 28.06.2018 позивач не могла фізично, перебуваючи на посаді керівника здійснити порушення законодавства про працю, про колективні договори і угоди, Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

Водночас судом відмовлено у задодовенні позовної вимоги про визнання недійсним подання Ільцівської первинної профспілкової організації працівників освіти і науки України відмовляє, оскільки профспілковою організацією такий документ не оформлявся. Цей орган звернувся з вимогою про звільнення позивача, та яке згідно положень ст.45 КЗпП України може бути оскаржено позивачем в судовому порядку. В цій частині рішення суду не оскаржується, а тому його відповідність вимогам матеріального та процесуального закону не перевіряється.

Переглядаючи спір в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції виходячи з наступного.

Статтею 43 Конституції України задекларовано право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Як встановлено матеріалами справи, рішенням Верховинського районного суду від 17.03.2016 року позивач ОСОБА_3 поновлена на посаді директора Ільцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів (а.с.56-60 том 1).

Після поновлення її на роботі 11.05.2018р. на виконаня даного рішення суду, рішенням Верховинської районної ради Івано-Франківської області від 28.06.2018, ОСОБА_3 звільнено з посади директора Ільцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів з 02.07.2018.

Як зазначено в наведленому рішенні,- на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на підставі ст.45 КЗпП України.

Разом з тим, відповідно до ст.45 КЗпП України на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

Якщо власник або уповноважений ним орган, або керівник, стосовно якого пред`явлено вимогу про розірвання трудового договору, не згоден з цією вимогою, він може оскаржити рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) до суду у двотижневий строк з дня отримання рішення. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення.

У разі, коли рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) не виконано і не оскаржено у зазначений строк, виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) у цей же строк може оскаржити до суду діяльність або бездіяльність посадових осіб, органів, до компетенції яких належить розірвання трудового договору з керівником підприємства, установи, організації

Згідно п.2 ст.26 Закону України Про загальну середню освіту керівник закладу загальної середньої освіти призначається на посаду та звільняється з посади рішенням засновника (засновників) закладу або уповноваженого ним (ними) органу.

За даними витягу з Державного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.48-55), засновником Ільцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів є Верховинська районна рада.

Пунктом 20 статті 43 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються в установленому законом порядку питання щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників.

У відповідності до п.2.3.1 Регламенту Верховинської районної ради, затвердженого рішенням сесії Верховинської районної ради від 24.12.2015, пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися в тому числі президією ради, яка згідно п.4.1 являється дорадчим органом ради, який попередньо розглядає та погоджує пропозиції і рекомендації з питань, що передбачається внести на розгляд ради.

Враховуючи наведені положення законодавства та обставини справи, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що рішення про звільнення ОСОБА_3 Верховинської районною радою винесено з порушенням процедури прийняття з огляду на його передчасність та незабезпечення внаслідок цього, права позивачки на оскарження рішення органу первинної профспілкової організації в межах строків, наданих трудовим законодавством.

Крім того, зі змісту Протоколу №3 засідання профспілкового комітету Ільцівської первинної профспілкової організації працівників освіти і науки України від 15.06.2018 року вбачається, що вимога профспілкового комітету до Верховинської районної ради щодо розірвання трудових відносин з ОСОБА_3 мотивована тим, що ОСОБА_3 намагається постійно дестабілізувати мікроклімат у педагогічному колективі, що впливає на самопочуття педагогів. ОСОБА_10 , директор школи, перебуває на лікарняному через психологічний тиск з боку ОСОБА_3 . За період поновлення ОСОБА_3 стало очевидним, що її методи впливу на педагогів незмінні: психологічні утиски, дискримінації, приниження, маніпуляції людьми (том-1, а.с.38-39).

Однак, наведені обставини по-перше, не вказують на порушення ОСОБА_3 конкретних положень законодавства про працю, про колективні договори і угоди, Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", як підстава припинення трудових відносин в порядку ст.45 КЗпП, а по-друге, доказів на підтвердження таких порушень не представлено.

Відтак, мотивація, наведена в рішенні профспілкового комітету Ільцівської первинної профспілкової організації працівників освіти і науки України від 15.06.2018 року, не могла бути підставою для звільнення позивачки в розумінні ч.1 ст. до ст.45 КЗпП України, на що правильно вказав суд першої інстанції.

Посилання сторони апелянта на те, що при виконанні ОСОБА_3 обов`язків на посаді директора Ільцівської ЗОШ мали місце порушення законодавства з її боку, також не можна вважати доведеними, оскільки в період з часу останнього поновлення ОСОБА_3 на посаді (з 11.05.2018 року) і по час звільнення (02.07.2018 року), остання фактично не приступила до виконання обов`язків, а тому об`єктивно не могла вчинити порушення, які могли б бути підставою для її звільнення. Конкретних задокументованих доказів на підтвердження порушення позивачем законодавства про працю за вказаний період відповідачами не представлено.

Посилання апелянта на обставини, дії і поведінку позивачки, які мали місце до її останнього поновлення на посаді директора (до 11.05.2018), у даному провадженні не беруться судом до уваги, оскільки таким було надано правову оцінку у рішенні Верховинського районного суду від 17.03.2016 року.

Не є спроможними і доводи апелянта щодо неможливості перебування ОСОБА_3 на посаді директора школи, оскільки така посада вимагає укладення контракту, що передбачено Законом України Про освіту , а також Порядком призначення на посаді керівників загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності Верховинського району.

Як вбачається з рішення Верховинського районного суду від 17.03.2016 року, судом було встановлено, що за письмовою заявою позивачки наказом №657-к від 25.12.2013 року її призначено на посаду директора школи з 25.12.2013 року на умовах безстрокового трудового договору, а попередній наказ №325-к від 29.09.2010 року визнано таким, що втратив чинність. Відповідно до наказу №57-к від 25.02.2014 року позивачку було звільнено із займаної посади директора Ільцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів за власним бажанням.

Під час судового розгляду справи за позовом ОСОБА_3 про визнання недійсним наказу №57-к від 25.02.2014 року відповідно до якого незаконно змінено умови трудового договору позивачки з безстрокового на строковий відповідачем 05.10.2015 року винесено наказ №449-к про звільнення її з роботи з посади директора Ільцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів згідно п.2 ст.36 КЗпП України, у зв`язку із закінченням дії контракту, та яку наказом №447-к від 02.10.2015 року її було поновлено на підставі рішення Косівського районного суду від 14.11.2014 року.

Аналізуючи досліджені по справі докази, суд прийшов до висновку, що оскільки наказ відповідача №449-к від 05.10.2015 року, виданий на підставі контракту №2 від 30.09.2010 року, який рішенням суду від 25.11.2015 року (набрало законної сили 11.01.2016 року) визнаний таким, що втратив чинність з 25.12.2013 року, то звільнення позивачки, яка фактично перебувала у трудових відносинах із відповідачем на умовах безстрокового трудового договору з роботи, на підставі п.2 ст.36 КЗпП України за відсутності інших правових підстав для припинення трудового договору суперечить вимогам трудового законодавства .

Із врахуванням вищевказаних обтавин Верховинський районний суд своїм рішенням від 17.03.2016 року визнав недійсним наказ відділу освіти Верховинської РДА №449-К від 05.10.2015 року Про звільнення з роботи ОСОБА_3 та поновлення її на роботі на посаді директора Ільцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів з 06.10.2015 року (том-1, а.с.56-60).

В силу дії ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Видавши наказ від 11.05.2018 року на виконання рішення Верховинського районного суду 17.03.2016 року, Верховинської РДА фактично поновила трудові відносини зі ОСОБА_3 на умовах безстрокового трудового договору. Інших заходів щодо оформлення трудових відносин зі ОСОБА_3 відповідачами не вживалося і доказів з цього приводу не представлялося, а тому посилання апелянта на необхідність укладення з позивачкою контракту в спірному випадку є безпідставиними.

В засіданні апеляційного суду обидві сторони визнали ту обставину, що на час розгляду справи в апеляційному суді, позивача на виконання оскаржуваного рішення суду від 26 березня 2019 року поновлено на роботі та виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 72291,96грн.(а.с. 257,258 том.2).

Однак добровільне виконання рішення суду до вирішення апеляційної скарги, в даному випадку, не є підставою для закриття провадження у справі в порядку ст. п.2 ч.1 ст.255 ЦПК, тому клопотання представника позивача з цього приводу до задоволення не підлягає.

Доводи апелянта щодо врахування при визначенні середнього заробітку за час вимушеного прогулу сум отриманих позивачем, як допомога по безробіттю, до уваги не беруться, оскільки справа апеляційним судом переглядається в межах доводів апеляційної скарги.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Ураховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції. Наведені у апеляційній скарзі доводи не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального і процесуального права та висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Верховинської районної ради Івано-Франківської області залишити без задоволення.

Рішення Верховинського районного суду від 26 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 18 жовтня 2019 року.

Суддя-доповідач: Василишин Л.В.

Судді: Максюта І.О.

Матківський Р.Й.