Постанова

від 17.10.2019 по справі 910/4257/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2019 р. Справа№ 910/4257/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Коротун О.М.

Суліма В.В.

секретар судового засідання: Вайнер Є.І.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 17.10.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імека-Консалтинг"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.07.2019 (повний текст складено 23.07.2019)

у справі № 910/4257/19 (суддя - Привалов А.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імека-Консалтинг", до державного реєстратора Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Демченко Марини Олександрівни;

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Приватного акціонерного товариства "Укроліяжирпром",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Міст Інвест Корпорейшн";

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову на стороні позивача: Київської міської ради

про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2019 у справі №910/4257/19 провадження у справі №910/4257/19 закрито відповідно до пункту 6 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала обґрунтована тим, що, оскільки відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 18.06.2019 діяльність Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" припинено за рішенням засновників, відомості про юридичних осіб-правонаступників відсутні, тому суд прийшов до висновку, що трудові відносити Демченко Марини Олександрівни, як державного реєстратора, з вказаним підприємством припинені, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Імека-Консалтинг" звернулося до Північного апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.07.2019 у справі № 910/4257/19 та направити справу до Господарського суду міста Києва для продовження її розгляду.

Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.

Скаржник стверджує, що державним реєстратором є окрема особа наділена певними повноваженнями, правами та обов'язками, тому держаний реєстратор може бути відповідачем в судовому процесі незалежно від факту діяльності або припинення юридичної особи, з якою такий державний реєстратор має трудові відносини.

Апелянт зазначає, що КП "Центр державної реєстрації" не є стороною у справі №910/4257/19. Відповідачем у справі є саме державний реєстратор Демченко М.О., яка вчинила дії, що порушують права та інтереси позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імека-Консалтинг" вказує, що суд першої інстанції не навів у мотивувальній частині ухвали обгрунтування того факту, що припинення трудових відносин державного реєстратора з підприємством є наслідком і припинення статусу особи в якості держаного реєстратора.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

В свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, Приватне акціонерне товариство "Укроліяжирпром" у своєму відзиві, наданому до суду 20.09.2019, зазначає, що ухвалу суду прийнято при повному з'ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає та ухвалу слід залишити без змін. Крім того, третя особа-1 вказує, що на момент розгляду справи Демченко М.О. не є державним реєстратором КП "Центр державної реєстрації", оскільки весь штат працівників КП "Центр державної реєстрації" звільнено у зв'язку з ліквідацією КП "Центр державної реєстрації". Тобто, на думку третьої особи-1, відповідач - державний реєстратор КП "Центр державної реєстрації" Демченко М.О. відсутній, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2019 справу №910/4257/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., судді Зубець Л.П., Крапивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2019 у справі №910/4257/19 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імека-Консалтинг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.07.2019 залишено без руху.

02.09.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Імека-Консалтинг" подано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, до якого додано квитанцію про сплату № 56920 від 02.09.2019 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 921 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 у справі №910/4257/19 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Імека-Консалтинг" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 18.07.2019 у справі № 910/4257/19, відкрито апеляційне провадження та розгляд справи призначено на 30.09.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2019 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Імека-Консалтинг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.07.2019 у справі №910/4257/19 та відкладено розгляд апеляційної скарги на 17.10.2019.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2019, у зв'язку з перебуванням суддів Кропивної Л.В. та Зубець Л.П. у відпустках, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Коротун О.М., Сулім В.В.

Явка представників сторін

Представники відповідача, третьої особи на стороні відповідача-2 та третьої особи на стороні позивача у судове засідання, призначене на 17.10.2019, не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання були повідомлений належним чином, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями та поверненнями, наявними у матеріалах справи.

Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представників відповідача, третьої особи на стороні відповідача-2 та третьої особи на стороні позивача обов'язковою в судове засідання не визнавалась, та враховуючи відсутність заперечень представників позивача та відповідача-1 про розгляд справи у їх відсутність, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність зазначених представників за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 17.10.2019 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до Господарського суду міста Києва для продовження її розгляду.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні апеляційної інстанції 17.10.2019 заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Імека-Консалтинг" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до державного реєстратора Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Демченко Марини Олександрівни про визнання протиправним та скасування рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення державним реєстратором вимог статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" при прийняті оскаржуваного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: м. Київ, вул. Командарма Уборевича (Академіка Єфремова), 5 за Приватним акціонерним товариством "Укроліяжирпром" (код ЄДРПОУ 03081217) індексовий номер: 39020150 від 28.12.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2019 у справі №910/4257/19 провадження у справі №910/4257/19 закрито відповідно до пункту 6 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала обґрунтована тим, що, оскільки відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 18.06.2019 діяльність Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" припинено за рішенням засновників, відомості про юридичних осіб-правонаступників відсутні, тому суд прийшов до висновку, що трудові відносити Демченко Марини Олександрівни, як державного реєстратора, з вказаним підприємством припинені, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 6 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується із висновком суду першої інстанції про закриття провадження у справі, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями".

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Захист суб`єктивних цивільних прав здійснюється в межах правовідносин, які виникли між сторонами. При цьому захист майнового чи немайнового права чи законного інтересу шляхом прийняття судом рішення, зокрема про примусове виконання відповідачем певних дій, має містити конкретний перелік дій, які можуть бути використані у примусовому порядку та поновити порушене право позивача.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 18.06.2019 діяльність Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" припинено за рішенням засновників, відомості про юридичних осіб-правонаступників відсутні.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції вказав, що, оскільки Демченко Марини Олександрівни перебувала у трудових відносинах з КП "Центр державної реєстрації", яке ліквідовано, то Демченко М.О., як державний реєстратор, припинила трудові відносини з вказаним підприємством. Тобто, на момент розгляду справи відсутній такий відповідач як державний реєстратор КП "Центр державної реєстрації" Демченко Марина Олександрівна.

Проте, колегія суддів вказує, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі статтею 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" організаційну систему державної реєстрації становлять, зокрема, державні реєстратори прав на нерухоме майно.

Пунктом 1 частини 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державним реєстратором є громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав.

Державний реєстратор має свою печатку (частина 4 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Частиною 1 статті 11 вказаного Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

З огляду на вказане вище, колегія суддів зазначає, що державним реєстратором є особа наділена певними повноваженнями, правами та обов'язками. Тобто, припинення трудових відносин державного реєстратора з підприєством не є наслідком припинення статусу особи в якості державного реєстратора.

Отже, державний реєстратор може бути відповідачем у судовому процесі незалежно від факту діяльності або припинення юридичної особи, з якою державний реєстратор має трудові відносини.

Крім того, дослідивши позовну заяву, суд апеляційної інстанції вказує, що позивач звертався з позовом до державного реєстратора Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Демченко Марини Олександрівни, а не до Комунального підприємства "Центр державної реєстрації".

За таких обставин, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про закриття провадження, оскільки ліквідація юридичної особи, яка не є стороною у справі, виключає закриття провадження з підстав передбачених пунктом 6 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що встановлені порушення місцевим господарським судом норм процесуального права щодо закриття провадження у справі призвели до обмеження, передбаченого ст. 129 Конституції України права учасника провадження на справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення існуючого спору, порушення судом балансу дотримання суспільного та приватного інтересу та невідповідність дій суду меті законодавця у демократичному суспільстві, який надав особі право на судовий захист, визначивши при цьому чіткі та регламентовані законом підстави для його обмеження.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Частиною 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 6 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У відповідності до пункту 4 частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд припустився порушення приписів Господарського процесуального кодексу України, зокрема пункту 6 частини 1 статті 231 цього Кодексу, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Імека-Консалтинг" підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 18.07.2019 у даній справі підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У зв`язку зі скасуванням ухвали про закриття провадження у справі з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 275, 277, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імека-Консалтинг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.07.2019 у справі № 910/4257/19 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.07.2019 у справі № 910/4257/19 скасувати.

3. Матеріали справи № 910/4257/19 передати до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 281-285 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 21.10.2019.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Коротун

В.В. Сулім