Постанова

від 17.10.2019 по справі 922/1749/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 922/1749/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду :

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.

за участю секретаря судового засідання Чупрій А.П.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з додатковою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство №16363" - не з`явились,

відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Міранна" - не з`явились,

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "ТБ Слобожанщина" - не з`явились,

розглянув касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство №16363"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.08.2019 (колегія суддів: Гребенюк Н.В. (головуючий), Зубченко І.В., Радіонова О.О.)

зі справи № 922/1749/19

за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство №16363" (далі - ТДВ "Харківське автотранспортне підприємство №16363")

до товариства з обмеженою відповідальністю "Міранна" (далі - ТОВ "Міранна"),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "ТБ Слобожанщина",

про стягнення 273 745, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У червні 2019 року ТДВ "Харківське автотранспортне підприємство № 16363" звернулося до господарського суду Харківської області із позовом про стягнення з ТОВ "Міранна" 273 745, 00 грн. заборгованості за Договором купівлі-продажу транспортного засобу від 15.03.2019 № 5676/19/016258.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що право вимоги до ТОВ "Міранна" на вказану суму виникло у позивача на підставі Договору про відступлення права вимоги, укладеного 06.05.2019 між ТОВ "ТБ Слобожанщина" (первісний кредитор) та ТОВ Харківське автотранспортне підприємство № 16363 (новий кредитор).

2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.07.2019 прийнято відмову ТДВ "Харківське автотранспортне підприємство №16363" від позову та закрито провадження у справі № 922/1749/19 на підставі пункту 4 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Стягнуто з ТОВ "Міранна" на користь ТДВ "Харківське автотранспортне підприємство №16363" витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 106, 18 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Судове рішення мотивоване тим, що 12.07.2019 до суду надійшла заява ТДВ "Харківське автотранспортне підприємство №16363" про відмову від позову у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем, з посиланням на те, що ТОВ "Міранна" добровільно погасило заборгованість в сумі 273 745, 00 грн., на підтвердження чого надали відповідні докази (платіжне доручення від 09.07.2019 № 2278). Водночас, вирішуючи питання про стягнення з відповідача судових витрат, суд першої інстанції визнав обґрунтованою та доведеною суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн., а в частині стягненні витрат на відрядження адвоката у розмірі 2 500,00 грн. відмовив, оскільки наданий ТДВ "Харківське автотранспортне підприємство №16363" рахунок-фактура має лише інформаційний характер та не свідчить про фактично понесені позивачем витрати на відрядження адвоката для участі у судовому засіданні.

2.2. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду ТОВ "Міранна" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 15.07.2019 в частині стягнення з ТОВ "Міранна" на користь ТДВ "Харківське автотранспортне підприємство № 16363" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 ,00 грн., та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

2.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.08.2019 апеляційну скаргу ТОВ "Міранна" задоволено. Ухвалу господарського суду Харківської області від 15.07.2019 у справі № 922/1749/19 скасовано в частині стягнення з ТОВ "Міранна" на користь ТДВ "Харківське автотранспортне підприємство №16363" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн. та прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви про стягнення з ТОВ "Міранна" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн. В іншій частині ухвалу господарського суду Харківської області від 15.07.2019 у справі № 922/1749/19 залишено без змін. Стягнуто з ТДВ "Харківське автотранспортне підприємство №16363" на користь ТОВ "Міранна" витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 921, 00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу згідно договору від 24.07.2019 № 8/07-19 у розмірі 8 416, 66 грн.

Суд апеляційної інстанцій дійшов висновку про те, що позивачем не надано доказів сплати адвокату гонорару за професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн., оскільки у платіжному дорученні від 17.05.2019 № 5595 отримувачем коштів за юридичні послуги згідно з договором від 24.04.2019 № 24/04-2019, укладеного позивачем з адвокатом Кузьмич Т.Є., зазначено фізичну особу-підприємця Кузьмич Т.Є. (далі - ФОП Кузьмич Т.Є.), а не адвоката Кузьмич Т.Є.

Також відмову у задоволенні вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн судом мотивовано тим, що існують відмінності в оподаткуванні грошових доходів фізичної особи-підприємця та самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність (адвокати, нотаріуси) за ставками внеску до бюджету.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. ТДВ "Харківське автотранспортне підприємство №16363", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, подало касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.08.2019 у справі № 922/1749/19 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити повністю.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. В обґрунтування своєї правової позиції ТДВ "Харківське автотранспортне підприємство №16363" посилається на неправильне застосування та порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

4.2. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції, при ухваленні судового рішення, не взяв до уваги факт неотримання позивачем апеляційної скарги відповідача. При цьому ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 ТДВ "Харківське автотранспортне підприємство №16363" отримало лише 12.08.2019, в той час як розгляд справи було призначено на 20.08.2019.

Суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання ТДВ "Харківське автотранспортне підприємство №16363" про відкладення розгляду справи у зв`язку з відпусткою представників позивача та для надання можливості ознайомитись з апеляційною скаргою, і підготувати відзив на вказану скаргу, чим позбавив позивача права на подання відзиву на апеляційну скаргу і участі в судовому засіданні, а також порушив принцип рівності учасників судового процесу та змагальності сторін.

4.3. Також скаржник зазначає, що чинним законодавством не передбачено заборони особі, яка здійснює адвокатську діяльність, перебувати на обліку в податкових органах як фізична особа-підприємець, а також не вимагає додаткової реєстрації як самозайнята особа, що здійснює незалежну професійну діяльність.

Податковим законодавством виключена можливість подвійного взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа. Окрім того, у адміністративних судах сформована стала судова практика, яка відображена у постановах: Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.08.19 по справі № 560/576/19, Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019 по справі № 2340/5126/18, Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2019 по справі № 857/5400/19, П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019 по справі № 815/2618/18; про те, що особа яка зареєстрована як фізична особа-підприємець і перебуває на спрощеній системі оподаткування, та основним видом економічної діяльності якої є "Діяльність у сфері права" (КВЕД 69.10), та одночасно здійснює адвокатську діяльність, така особа не повинна повторно ставати на облік та подавати документи як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

В матеріалах справи наявні всі необхідні документи, які підтверджують витрати позивача на правову допомогу, зокрема щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, яка була сплачена позивачем.

В оскаржуваній постанові апеляційним господарським судом не обґрунтовано яким чином вид оподаткування діяльності впливає на професійний статус особи, яка надає професійну правничу допомогу, а факт перебування особи на спрощеній системі оподаткування нівелює наявність у такої особи статусу адвоката.

5. Позиція, викладена у відзиві на касаційну скаргу

5.1. Відзивів на касаційну скаргу не надійшло.

РОЗГЛЯД СПРАВИ ВЕРХОВНИМ СУДОМ

Склад суду касаційної інстанції змінювався відповідно до наявних у справі витягів з протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 11.10.2019 у зв`язку з перебуванням судді Колос І.Б. у відрядженні призначено повторний автоматичний розподіл судової справи №922/1749/19, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), Бенедисюк І.М., Булгакова І.В.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. ТДВ "Харківське автотранспортне підприємство № 16363" звернулося до господарського суду Харківської області із позовом про стягнення з ТОВ "Міранна" 273 745, 00 грн. заборгованості за Договором купівлі-продажу транспортного засобу від 15.03.2019 № 5676/19/016258.

6.2. 12.07.2019 ТДВ "Харківське автотранспортне підприємство № 16363" подало заяву про відмову від позову, з посиланням на те, що ТОВ "Міранна" 09.07.2019 добровільно погасило заборгованість в сумі 273 745, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 09.07.2019 № 2278 та банківською випискою. З цих підстав позивач просив суд закрити провадження по справі № 922/1749/19 та стягнути з відповідача понесені ТДВ "Харківське автотранспортне підприємство № 16363" судові витрати у вигляді судового збору в сумі 4 106, 18 грн. та витрати на професійну правничу допомогу.

6.3. Також 12.07.2019 ТДВ "Харківське автотранспортне підприємство № 16363" подало до суду заяву про стягнення з ТОВ "Міранна" витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн. та витрат на відрядження представника позивача в сумі 2 500,00 грн.

Заяву про відмову позивача від позову підписано директором ТДВ "Харківське автотранспортне підприємство № 16363", повноваження якого підтвердженні Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вона не суперечить інтересам позивача і є формою реалізації принципу диспозитивності господарського судочинства у зв`язку з чим господарським судом першої інстанції було закрито провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України та стягнуто з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 106, 18 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

6.4. При цьому судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.04.2019 року між ТДВ "Харківське автотранспортне підприємство № 16363" (Замовник або Клієнт) та адвокатом Кузьмич Тетяною Євгенівною (Виконавець), яка діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 15.04.1998 № 211, укладено договір про надання правової допомоги № 24/04-2019 (далі - Договір № 24/04-2019), згідно з умовами якого позивач замовляє, а адвокат Кузьмич Т.Є. надає послуги (правову допомогу) із комплексного супроводу питання, пов`язаного із несплатою ТОВ "Міранна" грошових коштів за придбані транспортні засоби.

Відповідно до пункту 4.1 Договору № 24/04-2019 сторони визначили, що вартість правової допомоги, наданої адвокатом та порядок розрахунків між сторонами визначається згідно Партнерського договору про сумісне надання правової допомоги від 06.06.2019 № 06/06/19 (далі - Партнерський договір).

Як вбачається з пункту 3.1 Партнерського договору, укладеного між адвокатом Кузьмич Т.Є. та адвокатом Мироненко І.В, вартість наданої клієнту адвокатом Мироненко І.В. правової допомоги включена у вартість правової допомоги, що визначена пунктом 4.1. Договору № 24/04-2019.

При цьому в пунктах 3.2, 3.3 Партнерського договору сторони визначили, що у клієнта не виникає додаткових обов`язків по оплаті правової допомоги адвокату Мироненко І.В. Оплата за сумісно надану адвокатами правову допомогу здійснюється виключно адвокату Кузьмич Т.Є. на умовах, визначених Договором № 24/04-2019.

6.5. На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, позивачем надано: Договір № 24/04-2019; Договір про надання правової допомоги від 06.06.2019 № 06/06, укладений між адвокатом Мироненко І.В. та ТОВ "Харківське автотранспортне підприємство № 16363"; Партнерський договір; акт приймання-передачі юридичних послуг (правової допомоги) від 11.07.2019 № 11/07-19 до Договору № 24/04-19 на суму 15 000, 00 грн.; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом на суму 15 000, 00грн.; платіжне доручення від 17.05.2019 № 5595 на суму 30 000,00 грн.; банківська виписка по рахунку Кузьмич Т.А.

6.6. Суд першої інстанції встановив, що вартість юридичних послуг (правової допомоги) за Договором № 24/04-2019 є обґрунтованою та відповідає складності справи, а розмір судових витрат і сплата гонорару адвокату підтверджується поданими до матеріалів справи доказами.

7. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

7.1. ГПК України:

стаття 86:

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності;

- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);

частина третя статті 123:

- до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу;

частина друга та третя статті 126:

- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

- для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги;

частини перша, друга та третя статті 300:

- переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права;

- суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази;

- у суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається;

7.2. Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність":

пункти 1, 4 частини першої статті 1:

- адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом;

- договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

частина перша статті 26:

- адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

8.1. За приписами частин першої, другої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8.2. Відповідно до частини четвертої статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

8.3. Частиною третьою статті 304 ГПК України встановлено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

8.4. Згідно зі статтею 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

8.5. Статтею 312 ГПК України встановлено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

9. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

9.1. Суд апеляційної інстанції при винесенні постанови виходив з того, що 17.05.2019 ТДВ "Харківське автотранспортне підприємство № 16363" оплатило Кузьмич Т.Є. вартість правової допомоги в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 17.05.2019 № 5595 на суму 30 000, 00 грн., та скасував ухвалу суду першої інстанції в цій частині.

Апеляційний господарський суд зазначив, що з наданого позивачем платіжного доручення вбачається, що ТДВ "Харківське автотранспортне підприємство № 16363" перерахувало оплату за юридичні послуги у розмірі 30 000,00 грн. згідно з Договором № 24/04-2019 ФОП Кузьмич Т.Є.

Окрім того, Східний апеляційний господарський суд у своїй постанові від 20.08.2019 зазначає, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що за кодом 2634802683 дійсно взято на облік з 19.01.2018 ФОП Кузьмич Т.Є. Оподаткування грошових доходів фізичної особи-підприємця та самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність (адвокати, нотаріуси), відрізняються ставками внеску до бюджету. Так, відповідно до статті 167 Податкового кодексу України (далі ПК України) адвокат сплачує у 2019 році - 18% чистого прибутку, а фізична особа-підприємець - 5% без ПДВ від суми доходу, або 3% із ПДВ.

В матеріалах справи відсутні докази сплати витрат на професійну правничу допомогу адвокату Кузьмич Тетяні Євгенівні, в тому числі гонорара адвоката за представництво в суді.

9.2. Однак, Касаційний господарський суд, у свою чергу, з таким висновком суду апеляційної інстанції не може погодитись, оскільки судом апеляційної інстанції залишено поза увагою те, що при вирішенні питання про стягнення судових витрат, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, оцінити у сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами.

9.3. Відповідно до визначення наведеному в підпункті 14.1.156 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

9.4. Водночас порядок оформлення адвокатом рахунку для оплати наданих ним послуг та оподаткування грошових доходів фізичної особи-підприємця та самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, за ставками внеску до бюджету перебуває поза межами предмету дослідження питання витрат на професійну правничу допомогу.

9.5. Судом першої інстанції встановлено, що вартість юридичних послуг (правової допомоги) за Договором № 24/04-2019 є обґрунтованою та відповідає складності справи, а розмір судових витрат і сплата гонорару адвокату підтверджується поданими до матеріалів справи доказами.

Окрім того, судами встановлено, що відповідно до доданого платіжного доручення від 17.05.2019 № 5595 на суму 30 000,00 грн. ТДВ "Харківське автотранспортне підприємство № 16363" перерахувало оплату за юридичні послуги у розмірі 30 000,00 грн. згідно з Договором № 24/04-2019.

9.6. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність доказів на підтвердження понесених ТДВ "Харківське автотранспортне підприємство № 16363" витрат на професійну правничу допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 922/1747/19.

9.7. У справі "Руїс Торіха проти Іспанії", Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Водночас, необхідно враховувати, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), Трофимчук проти України (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Водночас Верховний Суд зазначає, що такий висновок Європейського суду з прав людини звільняє суди від обов`язку надавати детальну відповідь на кожен аргумент скаржника, проте не свідчить про можливість взагалі ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі.

10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

10.1. У зв`язку з наведеним та відповідно до статті 312 ГПК України оскаржувана постанова підлягає скасуванню із залишенням в силі ухвали місцевого господарського суду як законної та обґрунтованої.

10.2. Отже, касаційна скарга ТДВ "Харківське автотранспортне підприємство №16363" підлягає частковому задоволенню.

11. Судові витрати

11.1. Відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку з тим, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, а ухвала суду першої інстанції - залишенню в силі, витрати зі сплати судового збору в сумі 1 921 грн. за розгляд справи в суді касаційної інстанції підлягають стягненню з ТОВ "Міранна" на користь ТДВ "Харківське автотранспортне підприємство №16363".

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 312, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство №16363" задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.08.2019 зі справи №922/1749/19 скасувати.

3. Ухвалу господарського суду Харківської області від 15.07.2019 зі справи №922/1747/19 залишити в силі.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Міранна" на користь товариства з додатковою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство №16363" 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.

5. Видачу наказу доручити господарському суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова