Рішення

від 09.10.2019 по справі 200/6643/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2019 р. Справа№200/6643/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., за участю секретаря Котова С.Ю. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ МЕТАЛУРГМАШ (адреса: 84102, м. Слов`янськ, вул. Карпінського, б. 2Б, корпус 1, код ЄДРПОУ 23341382) до Головного управління ДФС у Донецькій області (юридична адреса: 87526, Донецька область, м. Маріуполь вул. 130-Таганрозької дивізії, 144, код ЄДРПОУ 39406028), про скасування податкового повідомлення-рішення, -

За участю сторін:

позивача - Голубятников С.В. за ордером

відповідача 1 - Ярова С.Е. за довіреністю,

відповідача 2 - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ МЕТАЛУРГМАШ звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.01.2019 року №001654407, зобов`язання відповідача вилучити з інтегрованої картки позивача суму пені за прострочення сплати заниженого податкового зобов`язання з плати за землю в розмірі 41 881,65 грн.

Ухвалою суду від 27 травня 2019 року суд прийняв до розгляду позовну заяву позивача, відкрив провадження в адміністративній справі № 200/6643/19-а та призначив розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18 червня 2019 року.

З 18 червня 2019 року підготовче засідання відкладено на 02 липня 2019 року.

24 червня 2019 року відповідачем-1 надано засобами електронного зв`язку на адресу суду пояснення .

З 02 липня 2019 року підготовче засідання відкладено на 23 липня 2019 року.

Ухвалою суду від 23 липня 2019 року, суд залучив в якості відповідача-2 Державну фіскальну службу України, підготовче засідання призначити на 19 серпня 2019 року.

26 липня 2019 року від позивача надійшло клопотання про залучення в якості співвідповідача Державну службу України.

16 серпня 2019 року відповідач-2 надав засобами електронного зв`язку на адресу суду відзив.

З 19 серпня 2019 року підготовче засідання відкладено на 17 вересня 2019 року.

16 вересня від позивача надійшло клопотання про продовження подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 17 вересня 2019 року, суд закрив підготовче засідання, призначив розгляд справи по суті на 09 жовтня 2019 року.

Щодо позиції позивача та заперечень відповідача-1, відповідача-2.

В обґрунтування протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивач зазначив наступне. Підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, стало встановлення заниження суми податкового зобов`язання з орендної плати за лютий 2016 року в результаті не надання уточнюючої податкової декларації з плати за землю на підставі Договору оренди землі б/н від 03.11.2015 року. Однак на думку позивача, як на суб`єкта господарювання, який здійснював діяль ність на території проведення антитерористичної операції, в період від набрання чинності Законом України № 1669-VII Про тимчасові заходи на період прове дення антитерористичної операції , тобто від 14 квітня 2014 року, до набрання чинності Законом України № 1365-УІІІ, тобто до 08 червня 2016 року, розповсю джувалися положення статті 6 щодо звільнення від плати за користування земель ними ділянками комунальної власності, розташованих у визначених населених пунктах. Відповідно до розпорядження КМУ № 1053-р від 30.10.2014 р. та № 275-р від 02.12.2015 р. Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, та визнання такими,що втратили чинність деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України місто Краматорськ віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція. Крім того, щодо ствердження відповідача, про необхідність надання уточнюючої декларації, позивач зазначив,що податкова декларація з плати за землю за 2016 рік подана 19 лютого 2016 року з показниками,які не потребують уточнення. Зазначив, що податковим органом неправомірно нараховано пеню, на підставі ст.129.1.1 ПКУ, в зв`язку з тим, що позивачем було добровільно сплачене у вставлені законом терміни. Тому вважає, що донарахування податкових зобов`язань і застосування штрафних санкцій за їх несвоєчасну сплату за період, коли позивач здійснював господарську діяль ність на території населеного пункту, де проводилася антитерористична операція і був звільнений від плати за користування земельними ділянками, є протиправним і суперечить нормам законодавства, чинного на час спірних правовідносин.

В установлений судом строк, відповідач- 1 надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі. Відповідач зазначив, що в ході проведення камеральної перевірки податкової звітності з плати за землю за 2015 рік від 05.02.2015 №9009678500, за 2016 рік від 19.02.2016 № 9020931561 встановлено факт заниження ТОВ „ВІК „Металургмаш" податкового зобов`язання з орендної плати за землю за лютий 2016 року, який відображено у акті камеральної перевірки від 26.11.2018 №352/05-99-44-07/23341382. За результатами камеральної перевірки ТОВ „ВІК „Металургмаш" Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийнято податкове - повідомлення рішення (форма Р ) № 0001654407 від 17.01.2019 р., яким визначено податкове зобов`язання з орендної плати до збільшення у сумі 54575,45 грн. та застосовані штрафні санкції згідно п.123.1 ст.123 ПКУ у розмірі 25% від суми визначеного податкового зобов`язання, що складає 13643,86 грн. При рознесенні в ІТС „Податковий аудит" в режимі „Вручення платнику" дати вручення платнику податкового повідомлення-рішення в ІКП в автоматичному режимі була розрахована сума пені - 41881,65 грн. за період з 31.03.2016р. по 24.02.2019р. Також, 24 червня 2019 року відповідачем надані письмові пояснення, в яких зазначено, що відповідно до п.5 договору б/н від 03.11.2015 нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації становить на час прийняття рішення Краматорською міською радою: земельна ділянка №1: 5959843,74 грн.; земельна ділянка №2: 1145,52 грн. Тобто до 01.09.2015 платник використовував при розрахунку орендної плати за 2015 рік нормативну грошову оцінку згідно умов договору №1102 від 08.11.2010 з урахуванням коефіцієнтів індексації, а з 01.09.2015 повинен був перерахувати розмір орендної плати згідно умов договору б/н від 03.11.2015. Таким чином сума орендної плати за 2015 починаючи з 01.09.2015 рік мала становити: нормативна грошова оцінка земельної ділянки №1 х 3% = 5959843,74х3%= 178795,32 грн. на рік, за місяць сума орендної плати становить 178795,32:12= 14899,61 грн.; нормативна грошова оцінка земельної ділянки №2 х 3% = 1145,52х3%= 34,37 грн. на рік, за місяць сума орендної плати становить 34,37:12= 2,87 грн. Загальна сума орендної плати за місяць (вересень-грудень 2015 року) становить 14899,61+2,87= 14902,48, що наведено у таблиці в акті камеральної перевірки. Згідно п.10 договору оренди б/н від 03.11.2015 обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. Коефіцієнт індексації, доведений Держкомземом України за 2015 рік для обчислення розміру орендної плати на 2016 рік становив - 1,433. Таким чином нормативна грошова оцінка земельної ділянки №1 за 2016 рік становить: 5959843,74х1,433= 8540456,08 грн.; земельної ділянки №2 : 1145,52х1,433 = 1641,53 грн. Сума орендної плати за земельну ділянку №1 = 8540456,08х3% = 256213,68 грн. за рік, за місяць : 256213,68/12=21351,14 грн.; земельної ділянки №2 : 1641,53х3% = 49,25 грн. за рік, за місяць: 49,25/12 = 4,11 грн. Таким чином річна сума орендної плати за 2016 рік становить: 256213,68+49,25 = 256262,93 грн., за місяць 21355,25 грн. Згідно п. 41 договору оренди б/н від 03.11.2015 цей договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації. Дата державної реєстрації договору оренди, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 15.02.2016. Відповідно п.286.4 ст. 286 ПКУ У разі зміни протягом року об`єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, в якому відбулись такі зміни. Таким чином, підприємство мало надати уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2016 рік до 20.03.2016, включити суму донарахованої орендної плати згідно нових умов договору оренди починаючи з 01.09.2015 по 31.12.2015 в суму орендної плати за лютий 2016 року без штрафних санкцій та пені.

Відповідач-2, на адресу суду надав відзив на позовну заяву. Відповідач зазначив,що відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи, За даними оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів,органу ДФС, в якому перебуває платник за основним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за основним місцем обліку,для внесення відповідної інформації, а за основним місцем обліку - в режимі перегляду. Таким чином, ДФС України у даній справі щодо зобов`язання її вилучити з інтегрованої картки платника суму пені за прострочення сплати заниженого податкового зобов`язання з плати за землю в розмірі 41 881,65 грн. не є належним відповідачем.

Позивач скористався своїм правом на подання суду відповіді на відзив, в яких виклав доводи аналогічні викладеним у позовній заяві.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи, викладені в адміністративному позові, додаткових поясненнях та письмових запереченнях, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ МЕТАЛУРГМАШ є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 23341382. Місцезнаходженням товариства позивача є: 84102, Донецька обл., м. Слов`янськ, вулиця Карпінського, будинок 2Б, корпус 1.

Відповідач - Головне управління державної фіскальної служби у Донецькій області - суб`єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Позивачем отриманий Сертифікат № 2620 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) торгово-промислової палати України від 15.01.2015 №219/05-4 яким засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) з 05 травня 2014 року по 05 липня 2014 року, які спричинили невиконання зобов`язань за Договором оренди землі №1102, укладеного 08 листопада 2010 року, між Краматорською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ МЕТАЛУРГМАШ є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) /а.с. 10/.

Судом встановлено,що позивач має у користуванні на підставі договору оренди землі № 1102 від 08.11.2010 року земельні ділянки: за кадастровим номером 1412900000:01:000:0450 площею 8,0343 га, за кадастровим номером 1412900000:01:000:0451 площею 0,0043 га та є платником орендної плати з юридичних осіб. Термін дії договору 5 років (з 31.08.2010 - дня прийняття рішення Краматорською міською радою) /а.с. 15-17/.

Рішенням Краматорської міської ради від 09.09.2015 № 55/IV-233 договір оренди землі було поновлено на 5 років (з 09.09.2015 - дня прийняття рішення Краматорською міською радою).

Відповідно до п. 5 договору оренди землі від 03.11.2015 нормативно-грошова оцінка замельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки управління Держкомагенства у Донецькій області становить на час прийняття рішення Краматорською міською радою: земельної ділянки № 1: 5959843,74 грн., земельної ділянки № 2: 1145,52 грн.

Пунктом 9 договору оренди землі передбачено, що орендна плата за землю сплачується орендарем виключно у грошовій формі з дня наступного за днем закінчення дії попереднього договору в розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктом 41 Прикінцевих положень договору оренди землі передбачено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації. Дата державної реєстрації договору оренди б/н від 03.11.2015 проведена 15.02.2016 року (Відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно) /а.с. 11-14/.

Позивачем подані податкові декларації з орендної плати за землю, зокрема:

- звітна за 2015 рік, якою задекларовані податкові зобов`язання за вказаний рік на суму 15103,39 грн.;

- звітна за 2016 рік, якою задекларовані податкові зобов`язання за вказаний рік на суму 256262,93 грн. /а.с. 126-135/.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Донецькій області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у декларації з плати за землю Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ МЕТАЛУРГМАШ , за результатом якої складено акт №352/05-99-44-07/23341382 від 26.11.2018.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено факт заниження Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ МЕТАЛУРГМАШ податкового зобов`язання з орендної плати за вересень-грудень 2015 року в розмірі 54575, 45 грн. З урахуванням поновленого Договору оренди від 03.11.2015р. ( дата державної реєстрації 15.02.2016р.), сума орендної плати за вересень - грудень 2015р., яка повинна бути врахована при розрахунку суми орендної плати за лютий 2016 р. в уточнюючій податковій декларації плати за землю становить 75930,69 грн. = 54575, 45 грн. + 21351,14 грн. ( річна сума орендної плати за 2016 р. за місяць). Тобто, сума збільшення податкового зобов`язання з орендної плати в результаті камеральної перевірки за період , за яким настав термін сплати (термін сплати за лютий 2016 р.-30.03.2016 р.) становить 54575,45 грн. Відповідно до висновку перевірки: дані камеральної перевірки свідчать про заниження суми податкового зобов`язання з орендної плати за лютий 2016 р. в результаті ненадання уточнюючої податкової декларації з плати за землю на підставі Договору оренди землі б/н від 03.11.2015 р., чим порушено п. 286.4 ст.286 ПКУ ( ар.с.18-19)

За наслідками перевірки, у відповідності до її висновків, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.01.2019 року № 0001654407 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (нараховано пеню) на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за платежем орендна плата з юридичних осіб, яким визначено податкове зобов`язання з орендної плати до збільшення у сумі 54575,45 грн. та застосовані штрафні санкції згідно п.123.1 ст.123 ПКУ у розмірі 25% від суми визначеного податкового зобов`язання, що складає 13643,86 грн.(ар.с.20)

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ МЕТАЛУРГМАШ сума збільшення податкового зобов`язання звітного періоду, що уточнюється (рядок 05 декларації) становить 54575,45 грн., сума штрафних санкцій згідно п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України становить 13643,86 грн. (54575,45*25%=13643,86 грн.) /а.с. 21/.

Також, позивачем надано лист ГУ ДФС Про розгляд звернення , відповідно до якого ГУ ДФС розглянуло адвокатський запит від 26.03.2019 № 01/19 та повідомило платника, що при рознесенні в ІТС Податковий аудит в режимі Вручення платнику дати вручення платнику податкового повідомлення-рішення в ІКП в автоматичному режимі була розрахована сума пені - 41 881,65 грн. за період з 31.03.2016 по 24.02.2019 незалежно від того, що у платника обліковуються надміру сплачені суми з відповідного платежу, пеня нараховується на занижену суму податкового зобов`язання за кожний календарний день прострочення у його сплаті /а.с.22-23/. Та надано відповідний розрахунок пені ( ар.с. 24).

Отже, не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся в суд.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України та п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов`язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII Податкового кодексу України.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Згідно з п.п. 286.2, 286.3 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Відповідно до вимог п.286.4 ст.284 ПКУ за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об`єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як визначено пунктом 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до п. 289.1. ст.289 Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

15.10.2014 року набув чинності Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VІІ від 02.09.2014, яким визначено тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статті 6 Закону України № 1669-VII від 02.09.2014 "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон N 1669) в редакції, чинній до 08.06.2016 року, суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільнено від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Згідно з ч. 3 ст. 11 "Прикінцеві та перехідні положення" наведеного Закону, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до статті 1 Закону № 1669 період проведення антитерористичної операції є часом між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014. Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р. "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" на виконання абзацу третього пункту 5 статті 1-1 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування від 17 травня 2016 року № 1365-VIII тексти статей 6 та 7 Закону України № 1669 викладено в наступній редакції: "Звільнити суб`єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону";"Скасувати суб`єктам господарювання орендну плату за користування державним та комунальним майном, розташованим в населених пунктах, згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону". Закон України від 17 травня 2016 року № 1365-VIII набрав чинності 8 червня 2016 року.

Частиною першою статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

В рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Із врахуванням приписів частини 3 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", відповідно до яких закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону, суд дійшов висновку, що Закон № 1669 є спеціальним законом у спірних правовідносинах. Отже, застосування Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України. Крім іншого, Закон України № 1669 прийнято пізніше ніж ПК України.

Статтею 6 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (в редакції чинній до 08.06.2016 року) передбачалося звільнення суб`єктів господарювання які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р., яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до цього переліку належить м. Слов`янськ, де розташоване Товариство з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ МЕТАЛУРГМАШ та земельні ділянки, якими воно користується.

Враховуючи наведене з 14.04.2014 року платник податків був звільнений від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

08.06.2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування" (Закон України №1365-VІІІ від 17.05.2016 року), яким тексти статей 6 і 7 викладено в такій редакції:

"Звільнити суб`єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону";

"Скасувати суб`єктам господарювання орендну плату за користування державним та комунальним майном, розташованим в населених пунктах, згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону".

Вказаним законом також статтю 4 доповнено частиною четвертою наступного змісту:

"Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію".

Отже, з 08.06.2016 року - дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування" (Закон України №1365-VІІІ від 17.05.2016 року) платник податків від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності вже не звільнений.

Тобто, платник податків був звільнений від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності (орендної плати) в період з 14.04.2014 року по 07.06.2016 року включно.

Вказані положення законодавства залишилися поза увагою контролюючого органу, що призвело до неправомірного збільшення позивачу суми грошового зобов`язання за платежем "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності з юридичних осіб" за період 01.09.2015 по 31.12.2015 та за лютий 2016 року накладення штрафних (фінансових) санкцій щодо вказаного періоду.

Крім того,суд звертає увагу, що відповідно до наданих пояснень відповідач зазначав,що підприємство мало надати уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2016 рік до 20.03.2016 р.,включивши суму донарахованої орендної плати згідно нових умов договору, починаючи з 01.09.2015 по 31.12.2015 в сумі орендної плати за лютий 2016 р. без штрафних санкцій та пені. В той же час у висновку акта камеральної перевірки перевіряючий орган зазначає, що дані камеральної перевірки свідчать про заниження суми податкового зобов`язання з орендної плати за лютий 2016 р.

Крім того, суд зазначає, що факт неподання уточнюючої податкової декларації з плати за землю за 2015 р., в якій повинна мала бути відкоригована сума орендної плати за земельну ділянку, відповідно до розміру нормативної грошової оцінки, зазначеного у п.5 Договору від 03.11.2015 р. не заперечується позивачем, але зазначений факт не є спірним, спірним є питання не врахування податковим органом при визначені зобов`язань платнику податків норми ст.6 Закону України № 1669-V11.

Виходячи із вищенаведеного, суд доходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 17.01.2019 №0001654407 на суму 68219,31 грн. є протиправним.

Щодо зобов`язання ДФС України вилучити з інтегрованої картки платника суму пені за прострочення сплати заниженого податкового зобов`язання з плати за землю в розмірі 41 881,65 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.14.1.162 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

При цьому, за змістом ст.129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.

Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII, який набрав чинності 01.01.2017 року пункти 129.1 і 129.4 статті 129 ПК України було викладено в такій редакції:

129.1. Нарахування пені розпочинається:…129.1.3. при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання. 129.4…на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

2) доповнити пунктом 129.9 такого змісту: "129.9. У разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу пеня, передбачена цією статтею, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом".

Відповідно до Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами. Фактично, інтегрована картка платника податків - це документ, що відображає стан розрахунків платника за податками, зборами тощо.

Згідно із Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, у разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС.

Як з`ясовано судом, при рознесені в ІТС Податковий аудит в режимі Вручення платнику дата вручення платнику податкового повідомлення-рішення в ІКП в автоматичному режимі була розрахована сума пені в розмірі 41881,65 грн. за період з 30.03.2016 р. по 24.02.2019 р.,тобто 30.03.2016 р. відповідач вважає граничним строком сплати податкового зобов`язання. За позицією відповідача, пеня нараховується незалежно від того,що у платника обліковується надміру сплачені суми з відповідного платежу, пеня нараховується на занижену суму податкового зобов`язання за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Тобто, такий спосіб захисту порушених прав платника податків як внесення змін до його інтегрованої картки є ефективним, повністю відновлює порушені права та інтереси платника податків.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для нарахування позивачу зобов`язань та відповідно штрафних (фінансових) санкцій пені, з метою всебічного і повного захисту прав позивача суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в цій частині шляхом зобов`язання відповідачів по справі скасувати пеню у розмірі 41881,65 грн. та внести зміни до інтегрованої картки платника ТОВ Виробничо-інжинірингова компанія Металургмаш , шляхом скасування (виключення) облікової операції з нарахування пені у розмірі 41881,65грн. за період з 30.03.2016 по 23.02.2019 року.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до п.10 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За таких обставин, беручи до увагу всі надані сторонами докази в їх сукупності та враховуючи, що правомірність своїх дій відповідачем не доведена, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивачем за подання до адміністративного суду було сплачено судовий збір на загальну суму 1921,00 грн. /арк. справи 4/.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 1921,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 287, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ МЕТАЛУРГМАШ (адреса: 84102, м. Слов`янськ, вул. Карпінського, б. 2Б, корпус 1, код ЄДРПОУ 23341382) до Головного управління ДФС у Донецькій області (юридична адреса: 87526, Донецька область, м. Маріуполь вул. 130-Таганрозької дивізії, 144, код ЄДРПОУ 39406028), до Державної фіскальної служби України (м. Київ, вул.Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 39292197) про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.01.2019 № 0001654407 про нарахування зобов`язань та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 68219,31 грн

Визнати неправомірними дії Головного Управління ДФС у Донецькій області по визначенню (нарахуванню) в інтегрованої картці платника Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ МЕТАЛУРГМАШ пені за період з 30.03.2016 року по 23.02.2019 року.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Донецькій області провести коригування суми пені в інтегрованій картці платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ МЕТАЛУРГМАШ за прострочення сплати заниженого податкового зобов`язання з плати за землю у розмірі 41881, 65грн. ( сорок одна тисяча вісімсот вісімдесят одна гривня 65 коп).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької Дивізії, буд. 114, код ЄДРПОУ 39406028) на користь Публічного акціонерного товариства "Макіївський завод металевих конструкцій" Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ МЕТАЛУРГМАШ (адреса: 84102, м. Слов`янськ, вул. Карпінського, б. 2Б, корпус 1, код ЄДРПОУ 23341382) судовий збір у розмірі 1921,00 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) гривні.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 09 жовтня 2019 року. Повний текст рішення складено та підписано 18 жовтня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя О.В. Троянова