Вирок

від 21.10.2019 по справі 210/2250/13-к

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

іменем України

Справа № 210/2250/13-к

Провадження № 1-кп/210/79/19

"21" жовтня 2019 р. м. Кривий Ріг

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинувальним актом щодо:

ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мліїв Городищенського району, Черкаської області, українця, громадянина України, із вищою освітою, працюючого виконробом на ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав у повному обсязі обвинувачення в тому, що ОСОБА_7 , будучи директором ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» (код ЄДРПОУ 32264535) м. Кривого Рогу, зареєстрованого виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 03.02.2003 року №12271050002002771, який перебуває на обліку платника податків в Криворізькій південній МДПІ Дніпропетровської області ДПС, розташованої в м. Кривому Розі, по пр. Металургів, 16, зареєстрованого 26.07.2005 року платником податку на додану вартість, будучи службовою особою підприємства, в обов`язки якого входить своєчасне і правильне складання бухгалтерських облікових документів, податкової звітності, надання її в органи державної податкової служби, правильне нарахування та своєчасна сплата податкових платежів до державного бюджету, у звітні періоди з квітня 2009 року по березень 2010 року, шляхом незаконного формування та завищення валових витрат, податкового кредиту з податку на додану вартість, в порушення ст. 67 Конституції України, п. п.7.4.1, п. п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, п.5.1 ст.5 п.п.5.2.1, п.5.2 ст.5 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», умисно ухилився від сплати до державного бюджету податку на прибуток в сумі 1 895 707 грн. та податку на додану вартість в сумі 1 516 564 грн., всього на загальну суму 3 412 271 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Так, ОСОБА_7 , виконуючи свої службові обов`язки директора ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК», у звітні періоди з квітня 2009 року по березень 2010 року, будучи службовою особою, відповідальною за нарахування та сплату податкових платежів, здійснюючи фінансово-господарську діяльність і виконуючи свої обов`язки по складанню податкової звітності з податку на додану вартість, свідомо знаючи, що формування податкових зобов`язань та податкового кредиту регулюютьсяст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, умисно ігноруючи положення зазначеного Закону, використовуючи завідомо неправдиві документи, умисно, незаконно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по фінансово-господарським операціям, при фактичній відсутності таких, чим умисно формував суми податкового кредиту з ПДВ у бік їх необгрунтованого завищення, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету податку на додану вартість на загальну суму 1 516 564 грн.

А саме, у звітні періоди починаючи з квітня 2009 року по березень 2010 року, директор ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР передбачена можливість зменшення податкових зобов`язань з ПДВ, що підлягають перерахуванню до державного бюджету, на суму податкового кредиту за наявності документального підтвердження придбання товарів (робіт, послуг), умисно, систематично, переслідуючи мету на ухилення від сплати до державного бюджету податку на додану вартість, в порушення п. п.7.4.1, п. п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, незаконно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по операціях з придбання ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» будівельних матеріалів у ТОВ «Миракод» (код ЄДРПОУ 36369586) та ПП «Амфорасервіс» (код ЄДРПОУ 36288660), які фактично не здійснювали фінансово-господарської діяльності, тобто по операціях з придбання будівельних матеріалів у ТОВ «Миракод» (код ЄДРПОУ 36369586) та ПП «Амфорасервіс» (код ЄДРПОУ 36288660) достовірно знаючи про відсутність таких операцій.

Так, у травні 2009 року ОСОБА_7 достовірно знаючи про відсутність господарських операцій з ТОВ «Миракод» (код ЄДРПОУ 36369586), умисно незаконно зависив податковий кредит з податку на додану вартість на суму 14 158 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету за квітень 2009 року податку на додану вартість в сумі 14 158 грн.;

у червні 2009 року ОСОБА_7 достовірно знаючи про відсутність господарських операцій з ТОВ «Миракод» (код ЄДРПОУ 36369586), умисно незаконно зависив податковий кредит з податку на додану вартість на суму 36 075 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету за травень 2009 року податку на додану вартість в сумі 36 075 грн.;

у липні 2009 року ОСОБА_7 достовірно знаючи про відсутність господарських операцій з ТОВ «Миракод» (код ЄДРПОУ 36369586), умисно незаконно зависив податковий кредит з податку на додану вартість на суму 161 423 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету за червень 2009 року податку на додану вартість в сумі 161 423 грн.;

у вересні 2009 року ОСОБА_7 достовірно знаючи про відсутність господарських операцій з ТОВ «Миракод» (код ЄДРПОУ 36369586), умисно незаконно зависив податковий кредит з податку на додану вартість на суму 61 164 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету за липень 2009 року податку на додану вартість в сумі 61 164 грн.;

у жовтні 2009 року ОСОБА_7 достовірно знаючи про відсутність господарських операцій з ТОВ «Миракод» (код ЄДРПОУ -36369586) та ПП «Амфорасервіс» (код ЄДРПОУ 36288660), умисно незаконно зависив податковий кредит з податку на додану вартість на суму 806 247 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету за вересень 2009 року податку на додану вартість в сумі 806 247 грн.;

у листопаді 2009 року ОСОБА_7 достовірно знаючи про відсутність господарських операцій з ТОВ «Миракод» (код ЄДРПОУ 36369586) та ПП «Амфорасервіс» (код ЄДРПОУ 36288660), умисно незаконно зависив податковий кредит з податку на додану вартість на суму 63 693 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету за жовтень 2009 року податку на додану вартість в сумі 63 693 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету з жовтень 2009 року податку на додану вартість в сумі 63693 грн.;

у грудні 2009 року ОСОБА_7 достовірно знаючи про відсутність господарських операцій з ТОВ «Миракод» (код ЄДРПОУ 36369586) та ПП «Амфорасервіс» (код ЄДРПОУ 36288660), умисно незаконно зависив податковий кредит з податку на додану вартість на суму 58 249 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету за листопад 2009 року податку на додану вартість в сумі 58 249 грн.;

у січні 2010 року ОСОБА_7 достовірно знаючи про відсутність господарських операцій з ТОВ «Миракод» (код ЄДРПОУ 36369586) та ПП «Амфорасервіс» (код ЄДРПОУ 36288660), умисно незаконно зависив податковий кредит з податку на додану вартість на суму 251 473 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету за грудень 2009 року податку на додану вартість в сумі 251473 грн.

Крім того, податковий кредит за грудень 2009 року у сумі 64 082 грн. ОСОБА_7 відображено у податковій декларації з податку на додану вартість то фінансово-господарським операціям з ПП «Амфорасервіс» (код ЄДРПОУ 36288660) у лютому та січні 2010 року.

Тобто, у лютому 2010 року ОСОБА_7 достовірно знаючи про відсутність господарських операцій з ПП «Амфорасервіс» (код ЄДРПОУ 36288660), умисно незаконно зависив податковий кредит з податку на додану вартість на суму 20 371 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету за січень 2010 року податку на додану вартість в сумі 20 371 грн.;

у березні 2010 року ОСОБА_7 достовірно знаючи про відсутність господарських операцій з ПП «Амфорасервіс» (код ЄДРПОУ 36288660), умисно незаконно зависив податковий кредит з податку на додану вартість на суму 43 711 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету за лютий 2010 року податку на додану вартість в сумі 43 711 грн.

Таким чином, за період з квітня 2009 року по березень 2010 року, директор ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на ухилення від сплати до бюджету податку на додану вартість, умисно, необгрунтовано зависив податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 1 516 564 грн., чим занизив підлягаючий сплаті до державного бюджету податок на додану вартість, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів у вигляді податку на додану вартість, за вказаний період часу, на загальну суму 1 516 564 грн.

Також, ОСОБА_7 , виконуючи свої обов`язки директора ТОВ «Південтрансмонтаж- ВБК», за результатами здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» в період з 2 кварталу 2009 року по 4 квартал 2009 року, в порушення п.5.1 ст.5, п.5.2.1, п.5.2 ст.5 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» реалізуючи умисел, спрямований на ухилення від сплати до державного бюджету податку на прибуток за звітні періоди з 2 кварталу 2009 року по 4 квартал 2009 року, використовуючи завідомо неправдиві документи по операціях з придбання ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» будівельних матеріалів у ТОВ «Миракод» (код ЄДРПОУ 36369586) та ПП «Амфорасервіс» (код ЄДРПОУ 36288660) які фактично не здійснювали фінансово-господарської діяльності, які в адресу ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» не поставляли продукцію, у деклараціях з податку на прибуток ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК», умисно незаконно задекларував валові витрати ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» в розмірі 7 582 826 грн., в результаті чого ОСОБА_7 умисно занизив, не перелічив і не сплатив до бюджету податок на прибуток на суму 1 895 707 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів у вигляді податку на прибуток за період з 2 кварталу 2009 року по 4 квартал 2009 року в сумі 1 895 707 грн.

Так у 2 кварталі 2009 року ОСОБА_7 достовірно знаючи про відсутність господарських операцій з ТОВ «Миракод» (код ЄДРПОУ 36369586), умисно незаконно зависив валові витрати з податку на прибуток на суму 1 058 275 грн., то призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету за 2 квартал 2009 року податку на прибуток в сумі 264 569 грн.;

у 3 кварталі 2009 року ОСОБА_7 достовірно знаючи про відсутність господарських операцій з ТОВ «Миракод» (код ЄДРПОУ 36369586), умисно незаконно зависив валові витрати з податку на прибуток на суму 390 426 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету за 3 квартал 2009 року податку на прибуток в сумі 97 607 грн.;

у 4 кварталі 2009 року ОСОБА_7 достовірно знаючи про відсутність господарських операцій з TOB «Миракод» (код ЄДРПОУ 36369586) та ПП «Амфорасервіс» (код ЄДРПОУ 36288660), умисно незаконно зависив валові витрати з податку на прибуток на суму 6 134 125 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету за 4 квартал 2009 року податку на прибуток в сумі 1 533 531 грн.

Таким чином, за період з 2 кварталу 2009 року по 4 квартал 2009 року директор ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» ОСОБА_7 , реалізуючи умисел, спрямований на ухилення від сплати до державного бюджету податку на прибуток, умисно, необгрунтовано зависив валові витрати підприємства, занизив, не перелічив і не сплатив до державного бюджету податок на прибуток, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у вигляді податку на прибуток, за вказаний період часу на загальну суму 1 895 707 грн.

Всього умисні дії директора ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» ОСОБА_7 , щодо ухилення від сплати податків призвели до фактичного ненадходження до державного бюджету за період з квітня 2009 року по березень 2010 року коштів у вигляді податку на додану вартість в сумі 1 516 564 грн., в період з 2 кварталу 2009 року по 4 квартал 2009 року, включно, податку на прибуток в сумі 1 895 707 грн., на загальну суму 3 412 271 грн., що в 5000 раз перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є особливо великим розміром.

Зазначені дії ОСОБА_7 орган досудового розслідування кваліфікував як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, а саме, як умисне ухилення від сплати податків, які входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненого службовою особою підприємства, незалежно від форми власності, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах.

У судовому засіданні ОСОБА_7 винним себе в пред`явленому йому обвинуваченні не визнав та суду показав, що у період квітень 1999 березень 2010 року він працював директором ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК», основним видом господарської діяльності якого було будівництво житлових і нежитлових будівель. Для забезпечення основного виду господарської діяльності ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» купувало відповідні будівельні матеріали у різних постачальників, зокрема у ТОВ «Миракод» та у ПП «Амфорасервіс», які використовувались при будівництві нових будівель та капітальних ремонтах промислових об`єктів на замовлення юридичних осіб, назви яких зараз вже не пам`ятає. При цьому зазначив, що на вимогу суду ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» надало у кримінальну справу всі договори, первинні бухгалтерські та податкові документи, якими підтверджуються всі господарські операції, як із постачальниками будівельних матеріалів, так і замовниками будівництва об`єктів. Крім того, обвинувачений ОСОБА_7 показав, що всі податки ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» сплачувало і наявність претензій з боку податкових органів про несплату податків, за період перебування його на посаді директора він не пригадує. Заявлений податковою інспекцією цивільний позов він не визнає, оскільки вважає його безпідставним та необґрунтованим.

Щодо співпраці з ТОВ «Міракод» та у ПП «Амфорасервіс», деталей вже на даний час не пам`ятає, однак може стверджувати те, що відповідні фінансово-господарські взаємовідносини в дійсності відбувались та з боку вказаних підприємств було поставлено відповідні матеріали за намовлення ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» (які саме, на даний час не пам`ятає).

Захисник ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні зазначила, що судом проведено достатній детальний розгляд усіх обставин справи, досліджені нормативно-правові акти, якими врегульований порядок визначення об`єктів оподаткування податком на прибуток підприємств та податку на додану вартість, порядок нарахування та сплати зазначених податків юридичними особами до державного бюджету, а також розглянуті та вивчені фактичні дані, які досудовим слідством вважаються доказами винуватості обвинуваченого, допитані свідки, досліджені експертні висновки та письмові докази, які зібрані у справі в досудовому та судовому слідстві, таким чином, суд має достатні підстави для ухвалення законного та обґрунтованого рішення, однак стороною обвинувачення не надано неспростовних доказів того, що ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» були нараховані податки, у несплаті яких обвинувачується ОСОБА_7 , як директор юридичної особи, ким нараховані ці податки, не встановлена дата закінчення граничного строку, в який мали бути сплачені нараховані (донараховані) суми податків і, які ОСОБА_7 умисно не сплатив до державного бюджету. Крім того, стороною обвинувачення не встановлено жодного факту про обізнаність обвинуваченого ОСОБА_7 про неправомірну поведінку контрагентів ТОВ «Миракод» та ПП «Амфорасервіс». Стверджує, що у даному кримінальному провадженні стороною обвинувачення не доведено, що в діях ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, за обставин викладених в обвинувальному акті та наданими у справу доказами, наявний сам факт кримінального правопорушення, тобто обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення не має в сукупності всіх складових його ознак, а саме об`єктивної та суб`єктивної сторони складу даного кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Саме прокурор, слідчий, згідно з вимогами ст.25 КПК України, зобов`язані в межах своєї компетенції, розпочавши досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила, а також відповідно до ч.2 ст.9 КПК України всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Суд же відповідно до ст.26 КПК України у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь підсудного.

Згідно ч.3 ст.373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Суд у відповідності до ст. 94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, виходячи з приписів ст. 373 ч.3 КПК України, відповідно до яких, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, прийшов до висновку, що обставини обвинувачення ОСОБА_7 , викладені у обвинувальному акті не знайшли свого об`єктивного підтвердження, його вина в інкримінованому злочині не доведена, а тому ОСОБА_7 підлягає виправданню, враховуючи наступне.

Прокурор, у якості обґрунтування доведеності вини ОСОБА_7 посилається на Акт «Про результати проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» (код за ЄРДОУ 32264535) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року, складеного на підставі направлення від 02.08.2010 року №955/23-1 виданого Південною МДПІ у м. Кривому Розі: ОСОБА_9 заступником начальника відділу податкового контролю юридичних осіб, ОСОБА_10 головним державним податковим ревізор-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб, ОСОБА_11 головним державним податковим ревізор-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб, ОСОБА_12 головним державним податковим ревізор-інспектором відділу фінансових розслідувань по обслуговуванню Криворізького регіону Управління боротьби з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом ДПА в Дніпропетровській області, ОСОБА_13 - головним державним податковим ревізор-інспектором відділу фінансових розслідувань по обслуговуванню Криворізького регіону Управління боротьби з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом ДПА в Дніпропетровській області, згідно з висновками якого, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5, п.п.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94р. №334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого, занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 69 874,00 грн., у тому числі: ІІІ квартал 2009 року 30 222,00 грн., І квартал 2010 року 39 652,00 грн., п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. №168/97-ВР з наступними змінами та доповненнями у результаті чого, занижено податок на додану вартість 1422,00 грн., а саме: квітень 2010 року 1422,00 грн., та п.п.4.2.12 п.4.2 ст. 4, п.п.9.12.2 п.9.12 ст.9 Закону України від 22.05.2003 року №889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб» у результаті чого, занижено податок з доходів фізичних осіб у 2010 році у розмірі 645,00 грн. (Т.2 а.с.176-206).

Крім того, прокурор, у якості обґрунтування доведеності вини ОСОБА_7 посилається на Акт «Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» (код за ЄРДОУ 32264535) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Миракод» (код ЄДРПОУ 36369586) та ПП «Амфорасервіс» (код ЄДРПОУ 36288660) за 2009 рік, №161/222/32264535 від 12.02.2013 року, складеного головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ОСОБА_9 , згідно з висновками якого, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР «Закон про податок на прибуток» зі змінами та доповненнями, у результаті чого, встановлено заниження податку на прибуток у загальній сумі 1 895 707,00 грн., у тому числі: ІІ квартал 2009 року 264 569,00 грн., ІІІ квартал 2009 року 97 607,00 грн., ІV квартал 2009 року 1 533 531,00 грн., п.п.7.4.1, п.п.7.4.4., п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями), у результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у загальній сумі 1 516 564,00 грн., у тому числі: квітень 2009 року 14 158,00 грн., травень 2009 року 36 075,00 грн., червень 2009 року 161 423,00 грн., липень 2009 року 61 164,00 грн., вересень 2009 року 806 247,00 грн., жовтень 2009 року 63 693,00 грн., листопад 2009 року 58 249,00 грн., грудень 2009 року 251 473,00 грн., січень 2010 року 20 371,00 грн., лютий 2010 року 43 711,00 грн. (Т.4 а.с. 87-117).

Позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Миракод» (код ЄДРПОУ 36369586) та ПП «Амфорасервіс» (код ЄДРПОУ 36288660) за 2009 рік проведено на підставі постанови старшого слідчого ПМ Криворізької південної МДПІ Дніпропетровської області ДПС, старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_14 від 22.01.2013 року «Про призначення документальної позапланової перевірки».

Також, прокурор, у якості обґрунтування доведеності вини ОСОБА_7 посилається на Висновок експертно-економічного дослідження №71/10-2012 від 29.11.2012 року, складений судовим експертом ТОВ «Аудит Юр-Консалтинг» ОСОБА_15 . Судова економічна експертиза проводилась на підставі листа Криворізької Південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 15.10.2012 року №6020/10/0732.

Згідно Висновку експертного економічного дослідження №71/10-2012 від 29.11.2012 року за результатами проведеного дослідження, в обсязі наданих документів та вихідних даних, сума податку на прибуток, яка підлягає донарахуванню та сплаті до бюджету ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК», у зв`язку не підтвердження формування валових витрат по операціям з ТОВ «Миракод» та ПП «Амфорасервіс» за період з квітня по грудень 2009 року становить 525 923 грн. Загальна сума податків, яка підлягає донарахуванню та сплаті ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року становить 1 659 595 грн., в тому числі податок на додану вартість 1 133 672 грн., податок на прибуток 525 923 грн., детально наведено в дослідницькій частині. (Т.1 а.с. 6-21).

Крім того, прокурор, у якості обґрунтування доведеності вини ОСОБА_7 посилається на Вирок Іллічівського міського суду Одеської області від 07 грудня 2011 року, відповідно до якого ОСОБА_16 визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України та призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, а також на Вирок Приморського районного суду м. Одеси від 22.08.2012 року, відповідно до якого ОСОБА_17 визнано винною у скоєнні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.1, ч.2 ст.205, ст.70 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 38 500 гривень в дохід держави (Т.1 а.с. 99-102, Т. 2 а.с. 167-170).

Крім того, прокурор, у якості обґрунтування доведеності вини ОСОБА_7 посилається на Висновок судово-економічної експертизи №481/482-13 від 25.03.2013 року, складений експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_18 . Згідно якого, з урахуванням фактів, встановлених у вищевказаних вироках по кримінальним справам від 22.08.2012 року, та №1-325/11 від 07.12.2011 року, та за умови, що господарські операції ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» з ПП «Амфорасервіс» та ТОВ «Миракод» фактично не здійснювались та носили безтоварний характер, документально підтверджуються висновки, зазначені в акті перевірки №161/222/32264535 від 12.02.2013 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Миракод» (код ЄДРПОУ 36369586) та ПП «Амфорасервіс» ( код ЄДРПОУ 36288660) за 2009 рік, щодо відсутності підстав для включення до складу валових витрат Декларації з податку на прибуток підприємства суми витрат від придбання будівельних матеріалів у ТОВ «Миракод» за 2009 рік у загальній сумі 1 594 492 грн., та суми витрат від придбання будівельних матеріалів у ПП «Амфорасервіс» за 2009 рік у загальній сумі 5 988 334 грн., а отже донарахування податку на прибуток у розмірі 1 895 707 грн.; та щодо відсутності підстави для формування податкового кредиту з ПДВ та його відображення в податковій звітності у сумі 1 197 666 грн., по фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Амфорасервіс» та щодо відсутності підстав для формування податкового кредиту з ПДВ та його відображення в податковій звітності у сумі 318 898,36 грн., по фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Миракод», а отже донарахування податку на додану вартість у розмірі 1 516 564 грн.

З урахуванням фактів, встановлених у вироках по кримінальних справах №1522/4101/2012/1/1522/928/12 від 22.08.2012 року, та № 1-325/11 від 07.12.2011 року, та за умови, що господарські операції ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» з ПП «Амфорасервіс» та ТОВ «Миракод» фактично не здійснювались і носили безтоварний характер до несплати податків та обов`язкових платежів внаслідок заниження об`єктів оподаткування призвели до порушення вимог нормативних актів, що регламентують ведення бухгалтерського та податкового обліку, а саме: п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Т.4 а.с.216-231).

Також, прокурор, у якості обґрунтування доведеності вини ОСОБА_7 посилається на Висновок судово-почеркознавчої експертизи №1670 від 29.11.2011 року, складений судовим експертом Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління МВС України в Одеській області ОСОБА_19 , згідно якого, підписи від імені ОСОБА_17 в особі директора ПП «Укр-пром-сервіс» в статуті редакції 2008 року, договору банківського рахунку виконані ОСОБА_17 , підписи на первинних бухгалтерських документах ТОВ «Укр-пром-сервіс» виконані не ОСОБА_17 , а іншою особою (Т. 1 а.с. 79-86).

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 , дала свідчення про те, що працює Головним державним ревізором-інспектором в офісі великих платників податків ДФС України, на початку 2013 року (точної дати не пам`ятає) до контролюючого органу надійшла постанова слідчого щодо проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК», із зазначенням відносин із контрагентами ПП «Амфорасервіс» та ТОВ «Миракод», також було надано вирок Іллічівського міського суду Одеської області від 07.12.2011 року, та вирок Приморського районного суду міста Одеси від 22.08.2012 року, в яких було зазначено, що взаємовідносини із вказаними підприємствами мають фіктивний характер, тому, що в ході слідства було встановлено, що ці підприємства не здійснювали фінансово-господарську діяльність. Також було надано документи, які повинні були підтвердити факт здійснення операцій, а саме: видаткові накладні, акти виконаних робіт, укладені угоди, податкові накладні, тощо. Згідно цих документів відбулося придбання будівельних матеріалів у підприємств ПП «Амфорасервіс» та ТОВ «Миракод». Було надано висновок про те, що взаємовідносини мали фіктивний характер, відбулося заниження витрат при визначенні податку на додану вартість у розмірі 1 500 000, 00 грн., та встановлено заниження податку на прибуток у розмірі 1 800 000,00 грн. Свідком перевірявся період 2009 рік та виключно по взаємовідносинах з ПП «Амфорасервіс» та ТОВ «Миракод». Висновки свідком були зроблені на підставі наданих вироків судів, оскільки вона не виходила за межі питань, які були зазначені у постанові слідчого. В ході перевірки було встановлено порушення податкового законодавства, на підставі яких повинні були видані податкові повідомлення-рішення, однак податковим органом вони не виносилися, оскільки минув строк позовної давності для стягнення боргу. Після повідомлення-рішення, якби воно було видане підприємство повинно було б протягом 10 робочих днів сплатити заборгованість, якщо не сплатили б, то ця сума перетворюється у суму податкового боргу. Був тільки встановлений факт заниження податку на прибуток та податку на додану вартість. Також, було складено акт звірки карток особових рахунків, згідно якого, у підприємства існувала передплата. До 2009 року на підприємстві було проведено дві планові перевірки. ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» не є боржником, оскільки контролюючим органом не виносилися податкові повідомлення-рішення, отже податкового боргу не має.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_20 надала свідчення з приводу того, що наразі вона працює у ТОВ «Бека-Південтрансмонтаж» бухгалтером. Раніше, у 2009 році працювала головним бухгалтером ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК», директором був ОСОБА_7 с 2003 року по 2013 рік. Наскільки вона пам`ятає, товариство здійснювало господарську діяльність та співпрацювало з рядом різних підприємств та товариств, зокрема і з ТОВ «Миракод» та ПП «Амфорасервіс». Наскільки вона пам`ятає, у 2008-2009 роках були укладені договори з ТОВ «Миракод» та ПП «Амфорасервіс» на придбання будівельних матеріалів, які вона особисто бачила, але хто їх підписував вона не пам`ятає, однак впевнена, що право підпису було тільки у директора. В 2013 році проводилися податкові перевірки, але порушень виявлено не було. До неї, як до головного бухгалтера надходив пакет документів, згідно яких будівельні матеріали було доставлено на об`єкти, вони приймалися керівниками будівництв, оскільки було багато монументальних об`єктів, зі свого боку вона уточнювала чи доставлені матеріальні цінності саме у керівників будівництв. Підприємства, з якими працювало ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» перевірялися в реєстрі, а саме, чи дійсно вони є платниками податку на додану вартість, та чи вони знаходяться за вказаною у реєстрі адресою. З сумнівними підприємствами не працювали, а по ТОВ «Миракод» та ПП «Амфорасервіс», будь-якої негативної інформації виявлено не було, тому сумнівів співпрацювати з ними, не було.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_21 , надав свідчення з приводу того, що на даний час він працює у ТОВ «Будівельна техніка», раніше працював у ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» з 2006 року виконробом, з 2008 головним інженером, та з 2013 року директором. У 2009 року директором ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» був ОСОБА_7 . Підприємство закуповувало товари, у яких саме постачальників, він на даний час не знає, оскільки він тільки отримував товар. В 2013 році на підприємстві була перевірка, підпис на акті ставив він. Також ОСОБА_21 зазначив, що у 2009 році у підприємства було багато об`єктів будівництва, приблизно 40-50, з них п`ять об`єктів на гірничо-збагачувальному комбінаті, уранові шахти, тощо. Будівельні матеріали направлялися на підприємства і все дуже скрупульозно перевірялося, оскільки це були кошти з державного бюджету. Матеріальні цінності і матеріали отримували виконроби, та перевіряли їх, якби не було будівельних матеріалів, то не було б здачі та прийому виконаних робіт.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_22 зазначила, що працювала у ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» з лютого 2005 року по жовтень 2015 року, у 2009 році була бухгалтером, на той час директором товариства був ОСОБА_7 ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» здійснювало господарську діяльність та співпрацювало з рядом різних підприємств та товариств, зокрема і мало фінансово-господарські відносини з ТОВ «Миракод» та ПП «Амфорасервіс», з якими, директором було укладено договори на поставку товарів. Контролювали поставку товарів начальники дільниць, які після отримання будівельних матеріалів приносили до їй рахунки на оплату та витратні накладні. Об`єктів будівництва було багато, але випадків ненадходження будівельних матеріалів не було. Оплату за матеріали проводила головний бухгалтер, на той час ОСОБА_20 . Також ОСОБА_22 зазначила, що вона оприбутковувала матеріали, які після прийняття об`єктів замовниками, а також підтвердження начальниками дільниць, у вигляді актів виконаних робіт з ресурсними відомостями списувалися.

Допитана в судовому засіданні в режимі відео конференції в якості свідка ОСОБА_16 зазначила, що протягом 2008-2009 років працювала у дитячому садку, їй було запропоновано відкрити на неї підприємство, вона погодилася, та у 2009 році було відкрито підприємство ТОВ «Миракод», засновником якого вона була. В господарській діяльності підприємства вона участі не приймала. Щодо здійснення господарської діяльності ТОВ «Миракод» вона не володіє інформацією. Свідок відкрила підприємство, підписала уставні документи і одразу віддала всі документи та печатку. Первинні бухгалтерські документи вона ніколи не підписувала, довіреність на здійснення господарської діяльності не підписувала. Про ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» їй нічого не відомо. Чи було її притягнено до кримінальної відповідальності вона не пам`ятає.

У судовому засіданні досліджені письмові докази, на які прокурор посилається у якості обґрунтування доведеності вини ОСОБА_7 , а саме: витяг з кримінального провадження №32012040230000017 від 30.11.2012 року (Т.1, а.с.1); Висновок експертно-економічного дослідження №71/10-2012 від 29.11.2012 року (Т.1, а.с. 6-21); Протокол виїмки від 21.10.2011 року (Т.1 а.с.23-24); Запит Криворізької південної МДПІ від 27.07.2012 року (Т.1, а.с.103); Копії журналів-ордерів ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» (Т.1,а.с.124); Відповідь СВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 29.08.2012 року з матеріалами кримінальної справи (Т.1, а.с. 139-212); Копії документів ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» по взаємовідносинах з ТОВ «Миракод» та ПП «Амфорасервіс» (Т.1, а.с. 213-250); ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» по взаємовідносинах з ТОВ «Миракод» (Т.2, а.с. 1-36); Податкові декларації ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» (Т.2, а.с. 78-165); Копія Вироку Іллічівського міського суду Одеської області від 07 грудня 2011 року щодо ОСОБА_16 (Т.2, а.с. 167-170); Акт №1024/231/32264535 від 01.09.2010 року «Про результати планової перевірки ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» (Т.2, а.с. 176-209); Відповідь ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» на запит від 06.09.2011 року (Т.2, а.с. 211-226); Протокол огляду від 06 січня 2013 року (Т.2 а.с.246-247); Протокол огляду від 18.01.2013 року (Т.3, а.с. 43-44); Протокол тимчасового доступу до речей і документів (Т.3, а.с. 55-57); Копії документів, які були вилучені згідно протоколу доступу до речей і документів від 28.01.2013 року (Т.3, а.с. 58-193); Виписки з рахунків ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» (Т.4 а.с. 6-37); Акт №161/222/32264535 від 12.02.2013 року «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» з питань дотримання вимог податкового законодавства у правовідносинах з ТОВ «Миракод» (ЄДРПОУ 36369586) та ПП «Амфорасервіс» (ЄДРПОУ 36288660) за 2009 рік» (Т.4, а.с. 87-117); Опис речей і документів та матеріали виїмки від 19.02.2013 року (Т.4, а.с. 182-209); Висновок судово-економічної експертизи Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (Т. 4, а.с. 215-233); Витяг з ЄРДР від 26.03.2013 року (Т.5, а.с.7); Характеризуючи матеріали ОСОБА_7 (Т.5, а.с. 25-56); Ухвалу суду про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 у вигляді особистого зобов`язання (Т.5, а.с. 78-79); Протокол огляду від 28.03.2013 року (Т.5, а.с. 82-83); Постанову про залучення речових доказів від 28.03.2013 року (Т.5, а.с.84); Заперечення на Акт перевірки №161/222/322664535 від 12.02.2013 року (Т.5 а.с. 88-98), Акти звірення розрахунків платника ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» з бюджетом за період з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року, бухгалтерські документи ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» (Т.6 а.с. 41-42, 147-158), Витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (Т.6 а.с. 212-215), копію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» (Т.7 а.с.238-244).

Під час розгляду справи в суді, Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 08.05.2014 року призначено судово-економічну експертизу в повному обсязі документів, з наданням експертам первинної бухгалтерської та податкової документації ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК». (Т. 6, а.с. 137-140).

Згідно Висновку судової економічної експертизи №1961/1962-14 від 07.04.2015 року, в результаті дослідження експерту не надається за можливе достеменно та в повному обсязі документально підтвердити використання та (або) невикористання у господарській діяльності ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» товарно-матеріальних цінностей, придбаних у ТОВ «Миракод» та ПП «Амфорасервіс», із зазначенням господарських операцій, в яких матеріальні цінності використані. Визначені та задекларовані у податковій звітності з податку на прибуток витрати ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» від придбання будівельних матеріалів у ТОВ «Миракод» за 2009 рік на загальну суму 1 594 492 грн., відповідають даним бухгалтерського обліку ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК»; на придбання будівельних матеріалів у ПП «Амфорасервіс» за 2009 рік на загальну суму 4 073 858,04 грн., не відповідають даним бухгалтерського обліку ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК», оскільки за обліковими даними відображене придбання на суму 5 989 565,85 грн. Розбіжність становить 1 915 707,81 грн. Причини утворення розбіжності встановити не надається за можливе. Визначена та задекларована у податковій звітності з податку на додану вартість сума 318 898,36 грн., податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Миракод» за 2009 рік відповідає даним бухгалтерського обліку ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК», підтверджена податковими накладними та даними реєстрів отриманих податкових накладних (незначна розбіжність 0,02 грн., не вплинула на результат декларування). Визначена та задекларована у податковій звітності з податку на додану вартість сума 814 771,61 грн. податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Амфорасервіс» за 2009 рік не відповідає даним бухгалтерського обліку та наявними податковими накладними ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК», оскільки з облікованими даними та первинними документами ПДВ по придбанню товарно-матеріальних цінностей у ПП «Амфорасервіс» становить 1 197 966,54 грн., підтверджено податковими накладними на суму 1 197 666,55 грн. (Т. 6, а.с. 166-185)

Крім того, зазначено, що висновки акту перевірки ґрунтуються на вироку Іллічівського міського суду Одеської області по кримінальній справі №1-325/11 від 07.12.2011 року та вироку Приморського районного суду м. Одеси по кримінальній справі № 1522/410/2012/1/1522/928/12 від 22.08.2012 року.

До компетенції експерта не відноситься встановлення фактичного здійснення господарських операцій. У разі, якщо господарські операції між ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» та контрагентами ТОВ «Миракод» та ПП «Амфорасервіс» не здійснювалися, а відбулося лише їх документування, такі операції не можуть включатися до складу податкового кредиту з ПДВ підприємства, та валових витрат підприємства.

За змістом ст.212 КК України, відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів, що входять у систему оподаткування, введені в установленому законом порядку і зараховуються до бюджетів чи державних цільових фондів, настає лише в разі, коли це діяння вчинено умисно. Мотив для кваліфікації останнього значення не має. Зазначеною статтею передбачено кримінальну відповідальність не за сам факт несплати в установлений строк податків, зборів, інших обов`язкових платежів, а за умисне ухилення від їх сплати. У зв`язку з цим суд має встановити, що особа мала намір не сплачувати належні до сплати податки, збори, інші обов`язкові платежі в повному обсязі чи певну їх частину.

Згідно Постанови Пленуму ВСУ від 08.10.2004 року №15 «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкові платежів», про наявність умислу на ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів можуть свідчити, наприклад: відсутність податкового обліку чи ведення його з порушенням установленого порядку; перекручування в обліковій або звітній документації; не оприбуткування готівкових коштів, одержаних за виконання робіт чи надання послуг; ведення подвійного (офіційного та неофіційного) обліку; використання банківських рахунків, про які не повідомлено органи державної податкової служби; завищення фактичних затрат, що включаються до собівартості реалізованої продукції, тощо.

ОСОБА_7 обвинувачується в ухиленні від сплати податку на додану вартість у звітніперіоди зквітня 2009року поберезень 2010року за рахунок збільшення податкового кредиту та витрат, шляхом документального оформлення безтоварних операцій по взаємовідносинам з фіктивними підприємствами ТОВ «Міракод» та ПП «Амфорасервіс».

Ознаками фіктивного підприємництва є дії зі створення суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи (шляхом державної реєстрації, перереєстрації) або придбання суб`єкта підприємницької діяльності (набуття будь-яким способом права власності повністю або частково), з метою, або прикриття незаконної діяльності, або здійснення заборонених видів діяльності.

Висновки сторони обвинувачення, про фіктивність ТОВ «Міракод» та ПП «Амфорасервіс», обґрунтовані, вироком Іллічівського міського суду Одеської області від 07 грудня 2011 року, відповідно до якого ОСОБА_16 визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України та призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, а також вироком Приморського районного суду м. Одеси від 22.08.2012 року, відповідно до якого ОСОБА_17 визнано винною у скоєнні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.1, ч.2 ст.205, ст.70 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 38 500 гривень в дохід держави (Т.1 а.с. 99-102).

Однак, обвинувачений ОСОБА_7 повідомив, що перед співпрацею з ТОВ «Міракод» та ПП «Амфорасервіс», вказані підприємства перевірялись працівниками ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» та жодних недоліків виявлено не було. Крім того, допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_20 також повідомила, що зі свого боку вона уточнювала чи доставлені матеріальні цінності саме у керівників будівництв. Відповідні підприємства, з якими працювало ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» перевірялися в реєстрі, а саме, чи дійсно вони є платниками податку на додану вартість, та чи вони знаходяться за вказаною у реєстрі адресою, із сумнівними підприємствами не працювали, а по ТОВ «Миракод» та ПП «Амфорасервіс», будь-якої негативної інформації виявлено не було, тому сумнівів співпрацювати з ними, також не було.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що вирок Іллічівського міського суду Одеської області від 07 грудня 2011 року та вирок Приморського районного суду м. Одеси від 22.08.2012 року, не є належними доказами фіктивності ТОВ «Миракод» та ПП «Амфорасервіс» в період з квітня 2009 року по березень 2010 року.

Крім того судом встановлено, що ТОВ «Миракод» та ПП «Амфорасервіс» станом на момент господарських операцій з ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» (з квітня 2009 року по березень 2010 року) знаходились в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Вказані товариство та підприємство у встановленому законом порядку були зареєстроване платниками податків на додану вартість та мали свідоцтва платника податку на додану вартість.

Вищезазначені обставини доводять, що ТОВ «Миракод» та ПП «Амфорасервіс» володіли необхідною право та дієздатністю для вчинення господарських операцій, і на законних підставах здійснювали господарські операції з контрагентами, що підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, які являються чинними, і в законному порядку не визнані недійсними.

Також, під час судового розгляду даної справи сторона обвинувачення не надала належних та допустимих доказів придбання ТОВ «Миракод» та ПП «Амфорасервіс» з метою прикриття незаконної діяльності, або здійснення заборонених видів діяльності.

ОСОБА_7 обвинувачують в тому, що він у період з квітня по грудень 2009 року в деклараціях з податку на прибуток підприємств завищив валові витрати на 7 582 826,67 грн., що призвело до заниження на зазначену суму об`єкта оподаткування і як наслідок, заниження на 1895707,00 грн. суми податку на прибуток підприємств, які належало сплатити до бюджету.

Порядок формування валових витрат у період квітень-грудень 2009 року визначений ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в якій відповідно до пункту 5.1 передбачено, що валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону про прибуток, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного період у зв`язку із підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпункт 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону про прибуток визначає, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка подія, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податків на оплату товарів (робіт, послуг) або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Крім того, ОСОБА_7 обвинувачують в тому, що він у період з квітня по грудень 2009 року в деклараціях з ПДВ завищив податковий кредит на суму 1516564,00 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, належної до сплати в бюджет у розмірі 1516564,00.

Порядок формування податкового кредиту визначений статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі Закон про ПДВ), в якій підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до пункту 7.5 статті 5 Закону про ПДВ, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої події: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону про ПДВ визначений вичерпний перелік інформації, яка повинна бути зазначена в податковій накладній, а підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 передбачено, що податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов`язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону про ПДВ, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ у порядку, передбаченому статтею 9 цього закону і відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 цього закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Разом з цим, організація ведення бухгалтерського обліку на підприємстві визначається Законом України від 16.07.1999р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», з положень якого вбачається, що цей закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України (частина 1 статті 2); бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством і фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина 2 статті 3); підставою длябухгалтерського облікугосподарських операційє первиннібухгалтерські документи,які фіксуютьфакти здійсненнягосподарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення (частина 1 статті 9); інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку (частина 3 статті 9); регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні (частина 4 статті 9); господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (частина 5 статті 9).

Суд критично відноситься до посилання сторони обвинувачення на Висновок експертного економічного дослідження №71/10-2012 від 29.11.2012 року, проведеного ТОВ «Аудит Юр-Консалтинг» на підставі листа Криворізької Південної міжрайонної державної інспекції Дніпропетровської області ДПС від 15.10.2012 року №6020/10/0732, оскільки вони не є належним доказом, отриманим під час здійснення досудового розслідування, так як вказані матеріали були отримані до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_7 та могли лише слугувати підставою для внесення таких відомостей до ЄРДР.

Крім того, суд звертає увагу на те, що досліджуючи надані суду докази, а саме: Акт №161/222/32264535 від 12 лютого 2013 року за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських правовідносин з ТОВ «Миракод» та ПП «Амфорасервіс», з якого вбачається що ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» порушено вимоги податкового законодавства, головним державним податковим ревізором-інспектором ОСОБА_9 було зроблено висновки у зв`язку з отриманням вироку Іллічівського міського суду Одеської області від 07.12.2011 року у справі №1-325/1/ та вироку Приморського районного суду міста Одеси від 22.08.2012 року у справі №1522/4101/2012/1 1522/928/12, якими, відповідно, учасника та директора ТОВ «Миракод» ОСОБА_23 , визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 КК України, а також учасника та директора ПП «Амфорасервіс» ОСОБА_17 визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.1, ч.2 ст.205, ст.70 КК України, з огляду на те, що вони зареєстрували юридичні особи на себе, а фактично обов`язки учасника товариства та директора не виконували, а статутні документи, печатки тощо передали невстановленим слідством особам.

В той же час, дослідивши дані докази, суд приходить до висновку, що встановлені у вироках обставини не можуть свідчити про узгодженість дій ОСОБА_23 та ОСОБА_24 з обвинуваченим ОСОБА_7 для одержання ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» податкової вигоди. Стороною обвинувачення жодним чином не доведено наявність між обвинуваченим ОСОБА_7 та засновниками ТОВ «Миракод» і ПП «Амфорасервіс» чи іншими особами, що діяли в інтересах вказаних підприємств, узгоджених дій, які свідчили б про існування схеми зменшення податкових зобов`язань ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК», яка згідно обвинувального акту була розроблена обвинуваченим ОСОБА_7 і полягала у умисному незаконному включенні до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по фінансово-господарським операціям, при фактичній відсутності таких, чим умисно сформовано суми податкового кредиту з ПДВ у бік їх необґрунтованого завищення, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету податку на додану вартість, що є підставою притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків.

Також суд звертає увагу на те, що Акт сам по собі не породжує правових наслідків для платника податків, а складений акт за результатами перевірки є лише службовою діяльністю працівників податкової інспекції по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій і зазначені дії самі по собі не створюють для платників податків жодних правових наслідків у вигляді зміни чи припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків без прийняття податкових повідомлень рішень.

Що узгоджується з постановою Верховного суду України від 04.11.2015 року у справі №21-151а15, з якої вбачається, що викладені в акті перевірки є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків, а складений акт за результатами перевірки є лише службовою діяльністю працівників податкової інспекції по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій і зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків без прийняття податкових повідомлень-рішень.

Згідно з п.86.8 ст.86Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймає керівник податкового органу (його заступник) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акту перевірки, у порядку, передбаченому ст.58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки з дня реєстрації (надходження) акту такої перевірки до органу ДФС за основним місцем обліку платника податків). За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акту перевірки рішення приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акту перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до вимог п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення на підставі акту №161/222/32264535 від 12 лютого 2013 року за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» не були прийняті контролюючим органом, та не були винесені, отже податкове зобов`язання ОСОБА_7 не узгоджене. Оскільки не було податкових повідомлень-рішень, на підставі яких, якщо вони не оскаржені, накладається штраф, який при наявності грошових коштів на рахунку повинен бути вчасно сплачений, для того, щоб не було податкового боргу. Якщо штраф при наявності грошових коштів на рахунку не сплачений, саме тоді настає умисел на ухилення від сплати податків, за що передбачена кримінальна відповідальність. Отже ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» не було боржником, а ОСОБА_7 не мав податкового боргу, який необхідно було вчасно внести до державного бюджету.

Також, дослідивши Висновок експерта №1670 від 29.11.2011 року, складений за результатами почеркознавчої експертизи, відповідно до якого підписи від імені ОСОБА_17 в особі директора ПП «Укр-пром-сервіс» в статуті редакції 2008 року, договору банківського рахунку, заяви на відкриття рахунку виконані ОСОБА_17 , а підписи на первинних бухгалтерських документах ТОВ «Укр-пром-сервіс» виконані не ОСОБА_17 , а іншою особою, суд вважає, що даний доказ є неналежним, оскільки висновок складено за іншими матеріалами кримінальної справи та щодо іншого товариства, яке жодним чином не відноситься до господарської діяльності ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК». Крім того, факт підписання первинних документів іншою особою, а не директором ОСОБА_17 не свідчить про його намір здійснювати операції, що не мають господарської мети, чи займатися діяльністю, яка заборонена законодавством, а також, не підтверджує вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, оскільки зазначений висновок експерта не містить відомостей про те, що підписи на документах щодо фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» із ТОВ «Миракод» та ПП «Амфорасервіс» виконані не особами, які зазначені в них як керівники відповідних підприємств.

В той же час, стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів, які свідчили б, що обвинуваченому ОСОБА_7 при отриманні даних документів було відомо, що первинні документи ПП «Амфорасервіс» підписані не ОСОБА_17 , а іншою особою, тим більше, жодним допустимим доказом, це не підтверджується.

Також, дослідивши наявні у справі документальні докази та покази свідків, суд прийшов до висновку, що стороною обвинувачення не доведено безтоварність фінансово-господарських операцій проведених між ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» та ТОВ «Миракод» і ПП «Амфорасервіс».

Згідно документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» (договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні), документально відображені операції з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Миракод» і ПП «Амфорасервіс».

Досліджуючи Висновок судової економічної експертизи №481/482-13 від 25.03.2013 року, суд приходить до наступного.

Судова економічна експертиза проводилась на підставі постанови старшого слідчого СВ Криворізької південної МДПІ Дніпропетровської області ОСОБА_14 . При проведенні судової економічної експертизи, експертом, було заявлено клопотання слідчому про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи. У відповідь на клопотання слідчим було надано лист №2549/10/07009 від 19.03.2013 року, в якому зазначалось, що він просить провести експертизу за наявними у справі матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкова перевірка ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК», результати якої оформлено Актом №161/222/32264535 від 12.02.2013 року та судова економічна експертиза, що проводилась на підставі постанови слідчого, і результати якої викладено у Висновку судової економічної експертизи №481/482-13 від 25.03.2013 року, проводились в умовах безпідставного неврахування первинної бухгалтерської документації по взаємовідносинам ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» з ТОВ «Миракод» та ПП «Амфорасервіс», які були долучені до матеріалів кримінального провадження на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.06.2013 року, що не відповідає завданням кримінального провадження, порушує принцип законності кримінального провадження шляхом штучного створення доказової бази обвинувального спрямування.

Оцінюючи Висновок судової економічної №1961/1962-14 від 07.04.2015 року суд приходить до наступного.

Відповідно до даного висновку судової економічної експертизи, в обсязі наданих на дослідження документів, в межах компетенції судового експерта-економіста, висновки Акту податкової перевірки №161/222/32264535 від 12.02.2013 року в частині використання та (або) невикористання у господарській діяльності ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» товарно-матеріальних цінностей, придбаних у ТОВ «Миракод» та ПП «Амфорасервіс» із зазначенням господарських операцій, в яких матеріальні цінності використані - не надається можливим з причин, викладених у дослідженні; визначені та задекларовані у податковій звітності з податку на прибуток витрати ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» від придбання будівельних матеріалів у ТОВ «Миракод» за 2009 рік на суму 1594 492 грн., відповідають даним бухгалтерського обліку ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК»; визначені та задекларовані у податковій звітності з податку на прибуток витрати ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» від придбання будівельних матеріалів у ПП «Амфорасервіс» за 2009 рік на суму 4073 858,04 грн., не відповідають даним бухгалтерського обліку ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК», оскільки за обліковими даними відображене придбання на суму більшу на 1915 707,81 грн., причини розбіжності встановити не можливо з причин, викладених у дослідженні; в частині визначеної та задекларованої звітності з податку на додану вартість сума 318 898,36 грн., податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Міракод» за 2009 рік відповідає даним бухгалтерського обліку ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК, та підтверджена податковими накладними; в частині визначеної та задекларованої у податковій звітності з податку на додану вартість сума 814 771,61 грн. податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Амфорасервіс» за 2009 рік не відповідає даним бухгалтерського обліку ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК», оскільки за обліковими даними та первинними документами ПДВ по придбанню товарно-матеріальних цінностей у ПП «Амфорасервіс» становить 1197 966,54 грн., підтверджено податковими накладними на суму 1197 666,55 грн.; в частині заниження ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» податку на додану вартість на загальну суму 1516564,00 грн., за період квітень-грудень 2009 року, січень, лютий 2010 року, у зв`язку із здійсненням господарських операцій з придбання у ТОВ «Миракод» та ПП «Амфорасервіс» товарно-матеріальних цінностей документально не підтверджуються з причин, викладених у дослідженні.

Крім того, в обсязі наданих на дослідження документів, в межах компетенції судового експерта-економіста, виходячи з того, що висновки акту перевірки ґрунтуються на вироку Іллічівського міського суду Одеської області від 07.12.2011 року, та вироку Приморського районного суду м. Одеси від 22.08.2012 року, а дані про заниження ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» податку на прибуток на загальну суму 1895707,00 грн. у зв`язку із здійсненням господарських операцій з придбання у ТОВ «Миракод» та ПП «Амфорасервіс» товарно-матеріальних цінностей, даними бухгалтерського обліку ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» документально не підтверджуються з причин, викладених у дослідженні, висновки Акту податкової перевірки №161/222/32264535 від 12.02.2013 року про заниження ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» податків, що підлягають до сплати в бюджет, в частині заниження податку на прибуток ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» за 2009 рік: в сумі 1 594 492,00 грн. документально не підтверджуються, в сумі 4073 858,04 грн. не підтверджуються, оскільки ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» взагалі ця сума завищена на 1915 707,81 грн., заниження ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» податку на додану вартість в сумі 1516564,00 грн., у тому числі за квітень-грудень 2009 року - документально підтвердити не надається можливим з причин, викладених у дослідженні.

Не є належним доказом і висновок судово-економічної експертизи Висновок судової економічної №1961/1962-14 від 07.04.2015 року, оскільки він ґрунтується на висновку судово-почеркознавчої експертизи №1670 від 29.11.2011 року, який судом не врахований, як доказ та обставинах викладених в акті перевірки №161/222/32264535 від 12.02.2013 року щодо відсутності реального здійснення господарських операцій між ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» та ТОВ «Миракод» і ПП «Амфорасервіс», які не знайшли свого підтвердження під час судового слідства.

В той же час, аналіз змісту статті 212 Кримінального кодексу України свідчить про те, що саме фактичне ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів (збитки що понесла держава Україна), визначає наявність чи відсутність події кримінального провадження.

Відповідно до примітки ст.212 КК України, під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов`язкових платежів, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов`язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов`язкових платежів, які в п`ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

В Постанові Верховного Суду від 31 липня 2018 року у справі №808/1507/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вкотре підтвердив свою правову позицію щодо вирішення спорів в аналогічних справах. Зокрема, в пункті 13 зазначеного рішення визначено, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт/послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товарів (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту з ПДВ за можливу неправомірну діяльність контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Відповідно до Висновку судової економічної експертизи №1961/1962-14 від 07.04.2015 року, висновки акту податкової перевірки №161/222/32264535 від 12.02.2013 року щодо заниження ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» податку на прибуток та податку на додану вартість, та як наслідок ненадходження коштів до бюджету, не підтверджуються, що виключає можливість кваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України.

Проте, під час судового розгляду кримінального провадження, а ні наявність ознак фіктивності ТОВ «Миракод» і ПП «Амфорасервіс», а ні безтоварність (фіктивність) господарських операцій між ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» та вказаними підприємствами, належними та допустимими доказами стороною обвинувачення доведено не було. Також, стороною обвинувачення суду не надано належних та допустимих доказів про визнання недійсними договорів, укладених між ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» та ТОВ «Миракод» і ПП «Амфорасервіс».

Крім того, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не встановлено жодного факту про обізнаність обвинуваченого ОСОБА_7 про неправомірну поведінку контрагентів ТОВ «Миракод» та ПП «Амфорасервіс». А також жодним чином не доведено, що обвинувачений ОСОБА_7 , як директор ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК», вчинив умисні дії з метою ухилення від сплати податків.

Покази, надані в суді свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , та ОСОБА_16 не спростовують висновків суду та не суперечать їм.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 р. передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Так, у справі «Barberа, Messegu and Jabardo v.s Spain» від 6 грудня 1998 р. (п.146) Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).

Частиною 4 статті 95КПК України встановлено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях та доказах які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.

В силу ст.17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на користь такої особи. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Крім того, у п.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону. Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Відповідно до приписів ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ч.2 ст.94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення та для вирішення питань, зазначених у ст. 374 КПК України.

Враховуючи наведене, оцінивши зібрані по справі докази, суд, за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_7 умисно, ухилився від сплати податків в особливо великих розмірах, як про це вказано в обвинувальному акті, та спростування позиції обвинуваченого про свою невинуватість, стороною обвинувачення суду не надано, як і не наведено достатню кількість доказів його обвинувачення.

За таких обставин, суд, перевіривши доводи обвинуваченого ОСОБА_7 , свідків, дослідивши зібрані по справі докази, що дослідженні в судовому засіданні, визнає формулювання обвинувачення, яке пред`явлене обвинуваченому ОСОБА_7 , а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, недоведеним, в зв`язку з чим, суд вважає необхідним в силу презумпції невинуватості, закріпленого у ст.62 Конституції України, виправдати ОСОБА_7 .

Арешт на майно обвинуваченого під час досудового розслідування не накладався.

Цивільний позов, заявлений Криворізькою південною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області до ОСОБА_7 про стягнення суми шкоди у розмірі 3412271,00 гривень, завданою державі винною особою, ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 квітня 2016 року - залишено без розгляду.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 березня 2013 року обрано запобіжний захід до ОСОБА_7 у вигляді особистого зобов`язання.

Відповідно до ст.203КПК України дію ухвали суду про застосування запобіжного заходу слід припинити.

Долю речових доказів, суд визначає з урахуванням ст.100 КПК України.

Судові витрати за проведення експертизи №1961/1962-14 від 07.04.2015 року в сумі 15540,00 гривень, слід віднести за рахунок держави.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, визнати невинним та виправдати у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення.

Міру запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_7 скасувати.

Судові витрати по кримінальній справі віднести за рахунок держави.

Речові докази:

- документи, отримані в установленому законом порядку при проведені дослідчої перевірки матеріалів, та в ході розслідування кримінального провадження згідно запитів, вилучень та оглянуті 06.01.2013 року, 18.01.2013 року, 28.03.2013 року, які залучено у якості речових доказів та зберігаються в матеріалах кримінального провадження № 32012040230000017 залишити в матеріалах кримінального провадження № 32012040230000017.

Матеріали кримінального провадження № 32012040230000017 від 30.11.2012 року залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням у справі № 210/2250/13-к, провадження №1-кп/210/79/19.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1