Рішення
від 21.10.2019 по справі 460/1212/19
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 жовтня 2019 року м. Рівне №460/1212/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕО-ІНВЕСТ" доДержавної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЛЕО-ІНВЕСТ (далі - ТОВ ЛЕО-ІНВЕСТ ) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення № 135 від 23.07.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської на підставі акту дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.07.2018 №15 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області Сиротинським Олександром Олександровичем прийнято рішення №135 від 23.07.2018р. про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва від 11.06.2018 №41/М. Позивач зазначає, що скасування дії містобудівних умов та обмежень фактично призведе до неможливості будівництва, невиконання умов укладених договорів, в тому числі Договору про участь в будівництві багатофункціонального житлово-громадського комплексу №08/08-17/1 від 08 серпня 2017р., що є підставами для їх розірвання, сплати неустойки, штрафів. Зазначені обставини невід`ємно пов`язані із фінансовим станом позивача, що в подальшому унеможливить виконання взятих на нього договірних зобов`язань, в тому числі тих, що стосуються будівництва об`єкту "Будівництво житлового комплексу з вбудованими торговими, громадськими та соціальними приміщеннями (нове будівництво в м. Рівне по вулиці Д. Галицького, 16)". Для отримання скасованих спірних містобудівних та умов обмежень було подано усі необхідні документи, наміри забудови земельної ділянки повністю відповідають положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, жодних невідповідностей намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні на стадії надання містобудівних умов та обмежень встановлено не було. Зазначене підтверджується протоколом №5 архітектурно-містобудівної ради при управлінні містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради. Окрім того, в оскаржуваному рішенні про скасування дії вказаних містобудівних умов та обмежень упущено те, зазначена земельна ділянка відповідає генплану міста Рівного, затвердженого рішенням Рівненської міської ради від 11.04.2008 №1411, відповідачем не зазначено в чому полягає невідповідність намірів забудови, визначених у спірних містобудівних умовах та обмеженнях, вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, не враховано, що спірна земельна ділянка відноситься у відповідності до норм земельного законодавства до земель житлової та громадської забудови. Згідно витягу ДЗК про земельну ділянку, номер витягу НВ-0003177382019 дата формування 21.05.2019р.: земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:038:0142 має цільове призначення: 03.11 для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки, вид використання земельної ділянки: для обслуговування виробничих приміщень, відноситься до категорії земель землі житлової та громадської забудови. При тому позивач наголосив, що код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі, та не може вважатись невідповідністю намірів забудови до цільового призначення здійснення позивачем забудови земельної ділянки житловим комплексом з вбудованими торговими, громадськими та соціальними приміщеннями, оскільки охоплює цільове призначення земельної ділянки, що вказане у Державному земельному кадастрі, - в межах відповідної категорії земель Землі житлової та громадської забудови . Позивач зазначає, що забудова спірної земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, у відповідності до державних будівельних норм, оскільки земельна ділянка використовується в межах тієї ж категорії, в межах якої її надано, а саме: як земля житлової та громадської забудови. Вважає, що висновки відповідача про те, що підставою прийняття рішення про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва від 11.06.2018 року 3 41/М стали наявні ознаки вчинення позивачем порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності є помилковими, а відтак оскаржене рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 30.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.07.2019.

Відповідачем у встановленні судом строки, подано відзив на позов. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що спірне рішення головного інспектора будівельного нагляду є законним, оскільки забудова земельної ділянки здійснюється позивачем не в межах її цільового призначення. Враховуючи викладене, відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою суду від 01.07.2019, у зв`язку із поважними причинами неприбуття представника відповідача, підготовче засідання було відкладено до 31.07.2019.

Ухвалою суду від 31.07.2019, у зв`язку із поважними причинами неприбуття представника позивача, було продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання до 25.09.2019.

Ухвалою суду від 25.09.2019 підготовче провадження у справі закрито. Розгляд справи по суті призначено на 07.10.2019.

Ухвалою суду від 07.10.2019 вирішено розгляд справи проводити у письмовому провадженні.

Враховуючи, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до ч.4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позов, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що відповідно до наказу Держархбудінспекції України від 12.07.2018 №867, на підставі результатів документальної перевірки від 09.07.2018 та направлення на проведення позапланової перевірки від 16.07.2018 №15, уповноваженими особами відповідача проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, м. Рівне, вул. Лермонтова, 6 за результатами якої складено акт дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.07.2018 №15.

В ході проведеної перевірки встановлено, що, зокрема, із наданих містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва від 11.06.2018 №41/М виявлені відомості про ознаки вчинення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме: в п. 3 розділу "Загальні. Згідно з планом зонування території м. Рівного в зоні Н-1 не передбачено та не дані" МОУ №41/М, в витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер витягу 112550132 від 01.02.2018 вказано, що земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:038:0142 має цільове призначення: 03.11 для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки та функціональне призначення (вид використання): для обслуговування виробничих приміщень, відноситься до категорії земель землі житлової та громадської забудови, відповідає плану зонування території м. Рівного, затвердженого рішенням Рівненської міської ради від 22.12.2011 №1421 (зона розміщення об'єктів наукового обслуговування та підготовки кадрів Н-1 .) Забудова вищевказаної земельної ділянки здійснюється не в межах цільового призначення. Згідно з планом зонування території м. Рівного в зоні Н-1 не передбачено та не допускається будівництво житлових будинків. Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради надані МОУ №41/М, які затверджені наказом від 11.06.2018 з наявними ознаками порушення абз. 2 ч. 2 ст. 24 та п. 3 ч. 5; п. 3 ч. 4 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

23 липня 2018 року на підставі акту перевірки головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області Сиротинським Олександром Олександровичем прийнято рішення №135 про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва від 11.06.2018 №41/М.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон №3038-VI), управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 41 вказаного Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (далі - Порядок №698), пунктом 2 якої передбачено, що нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Відповідно до пункту 23 цього Порядку №698 за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки.

Пунктом 32 Порядку №698 визначено, що якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об'єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.

Інформація про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

У разі зупинення дії рішення об'єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.

З огляду на це, суд вважає, що відповідач здійснив перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил в межах наданої йому компетенції.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 1 згаданого вище Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

11.06.2018 року Наказом Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради №41/М затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва Будівництво житлового комплексу з вбудованими торговими, громадськими та соціальними приміщеннями .

Згідно з п. 3 містобудівних умов та обмежень від 11.06.2018 №41/М зазначено, що земельна ділянка за кадастровим номером: 5610100000:01:038:0142 має цільове призначення: 03.11 для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки та функціональне призначення (вид використання): для обслуговування виробничих приміщень, відноситься до категорії земель: землі житлової та громадської забудови відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5603486392017 від 05.10.2017 відповідає генплану міста Рівного, затверджено рішенням Рівненської міської ради від 11.04.2008 №1411 та плану зонування території м. Рівне затверджено рішенням Рівненської міської ради від 22.12.2011 №1421 (зона розміщення об'єктів наукового обслуговування та підготовки кадрів Н-1 ).

У відповідності до ст. 26 Закону №3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.

Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Частинами 1, 3, 4 ст. 29 Закону №3038-VI передбачено, що основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

4) витяг із Державного земельного кадастру.

Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Таким чином суд враховує, що підставою відмови в наданні містобудівних умов та обмежень є, зокрема, невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, тобто така невідповідність встановлюється на стадії надання містобудівних умов та обмежень. При цьому, невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об'єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 803/1231/17 та від 14 серпня 2018 року у справі № 823/5265/15.

На підставі ч. 4 ст. 26 Закону №3038-VI право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Частиною 4 ст. 29 Закону №3038-VI, саме спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відтак, управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради при видачі спірних містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкту будівництва була встановлена відповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. Окрім цього, відповідно до протоколу №5 архітектурно-містобудівної ради при управлінні містобудування та архітектури було розглянуто проект "Будівництво житлового комплексу з вбудованими торговими, громадськими та соціальними приміщеннями на вул. Д. Галицького, 16 в м. Рівному" за результатами чого рада у складі 14 чоловік одноголосно проголосувала про погодження для подальшої розробки.

Надаючи правову оцінку виявленим відповідачем порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, що слугували підставою для винесення оскаржуваного рішення про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва від 11.06.2018 №41/М., суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 4ст. 29 Закону №3038-VI підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Генеральний план м. Рівного затверджено рішенням Рівненської міської ради від 11.04.2008 №1411. План зонування території м. Рівне затверджено рішенням Рівненської міської ради від 22.12.2011 №1421, які в розумінні ст. 17 Закону №3038-VI є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні.

Абзацом 4 ст. 17 Закону №3038-VI передбачено, що у складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

На підставі п. 5. ч. 1 ст. 2 Закону №3038-VI саме на органи місцевого самоврядування покладено обов'язок щодо планування і забудови територій, яка передбачає, в тому числі, визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об'єктів.

Згідно з п. 3 містобудівних умов та обмежень від 11.06.2018 №41/М зазначено, що земельна ділянка за кадастровим номером: 5610100000:01:038:0142 має цільове призначення: 03.11 для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки та функціональне призначення (вид використання): для обслуговування виробничих приміщень, відноситься до категорії земель: землі житлової та громадської забудови відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5603486392017 від 05.10.2017 відповідає генплану міста Рівного, затверджено рішенням Рівненської міської ради від 11.04.2008 №1411 та плану зонування території м. Рівне затверджено рішенням Рівненської міської ради від 22.12.2011 №1421 (зона розміщення об'єктів наукового обслуговування та підготовки кадрів "Н-1")

При цьому суд зазначає, що зі змісту спірного рішення вбачається, що відповідачем не встановлено обставин з приводу невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (зокрема, Генеральному плану м. Рівного затвердженому рішенням Рівненської міської ради від 11.04.2008 №1411), а також не враховано, що спірна земельна ділянка відноситься до земель житлової та громадської забудови.

В той же час аналіз вищенаведених норм права є підставою для висновку, що скасування містобудівних умов та обмежень можливе лише з тих самих підстав, з яких у видачі містобудівних умов та обмежень необхідно відмовити, однак відповідачем в оскаржуваному рішенні не наведено визначених законодавством підстав для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, та відповідно і для їх скасування, передбачених ч. 4 ст. 29 Закону №3038-VI, натомість визначено, що спірні містобудівні умови і обмеження надані з наявними ознаками вчинення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Щодо відповідності цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 24 Закону №3038-ІV забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства. Згідно п. 3 ч. 5 Закону №3038-ІV містобудівні умови та обмеження містять відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні.

Положеннями абзацу 2 ч. 2 ст. 24 Закону №3038-VІ передбачено, що забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Стаття 19 ЗК України закріплює такі категорії земель: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; а також землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії згідно з частиною 1 статті 20 ЗК України здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму. Земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення.

Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 передбачає, що за основним цільовим призначенням землі поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення (Секція А); землі житлової та громадської забудови (Секція В); землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення (Секція С); землі оздоровчого призначення (Секція D); землі рекреаційного призначення (Секція Е); землі історико-культурного призначення (Секція G); землі лісогосподарського призначення (Секція Н); землі водного фонду (Секція І); землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (Секція J); землі запасу, резервного фонду та загального користування (Секція К).

За функцією використання землі поділяються на: землі сільськогосподарського призначення (01); землі житлової забудови (02); землі громадської забудови (03); землі природно-заповідного фонду (04); землі іншого природоохоронного призначення (05); землі оздоровчого призначення (06); землі рекреаційного призначення (07); землі історико-культурного призначення (08); землі лісогосподарського призначення (09); землі водного фонду (10); землі промисловості (11); землі транспорту (12); землі зв`язку (13); землі енергетики (14); землі оборони (15); землі запасу (16); землі резервного фонду (17); землі загального користування (18); для цілей підрозділів 16.00-18.00 та для збереження і використання земель природно-заповідного фонду (19).

Таким чином, поділ земель передбачено за цільовим призначенням і функцією використання, які не є тотожними.

У витязі ДЗК про земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:038:0142, номер витягу НВ-0003177382019 дата формування 21.05.2019р., зазначено: категорія земель - землі житлової та громадської забудови; цільове призначення - 03.11 для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки ; вид використання - для обслуговування виробничих приміщень.

Відповідно до ч. 5 ст. 20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Отже, зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (за виключенням земель сільськогосподарського призначення та земель оборони), здійснюється її власником самостійно з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Відповідно до статті 38 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Статтею 39 ЗК України визначено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Стаття 1 Закону України "Про землеустрій" містить наступне визначення: "цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку".

Цільове призначення земельних ділянок, які надані громадянам, юридичним особам у власність чи постійне користування, зазначається в державних актах на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою.

Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1011/18306, цільове призначення спірної земельної ділянки визначено як 03.11 Для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки відноситься до Секції В. Землі житлової та громадської забудови - Землі громадської забудови.

Згідно із ст. 15 Закону України Про Державний земельний кадастр визначено перелік відомостей про земельну ділянку, які включаються до Державного земельного кадастру, зокрема, цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель).

У відповідності до ДБН В.2.2-3-97 Будинки і споруди навчальних закладів , які є науковими (освітніми) закладами, територія розміщення об'єкту будівництва поділена на три зони - навчальну зону, господарську зону та житлову. Гранична поверховість будівель в навчальній зоні та в житловій зоні визначається ДБН В.2.2-3-97 Будинки і споруди навчальних закладів та ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення відповідно, із врахуванням містобудівної ситуації та планувальних обмежень.

Таким чином, здійснивши системний аналіз вищевказаних правових норм суд дійшов висновку, що забудова спірної земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення щодо виду використання земельної ділянки в межах відповідної категорії земель - землі житлової та громадської забудови. Зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства застосовуються при зміні цільового призначення. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31.07.2019 по справі № 806/5308/15, який відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Відтак, висновки відповідача в оскаржуваному рішенні про те, що містобудівні умовами та обмеженнями від 11.06.2018 № 41/М видані з ознаками вчинення порушення абзацу другого ч.2 статті 24 та п. 3 ч. 5 Закону №3038-ІV є помилковими. В той же час, зміст даної норми вказує на те, що забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення. При цьому, жодних обмежень, які стосуються видів цільового призначення землі наведена норма не містить.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В ході судового розгляду адміністративної справи відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування та не підтвердив правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах. Натомість позовні вимоги відповідають обставинам справи, ґрунтуються на вимогах закону та підтверджені належними й допустимими доказами.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що рішення №135 від 23.07.2018 головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області Сиротинського Олександра Олександровича не відповідає встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріями правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, порушує права та законні інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування протиправного рішення суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи викладене, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення повністю.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наведене, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Рівненській області судові витрати у розмірі 1921,00 грн., сплачених згідно платіжного доручення № 205 від 20.05.2019, що наявне в матеріалах справи (а.с. 3).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області Сиротинського Олександра Олександровича від 23.07.2018 №135.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕО-ІНВЕСТ (вул. Галицького, буд.201а м. Івано-Франківськ, 76018; ідентифікаційний код 41207907) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області (бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133; ідентифікаційний код 37737353) судові витрати на суму 1921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 21 жовтня 2019 року.

Суддя Зозуля Д.П.

Дата ухвалення рішення21.10.2019
Оприлюднено22.10.2019

Судовий реєстр по справі —460/1212/19

Ухвала від 10.04.2020

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Мікула Оксана Іванівна

Ухвала від 14.01.2020

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Глушко Ігор Володимирович

Рішення від 21.10.2019

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

Зозуля Д.П.

Ухвала від 07.10.2019

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

Зозуля Д.П.

Ухвала від 25.09.2019

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

Зозуля Д.П.

Ухвала від 31.07.2019

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

Зозуля Д.П.

Ухвала від 01.07.2019

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

Зозуля Д.П.

Ухвала від 03.06.2019

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

Зозуля Д.П.

Ухвала від 30.05.2019

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

Зозуля Д.П.

Ухвала від 24.05.2019

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

Зозуля Д.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні