Рішення

від 09.10.2019 по справі 520/7758/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 жовтня 2019 р. № 520/7758/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіна Ю.В.

при секретарі судового засідання Пройдак С.М.

у присутності

представника позивача Малахової Ю.А.

представника відповідача Саблукова Д.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Металіка" (вул. Киргизька, буд. 19, 2 корпус, 4 поверх, м. Харків, 61000, код ЄДРПОУ 33411231) до Головне управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкового повідомлення - рішення ,-

встановив:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення Головного Управління ДФС у Харківській області від 01.04.2019 року № 00000431412, яким збільшена сума грошового зобов`язання по податку на додану вартість у розмірі 34055.00 грн. в тому числі за податковим зобов`язанням - 27 244,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 6811,00 грн.; стягнути на користь ТОВ "Видавництво "Металіка" за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Харківській області судовий збір у розмірі 1921.00 грн.

Ухвалою від 12.09.2019 у справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання. Протокольною ухвалою від 09.10.2019 у справі закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті в порядку, визначеному ч.7 ст.181 КАС України.

В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі, просив позовні вимоги задовольнити, пославшись на недоведеності складу податкового правопорушення, яке за висновком податкового органу полягає у нереальності господарських операцій платника податків з контрагентом.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував, зазначивши, що при винесенні оскаржуваного рішення відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, з урахуванням усіх обставин у справ. Первинними бухгалтерськими документами позивача не доведено реальності здійснення господарської діяльності з зазначеним в акті перевірки контрагентом.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Фахівцями ГУ ДФС у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Видавництво "Металіка" з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість щодо господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками ТОВ "Рестар Компані" за лютий, березень, квітень 2017 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг), за наслідками якої складений акт від 08.02.2019 року № 353/20-40-14-12-09/33411231 (т. 1, а.с. 19-27).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Видавництво "Металіка" п.п. а п. 198.1, абз. 1, 2 п.п. 198.3 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту всього у сумі 27244,00 грн, у тому числі 9918,00 грн за лютий 2017 року, на 7587,00 грн за березень 2017 року, на 9 739,00 грн за квітень 2017 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 27244 грн, в тому числі 9918 грн за лютий 2017 року, на 7587 грн за березень 2017 року, на 9739 грн за квітень 2017 року.

ГУ ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення від 01.04.2019 року № 00000431412, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість у розмірі 34055,00 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням - 27244,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 6111,00 грн (т. 1, а.с. 31).

Перевіряючи оскаржувані рішення відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає в тому числі у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п. "а" п.198.1 ). Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В пункті 198.6 статті 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄДРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Положеннями п. 200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно вимог п.200.2. ст.200 вказаного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Судовим розглядом встановлено, що основним видом діяльності позивача є посередництво у розміщенні реклами в засобах масової інформації КВЕД 73.12. та відповідно підприємство є засновником друкованого видання Металевий вісник , що підтверджується копією свідоцтва серії КВ 10341.

Між ТОВ "Видавництво "Металіка" та ТОВ "Рестар Компані" укладено договір № 7 від 31.01.2017 на розроблення рекламного макету поліграфічної продукції (т. 1, а.с. 36-37).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору ТОВ "Рестар Компані" зобов`язується за завданням ТОВ "Видавництво "Металіка" на свій ризик виконувати роботу, визначену п. 1.2 цього договору, а замовник зобов`язується приймати та оплачувати виконану роботу.

Пунктом 1.2 вказаного договору передбачено, що на підставі інформації, наданої замовником, надаються послуги щодо розроблення рекламного макету поліграфічної продукції журналу "Металевий вісник".

На виконання умов договору № 7 від 31.01.2017 року сторонами складені, погоджені, підписані уповноваженими особами та скріплені печатками наступні додатки: додаток № 1 - Технічне завдання на розробку макета поліграфічної продукції - макету журналу "Металевий вісник"; додаток № 2 - Формат розділу Прайс -строки журналу "Металевий вісник"; додаток № 3 - Рубрикація товарів розділу Прайс-строки журналу "МЕТАЛЕВИЙ ВІСНИК"; додаток № 4 - Виходи журналу "Металевий вісник" у 2017 році (т. 1, а.с. 38-49).

Крім того, між ТОВ "Видавництво "Металіка" та ТОВ "Рестар Компані" складені та підписані протоколи узгодження вартості верстки оригінал-макету журналу Металевий вісник": № 1 від 02.02.2017 року, № 2 від 09.02.2017 року, № 3 від 16.02.2017 року, № 4 від 02.03.2017 року, № 5 від 09.03.2017 року, № 6 від 16.03.2017 року, № 7 від 06.04.2017 року, № 8 від 13.04.2017 року, № 9 від 20.04.2017 року (т. 1, а.с. 50-57).

ТОВ "Рестар Компані" в адресу ТОВ "Видавництво "Металіка" виписані наступні рахунки на оплату послуг: № 45 від 02.02.2017 року, № 63 від 09.02.2017 року, № 79 від 16.02.2017 року, № 96 від 02.03.2017 року, № 105 від 09.03.2017 року, № 119 від 16.03.2017 року, № 131 від 06.04.2017 року, № 144 від 13.04.2017 року, № 150 від 20.04.2017 року (т. 1, а.с. 169-177).

На підтвердження здійснення господарських операцій складено акти передачі рекламних блоків для розробки макету журналу "Металевий вісник" від 02.02.2017 року, від 09.02.2017 року, від 16.02.2017 року, від 02.03.2017 року, від 09.03.2017 року, від 16.03.2017 року, від 06.04.2019 року, від 13.04.2017 року, від 20.04.2017 року та акти передачі прайсів для розробки макету журналу "Металевий вісник" від 02.02.2017 року, від 09.02.2017 року, від 16.02.2017 року, від 02.03.2017 року, від 09.03.2017 року, від 16.03.2017 року, від 06.04.2019 року, від 13.04.2017 року, від 20.04.2017 року (т. 1, а.с. 59-150).

ТОВ "Рестар Компані" на виконання умов договору № 7 від 31.01.2017 року передавав ТОВ "Видавництво "Металіка" зверстовані оригінали-макети журналів "Металевий вісник" № 6 (654), № 7 (655), № 8 (656), № 10 (658), № 11 (659), № 12 (660), № : 15 (663), № 16 (664), № 17 (665) в електронному вигляді, про що складені відповідні акти прийому-передачі (т. 1, а.с. 196-204).

Також сторонами складені та підписані акти наданих послуг від 02.02.2017 року, від 09.02.2017 року, від 16.02.2017 року, від 02.03.2017 року, від 09.03.2017 року, від 16.03.2017 року, від 06.04.2017 року, від 13.04.2017 року, від 20.04.2017 року (т. 1, а.с. 187-195).

Оплата за отримані послуги позивачем здійснена у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 362 від 24.03.2017 року, № 380 від 03.04.2017 року, № 392 від 04.04.2017 року, № 402 від 10.04.2017 року, № 434 від 21.04.2017 року, № 500 від 29.05.2017 року, № 526 від 07.06.2017 року (т. 1, а.с. 205-211).

На виконання умов договору ТОВ "Рестар Компані" виписані та зареєстровані в ЄРПН наступні податкові накладні: від 02.02.2017 року № 202002; від 09.02.2017 року № 209005; від 16.02.2017 року № 216002; від 02.03.2017 року № 302007; від 09.03.2017 року № 309003; від 16.03.2017 року № 316004; від 06.04.2017 року № 406002; від 13.04.2017 року № 413001; від 20.04.2017 року № 420003 (т. 1, а.с. 178-186).

Судом встановлено, що єдиною підставою для висновку про нереальності господарських операцій, вчинених між ТОВ "Видавництво "Металіка" та ТОВ "Рестар Компані" є протокол допиту свідка ОСОБА_1 від 08.07.2017 року, складений в межах кримінального провадження від 05.07.2017 року № 23017220000000101, в якому ОСОБА_1 , яка є директором та засновником товариства, повідомила, що підприємство ТОВ "Рестар Компані" їй не відоме, фінансово-господарську діяльність вона не здійснювала, ніяких документів не підписувала.

За приписами ст.83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.6. податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до ч.6 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже в контексті ст.83 ПК України за відсутності вироку суду, що набрав законної сили, відомості набуті під час досудових кримінальних проваджень, мають доказове значення виключно в рамках цих проваджень та не є належними доказами відсутності реального характеру господарських відносин між позивачем та контрагентами.

Сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним доказом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, проведених ТОВ "Видавництво "Металіка" та його контрагентом. Крім того, ГУ ДФС у Харківській області, не вказує в акті перевірки про наявність вироків судів за фактом вчинення фіктивного підприємництва, що має безпосереднє значення для надання висновку про реальність або нереальність вчинення господарської діяльності контрагентом.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції статті 228 Цивільного кодексу України тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Аналогічний висновок міститься в постанові ВС від 06.11.2018 року у постанові 822/551/18

Така ж сама правова позиція висловлена й Європейським Судом з прав людини. Зокрема, у справах "Інтерсплав проти України", "БУЛВЕС" АД проти Болгарії", "Бізнес Суппорт центр проти Болгарії", "Сєрков проти України", "Рисовський проти України". Європейський Суд з прав людини зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Згідно п.36.5 ст.36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Таким чином Податковим кодексом України та судовою практикою закріплено принцип індивідуалізації відповідальності платника податків.

Аналіз складеного контролюючим органом акту перевірки, не доводить, що на момент проведення господарських операцій контрагент позивача був фіктивним підприємством; вчиняв порушення в сфері оподаткування, документували безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб`єктів господарювання, та укладав нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держав і суспільства. Також контролюючим органом не наведено жодних суттєвих порушень форми чи змісту первинних документів.

Оскільки, жодного застереження, окрім посилання на нереальність господарських операцій, в порушення норм покладених в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, податковий орган не навів, а висновки відповідача не ґрунтуються на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено в судовому засіданні висновків акту перевірки щодо нереальності господарських операцій з зазначеними контрагентами, та як наслідок збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість та нарахування штрафних санкцій.

Відповідно до ст.ст.7,9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст.139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 139, 242-246, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити .

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного Управління ДФС у Харківській області від 01.04.2019 року № 00000431412

Стягнути на користь ТОВ "Видавництво "Металіка" (код ЄДРПОУ 33411231) за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або через Харківський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі рішення виготовлено 21.10.2019

Суддя Зоркіна Ю.В.