Рішення

від 15.10.2019 по справі 520/8965/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

15 жовтня 2019 р. Справа № 520/8965/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Супруна Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Вязьмітіновій Т.В.,

за участю:

представника позивача: Поліщука О.А.,

представника відповідача: Єрохіна І.О.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕУ" (61145, м. Харків, вул. Клочківська, буд.111-А, код ЄДРПОУ 38632417) до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ІТЕУ (надалі за текстом - ТОВ ІТЕУ , позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду, з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (надалі за текстом - ГУ ДФС у Харківській області, відповідач), в якому просить суд, з урахуванням уточненої позовної заяви:

- визнати протиправним та скасувати наказ № 5808 від 16.08.2019 Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області Про проведення документальної перевірки на підставі якого проводиться перевірка ТОВ ІТЕУ (код ЄДРПОУ 38632417), за адресою: вул. Клочківська, буд.111-А, м. Харків.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 16.08.2019 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області прийнято наказ № 5808 Про проведення документальної перевірки . Вказаний наказ, на думку позивача є протиправним та незаконними, оскільки, прийнятий без достатніх правових підстав з боку контролюючого органу, у зв`язку із чим, просив позов задовольнити.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено у підготовче засідання на 09.10.2019 о 09:30 год..

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду разом з позовною заявою від ТОВ ІТЕУ надійшла заява про забезпечення адміністративного позову. (а.с.20).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2019 відмовлено в задоволенні заяви ТОВ ІТЕУ про забезпечення адміністративного позову. (а.с.22-24).

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Відповідно до пункту 7 ст. 243 КАС України ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання до протоколу судового засідання.

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 08.10.2019 від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, згідно зі змістом якого відповідач просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі.

Представник позивача правом подання відповіді на відзив в порядку ст. 182 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України) не скористався.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи позовної заяви в повному обсязі та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог. Надав письмовий відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зазначивши, що оскаржуваний наказ прийнятий на підставі та у межах діючого законодавства України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 16.08.2019 ГУ ДФС у Харківській області на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, п. 61.1, 61.2 ст. 61, п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 75.1 ст. 75, ст. 77, ст. 82 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України) та затвердженого ДФС України плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік прийнято наказ № 5808 Про проведення документальної планової перевірки ТОВ ІТЕУ (код ЄДРПОУ 38632417). (а.с.8).

Копію наказу від 16.08.2019 № 5808 разом з повідомленням отримано з боку ТОВ ІТЕУ , окреслене не заперечувалось в ході розгляду справи з боку представників сторін.

Товариством з обмеженою відповідальністю ІТЕУ допущено до проведення перевірки ГУ ДФС у Харківській області.

Не погоджуючись із спірним наказом, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії (наказу від 16.08.2019 № 5808), а також суджень суб`єкта владних повноважень, на відповідність вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, визначаються Податковим кодексом України. (надалі за текстом - ПК України).

Відповідно до п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім: Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

При цьому, п.п. 75.1.2 цієї статті визначено, що документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п. 77.1 ст. 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом (п. 77.4 ст.77 ПК України).

Як визначено п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Відповідно до п. 77.2 ст.77 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З метою забезпечення єдиного підходу до формування щоквартального плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків наказом Міністерства фінансів України від 02 червня 2015 року № 524 затверджено Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (надалі за текстом - Порядок).

За положеннями пункту 1 цього Порядку, річний план-графік для документальних планових перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, складається відповідно до вимог статті 77 розділу ІІ Податкового кодексу України.

План-графік документальних планових перевірок щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, складається з квартальних планів-графіків відповідно до вимог статті 346 Митного кодексу України.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування.

Згідно з пунктом 4 розділу І цього Порядку до плану-графіка відбираються платники податків відповідно до вимог статті 77 Податкового кодексу України.

За правилами пункту 5 Порядку встановлено, що план-графік складається із планів-графіків територіальних органів ДФС та затверджується Головою ДФС.

Затверджений план-графік є обов`язковим для виконання всіма підрозділами територіальних органів ДФС.

Належну якість формування плану-графіка та його коригування забезпечує територіальний орган ДФС, який сформував план-графік (коригування плану-графіка).

Отже, планова документальна виїзна перевірка призначається відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок, і чинним податковим законодавством не передбачено можливості проведення планової документальної виїзної перевірки не передбаченої планом-графіком.

З аналізу вищевказаних норм свідчить, що планова документальна перевірка платника податків може бути призначена контролюючим органом: лише у випадку, коли її проведення передбачене сформованим та затвердженим планом-графіком, який оприлюднений на офіціальному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку Проекти річних планів-графіків складаються територіальними органами ДФС не пізніше 01 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки, квартальних планів-графіків - не пізніше 20 числа останнього місяця поточного кварталу засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.

Проекти коригування планів-графіків у разі здійснення такого коригування формуються територіальними органами ДФС не пізніше 03 числа кожного місяця поточного року, починаючи з другого місяця поточного року, засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.

Разом з проектом плану-графіка (коригування плану-графіка) формуються інформаційно-аналітичні довідки за кожним платником податків з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.

Після остаточного узгодження проектів планів-графіків (коригування планів-графіків) територіальні органи ДФС надають департаментам аудиту та податків і зборів з фізичних осіб засобами автоматизованої інформаційної системи "Управління документами" плани-графіки (коригування планів-графіків) з відповідними додатками та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка).

Відповідно до пункту 3 розділу III Порядку, до плану - графіку включаються платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, платежів.

Затверджений план-графік є обов`язковим для виконання всіма підрозділами територіальних органів Державної фіскальної служби.

Як свідчать матеріали справи, на виконання п.1 розділу І Порядку план-графік документальних планових перевірок платників податків - юридичних осіб з урахуванням щомісячних коригувань розміщено відповідачем на офіційному веб-сайті ДФС України.

Відтак, податковим органом винесено наказ про проведення перевірки позивача згідно плану-графіку, затвердженого у встановленому законодавством порядку, який є чинним, жодні відомості щодо його оскарження та скасування відсутні.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 03.05.2018 року (справа №820/3481/17).

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України зазначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо посилань позивача на те, що оскаржуваним наказом передбачається проведення перевірки ТОВ ІТЕУ поза строками встановленими ст. 102 ПК України та пов`язування положень окресленої статті з позицією Верховного Суду від 09.02.2016 року по справі №826/3285/15, суд зазначає наступне.

Як встановлено вище, оскаржуваним наказом, на підставі ст. 77 ПК України призначено провести документальну планову перевірку ТОВ ІТЕУ за період діяльності з 01.01.2016 року по 30.06.2019 року з метою контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати усіх, передбачених ПК України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Так, п. 77.3 ст. 77 ПК України встановлено, що забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов`язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати митних платежів, податків, зборів та єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам, податку з доходів фізичних осіб та зобов`язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Отже, вказаною нормою чітко встановлено заборону на проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов`язань перед бюджетами.

При цьому, оскаржуваним наказом не призначалось проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов`язань перед бюджетами, натомість призначено провести документальну планову перевірку з метою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Щодо посилань представника позивача у позові на те, що контролюючий орган не мав права включати до наказу від 16.08.2019 року № 5808 період з 01.01.2016 року, суд зазначає наступне.

Пунктом 102.1 статті 102 ПК України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, контролюючий орган в разі проведення перевірки щодо дотримання вимог податкового законодавства в частині сплати податку на додану вартість має враховувати вимоги ст. 102 ПК України.

Окремо суд зазначає, що з боку ТОВ ІТЕУ 20.02.2017 подано річну декларацію з ПДВ за 2016 рік, в свою чергу 19.05.2017 подано уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік.

Таким чином, суд зауважує, що ймовірне порушення контролюючим органом приписів ст. 102 ПК України під час проведення перевірки не може бути підставою для скасування наказу про проведення перевірки, разом з цим у відповідності з положеннями законодавства часові проміжки визначення суму податкових зобов`язань за податковою декларацією підліковуються з дня подання уточнюючого розрахунку та становлять 1095 днів.

Окремо суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо посилань представника позивача на постанову Верховного Суду від 09.02.2016 по справі № 826/3285/15 суд зазначає, що викладені висновки не підлягають застосуванню в рамках розгляду адміністративної справи № 520/8965/19, оскільки як встановлено вище, оскаржуваним наказом призначено провести документальну планову перевірку з метою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. На момент винесення акту перевірки податковим органом не проведена перевірка, а з боку позивача не доведено існування у податкового органу наміру проведення перевірки поза законодавчо обумовленими строками чи за межами наданих повноважень.

Позивачем не доведено того, що контролюючим органом під час проведення перевірки буде порушено вимоги ст. 102 ПК України, а сам факт зазначення періоду не порушує жодних прав позивача та не створює жодних обов`язків.

Разом із тим, суд бере до уваги, що за змістом вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та здатні вплинути на результат вирішення спору. Інші доводи сторін висновки суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що контролюючий орган довів правомірність прийнятого наказу № 5808 від 16.08.2019 року, а відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕУ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 21 жовтня 2019 року.

Суддя Ю. О. Супрун