Рішення

від 09.10.2019 по справі 520/7547/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 жовтня 2019 р. № 520/7547/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіна Ю.В.

при секретарі судового засідання Пройдак С.М.

у присутності

представника позивача Михайлової Ю.О.

представника відповідача Саблукова Д.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "СК БУД-ГРУПА" (наб. Сабурівська, буд. 7,м. Харків,61068, код ЄДРПОУ40691492) до Головне управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до та просить суд :визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС України в Харківській області за формою «Р» від 22.07.2019 р. №00000371421, яким донараховано TOB «СК БУД- ГРУПА» суму грошового зобов`язання: основного платежу - податку на додану вартість 224175 грн., та штрафних санкцій на суму 56043,75 грн.

Ухвалою від 06.08.2019 у справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання по справі.

Протокольною ухвалою від 09.10.2019 у справі закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті в порядку, визначеному ч.7 ст.181 КАС України.

В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі, просив позовні вимоги задовольнити, пославшись на недоведеності складу податкового правопорушення, яке за висновком податкового органу полягає у нереальності господарських операцій платника податків з контрагентом.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував, зазначивши, що при винесенні оскаржуваного рішення відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, з урахуванням усіх обставин у справі. Первинними бухгалтерськими документами позивача не доведено реальності здійснення господарської діяльності з зазначеним в акті перевірки контрагентом.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

26.06.2019 року за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ СК БУД- ГРУПА з питань дотримання податкового законодавства при здійснені фінансово-господарських операцій з ТОВ Корегон за жовтень 2018 року ГУ ДФС у Харківській області складено акт №2141/20-40-14-21-08/40691492, яким встановлено порушення п 198.1., 198.3., 198.6 ст. 198, п.200.1-200.2 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту всього на суму 224175.58 грн. в результаті чого занижено суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України всього у сумі 224175.58 грн. у тому числі за жовтень 2018 року на суму 161723.42 грн. за листопад 2018 року на суму 62452.16 грн.

Перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає в тому числі у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п. «а» п.198.1 ). Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В пункті 198.6 статті 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Положеннями п. 200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно вимог п.200.2. ст.200 вказаного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Позивач, пройшовши визначену діючим законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу суб`єкта господарювання, основним видом діяльності якого є будівництво доріг і автострад (КВЕД 42.11) та має відповідну ліцензію (а.с.60-64, т.1)

22.06.2018 між позивачем та Департаментом будівництва та шляхового господарства харківської міської ради укладено договори будівельного підряду № 504 щодо проведення капітального ремонту вул.Золочівської,8 (а.с.138-142, т.1), яким в тому числі передбачено, що підрядник має право при необхідності залучати до виконання спеціальних робіт та надання послуг спеціальні будівельні організації за згодою замовника.

27.07.2018 року між позивачем та Департаментом будівництва та шляхового господарства харківської міської ради укладено договори будівельного підряду № 658 , 659 щодо проведення капітального ремонту вул.Полтавський шлях,152 (а.с.170-175, 201-206 т.1), яким в тому числі передбачено, що підрядник має право при необхідності залучати до виконання спеціальних робіт та надання послуг спеціальні будівельні організації за згодою замовника.

У межах вказаних договорів між позивачем та ТОВ Корегон укладено договір про виконання робіт № 4 від 13.08.2018 року, договір про виконання робіт № 0908 від 09.08.2018, відповідно до якого позивач доручає ТОВ Корегон виконати роботи з капітального ремонту вул. Полтавський шлях,152, (внутрішні дороги та тротуари); договір про виконання робіт № 3 від 10.08.2018 року відповідно до якого ТОВ Корегон зобов`язується виконати роботи з капітального ремонту вул.Золочівської,8 ( внутрішньо квартальні дороги та тротуари).

Відповідно приписам ст.837 ЦК України передбачено, що за договором підряду, одна сторона (підрядник зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. З урахуванням приписів ст.ст.839-840, ст.ст.843,846,857 ЦК України в договорі підряду мають бути узгоджені види робіт, порядок їх виконання, ціна роботи, строки та порядок виконання та оплати роботи її якість. Тобто це є обов`язкові умови для даного виду договору і вони визначені даним Кодексом.

Підрядник повинен виконати передбачені цим Договором роботи, якість яких повинна відповідати ДСТУ та Державним будівельним нормам України, вимогам що ставляться на момент передачі їх Генпідряднику (п. 2.1 Договору).

Відповідно до умов договорів договірна ціна робіт є динамічною та може бути зменшена за згодою сторін (п.3.2 Договору). Розрахунки з Субпідрядником за виконані роботи провадяться у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок (п.4.1 Договру).

Оплата здійснюється за підписаним актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт форми КБ-3 (п.4.1 Договору)

Після підписання договору Генпідрядник може перерахувати субпідряднику аванс, розмір якого не може перевищувати 30% вартості обсягу робіт, який має бути використаний на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, ресурсів тощо (п.4.2 Договору)

Здавання та приймання робіт після закінчення їх виконання здійснюється відповідно до чинного законодавства і оформлюється довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3, актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в. (п. 5.1 Договору).

Отже, у зазначених договорах вказані дані про порядок виконанні робіт, про їх ціну або порядок її визначення та узгодження, строки виконання робіт або їх графік, тобто додержані всі вимоги приписів ЦК України.

На підтвердження виконання зазначених договорів позивач надав суду копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, актів приймання виконаних будівельних робіт за перевіряємий період, складених за примірними формами № КБ-3 і № КБ-2в ( договірна ціна, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти приймання виконаних будівельних робіт, відомості ресурсів)

Крім того, між позивачем та ТОВ Корегон складено та підписано акти передачі матеріалів за періоди, що підлягали перевірці, виписку по рахунку 10 Основні засоби Плану рахунків, затвердженого наказом міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999 (а.с. 82,108,128-129, 232-233, т.1)

На підтвердження сплати сум податку на додану вартість у складі вартості робіт за договорами з ТОВ Корегон надано податкові накладні 63 від 30.10.2018, 49 від 23.10.2018, 12 від 05.10.2018 (а.с. 233-238, т.1)

Фактична оплата здійснена шляхом перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ Корегон грошових коштів, про що надано платіжні доручення: 139 від 30.10.2018, 146 від 06.11.2018, 147 від 07.11.2018 (а.с.226-228, т.1). заборгованість по розрахункам відсутні, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 631 Плану рахунків, затвердженого наказом міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999, копії яких містяться у матеріалах справи.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

У той же час, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 року № 293 з метою удосконалення нормативної бази у будівельному комплексі України, на підставі рішення науково-технічної ради Мінрегіону України від 13.12.2012 року № 206 та на виконання Програми перегляду державних будівельних норм і правил на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 471, прийнято національний стандарт ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва .

Зазначений стандарт установлює основні правила з визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам`яток архітектури та містобудування (далі - будівництво).

Цей стандарт носить обов`язковий характер при визначенні вартості будівництва об`єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії. Застосування даного стандарту обумовлюється договором.

Пункт 6.4 вказаного стандарту містить правила визначення вартості виконаних робіт та витрат, зокрема, при визначенні вартості виконаних обсягів робіт і проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи по об`єктах будівництва, зведення яких здійснюється за рахунок державних коштів, застосовуються примірні форми первинних облікових документів Акт приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в) і Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма № КБ-3), які наведено у додатку Ф та додатку У.

З огляду на викладене, із урахуванням положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зазначає, що у взаємовідносинах, що склались між позивачем та ТОВ Корегон на підставі договорів будівельного підряду, саме акт приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в є тим первинним документом, що фіксує факт здійснення таких господарських операцій та дає підстави платнику податків для ведення бухгалтерського обліку та подальшого формування відповідних податкових зобов`язань.

Крім того, в ході судового розгляду справи встановлено, що сторонами договірних відносин акти форми № КБ-2в складені, позивачем надані суду та досліджені, встановлена їх відповідність вимогам до первинних документів.

Таким чином, первинні документи, якими позивач доводить здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом, оформлені належним чином, містять необхідні реквізити, повністю відображають зміст господарських операцій і не мають недоліків, які б свідчили про їх невідповідність вимогам до первинних документів.

Стосовно посилань податкового органу на відсутність певних первинних документів, суд зазначає наступне, що ненадання контрагентом повного обсягу виконавчої документації свідчить про невиконання у повному обсязі умов договорів підряду, що не впливає на фактичний рух та зміну активів платника податків, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Отже, такі обставини не є підставою для висновку про порушення позивачем норм податкового законодавства, оскільки вимог щодо обов`язкової наявності такої документації у позивача законодавством не передбачено.

Суд зазначає, що роботи, які обумовлені договорами укладеними між позивачем та ТОВ Корегон , виконані у повному обсязі та документально підтверджені, що обґрунтовується, крім іншого, актами приймання будівельних робіт за періоди, що перевірялися, які підписані ТОВ СК БУД-ГРУП та Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (а.с.163-167, 194-197, 219-222, т.1), що вказують на передачу у повному обсязі виконаних робіт кінцевому замовнику.

У судовому засіданні, як на підставу відмови у задоволенні позовних вимог, представник відповідача послався на податкову інформацію Головного управління ДФС у Сумській області від 14.01.2019 № 15/18-28-12-01-38, згідно якої контрагент позивача ТОВ Корегон відсутній за податковою адресою, номенклатура та обсяг придбаних товарів не відповідає номенклатурі послуг, реалізованих на адресу ТОВ СК БУД-ГРУП , у підприємства відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення операцій, тощо. Крім того відповідач посилається на низку кримінальних проваджень у яких фігурує ТОВ Корегон та визначається як вигодоформуючий суб`єкт господарської діяльності, який має ознаки фіктивності.

Суд зазначає, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Суд також критично ставиться до посилання податкового органу на наявність кримінальних проваджень відносно ТОВ Корегон , оскільки за приписами ст.83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.6. податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до ч.6 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже в контексті ст.83 ПК України за відсутності вироку суду, що набрав законної сили, відомості набуті під час досудових кримінальних проваджень, мають доказове значення виключно в рамках цих проваджень та не є належними доказами відсутності реального характеру господарських відносин між позивачем та контрагентами.

Оскільки по господарських операціях позивача та його контрагента не встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, наявності протиправного умислу на укладення правочинів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а, отже, віднесення їх до категорії нікчемних та таких, що не спрямовані на настання реальних наслідків є помилковим.

Як зазначив Верховний Суд в постанові від 27.03.2018 року у справі №816/809/17, сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Крім того, доводи відповідача щодо відсутності у контрагента позивача необхідних трудових та інших ресурсів є необґрунтованими, оскільки зазначене не виключає можливості реального виконання господарської операції, враховуючи, що залучення ресурсів, у тому числі працівників, є можливим за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків сформував податкові зобов`язання, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст.77 КАС України , згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.77 цього Кодексу.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом апеляційної інстанції досліджено первинні документи, які згідно з п.44.1 ст.44 ПК України, є підставою для податкового обліку та встановлено, що останні містять відомості, які у повній мірі відображають суть господарських операцій, що відбулись між позивачем та його контрагентом, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування своїх податкових зобов`язань.

Доказів недобросовісності платника (позивача у справі), а також того, що відомості, які містяться у поданих ним документах неповні, недостовірні та (або) суперечливі, відповідачем не надано.

Твердження контролюючого органу про відсутність факту реальності господарських операцій позивача з контрагентом спростовані наявними доказами в матеріалах справи, зважаючи на те, що первинні документи, складені позивачем та його контрагентом у ході господарських операцій, відповідають вимогами чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а отже і підтверджують суму задекларованого позивачем податку, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування.

Отже, господарські операції між позивачем та ТОВ Корегон фактично мали реальний характер, оформлені не лише документально, а й спрямовані на реальне настання правових наслідків, а тому висновки викладені відповідачем в акті перевірки є необґрунтованими.

Відповідно до частин першої та другої ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до частини першої ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права, визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

За таких обставин, суд доходить висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 00000371421 від 22.07.2019 є неправомірним, підлягає скасуванню, а позов - задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст.139 КАС України

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 139, 242- 246, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС України в Харківській області за формою «Р» від 22.07.2019 р. №00000371421

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198) на користь ТОВ «СК БУД- ГРУПА» (код ЄДРПОУ 40691492) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3340 (три тисячі триста тридцять чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 КАС України

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі рішення виготовлено 21.10.2019

Суддя Зоркіна Ю.В.