Постанова

від 21.10.2019 по справі 560/1282/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/1282/19

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: Франовська К.С.

21 жовтня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Франовської К.С.

суддів: Совгири Д. І. Кузьменко Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування відмов, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2019 року член фермерського господарства Джури ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якому просила:

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про затвердження поданого нею проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю), що відповідає розміру земельної частки (паю) на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області із земель, що знаходяться в користуванні на умовах оренди ОСОБА_2 ФГ Джури для подальшої передачі у власність для ведення фермерського господарства;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю), на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області із земель, що знаходяться в користуванні на умовах оренди ОСОБА_2 ФГ Джури для подальшої передачі у власність для ведення фермерського господарства.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року позов задоволено. Цим рішенням постановлено:

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, викладену у листі від 20.11.2018 №М-14491/0-7530/0/95-18 про затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю), що відповідає розміру земельної частки (паю) (площею 2,4431 га, кадастровий номер 6825085400:02:003:0007) на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області із земель, що знаходяться в користуванні на умовах оренди ОСОБА_2 ФГ Джури для подальшої передачі у власність для ведення фермерського господарства;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю), що відповідає розміру земельної частки (паю) (площею 2,4431 га, кадастровий номер 6825085400:02:003:0007) на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області із земель, що знаходяться в користуванні на умовах оренди ОСОБА_2 ФГ Джури для подальшої передачі у власність для ведення фермерського господарства;

- стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір сумі 1536,80 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадатру в Хмельницькій області.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що позивач, як член ФГ Джури не має права на безоплатну приватизацію (одержання безоплатно у приватну власність) для ведення фермерського господарства земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) із земель державної власності, раніше переданих в оренду. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, третя особа у справі ОСОБА_2 є засновником та головою Фермерського господарства Джури .

На підставі наказу Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області від 28.10.2013 року між Головним управлінням Держземагентства у Хмельницькій області та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі № 17 від 26.12. 2013 року.

За умовами цього договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 6825085400:02:00360001, яка перебуває у державній власності та розташована за межами населеного пункту на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, загальною площею 11,5636 га.

Згідно п.2.1 Договору земельна ділянка передана Орендарю в користування на умовах оренди.

Договір укладено на 7 років. Орендна плата в сумі 10100 грн.54 коп. перераховується до місцевого бюджету.

Згідно п.13 Договору земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства.

Відповідно до п.п. 33,34 дія Договору припиняється у разі:

-закінчення строку, на який його було укладено;

-придбання орендарем земельної ділянки у власність;

-викуп земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження з суспільної необхідності;

-смерті фізичної особи Орендаря;

Шляхом розірвання, припиняється дія Договору:

-за взаємною згодою сторін;

-за рішенням суду на вимогу однієї з сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків за договором, знищення, пошкодження орендованої ділянки.

Розірвання Договору оренди в односторонньому порядку не допускається.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" №2009-XII від 20.12.1991, після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку.

Для державної реєстрації селянського (фермерського) господарства до відповідної Ради народних депутатів подається заява, статут, якщо це необхідно для створюваної організаційної форми підприємництва, список осіб, які виявили бажання створити його (із зазначенням прізвища, імені та по батькові голови), і документ про внесення плати за державну реєстрацію.

Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

Тобто, процедура створення фермерського господарства передбачала першочергове отримання у користування громадянином земельної ділянки для створення такого господарства та отримання відповідного Державного акту. Після отримання такого Державного акту та здійснення державної реєстрації, фермерське господарство набувало статусу юридичної особи.

Отже, у встановленому законом порядку ОСОБА_2 засновано фермерське господарство Джури , яке зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 10.02.2014 року.

Згідно з статутом Фермерського господарства Джури засновником та головою господарства є ОСОБА_2 , членами господарства є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 .

Головою фермерського господарства прийнято рішення, яке оформлене Протоколом про розподіл земельних ділянок між громадянами, яким надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у розмірі земельної частки (паю), що відповідає розміру земельної частки (паю) на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області із земель, що знаходяться в користуванні на умовах оренди засновника ОСОБА_2 ФГ Джури для подальшої передачі у власність членам для ведення фермерського господарства у наступних розмірах: ОСОБА_2 - 1,9791 га, ОСОБА_4 - 1,8588 га, ОСОБА_3 - 1,8588 га, ОСОБА_1 - 2,4431 га, ОСОБА_5 - 1,0528 га, ФГ Джури - 2,3710 га.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 20.04.2017 №22-7004-СГ надано позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають у постійному користуванні на умовах оренди ОСОБА_2 на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

ТОВ "Земельно-консалтинговим агентством "СТС" розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у розмірі земельної частки (паю) на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, із земель, що знаходяться в користуванні на умовах оренди ОСОБА_2 ФГ Джури для подальшої передачі у власність для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6825085400:02:003:0007.

Член фермерського господарства ОСОБА_1 13.11.2017 звернулась із клопотанням до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з проханням затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,4431 га, кадастровий номер 6825085400:02:003:0007, що розташована за межами населених пунктів Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області безоплатно у власність для подальшої передачі у власність для ведення фермерського господарства.

Відповідачем розглянуто клопотання та надано листом відповідь від 21.11.2017 № М - 30087/0-15181/6-17 про відмову у затвердженні проекту землеустрою у зв`язку з тим, що у поданому проекті землеустрою відсутня згода користувача на припинення права постійного користування земельною ділянкою.

20.02.2018 позивач повторно звернулась до відповідача із заявою щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,4431 га, кадастровий номер 6825085400:02:003:0007, що розташована за межами населених пунктів Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області безоплатно у власність для ведення фермерського господарства.

07.03.2018 листом Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області позивача повідомлено про те, що у проекті землеустрою відсутній каталог координат поворотних точок з відміткою державного кадастрового реєстратора, а земельна ділянка перебуває у користуванні третіх осіб, після усунення зауважень рекомендовано повторно звернутися із заявою, яку буде розглянуто у найкоротші терміни та при відповідності нормам чинного законодавства підписаний дозвільний документ.

В листопаді 2018 позивач втретє звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з проханням затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,4431 га, кадастровий номер 6825085400:02:003:0007, що розташована за межами населених пунктів Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області безоплатно у власність для ведення фермерського господарства.

Листом № М-14491/0-7530/0/95-18 від 20.11.2018 відповідач повідомив позивача, про те, що з поданих ОСОБА_1 документів встановлено, що земельна ділянка, яку має намір отримати позивач, перебуває в користуванні гр. ОСОБА_2 згідно договору оренди землі №17 від 26.12.2013, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 10076753 від 20.01.2014 року. Таким чином, земельна ділянка не перебуває у користуванні ФГ Джури , тому відсутні правові підстави для передачі зазначеної земельної ділянки у власність відповідно до статті 32 Земельною кодексу України.

Не погодившись із цим рішенням та вважаючи його незаконним, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області протиправно відмовило позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства, посилаючись на підстави, не передбачені Земельним кодексом України чи іншими законодавчими актами.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування та у власність встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з положеннями частини сьомої наведеної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави колегії суддів дійти до висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, викладеної у листах ГУ Держгеокадастру у Хмельницької області на звернення ОСОБА_1 є перебування земельної ділянки, щодо якої надійшло звернення, у постійному користуванні іншої особи.

Оцінюючи таку відмову на предмет її відповідності вимогам частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про те, що ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області фактично відмовило ОСОБА_1 у задоволенні клопотання з підстави, яка не передбачена частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України. Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого суду, виходячи з наступного.

Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом (частина п`ята статті 116 Земельного кодексу України).

Як зазначалось, спірна земельна ділянка знаходиться у користування ОСОБА_2 на підставі договору оренди №17 від 26.12.2013 року.

У зв`язку з цим, виділення спірної земельної ділянки іншій фізичній особі можливе лише після припинення у встановленому законом порядку права користування цією земельною ділянкою ОСОБА_2 ( припинення чи розірвання договору оренди відповідно до умов договору, викладених у п.33,34).

В матеріалах даної справи відсутні докази, що на момент звернення ОСОБА_1 із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, право користування земельною ділянкою ОСОБА_2 було припинено.

Колегія суддів зважає і на те, що право користування земельною ділянкою має фізична особа ОСОБА_2 , який є головою фермерського господарства Джури , При цьому, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ФГ Джури є юридичною особою, зареєстрованою у Державному реєстрі юридичних осіб 10.02.2014 року .Зважаючи на це, ФГ Джури є самостійним суб`єктом правовідносин, у тому числі земельних, і може розпоряджатися належним йому майном (включаючи земельні ділянки).

Частиною четвертою статті 1 Закону України Про фермерське господарство передбачено, що фермерське господарство діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

З аналізу наведеної правової норми слідує, що порядок регулювання відносин між членами ФГ, правовий режим майна визначається статутом, однак, положення статуту не можуть суперечити законодавству України.

Відповідно до статті 7 Закону України Про фермерське господарство надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Стаття 12 вказаного Закону визначено склад земель фермерського господарства. Зокрема, встановлено, що землі фермерського господарства можуть складатися із:

а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;

в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Частиною другою цієї ж статті визначено, що права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

У свою чергу, відповідно до статті 13 Закону України Про фермерське господарство члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).

На підставі аналізу наведених правових норм колегія суддів доходить до висновку про те, що громадяни можуть отримати землі державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства у загальному порядку, визначеному Земельним кодексом України. Фермерське господарство може володіти та користуватися землями своїх членів лише у разі, якщо такі земельні ділянки перебувають у власності (а не користуванні) члена фермерського господарства. При цьому, статтею 13 Закону України Про фермерське господарство передбачено право члена фермерського господарства отримати безоплатно у власність земельну ділянку, яка раніше була надана йому у користування, тобто передача у власність земельної ділянки можлива тій самій особі, якій земельна ділянка передана у користування.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19 червня 2018 року у справі № 816/1920/17.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність звернулась член фермерського господарства ОСОБА_1 , однак, право постійного користування на спірну земельну ділянку зареєстроване за іншою особою - ОСОБА_2 , що є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо її відведення іншій, ніж користувач, особі. ФГ Джура не може розпоряджатися землями, що належать на праві постійного користування фізичним особам, у тому числі його засновниками, а може розпоряджатися лише землями, які відповідно до статті 12 Закону України Про фермерське господарство включені до складу земель фермерського господарства.

Відповідно до п.3, 4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а також невідповідністю його висновків обставинам справи, через що оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у позові.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області задовольнити .

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року скасувати.

Прийняти постанову, якою у позові ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування відмов, зобов`язання вчинити дії , - в і д м о в и т и.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Постанова суду складена в повному обсязі 21 жовтня 2019 року.

Головуючий Франовська К.С. Судді Совгира Д. І. Кузьменко Л.В.