Постанова

від 15.10.2019 по справі 460/1783/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 рокуЛьвів№ 857/9626/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Шинкар Т.І.,

з участю секретаря судового засідання Хітрень О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу члена релігійної організації Релігійна громада Свято-Покровської парафії Сарненської єпархії Української Православної Церкви с. Мала Любаша Костопільського району Рівненської області ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року про відмову у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом члена релігійної організації Релігійна громада Свято-Покровської парафії Сарненської єпархії Української Православної Церкви с. Мала Любаша Костопільського району Рівненської області ОСОБА_1 до Рівненської обласної державної адміністрації, Державного реєстратора Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації Кир`янчука Олега Богдановича про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування розпорядження, рішення, записів, -

суддя (судді) в суді першої інстанції - Щербаков В.В.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення - м. Рівне,

дата складання повного тексту рішення - 05.08.2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Член релігійної організації Релігійна громада Свято-Покровської парафії Сарненської єпархії Української Православної Церкви с. Мала Любаша Костопільського району Рівненської області ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Рівненської обласної державної адміністрації (Рівненська ОДА), Державного реєстратора Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації Кир`янчука О.Б. (Державний реєстратор), в якому просила: визнати протиправними дії Рівненської ОДА щодо проведення реєстрації змін до Статуту Релігійної організації Релігійна громада Свято-Покровської парафії Сарненської єпархії Української Православної Церкви села Мала Любаша Костопільського району Рівненської області шляхом реєстрації Статуту цієї Релігійної організації в новій редакції; визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Рівненської ОДА від 26.03.2019 року № 255 Про реєстрацію статутів релігійних громад у новій редакції в частині реєстрації статуту Релігійної організації Релігійна громада Свято-Покровської парафії Сарненської єпархії Української Православної Церкви села Мала Любаша Костопільського району Рівненської області в новій редакції з новою юридичною назвою; визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора про державну реєстрацію внесення змін до установчих документів юридичної особи - Релігійної організації Релігійна громада Свято-Покровської парафії Сарненської єпархії Української Православної Церкви села Мала Любаша Костопільського району Рівненської області , на підставі якого внесено записи в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.03.2019 року № 15981050005000368 та № 15981070006000368; визнати протиправним та скасувати зазначені записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.

Ухвала мотивована тим, що спірні правовідносини стосуються прав та інтересів учасників релігійної громади на канонічне підпорядкування, а позовні вимоги у зазначеній справі спрямовані на захист цивільного права позивача. З огляду на суб`єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства. Також суд роз`яснив позивачу, що розгляд даного спору належить до юрисдикції Господарського суду Рівненської області.

Ухвалу в апеляційному порядку оскаржила позивач. Вважає, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про відкриття провадження у справі, а також суд неповно з`ясував обставини, що мали значення для справи. Просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що предметом спору є не права та інтереси учасників релігійної громади на канонічне підпорядкування, а порушення відповідачами вимог законодавства, які регулюють питання внесення та реєстрації змін до статутних документів юридичної особи, у даному випадку релігійної організації. Такі правовідносини, на переконання апелянта, належать до публічно-правових, оскільки випливають із повноважень відповідачів як суб`єктів владних повноважень. Також позивач вважає, що суд першої інстанції помилково врахував висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 19.12.2018 року у справі № 806/3462/14, оскільки у цій справі підстави позову та обґрунтування позовних вимог були іншими, ніж вказані нею у позовній заяві. Зокрема, позивач зазначає, що із змісту постанови Верховного Суду від 19.12.2018 року у справі № 806/3462/14 слідує, що вимоги позивача були обґрунтовані тим, що відбулось захоплення релігійної громади шляхом внесення змін і доповнень до її статуту особами, які не є засновниками громади, внаслідок чого було змінено підпорядкування громади з Московського патріархату на Київський, чим порушено права віруючих, які утворили релігійну громаду. А відповідачем, обласною державною адміністрацією, було порушено вимоги ст. 14 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації та не перевірено порядок скликання парафіяльних зборів, визначений статутом релігійної громади. В свою чергу, вона обґрунтовує свої вимоги тим, що Рівненська ОДА не отримувала і не могла отримати документи, передбачені Законом України Про свободу совісті та релігійні організації , які є безпосередньою підставою для винесення розпорядження про реєстрацію статуту релігійної громади у новій редакції. А Державний реєстратор здійснив спірні реєстраційні дії за відсутності підстав і документів, передбачених Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань . Крім того, в позовній заяві вона не наводила жодних доводів про наявність спору щодо зміни канонічного підпорядкування релігійної громади. Також позивач посилається на: постанову Верховного Суду від 16.10.2018 року у справі № 807/3565/14, яка розглянута касаційним судом в порядку адміністративного судочинства і в якій предмет і підстави позову, на думку позивача, є аналогічними викладеним нею у позовній заяві; окрему думку судді Великої Палати Верховного Суду Прокопенка О.Б. у справі № 825/642/18 за позовом ПАТ Укрбізнесбанк до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправними й скасування рішення і запису, де зазначений суддя вказав, зокрема, що незгода з рішенням відповідача у зв`язку з недотриманням ним вимог законодавства, яке визначає підстави та порядок проведення реєстраційних дій, спричиняє публічно-правовий спір, пов`язаний зі здійсненням владних управлінських функцій, що підпадає під юрисдикцію адміністративних судів.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; оча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Проаналізувавши зміст наведених вище норм КАС України, колегія суддів вважає, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад, обов`язковою ознакою якого є участь суб`єкта владних повноважень, однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для віднесення спору до категорії публічно-правових та, відповідно, до справ адміністративної юрисдикції.

Тому для визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі тощо.

Як встановив суд, рішенням Виконавчого комітету Рівненської обласної ради народних депутатів від 25.09.1991 року № 173 Про реєстрацію статутів релігійних громад та передачу культових будівель зареєстровано статут Релігійної громади Української Православної Церкви у населеному пункті с. Мала Любаша Костопільського району.

20.07.2004 року настоятелем (керівником) даного храму згідно з указом Єпископа Сарненського і Поліського призначений ОСОБА_2

Розпорядженням голови Рівненської ОДА від 26.01.2017 року №29 Про реєстрацію статутів релігійних громад у новій редакції було зареєстровано у новій редакції статут релігійної громади Свято-Покровської парафії Сарненської єпархії Української Православної Церкви с. Мала Любаша Костопільського району, зареєстрований рішенням Виконавчого комітету Рівненської обласної Ради народних депутатів від 25.09.1991 року № 173, з юридичною назвою - Релігійна організація Релігійна громада Свято-Покровської парафії Сарненської єпархії Української Православної Церкви села Мала Любаша Костопільського району Рівненської області .

Розпорядженням Рівненської ОДА від 26.03.2019 року № 255 Про реєстрацію статутів релігійних громад у новій редакції зареєстровано, зокрема, статут релігійної організації Релігійна громада Свято-Покровської парафії Сарненської єпархії Української Православної Церкви села Мала Любаша Костопільського району Рівненської області , зареєстрований рішенням виконавчого комітету Рівненської обласної Ради народних депутатів від 25.09.1991 року № 173, із змінами та доповненнями, зареєстрованими розпорядженнями голови Рівненської ОДА від 12.12.2002 року № 719, від 11.10.2004 року № 526 та від 26.01.2017 року № 29, у новій редакції, з юридичною назвою - Релігійна громада Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Мала Любаша, Костопільського району Рівненської області .

На підставі вказаного розпорядження 26.03.2019 року Державний реєстратор Кир`янчук О. Б . прийняв рішення про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи - Релігійної громади, на підставі чого 29.03.2019 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено записи № 15981050005000368 № 15981070006000368 про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах Релігійної громади.

Як зазначено вище, позивач оскаржила зазначені вище рішення (дії) відповідача до суду.

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, предметом спору у даній справі є правомірність рішення Рівненської ОДА щодо реєстрації статуту релігійної громади у новій редакції, зміни керівника і найменування цієї релігійної громади, а також відповідних рішень (реєстраційних дій) Державного реєстратора, прийнятих (вчинених) на підставі вказаного рішення Рівненської ОДА.

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач зазначає, що підставою для затвердження Рівненською ОДА нової редакції статуту релігійна громада Свято-Покровської парафії Сарненської єпархії Української Православної Церкви села Мала Любаша було звернення окремих мешканців села Мала Любаша, які не є членами релігійної громади, до Православної Церкви України про перехід в підпорядкування останньої. Водночас, парафіяльні збори релігійної громади, за твердженням позивача, прийняли рішення про залишення в підпорядкуванні Української Православної Церкви.

Тобто, спірні зміни до статуту зазначеної релігійної організації (затвердження статуту в новій редакції) передбачають зміну підлеглості релігійної громади у канонічних і організаційних питаннях, які заперечуються громадою (окремими її членами). При цьому, позивач вказує на відсутність повноважень у особи, яка подала заяву та відсутність у неї необхідного пакету документів для реєстрації нової редакції статуту, оспорює повноваження приймати рішення про зміну статуту.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що даний спір не є публічно-правовим, який належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки спірні правовідносини стосуються прав та інтересів учасників релігійної громади на канонічне підпорядкування, а позовні вимоги у зазначеній справі спрямовані саме на захист цивільного права позивача як члена релігійної організації та випливає із внутрішньої діяльності цієї організації.

При цьому, колегія суддів наголошує, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є саме суть (характер) спірних правовідносин, а не формальні підстави звернення до суду з відповідним позовом та суб`єктний склад учасників справи.

В цьому контексті колегія суддів зазначає, що хоч позивач посилається на порушення відповідачами вимог законодавства, які регулюють питання внесення та реєстрації змін до статутних документів юридичної особи, у даному випадку релігійної організації, фактичною підставою звернення до суду, як описано вище, стали не стільки протиправні дії відповідача щодо реєстрації статуту релігійної організації в новій редакції, як дії осіб, які прийняли рішення про зміну підлеглості релігійної громади та подали відповідну заяву. Також колегія суддів зазначає, що відповідачі, приймаючи оскаржувані рішення, хоч і здійснювали владні управлінські повноваження, проте факт здійсненої спірної реєстрації статуту релігійної організації та внесення відповідних відомостей до реєстру обумовлений наданими для такої реєстрації документами, а позивач підставою позову вказує відсутність повноважень у особи, яка подала заяву та відсутність у неї необхідного пакету документів для реєстрації нової редакції статуту. Також наданню правової оцінки розпорядженню Рівненської обласної державної адміністрації передує встановлення та доказування у даному спорі обставин, які є внутрішньою діяльністю релігійної організації.

Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, в даному випадку спір фактично виник саме між засновниками (членами) релігійної організації Релігійна громада Свято-Покровської парафії Сарненської єпархії Української Православної Церкви с. Мала Любаша Костопільського району , яка підпорядкована Українській Православній Церкві Московського патріархату та релігійною громадою, яка вирішила змінити канонічне підпорядкування, подавши відповідну заяву про реєстрацію змін до Рівненської ОДА.

Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин правильно та обґрунтовано врахував висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 19.12.2018 року у справі № 806/3462/14.

Доводи позивача про безпідставність врахування судом зазначених висновків Верховного Суду в зв`язку з тим, що у цій справі підстави позову та обґрунтування позовних вимог були іншими, ніж вказані нею у позовній заяві, колегія суддів вважає необґрунтованими і не бере до уваги, оскільки в обох справах підстави і обґрунтування позову були аналогічними, а саме наявність спору між членами релігійної громади щодо канонічного підпорядкування релігійної організації та прийняття обласною державною адміністрацією рішення про затвердження статуту цієї організації в новій редакції, зокрема, назви та підпорядкування, на підставі звернення окремих членів громади, що оспорює інша частина громади.

Водночас, колегія суддів вважає безпідставним посилання позивача на постанову Верховного Суду від 16.10.2018 року у справі № 807/3565/14, яка розглянута в порядку адміністративного судочинства і в якій предмет і підстави позову є аналогічними як і у даній справі, та на окрему думку судді Великої Палати Верховного Суду Прокопенка О.Б. у справі № 825/642/18, де він вказав, зокрема, що незгода з рішенням відповідача у зв`язку з недотриманням ним вимог законодавства, яке визначає підстави та порядок проведення реєстраційних дій, спричиняє публічно-правовий спір, що підпадає під юрисдикцію адміністративних судів, зважаючи на таке.

У справі № 807/3565/14 Верховний Суд не досліджував і не робив висновків щодо юрисдикції справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постанові Верховного Суду, а не окрему думку судді. Крім того, у справі № 825/642/18 спір виник із зовсім інших правовідносин, а саме щодо правомірності здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 312, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу члена релігійної організації Релігійна громада Свято-Покровської парафії Сарненської єпархії Української Православної Церкви с. Мала Любаша Костопільського району Рівненської області Швагринської Наталії Євгенівни залишити без задоволення.

Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року про відмову у відкритті провадження у справі № 460/1783/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 21.10.2019 року