Постанова

від 16.10.2019 по справі 300/1286/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 року№ 857/9582/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Курильця А.Р., Мікули О.І.,

при секретарі судового засідання - Пильо І.І.

розглянувши у відкритому судовому в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року у справі №300/1286/19 (суддя Микитин Н.М., ухвала постановлена о 12/04 год, м.Івано-Франківськ, повний текст складено 16 серпня 2019 року) за його позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю агропромисловий комплекс Доброта про стягнення в дохід державного бюджету заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року Головне управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - Головне управління) звернулося до суду позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю агропромисловий комплекс Доброта (далі - ТОВ) про стягнення з ТОВ в дохід державного бюджету заборгованості в сумі 42753,44 грн з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують підприємство.

12.08.2019 судом першої інстанції зареєстровано клопотання відповідача про зупинення провадження у справі з підстав оскарження ним у судовому порядку податкового повідомлення-рішення від 12.10.2018 №0039555212 (далі - ППР) грошове зобов`язання за яким становить 32032,16 грн та входить у суму податкового боргу про стягнення якого просить позивач.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року роз`єднано позовні вимоги: виділено у самостійне провадження в частині позовних вимог Головного управління щодо стягнення з ТОВ в дохід державного бюджету заборгованості в розмірі 10721,28 грн, та передано в канцелярію суду для присвоєння порядкового номера справи. Вимоги Головного управління про стягнення в дохід державного бюджету заборгованості в сумі 32032,16 грн - залишено до розгляду в межах провадження адміністративної справи №300/1286/19.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року зупинено провадження в адміністративній справі №300/1286/19 за позовом Головного управління до ТОВ про стягнення в дохід державного бюджету заборгованості на суму 32032,16 грн до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №300/1501/19 за позовом ТОВ до Головного управління про визнання протиправним та скасування ППР.

Не погодившись із постановленою ухвалою, її оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить таку скасувати.

В доводах апеляційної скарги вказує, що відповідно до статті 59 Податкового кодексу України (далі - ПК) контролюючим органом 29.12.2016 відповідачеві вручена податкову вимогу щодо необхідності сплати податкового боргу, а тому грошове зобов`язання за ППР є узгодженим. Сума боргу, яка заявлена до стягнення, є обов`язковою до сплати, що не дає підстав для зупинення провадження. Вважає, що оскаржувана ухвала призведе до затягування судового процесу та втрати дохідної частини бюджету.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав, в судове засідання не надіслав свого представника, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а тому суд апеляційної інстанції відповідно до вимог частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності належним чином повідомлених сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість зупинення провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 236 КАС.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

З матеріалів справи видно, що позовні вимоги заявлені позивачем у розглядуваній справі щодо стягнення в дохід державного бюджету заборгованості на суму 32032,16 грн є предметом позову в адміністративній справі №300/1501/19 щодо оскарження ППР за яким за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств ТОВ зобов`язано сплатити штраф у сумі 32032,16 грн (а.с.15, 79-80).

Наведені обставини і стали підставами для зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №300/1501/19.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК).

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 ПК рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (пункт 56.18 статті 56 ПК).

За змістом пункту 3 частини першої статті 236 КАС суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, що оскільки правильність вирішення спору про стягнення податкового боргу у сумі 32032,16 грн об`єктивно залежить від вирішення спору щодо правомірності прийняття ППР, на підставі якого виник податковий борг платника податків, тому існують підстави, що зумовлюють об`єктивну неможливість розгляду цієї справи на підставі наявних у ній доказів до набрання законної сили судовим рішенням у справі №300/1501/19.

Доводи на які посилається апелянт є необґрунтованими та такими, що свідчать про переоцінку ним фактичних обставин справи в свою користь, довільне і неправильне трактування вимог податкового законодавства.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В. Я. Качмар судді А. Р. Курилець О. І. Мікула Повне судове рішення складено 21 жовтня 2019 року.