Рішення

від 17.10.2019 по справі 214/1392/17

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/1392/17

2/214/71/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 жовтня 2019 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Гриня Н.Г.,

при секретарях судового засідання - Печарник З.І., Фартушної Є.К.,

за участі представників позивачаОСОБА_13 , Ільїної Х.Я. ,

відповідача ОСОБА_3 , його представника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ПАРФЕНОН до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про знесення самочинного будівництва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСББ ПАРФЕНОН звернувся до суду з позовом 07.03.2017 року, в подальшому було подано уточнену позовну заяву в редакції від 14.09.2017 року (т.1 а.с.180-183) просить суд: знести самочинно збудовану прибудову до квартири АДРЕСА_1 , яка розташована на другому поверсі вказаного будинку, за рахунок осіб, що її здійснили - ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 солідарно та стягнути судові витрати.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що 27.01.2007 року власниками квартир та приміщень багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 з метою утримання та управління було створене ОСББ ПАРФЕНОН . Відповідачами, які є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , яка розташована на 2-му поверсі, із втручанням у несучі стіни будинку було здійснено прибудову до балкону та однієї із кімнат вказаної квартири, яка розмістилась на покрівлі більярдного клубу Імперія , який примикає до зазначеного будинку. Вказана прибудова була здійснена без проекту перепланування та без передбаченого законом дозволу на перепланування житлового приміщення розташованого в житловому будинку. Зазначене самочинне будівництво було здійснено із втручанням у конструктивні елементи будинку, що може спричинити негативні наслідки та змінило зовнішній вигляд фасаду будинку. 03.02.2017 року ОСОБА_3 було направлено попередження із вимогою знесення самочинно збудованої прибудови із приведенням конструктивних елементів будинку до первинного стану. Комісією у складі спеціаліста відділу ЖКГ Саксаганської районної у місті ради ОСОБА_12, голови правління ОСББ Парфенон ОСОБА_13, мешканця квартири в„–23 вказаного будинку ОСОБА_8 було здійснено візуальний огляд, яким встановлено, що до квартири в„– 5 , яка розташована на другому поверсі прибудовано балкон розміром з одну кімнату ( площа 14-16 кв .м.). З метою захист прав власників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 правлінням ОСББ ПАРФЕНОН було вирішено вжити заходів до усунення вказаних порушень закону, у тому числі шляхом звернення до суду.

Не погоджуючись з пред`явленими вимогами, відповідач - ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 подали заперечення на позов (в порядку ст.128 ЦПК України в попередньо діючій редакції кодексу). Свою позицію мотивують тим, що обставини, викладені в позові, не відповідають дійсним обставинам. Зауважив, що на сьогоднішній момент позивачем не підтверджено доказами, що саме ОСОБА_3 була здійснена самочинна реконструкція балкону розміром в одну кімнату. Крім того, ці влаштування не суперечать закону, не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, будівельно-технічних, архітектурних норм, правил експлуатації будинку. Крім того, жодного стороннього втручання в несучу стіну будинку з боку розташування квартири не проводилось. Таким чином нове облаштування балкону не є самочинним будівництвом. Крім того позивачем, не надано доказів щодо зміни в реконструкції вказаного балкону, які призвели до порушення прав власників інших квартир в багатоквартирному будинку, порушують санітарно-технічні вимоги і правила експлуатації будинку здійсненою добудовою, а також якимось чином порушують права та інтереси власника земельної ділянки не надано. Таким чином вище викладене свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, а позов про знесення самочинного будівництва є штучним . У зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Ухвалою суду від 09.03.2017 року провадження по справі відкрито (головуючий суддя Ступак Н.Р., т.1 а.с.37).

За результатами повторного автоматизованого розподілу на підставі розпорядження заступника керівника апарату суду №229 від 11.10.2017 року та протоколу матеріали справи передано судді Хомініч С.В.

У подальшому за результатами повторного автоматизованого розподілу на підставі розпорядження заступника керівника апарату суду №143 від 22.01.2019 року та протоколу матеріали справи передано судді Гриню Н.Г., які ухвалою від 24.01.2019 року прийнято ним до свого провадження (т.2 а.с.168, 169).

Відповідно до п.9 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року, яка набрала чинності 15.12.2017 року), справи в суді першої інстанції, провадження в яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи характер та предмет спору суд розглядає справу в порядку загального позовного провадження.

Представники позивача в суді позовні вимоги підтримали, зазначили, що відповідачами порушено зовнішній вигляд фасаду будинку, втручання у конструктивні елементи будинку, що призвело до не включення відповідачами збільшення площі квартири до загальної площі квартири, на яку нараховується комунальні платежі та за яку сплачують зайво інші мешканці будинку по загальному лічильнику.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4,в суді просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Поважність причини неявки суду не відомі.

Заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що 27.01.2007 року в Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було проведено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ПАРФЕНОН , місцезнаходження: 50071, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Качалова, буд. 42 А, керівник - ОСОБА_13 (т.1 а.с. 17-18). Згідно статуту ОСББ ПАРФЕНОН затверджено загальними зборами об`єднання від 18.01.2007 року метою створення є забезпечення захисту прав його членів , відповідно до пункту 11.1 Типового статуту та дотримання ними обов`язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу , забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами (т.1 а.с. 6-16).

04.07.2007 року було укладено Договір на управління житловими будинками між Управлінням житлово-комунального господарства виконкому міськради та ОСББ ПАРФЕНОН , предметом якого є передача ОСББ управління житловим будинком на АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 62-63).

На праві приватної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 належить нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано, що підтверджується листом КП ДОР Криворізьке бюро технічної інвентаризації за вх. №1039 від 12.06.2017 року та свідоцтвом на право власності на житло видане згідно з розпорядженням №С-106 від 03.02.2004 року (т.1 а.с. 145, 146).

Правове регулювання діяльності об`єднань співвласників багатоквартирних будинків та здійснення права власності у багатоквартирних житлових будинках здійснюється у відповідності до положень Конституції України, Законів України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29.11.2001 року № 2866-III ( надалі Закон України № 2866-III) та Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку від 14.05.2015 року № 417-VIII(надалі-Закон України № 417-VIII).

У відповідності до ст. 1 Закону України № 2866-III об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку є юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласниками багатоквартирного будинку є власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

У ст.10 Закону України № 2866-III зазначено, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Питання про використання спільного майна, визначення обмежень на користування спільним майном віднесені до виключної компетенції загальних зборів співвласників, рішення яких є обов`язковим для всіх співвласників, за умови дотримання вимог голосування, встановлених статтею 10 Закону.

Порядок здійснення прав співвласників визначається Законом - ч.3 ст.14 Закону України № 2866-III.

У відповідності до п.6 ч.1 ст.1 Закону України № 417-VIII спільне майно багатоквартирного будинку включає будівлі і споруди, які призначені для задоволення співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Частиною 1 ст.5 Закону України № 417-VIII визначено, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Питання правового статусу земельних ділянок багатоквартирних будинків закріплено у ст.42 Земельного кодексу України, частиною третьою якої передбачено, що порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Відповідно до ч.2 ст. 6 та п. 5 ч.1 ст.7, ч.1 ст.15 Закону України № 417-VIII реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників, співвласники зобов`язані виконувати рішення зборів співвласників

У ст.16 Закону України №417-VIII зазначено, що об`єднання співвласників має право визначати порядок користування спільним майном відповідно до статуту об`єднання.

У відповідності до ст.14 Закону України № 2866-III спори щодо здійснення прав співвласників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку.

Таким чином, переданий в управління ОСББ ПАРФЕНОН управління житловий будинком на АДРЕСА_1 перебуває у спільній власності усіх співвласників багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , зокрема відповідачі є власниками квартири № 5 вказано го будинку , а порядок володіння та користування будинком повинен вирішуватися за домовленістю між ними.

Як вказував позивач, на другому поверсі квартири АДРЕСА_1 прибудовано балкон розміром з одну кімнату (приблизна площа 14-16 кв.м), в якості доказів надано Акт від 15.12.2016 року, складеного комісією в складі спеціаліста І категорії відділу ЖКТ виконкому Саксаганської районної у місті ради ОСОБА_14, голови правління ОСББ Парфенон ОСОБА_13 та мешканця будинку ОСОБА_8 , лист Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю №350 від 25.10.2016 року та лист виконкому Саксаганської районної ради від 23.01.2017 року №18/37-213, фото картки ( т.1 а.с. 71,72, 73-74).

Судовим розглядом встановлено, що ОСББ ПАРФЕНОН на адресу лише одного відповідача ОСОБА_3 направлявся лист-повідомлення з вимогою надати правоустановчі документи на належну квартиру із зазначенням реальної площі (т. 1 а.с. 13).

Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України об`єкт нерухомості вважається самочинним будівництвом за наявності однієї з наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; немає належного дозволу на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.

Одночасно за положеннями частини сьомої статті 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

У пунктах 5, 22, 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 6 Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва) , судам роз`яснено, що, розглядаючи позови про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості відповідно до вимог статті 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та положень частини сьомої статті 376 ЦК України, мають встановлювати, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об`єкта та чи відмовляється ця особа від такої перебудови.

Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано всі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), допустиме лише за умови, якщо неможливо здійснити перебудову нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

Тобто, звертаючись до суду із позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості, позивач має довести належними та допустимими доказами, що вказаний об`єкт нерухомості належить до самочинного будівництва, наявність істотного порушення будівельних норм або істотного відхилення від проекту, а також що збудований об`єкт істотно порушує права громадян, або його будівництво суперечить суспільним інтересам та неможливо здійснити перебудови вказаного об`єкту самочинного будівництва.

При цьому відповідно до статті 76, частини першої статті 77 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у п. 45 рішення у справі Бочаров проти /України від 17.03.2011 року та у рішенні по справі Ірландія проти Сполученого королівства від 18.01.1978 року … суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом . Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо факті… .

Аналізуючі надані позивачем у якості доказів: Акт від 15.12.2016 року, складений комісією в складі спеціаліста І категорії відділу ЖКТ виконкому Саксаганської районної у місті ради ОСОБА_14, голови правління ОСББ Парфенон ОСОБА_13 та мешканця будинку ОСОБА_8 та лист Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю №350 від 25.10.2016 року, суд встановив, що зміст у цих документах зводиться до суб`єктивної оцінки членів комісії, без підтвердження будь-якими фактичними даними, а лист виконкому Саксаганської районної ради від 23.01.2017 року №18/37-213 взагалі не стосується предмету доказування, таким чином вони не надають достатньо вагомих та чітких презумпцій щодо фактів, таким чином вони є неналежними доказами.

Натомість, відповідачем надано відомості про технічний стан нерухомого майна, а саме трикімнатної житлової квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , складеного Суб`єктом господарювання ФОП ОСОБА_10 . Згідно відомостей втручання у несучі конструкції не виявлено та таке будівництво не відноситься до самочинного відповідно до Розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Держбуду України №127 від 24.05.2001 року, однак згідно експлікації приміщення квартири в„–5 вбачається збільшення загальної площі квартири, яка складає 79,4 кв.м (т.2 а.с. 194-197) у порівнянні з свідоцтвом про право власності на квартиру, де зазначена загальна площа 31,5 кв.м.

Разом з тим, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що спірний балкон порушує об`ємно - просторове та архітектурне вирішення будинку, наявність істотних порушень будівельних норм і правил у збудованому об`єкті нерухомості, неможливість здійснити перебудови вказаного об`єкту самочинного будівництва та порушення прав інших мешканців будинку.

Посилання позивача на втручання у конструктивні елементи будинку, не включення відповідачами збільшеної площі квартири до загальної площі квартири, на яку нараховується комунальні платежі та за яку сплачують зайво інші мешканці будинку по загальному лічильнику судом не беруться до уваги, оскільки не доведені належними доказами. Більш того, позивачем взагалі не надано доказів, що відповідачі відмовляються привести самочинне будівництво до вимог Державних будівельних норм.

Крім того, суд звертає увагу на те, що клопотань про витребування доказів, призначення експертиз у відповідності до положень цивільно-процесуального законодавства під час розгляду справи у даному складі суду позивачем не заявлялись.

Так, згідно вимог ЦПК України, учасники справи мають передбачені процесуальним законом права і обов`язки.

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати та несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із їх недоведеністю.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач ОСББ ПАРФЕНОН не довів належними засобами доказування підстав для задоволення позову, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог ОСББ ПАРФЕНОН слід відмовити у зв`язку із їх недоведеністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно ст.141 ЦПК України, суд враховує, що у задоволенні позову відмовлено, у зв`язку із чим судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, 354, 355, п.15 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ПАРФЕНОН до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про знесення самочинного будівництва - відмовити.

Сторони мають право оскаржити рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його ухвалення.

Відомості про сторін:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ПАРФЕНОН , ідентифікаційний код 34811638, м. Кривий Ріг, вул. Качалова, 42А.

ОСОБА_3 , АДРЕСА_1.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 .

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 .

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 21.10.2019 року.

Суддя Гринь Н.Г.