Постанова

від 21.10.2019 по справі 200/592/15-а(2-а/200/102/15)

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 жовтня 2019 року

Київ

справа №200/592/15-а(2-а/200/102/15)

адміністративне провадження №К/9901/13219/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.

суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №200/592/15-а (2-а/200/102/15)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон Статус ЛТД" до Дніпропетровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Дніпропетровської міської ради

на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16.06.2015, ухвалену судом в складі судді Єлісєєвої Т.Ю.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2016, постановлену судом в складі колегії суддів: головуючого судді Дурасової Ю.В., суддів: Чередниченко В.Є., Панченко О.М.,-

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкон Статус ЛТД" (далі - позивач, ТОВ "Юкон Статус ЛТД") звернулось до суду з позовом до Дніпропетровської міської ради (далі - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровської міської ради щодо розгляду клопотання та прийняття рішення з питання надання дозволу ТОВ Юкон Статус ЛТД на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 1,4360 га, (кадастровий номер 1210100000:06:015:0179), яка розташована за адресою: проспект Ілліча, в районі буд. № 21, для проектування та будівництва багатофункціонального торгівельно - офісного комплексу;

- зобов`язати Дніпропетровську міську раду на найближчому пленарному засіданні (сесії) розглянути питання стосовно надання дозволу ТОВ Юкон Статус ЛТД на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 1,4360 га, (кадастровий номер 1210100000:06:015:0179), яка розташована за адресою: проспект Ілліча, в районі буд. №21, для проектування та будівництва багатофункціонального торгівельно-офісного комплексу та прийняти рішення.

2. Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16.06.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2016, задоволено адміністративний позов.

Визнано протиправною бездіяльність Дніпропетровської міської ради щодо розгляду клопотання та прийняття рішення з питання надання дозволу ТОВ Юкон Статус ЛТД на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 1,4360 га, (кадастровий номер 1210100000:06:015:0179), яка розташована за адресою: проспект Ілліча, в районі будудинку №21, для проектування та будівництва багатофункціонального торгівельно-офісного комплексу.

Зобов`язано Дніпропетровську міську раду на найближчому пленарному засіданні (сесії) розглянути питання стосовно надання дозволу ТОВ Юкон Статус ЛТД на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 1,4360 га, (кадастровий номер 1210100000:06:015:0179), яка розташована за адресою: проспект Ілліча, в районі буд. №21, для проектування та будівництва багатофункціонального торгівельно-офісного комплексу та прийняти за результатами розгляду рішення.

3. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16.06.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Дніпропетровської міської ради від 07.02.2007 №117/10 позивачу передано земельну ділянку за адресою: проспект Ілліча, в районі будинку в„–21 ( Кіровський район) в оренду для проектування та будівництва багатофункціонального торгово-офісного комплексу.

На підставі даного рішення між Дніпропетровською міською радою та позивачем 19.04.2007 укладено та нотаріально посвідчено договір оренди землі, який зареєстрований 23.05.2007 за №040710400204 Дніпропетровською регіональною філією Державного підприємства Центр державного земельного кадастру Державного комітету України по земельних ресурсах. Договір оренди землі укладено строком на три роки.

Згідно з пунктом 3.3 договору оренди землі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

На виконання умов договору позивач листом від 04.02.2010 №ПС 4/10 звернувся на адресу орендодавця з клопотанням надати згоду на підготовку та розроблення землевпорядної документації щодо продовження договору оренди землі.

Відповідач надав згоду та 13.02.2010 передав клопотання позивача щодо розробки документації до землевпорядної організації ТОВ НВФ Геокад .

ТОВ НВФ Геокад розробила технічну документацію із землеустрою та надала її до департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради для подальшого затвердження та прийняття рішення щодо подовження договору оренди землі, який повідомив позивача про необхідність надання довідки фінансово-економічного департаменту міськради про величину пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська. Така довідка була надана, однак, ТОВ Юкон Статус ЛТД не погодилось із визначеним розміром нарахованого внеску та звернулось до суду із позовом до фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради про зобов`язання укласти договір про внесок на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська в редакції позивача.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2012, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.01.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 27.03.2013 у справі №3/5005/453/2012, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

З урахуванням вищезазначеного, на підставі того, що Дніпропетровською міською радою було прийнято новий порядок оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки у м. Дніпропетровську, затверджений рішенням міськради від 15.06.2011 №47/12, позивач 22.10.2013 повторно звернувся до відповідача з питання надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 1,4360 га (кадастровий номер 1210100000:06:015:0179), яка розташована за адресою: проспект Ілліча , в районі будинка в„–21 , для проектування та будівництва багатофункціонального торгово-офісного комплексу.

Позивачем було сформовано комплект документації необхідної для надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передано КП Центр містобудування, архітектури, землеустрою та кадастру для підготовки документації про надання дозволу міської ради на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У зв`язку з процедурою ліквідації КП Центр містобудування, архітектури, землеустрою та кадастру передав сформований комплект документації до Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради.

24.07.2014 позивач звернувся до Дніпропетровської міської ради щодо надання інформації стосовно розгляду документації, але відповіді про прийняте рішення не отримав.

Позивач, вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною та такою, що грубо порушує його права та охоронювані законом інтереси, звернувся з даним позовом до суду.

ІІІ. ВИСНОВКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА ДРУГОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач своєю бездіяльністю грубо порушує права позивача щодо розгляду документації про продовження права користування земельною ділянкою, а тому, для відновлення порушеного права позивача визнав бездіяльність Дніпропетровської міської ради протиправною щодо розгляду клопотання та прийняття рішення з питань надання позивачеві дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою та зобов`язав Дніпропетровську міську раду на найближчому пленарному засіданні розглянути дане питання.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

6. В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій про допущення ним бездіяльності щодо розгляду клопотання та прийняття рішення з питання надання дозволу ТОВ Юкон Статус ЛТД на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) є помилквим, зважаючи на те, що Дніпропетровська міська рада надала згоду на підготовку та розроблення землевпорядної документації щодо продовження договору оренди земельної ділянки та 13.02.2010 передала клопотання до землевпорядної організації, яка розробила таку та надала до Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради для подальшого затвердження та прийняття відповідного рішення. Однак, позивачем не було надано повного пакету документів до КП Центр містобудування, архітектури, землеустрою та кадастру для підготовки документації про надання дозволу міської ради на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Крім того, відповідачем зазначено, що Дніпропетровська міська рада не має правових підстав для поновлення права користування ТОВ Юкон Статус ЛТД земельною ділянкою загальною площею 1,4360 га (кадастровий номер 1210100000:06:015:0179), яка розташована за адресою: проспект Ілліча, в районі будинка в„–21 , для проектування та будівництва багатофункціонального торгово-офісного комплексу, у зв`язку з тим, що речові права на зазначену земельну ділянку не зареєстровані та вказує на те, що законодавством не передбачені повноваження органів місцевого самоврядування поновлювати право користування земельними ділянками.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

8. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права судами попередніх інстанцій, Суд дійшов таких висновків.

9. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

10. Згідно із частиною другою статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

11. Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

12. Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

13. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

14. До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17.

15. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

16. У свою чергу, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене приватне право шляхом оскарження управлінських дій суб`єктів владних повноважень.

Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило, майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи наведені вище нормативні положення, не є публічно-правовим спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб`єктом владних повноважень) як суб`єктом публічного права та суб`єктом приватного права - фізичною особою чи юридичною особою, в якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права .

З установлених судами фактичних обставин справи видно, що в даному випадку виник спір, що стосується продовження договору оренди земельної ділянки, яка на той час знаходилася у користуванні позивача на підставі договору оренди, а позивач вживав передбачені законом заходи для продовження дії цього договору.

Відтак, звернення позивача до суду із даним адміністративним позовом є способом захисту права користування (оренди) земельною ділянкою, а тому у даній справі відсутній публічно-правовий спір між сторонами.

Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження бездіяльності місцевої ради щодо прийняття рішення з питання надання дозволу позивачу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в межах процедури продовження права оренди земельної ділянки безпосередньо пов`язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки. Такий спір має приватноправовий характер. З огляду на суб`єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами цивільного чи господарського судочинства.

17. Крім того, Велика Палата Верховного Суду у рішенні від 27.11.2018 у справі №820/3534/17 дійшла висновку, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.

18. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

19. Відповідно до частини першої статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

20. За таких обставин, суд приходить до висновку, що судовий захист порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду з даним позовом повинен здійснюватися за правилами господарського судочинства, що в свою чергу виключає можливість розгляду даної справи за правилами адміністративного судочинства, в зв`язку з чим за правилами статті 354 КАС України провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись статтями 238, 343, 349, 354, 359 КАС України,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дніпропетровської міської ради задовольнити частково.

Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16.06.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2016 - скасувати.

Провадження в адміністративній справі №200/592/15-а (2-а/200/102/15) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон Статус ЛТД" до Дніпропетровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.І. Рибачук

А.Ю. Бучик

Л.В. Тацій,

Судді Верховного Суду