Ухвала від 07.10.2019 по справі 905/1509/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

07.10.2019 м. Харків Справа № 905/1509/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Ісаковій А.В.,

розглянувши скаргу Акціонерного товариства ДТЕК Донецькі електромережі за вх. № 19362/19 від 25.09.2019р. на дії приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненко Олексія Вікторовича

у справі № 905/1509/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Імпел Гріффін Груп

до відповідача Публічного акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго

про стягнення 1 583 532,70 грн.,

за участю:

представника від позивача: не з`явився

представника від відповідача (скаржника): не з`явився

приватного виконавця: не з`явився

В С Т А Н О В И В:

Рішенням ГСДО від 19.09.2017р. у справі № 905/1509/17, яке залишено без змін постановою ДАГС від 18.12.2017р., позов ТОВ Імпел Гріффін Груп задоволено. Стягнуто з ПАТ ДТЕК Донецькобленерго на користь ТОВ Імпел Гріффін Груп основний борг в розмірі 1 554 423,50 грн., 3% річних в розмірі 7 431,21 грн., інфляційні втрати в розмірі 21 677,99 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 23 752,99 грн.

27.12.2017р. на виконання рішення ГСДО від 19.09.2017р. господарським судом виданий відповідний наказ.

25.09.2019р. за вх. № 19362/19 господарський суд одержав скаргу АТ ДТЕК Донецькі електромережі , в якій останнє просить суд:

-визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненко О.В. щодо накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно АТ ДТЕК Донецькі електромережі , без зазначення конкретного майна у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, згідно постанови №60081386 від 16.09.2019р.;

-зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненко О.В. скасувати постанову №60081386 від 16.09.2019р. про арешт майна боржника.

В обґрунтування вимог скарги відповідач (скаржник) посилається на те, що приватним виконавцем накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника без його ідентифікації, що унеможливлює визначення вартості майна та співмірності із розміром заборгованості, що підлягає примусовому стягненню.

У доповненнях до скарги за вх. № 19757/19 від 30.09.2019р. відповідач (скаржник) посилається на те, що при накладенні арешту на майно боржника приватним виконавцем порушено черговість звернення стягнення за виконавчим документом, оскільки накладення арешту на майно здійснюється у випадку недостатності грошових коштів боржника для задоволення вимог стягувача. При цьому, приватним виконавцем не враховано наявність грошових коштів на рахунках боржника, які є достатніми для виконання рішення суду, а також те, що вартість всього рухомого та нерухомого майна боржника значно перевищує розмір заборгованості за виконавчим документом. Також, у спірній постанові відсутня конкретизація рухомого майна боржника - транспортних засобів. Арешт транспортних засобів позбавляє боржника права користуватися таким майном для здійснення господарської та статутної діяльності, оскільки транспортні засоби щоденно приймають участь у ремонтно - відновлювальних роботах по аварійним дільницям. Арешт трансформаторних підстанцій та іншого нерухомого майна, яке безпосередньо приймає участь у технологічному процесі передачі та розподілу електричної енергії, їх можлива реалізація на відкритих торгах призведуть до неможливості виконувати господарську діяльність у вигляді розподілу електричної енергії.

У відзиві на скаргу за вх. № 19958/19 від 02.10.2019р. приватний виконавець Літвиненко О.В. просить суд відмовити у задоволенні скарги, з посиланням на те, що винесення постанови про арешт майна боржника на початку виконання рішення є обов`язком виконавця, при цьому ст. 56 ЗУ Про виконавче провадження передбачено можливість накладення арешту у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника.

У клопотанні за вх. № 20053/19 від 03.10.2019р. приватний виконавець Літвиненко О.В. просить суд відкласти судове засідання, призначене на 07.10.2019р. на іншу дату, та не розглядати скаргу без його участі.

У поясненнях на відзив за вх. № 20030/19 від 05.10.2019р. відповідач (скаржник) просить суд визнати відзив приватного виконавця на скаргу таким, що поданий з порушенням норм ГПК України, відмовити у прийнятті до розгляду відзиву приватного виконавця на скаргу, оскільки приватним виконавцем надіслано на адресу відповідача (скаржника) лише відзив на скаргу без додатків.

Одночасно, 07.10.2019р. за вх. № 20222/19 господарський суд одержав клопотання відповідача (скаржника) про долучення до матеріалів справи, зокрема, статуту АТ ДТЕК Донецькі електромережі (нова редакція) та виписки з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 24.05.2018р., згідно з якими новим найменуванням ПАТ ДТЕК Донецькобленерго є АТ ДТЕК Донецькі електромережі .

Учасники процесу у судове засідання 07.10.2019р. не з`явились, при цьому про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, а тому суд визнав за можливе розглянути скаргу за їх відсутності в силу приписів ч. 2 ст. 342 ГПК України.

Дослідивши наявні у справі матеріали, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги з наступних мотивів.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з приписами ч. 1 ст.18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

В силу ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 ГПК України).

Згідно зі ст. 1 ЗУ Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У п. 1 ч. 1 ст.3 ЗУ Про виконавче провадження встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

За приписами п. 1 ч. 1, ч. ч. 3, 5, 7 ст. 26 ЗУ Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

В силу приписів ч. ч. 1-5, 7 ст. 56 ЗУ Про виконавче провадження арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим.

У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються:

1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;

2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди;

3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.

Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п`ять робочих днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.

Під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку.

За приписами ст. 18 ЗУ Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

З наведеного вбачається, що на підставі заяви стягувача арешт може бути накладений одночасно на кошти, що містяться на рахунках боржника, і на майно, що належить боржнику, під час відкриття виконавчого провадження. При цьому, якщо у заяві про відкриття виконавчого провадження зазначено конкретне майно, то арешт накладається на таке конкретне майно. У разі, якщо таке майно не зазначено, то арешт накладається на все майно в межах суми стягнення за виконавчим документом із врахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця.

Одночасно, накладення арешту може здійснюватися двома способами: шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника, або шляхом винесення постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника. Тобто, у разі винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника, то така постанова не повинна містити в собі опису майна.

Як вище встановлено судом, на виконання рішення ГСДО від 19.09.2017р. у справі № 905/1509/17, 27.12.2017р. господарським судом виданий наказ про стягнення з ПАТ ДТЕК Донецькобленерго на користь ТОВ Імпел Гріффін Груп основного боргу в розмірі 1 554 423,50 грн., 3% річних в розмірі 7 431,21 грн., інфляційних втрат в розмірі 21 677,99 грн., витрат по сплаті судового збору в розмірі 23 752,99 грн.

16.09.2019р. ТОВ Імпел Гріффін Груп звернулось до приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвіненко О.В. із заявою про відкриття виконавчого провадження, в якій просило: відкрити виконавче провадження щодо примусового виконання рішення ГСДО від 19.09.2017р. у справі № 905/1509/17 на підставі наказу ГСДО № 905/1509/17 від 27.12.2017р.; в день відкриття виконавчого провадження одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, накласти арешт на майно та кошти боржника.

16.09.2019р. приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Літвіненко О.В. винесено постанови, якими:

-відкрито виконавче провадження № 60081386 з виконання наказу ГСДО № 905/1509/17 від 27.12.2017р.;

-внесено зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження щодо зміни назви боржника ПАТ ДТЕК Донецькобленерго на АТ ДТЕК Донецькі електромережі ;

-стягнуто з боржника АТ ДТЕК Донецькі електромережі основну винагороду 160 728,57 грн.;

-накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику АТ ДТЕК Донецькі електромережі у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 1 768 083,26 грн.

Отже, виходячи з того, що у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувачем не визначено конкретне майно, приватним виконавцем накладено арешт на все майно боржника в межах суми стягнення за виконавчим документом із врахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження, що відповідає вимогам ст. ст. 26, 56 ЗУ Про виконавче провадження та свідчить про дотримання приватним виконавцем порядку накладення арешту на майно боржника.

Накладення арешту на все майно боржника на стадії відкриття виконавчого провадження виступає як забезпечувальний захід виконання рішення суду (для забезпечення збереження майна та запобігання відчуження майна боржника у будь-який спосіб).

Посилання відповідача (скаржника) на неспівмірність вжитого приватним виконавцем заходу примусового виконання рішення та обсягу вимог за рішенням, на неможливість здійснення ним господарської діяльності у зв`язку з накладенням арешту на все майно, не прийняті до уваги, оскільки відповідно до спірної постанови арешт накладено виключно в межах суми звернення стягнення за виконавчим документом з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження.

Одночасно, приватним виконавцем не обмежено право боржника на користування майном, не здійснено опечатування або вилучення його у боржника та передання на зберігання іншим особам, тобто не створено жодних перешкод у провадженні господарській діяльності відповідача (скаржника).

Посилання відповідача (скаржника) на те, що арешт на майно боржника проводиться лише у випадку недостатності у боржника коштів в обсязі, необхідному для задоволення вимог стягувача та на порушення приватним виконавцем черговості звернення стягнення за наказом, не прийняті судом до уваги, оскільки, в даному випадку, приватним виконавцем винесено постанову про накладення арешту на майно боржника в порядку ст. 56 ЗУ Про виконавче провадження , а не про звернення стягнення на майно боржника в порядку ст. 48 ЗУ Про виконавче провадження .

Накладення арешту на майно (кошти) боржника (для забезпечення реального виконання рішення) та звернення стягнення на майно боржника є різними виконавчими діями, відповідно, такі дії мають різні правові наслідки. Саме при вчиненні такої виконавчої дії, як звернення стягнення на майно боржника, визначається майно, за рахунок якого буде виконано рішення суду: у першу чергу стягнення звертається на кошти та інші цінності, а у другу чергу - на майно. І у разі достатності для виконання рішення суду коштів боржника, які знаходяться на його рахунках, усі арешти, які накладені на майно боржника, знімаються. При цьому, матеріали справи свідчать про накладення арешту також і на кошти боржника згідно постанов приватного виконавця від 17.09.2019р. та від 24.09.2019р.

Аналогічні висновки щодо можливості накладення арешту на все майно боржника без його опису (ідентифікації, конкретизації) при відкритті виконавчого провадження викладені в ухвалі від 06.06.2017р. у справі № 905/78/16, постановленою господарським судом Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В. Вказана ухвала суду залишена без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.07.2017р. у справі № 905/78/16.

Водночас, такі висновки наведені також Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17.05.2018р. у справі № 607/1061/16.

Клопотання приватного виконавця про відкладення розгляду скарги та про не здійснення розгляду скарги без його участі відхилено судом, з огляду на встановлений процесуальним законодавством десятиденний строк розгляду скарги та закінчення такого строку 07.10.2019р.

Клопотання відповідача (скаржника) про визнання відзиву приватного виконавця на скаргу таким, що поданий з порушенням норм ГПК України, та про відмову у прийнятті до розгляду відзиву приватного виконавця на скаргу, є необґрунтованим та відхилено судом, з огляду на те, що чинним процесуальним законодавством не передбачено вчинення судом таких процесуальних дій у разі неподання доказів надіслання додатків до відзиву. Поряд з цим, ч. 9 ст. 80 ГПК України встановлено, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Оскільки приписи ЗУ Про виконавче провадження передбачають доведення до відома сторін виконавчого провадження про здійснення приватним виконавцем виконавчих дій, суд вважає, що документи виконавчого провадження, які є додатками до відзиву, наявні у відповідача (скаржника), як сторони виконавчого провадження. Протилежного судом не встановлено. Тому, як відзив приватного виконавця, так і додані до нього документи прийняті до розгляду.

Згідно зі ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що постанова про арешт майна боржника від 16.09.2019р. ВП № 60081386 прийнята приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Літвиненко О.В. відповідно до вимог ЗУ Про виконавче провадження , а отже, і про відмову у задоволенні скарги АТ ДТЕК Донецькі електромережі за вх. № 19362/19 від 25.09.2019р. на дії приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненко О.В.

Керуючись ст. ст. 234, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні скарги Акціонерного товариства ДТЕК Донецькі електромережі за вх. № 19362/19 від 25.09.2019р. на дії приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненко Олексія Вікторовича.

Повна ухвала складена 15.10.2019р.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями) (ст.235 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст.256 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Л.В. Ніколаєва