Рішення

від 22.10.2019 по справі 910/7543/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.10.2019 м.Харків Справа № 910/7543/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при секретарі судового засідання Григор`євій М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Вищого навчального закладу "Київський медичний коледж ім. П.І. Гаврося", м.Київ

до відповідача: Акціонерного товариства "К.ЕНЕРГО", м.Курахове, Донецька область

про стягнення 569933,58 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Суть справи:

Позивач, Вищий навчальний заклад "Київський медичний коледж ім. П.І. Гаврося", м.Київ, звернувся до господарського суду м.Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Київенерго", м.Курахове, Донецька область про стягнення 569933,58грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на не повернення відповідачем суми попередньої оплати сплаченої за договором про закупівлю товару (теплова енергії у гарячій воді/парі) №910706 від 06.02.2018р.

В якості правових підстав подання позову позивач зазначив положення статей 96, 509, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 175 Господарського кодексу України.

13.06.19р. господарським судом міста Києва винесено ухвалу про передачу позовної заяви Вищого навчального закладу "Київський медичний коледж ім. П.І. Гаврося" про стягнення з Акціонерного товариства "Київенерго" 569933,58 грн. заборгованості з доданими до неї документами за територіальною підсудністю до господарського суду Донецької області.

01.07.19р. матеріали справи №910/7543/19 надійшли до господарського суду Донецької області.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.19р. автоматизованою системою документообігу суду визначений склад суду для розгляду справи №910/7543/19: головуючий суддя - Лейба М.О.

Ухвалою суду від 05.07.19р. позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.

18.07.19р. до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду від 19.07.19р. відкрито провадження у справі №910/7543/19; справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 19.08.19р.

09.08.19р. через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 07.08.19р. У поданому відзиві відповідач, посилаючись на те, що позовні вимоги є не обґрунтованими, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. При цьому відповідач зазначає, що:

- умови договору не передбачають зобов`язань відповідача зі сплати на користь позивача коштів, відповідно примушування відповідача до сплати коштів на користь позивача із визначених останнім підстав (невиконання/порушення виконання відповідачем норм ст.193 ГК України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 598, 626, 627, 629 ЦК України) є неправомірним, оскільки вони застосовуються до зобов`язальних правовідносин між сторонами в частині належного їх виконання;

- акт звірки не може вважатися документом, що підтверджує наявність зобов`язань за господарським договором, оскільки він не відповідає вимогам до первинних документів. Акт звірки є другорядним документом, а викладені в ньому факти потребують документального підтвердження.

Разом з тим відповідач зазначає, що позивачем не доведено фактично понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 2999,00грн.

16.08.19р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про відкладення підготовчого засідання у справі від 12.08.19р.

Ухвалою суду від 19.08.19р. відкладено підготовче засідання на 17.09.19р.

Ухвалою суду від 17.09.19р. продовжено строк підготовчого провадження по справі №910/7543/19 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 01.10.19.

23.09.19р. через канцелярію суду від позивача надійшли додаткові документи.

30.09.19р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про надання до суду додаткових доказів та пояснень від 25.09.19р.

У підготовчому засіданні 01.10.19р. оголошено перерву до 07.10.19р.

Ухвалою суду від 07.10.19р. за результатами підготовчого засідання закрито підготовче провадження та розгляд справи по суті призначено на 22.10.19р.

За даними отриманого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №1005869775 від 21.10.19р., встановлено зміну найменування підприємства відповідача, яким на теперішній час є «Акціонерне товариство "К.ЕНЕРГО".

Відтак, зміна найменування юридичної особи не має наслідком процесуальну дію, передбачену ст.52 Господарського процесуального кодексу України, але враховується у подальшому.

У судове засідання 22.10.19р. представники сторін не з`явились про місце, час та дату проведення судового засідання були повідомлені своєчасно та належним чином.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне розглянути спір по суті за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

06.02.2018р. між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (нині - Акціонерне товариство «К.ЕНЕРГО» , далі - учасник) та Вищим навчальним закладом Київський медичний коледж ім. П.І. Гаврося (замовник) укладено договір про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді/парі) №910706, відповідно до п.1.1 якого учасник зобов`язується поставити замовнику товар, зазначений в п.1.2. договору, а замовник - прийняти і оплатити товар, в порядку і строки згідно з цим договором.

Згідно п.1.2. договору, найменування товару - пара та гаряча вода; постачання пари та гарячої води (код згідно з ДК 021:2015 ( Пара та гаряча вода, постачання пари та гарячої води (09320000-8 Пара, гаряча вода та пов`язана продукція , теплова енергія), (далі - товар). Товар за цим договором постачається замовнику за допомогою технічних засобів передачі та розподілу гарячої води та пари. Одиницею виміру теплової енергії є 1 Гкал.

Пунктами п.п.4.1., 4.2. договору визначено, що розрахунки проводяться виключно у грошовій формі. Розрахунки проводяться щомісяця:

- шляхом оплати замовником вартості спожитої теплової енергії протягом 3-х діб після пред`явлення учасником рахунка на оплату товару (далі - рахунок) або після підписання сторонами акта приймання-передавання товарної продукції за звітній період згідно з додатком 4;

- шляхом попередньої оплати, яка здійснюється на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014р. №117 Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти у термін до 01 числа звітного періоду у розмірі згідно з додатком №1 до договору.

Строк (термін) поставки товарів до 31.12.2018р. (п.5.1. договору).

Згідно п.6.1.2. договору, замовник зобов`язується виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку №4 до договору.

Відповідно до п.6.3.1. договору, учасник зобов`язується постачати теплову енергію у гарячій воді/парі на потреби: опалення та вентиляції - період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно з додатком №1 до цього договору у період його дії.

За умовами п.9.1. договору, у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій. У разі недосягнення сторонами згоди спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку (п.9.2. договору).

Відповідно до п.10.1 договору цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2018р., а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення.

Відповідно до частини 3 ст.631 Цивільного кодексу України умови цього договору застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до моменту укладання цього договору з 01.01.2018р. (п.10.2. договору).

Припинення дії договору не звільняє замовника від обов`язку повної сплати за спожиту теплову енергію (п.10.4. договору).

Пунктом 11.1 договору, сторони визначили, що цей договір укладається на виконання вимог Закону України Про публічні закупівлі та у зв`язку з безперервним технічним процесом постачання теплової енергії сторони дійшли згоди вважати додатками до даного договору додатки до договору на постачання теплової енергії від 01.06.2002р. №910706, викладеного в новій редакції договором про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді/парі) від 06.02.2018р. №910706. Перелік цих додатків зазначається в п.12.1даного договору.

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб.

Позивачем на виконання умов договору №910706 від 06.02.18р., з метою отримання теплової енергії перераховано на рахунок відповідача попередню оплату у розмірі 851985,44грн., що підтверджується платіжними дорученнями №52 від 15.03.18р. на суму 94279,59грн., №55 від 19.03.18р. на суму 377169,89грн., №95 від 17.04.18р. на суму 350671,56грн., №79 від 18.04.18р. на суму 29864,40грн.

При цьому, відповідно до оборотно-сальдової відомості та акту звіряння розрахунків за теплову енергію від 31.01.18р. станом на 01.02.18р. сальдо позивача в якості передоплати становить 1188031,27грн.

Таким чином, загальна сума грошових коштів перерахованих позивачем на рахунок відповідача в якості передоплати за договором на постачання теплової енергії від 01.06.2002р. №910706, викладеного в новій редакції договором про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді/парі) від 06.02.2018р. №910706 становить 2040016,71грн. (1188031,27грн.+851958,44грн.).

На підтвердження обсягу та вартості спожитої теплової енергії за період січень-травень 2018р. позивачем додано до матеріалів справи акти приймання-передавання товарної продукції: №1/2018-910706 від 31.01.18р. за січень 2018 року на суму 379016,63грн., №2/2018-910706 від 28.02.18р. за лютий 2018 року на суму 471449,48грн., №3/2018-910706 від 31.03.18р. за березень 2018 року на суму 380535,96грн., №4/2018-910706 від 30.04.18р. за квітень 2018 року на суму 238727,34грн., №5/2018-910706 від 31.05.18р. за травень 2018 року на суму 353,72грн., всього на суму 1470083,13грн.

21.05.18р. у зв`язку з припиненням 30.04.18р. дії Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу міста Києва від 27.09.2001р. та керуючись ст.652 Цивільного кодексу України, сторони уклали додаткову угоду про розірвання з 30.04.18р. договору №910706 від 06.02.18р., відповідно до якої з вказаної дати припиняються зобов`язання учасника перед замовником щодо здійснення постачання теплової енергії, а грошові зобов`язання замовника, що виникли за договором та залишилися невиконаними на дату підписання цієї угоди, підлягають виконанню до 25.05.2018р.

Згідно з п.2 додаткової угоди ця додаткова угода набирає чинності з дати її підписання сторонами.

31.05.18р., 31.12.18р., 28.02.19р. та 31.03.19р. представником Вищого навчального закладу Київський медичний коледж ім. П.І. Гаврося та представником Акціонерного товариства К.ЕНЕРГО складено, підписано та скріплено печатками обох сторін акти звіряння розрахунків за теплову енергію за договором №910706 від 06.02.18р., відповідно до яких, станом на 01.06.18р., 01.01.19р., на 01.03.19р. та на 01.04.19р., залишок на рахунку позивача складає 569933,58грн.

Таким чином, сума передоплати Вищого навчального закладу Київський медичний коледж ім. П.І. Гаврося за теплову енергію становить 569933,58грн. (2040016,71грн. - 1470083,13грн.).

Позивачем через Комунальний концерн Центр комунального сервісу направлялися листи до відповідача з вимогою про повернення коштів за договором №910706 від 06.02.18р. (лист №323 від 07.08.18р., отриманий Центром комунального сервісу 08.08.18р. за вх. №08/4368, лист №505 від 11.12.18р. - 19.12.18р. за вх. №01/8229).

Згідно листа Комунального концерну Центр комунального сервісу №03/6583 від 29.12.18р. позивача повідомлено, що вимоги про повернення коштів передано директору департаменту продажу СВП КЕК ПАТ Київенеро .

Також, як зазначає позивач 21.02.19р. на адресу відповідача був направлений лист-вимога №76 від 19.02.19р. про повернення коштів за договором №910706 від 06.02.18р., який отриманий відповідачем 22.02.19р. згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Однак, станом на дату подачі позову та розгляду справи відповідачем не надано відповіді на листи позивача, та кошти не повернуто.

Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з розглядуваним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію вказаним обставинам, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Разом з тим, ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1693 від 27.12.2017р. комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго визначено підприємством, за яким буде закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що буде повернуте з володіння та користування публічного акціонерного товариства Київенерго після припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м.Києва від 27.09.2001р., укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією Київенерго ; комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго зобов`язано забезпечити здійснення усіх необхідних заходів, пов`язаних з прийманням-передачею майна.

Рішенням Київської міської ради від 24.04.2018р. №517/4581 для забезпечення неперервності технологічного процесу виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам міста Києва та недопущення виникнення позаштатних ситуацій під час опалювального сезону 2018/2019 років вирішено продовжити дію Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією Київенерго на підставі рішень Київської міської ради від 21.12.2000 № 128/1105, від 21.12.2000 № 129/1106, від 21.12.2000 № 131/1108 (зі змінами, внесеними додатковими угодами від 25.11.2002, від 28.09.2006, від 29.12.2006, від 30.04.2007, від 07.11.2013, від 30.11.2016, від 19.12.2017 відповідно до рішень Київської міської ради від 28.09.2006 № 31/88, від 28.09.2006 № 102/159, від 26.04.2007 № 474/1135, від 23.10.2013 № 274/9762, від 28.07.2016 № 854/854, від 20.06.2017 № 439/2661, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29.12.2006 № 1868) (далі - Угода), щодо:

- користування майном ТЕЦ № 5 та ТЕЦ № 6, електроенергетичним майном, необхідним для передачі та постачання електричної енергії, майном сміттєспалювального заводу, розташованого на вул. Колекторній, 44 у Дарницькому районі м. Києва (завод Енергія ), що є комунальною власністю територіальної громади міста Києва та відповідно до Угоди перебуває у володінні та користуванні ПАТ Київенерго , до 31 липня 2018 року включно;

- користування іншим майном комунальної власності територіальної громади міста Києва, що відповідно до Угоди перебуває у володінні та користуванні ПАТ Київенерго , крім майна, зазначеного у підпункті 1.1 пункту 1 цього рішення, до 30 квітня 2018 року включно.

Отже, оскільки з 30.04.2018р. АТ "К.ЕНЕРГО" було позбавлене права на провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам і у останнього була відсутня можливість в подальшому надавати зазначені послуги, то фактично, починаючи з 01.05.2018р., теплова енергія позивачу відповідачем не поставлялась.

Також судом встановлено, що додатковою угодою від 21.05.18р. договір на постачання теплової енергії №910706 від 06.02.18р. з 30.04.18р. розірвано сторонами, які погодили, що з 25.05.18р. припиняються зобов`язання учасника перед замовником щодо здійснення постачання теплової енергії, а грошові зобов`язання замовника, що виникли за договором та залишилися невиконаними на дату підписання цієї угоди, підлягають виконанню до 25.05.18р. (п.1 додаткової угоди).

З матеріалів справи вбачається, що згідно акту звіряння розрахунків за теплову енергію №б/н від 31.03.19р., який був підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача, переплата (сальдо, сума попередньої оплати) Вищого навчального закладу Київський медичний коледж ім. П.І. Гаврося станом на 01.04.19р. за договором №910706 від 06.02.18р. складає 569933,58грн. Факт існування вищевказаної переплати за договором підтверджується також наявними у матеріалах справи актами приймання-передавання товарної продукції, платіжними дорученнями та оборотно-сальдовою відомістю.

Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємства та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг, оскільки не є первинним бухгалтерським документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.03.19р. у справі №910/1389/18.

Оскільки акти звіряння розрахунків за теплову енергію, в тому числі акт №б/н від 31.03.19р. складено, підписано представниками Вищого навчального закладу Київський медичний коледж ім. П.І. Гаврося та Акціонерного товариства К.ЕНЕРГО , а також скріплено печатками юридичних осіб, вказане свідчить про визнання відповідачем суми передоплати в розмірі 569933,58грн.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем через Комунальний концерн Центр комунального сервісу направлялися листи до відповідача з вимогою про повернення коштів за договором №910706 від 06.02.18р. (лист №323 від 07.08.18р., отриманий Центром комунального сервісу 08.08.18р. за вх. №08/4368, лист №505 від 11.12.18р. - 19.12.18р. за вх. №01/8229).

Згідно листа Комунального концерну Центр комунального сервісу №03/6583 від 29.12.18р. позивача повідомлено, що вимоги про повернення коштів передано директору департаменту продажу СВП КЕК ПАТ Київенеро .

Також, позивач 21.02.19р. на адресу відповідача був направлений лист-вимога №76 від 19.02.19р. про повернення коштів за договором №910706 від 06.02.18р., який отриманий відповідачем 22.02.19р. згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Доказів повернення відповідачем вказаних грошових коштів позивачу суду не надано.

Відтак, оскільки АТ "К.ЕНЕРГО" припинило діяльність у сфері теплопостачання для юридичних та побутових клієнтів м. Києва, тим самим припинило дію пропозиції (оферти) із надання послуг у сфері теплопостачання, а отже оскільки АТ "К.ЕНЕРГО" позбавлено права на провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам м. Києва та можливості в подальшому виконувати покладені на нього обов`язки згідно договору №910706 від 06.02.2018р., попередня оплата у розмірі 569933,58грн. підлягає поверненню.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Щодо вимог позивача на оплату витрат, пов`язаних з розглядом справи, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, п.п.1, 4 ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом до ч.1 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно до положення ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для відшкодування всієї суми гонорару та фактичних витрат має бути встановлено, що такі витрати були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у ст.126 Господарського процесуального кодексу України та у ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» . Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Принцип «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка, тощо.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі « East/West Alliance Limited» проти України» ). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Господарський суд враховує результат розгляду спору (задоволення вимог позивача у повному обсязі), присутність представників сторін у судових засіданнях у приміщенні суду та у режимі відеоконференції, обсяги у зв`язку з цим наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у позовній заяві було заявлено до стягнення з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 2999,00грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив стосовно розміру заявлених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 2999,00грн.

Разом з тим, у заяві №б/н від 25.09.19р. про надання додаткових доказів та пояснень, позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на забезпечення розгляду справи в загальному розмірі 15761,55грн.

Згідно розрахунку судових витрат позивача на розгляд справи, останнім визначено, що загальна сума витрат на забезпечення розгляду справи в розмірі 15761,55грн. складається з наступних витрат:

- гонорар адвоката за представництво інтересів в суді (6000,00грн.);

- правнича допомога при підготовці матеріалів справи до подання до суду та під час розгляду (4000,00грн.);

- правнича допомога пов`язана із збором доказів (2000,00грн.);

- транспортні витрати позивача/представника по участі у судовому засіданні (2432,55грн.);

- копіювання документів справи (329,00грн.);

- поштові послуги з відправки документів справи (1000,00грн.).

В підтвердження витрат на правничу допомогу адвоката, позивачем надано копію договору надання юридичних послуг №50/2240 від 21.05.19р., копію додаткової угоди №1 від 11.09.19р. до договору надання юридичних послуг №50/2240 від 21.05.19р.; ордер на надання правової (правничої) допомоги серії КС №266519 від 21.05.19р. та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №633 від 15.03.12р.; копії платіжних доручень №116 від 16.09.19р. на суму 5000,00грн., №99 від 12.06.19р. на суму 2000,00грн., №161 від 13.09.19р. на суму 999,00грн.; копії актів наданих послуг №2 від 11.09.19р. на суму 999,00грн. та №3 від 16.09.19р. на суму 5000,00грн.; копії проїзних документів на суму 2372,55грн.

З наданих документів вбачається, що згідно актів наданих послуг №2 від 11.09.19р. та №3 від 16.09.19р. за договором надання юридичних послуг №50/2240 від 21.05.19р. виконавцем були проведені такі роботи: підготовка відповіді на відзив відповідача на позовну заяву (999,00грн.), участь у судових засіданнях з виїздом у відрядження у м.Харків (5000,00грн.).

Суд зазначає, що з боку позивача в судових засіданнях приймав участь адвокат Лосіхін О.О., представником відповідача готувались та надавались до суду відповідні заяви, пояснення та клопотання.

При цьому, судом встановлена відсутність в матеріалах справи акту наданих послуг №1 від 11.06.19р., на підставі якого здійснювалась оплата в сумі 2000,00грн. згідно платіжного доручення №99 від 12.06.19р., та за наявності якого суд мав би можливість встановити об`єм, вартість та співмірність наданих послуг.

Також в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем витрат на копіювання документів справи в сумі 329,00грн. та поштові послуги з відправки документів в загальному розмірі 1000,00грн. При цьому, суд звертає увагу, що розрахунок судових витрат позивача на розгляд справи не містить зазначення які саме поштові послуги з відправки документів включено до заявленої суми в розмірі 1000,00грн., а також переліку поштовий квитанцій які б ідентифікували такі послуги.

Згідно ч.2 ст.128 ГПК України розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходження, забезпечення доказів та вчинення інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Позивачем додано до матеріалів справи копію квитка на потяг БЕ №840400 на суму 815,31грн. та роздруківки електронних квитків на потяг №000В401В-7F61-B7B3-0001 на суму 541,09грн, №000B402A-9FCO-23B6-0001 на суму 541,09грн., №000B402A-EF40-2AAB-0001 на суму 415,06грн., які свідчать про понесення витрат на проїзд у судові засідання 17.09.19р., 01.10.19р. до господарського суду Донецької області, м.Харків представника позивача.

Разом з тим, дослідивши надані документи в підтвердження транспортних витрат адвоката для забезпечення участі в судовому засіданні у цій справі, суд зазначає, що автобусні квитки не містять зазначення реквізитів (дати, міста), які б підтверджували, що витрати в сумі 60,00грн., понесеними адвокатом саме для забезпечення участі в судових засіданнях господарського суду Донецької області, м.Харків 17.09.19р. та 01.10.19р. у даній справі.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 5999,00грн. та витрат пов`язаних з розглядом справи в розмірі 2312,55грн., а всього в розмірі 8311,55грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми витрат пов`язані з розглядом справи, в розмірі 8311,55грн.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Вищого навчального закладу Київський медичний коледж ім. П.І. Гаврося , м.Київ до Акціонерного товариства "К.ЕНЕРГО", м.Курахове, Донецька область про стягнення 569933,58грн., задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариство К.ЕНЕРГО (85612, Донецька область, Мар`їнський район, м.Курахове, вул.Енергетиків, буд.34, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Вищого навчального закладу Київський медичний коледж ім. П.І. Гаврося (03126, м.Київ, вул. Академіка Білецького, 16, код ЄДРПОУ 02010764) грошові кошти в сумі 569933,58грн., судовий збір у сумі 8549,00грн. та витрати, пов`язані з розглядом справи в сумі 8311,55грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

В іншій частині вимог щодо стягнення витрат пов`язані з розглядом справи відмовити.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області.

Рішення складено та підписано 22.10.2019р.

Суддя М.О. Лейба