Рішення

від 17.10.2019 по справі 908/2318/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/46/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2019 Справа № 908/2318/19

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

при секретареві судового засідання Махно О.О.,

розглянувши матеріали справи № 908/2318/19

за позовом Приватного підприємства «Енамед» , ідентифікаційний код юридичної особи 36576876 (69002, м. Запоріжжя, вул. Перша ливарна, 38)

до відповідача Концерну «Міські теплові мережі» , ідентифікаційний код юридичної особи 32121458 (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137)

про стягнення 10237 грн 10 коп.

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Шикун О.Ф., довіреність № 572/20-19 від 11.07.2019;

вільний слухач: ОСОБА_1 , посвідчення № 390 від 09.09.2019

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство «Енамед» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом № 36/08-19 від 21.08.2019 (вх. № 2490/08-07/19 від 28.08.2019) про стягнення з Концерну «Міські теплові мережі» заборгованості з повернення помилково сплачених грошових коштів у розмірі 10237 грн 10 коп.

Позов обґрунтовано безпідставною переплатою позивачем за спожиту теплову енергію у листопаді-грудні 2017 року в сумі 10237 грн 10 коп. У січні 2018 р. відповідачем було здійснено перерахунок вартості за спожиту теплову енергію за період з листопада 2017 р. по січень 2018 року. Позивачу виставлено скоригований рахунок за спожиту теплову енергію від 31.01.2018 та акт приймання-передачі теплової енергії від 31.01.2018 з урахуванням перерахунку, відповідно до якого: здійснено перерахунок за листопад 2017 - 5.9141 Гкал на суму 8 494,13 грн. без ПДВ; здійснено перерахунок за грудень 2017 - 5.7116 Гкал на суму 8 203,29 грн. без ПДВ; нараховано за опалення за січень 2018 р. - 8.8157 Гкал на суму 13 232,35 грн. без ПДВ. Підставою для перерахування вартості спожитої теплової енергії у листопаді і грудні 2017 р. та коригування вартості спожитої теплової енергії у січні 2018 визначено рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 6 від 17.01.2018 Про визнання таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 11.08.2017 р. № 428 та показання загальнобудинкового приладу обліку у відсотковому співвідношенні від теплового навантаження, відповідно до Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання . Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 6, яким скасовано Рішення № 428 оприлюднено 18.01.2018. Виконавчим комітетом Запорізької міської ради не встановлено іншого строку введення зазначеного акту в дію та не надано цьому рішенню зворотної сили. Позивач вважає, що перерахунок вартості спожитої у листопаді і грудні 2017 р. теплової енергії та збільшення платежу на 10 237,10 грн. згідно з рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 6 не відповідає нормам чинного законодавства та умовам укладеного договору і є таким, що порушує права позивача.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2019 справу № 908/2318/19 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.08.2019 у справі № 908/2318/19 вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2318/19. Постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено на 18.09.2019 о/об 09 год. 30 хв. Запропоновано відповідачу подати до суду відзив в строк до 17.09.2019 (включно).

16.09.2019 до канцелярії суду від відповідача у справі надійшов відзив № б/н/юр від 12.09.2019 на позовну заяву з доказами направлення відзиву іншій стороні у справі. На підставі Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання прийнятий Верховною радою України від 22.06.2017, який набрав чинності з 02.08.2017 року та рішення Виконавчого Комітету Запорізької Міської ради № 428 від 11.08.2017 року Про затвердження норм споживання теплової енергії на 1 м загальної площі на опалення багатоквартирних будинків м. Запоріжжя, в яких розташовані населення, бюджетні та інші споживачі теплової енергії та порядок розподілу обсягів теплової енергії між житловими і нежитловими приміщеннями багатоквартирних будинків м. Запоріжжя при наявності будинкових засобів обліку теплової енергії , за період з жовтня 2017 року по грудень 2017 року розподіл обсягів теплової енергії врахованою будинковим приладом обліку між житловими та не житловими приміщеннями багатоквартирних будинків здійснювався пропорційно опалюваній площі. 17.01.2018 Виконавчим комітетом Запорізької міської ради прийнято рішення № 6 про визнання таким, що втратило чинність рішення № 428 виконавчого комітету Запорізької міської ради. Концерном Міські теплові мережі у січні місяці 2018 року в своїй роботі у взаємовідносинах зі споживачами житлово-комунальних послуг враховано прийняття Виконавчим комітетом Запорізької міської ради рішення № 6. Так, у січні 2018 року споживачам, які знаходяться у житлових будинках, обладнаних загальнобудинковими приладами обліку теплової енергії, було виконано перерахунки нарахувань за спожиту теплову енергію за період жовтень - грудень 2017р. на підставі показань загальнобудинкового приладу обліку у відсотковому співвідношенні від теплового навантаження. Закон України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання тісно пов`язаний з Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг затвердженою Наказом Мінрегіону № 315 від 22.11.2018 року, яка встановлює механізм нарахування та розподіл спожитої теплової енергії між житловими та нежитловими приміщення пропорційно до опалювальної площі. В період жовтень 2017 року - грудень 2017 року вказана Методика не була прийнята і здійснення нарахувань за спожиту теплову енергію пропорційно до опалювальної площі не мали законодавчого підґрунтя та загальних правил і принципів, які були встановлені у Методиці. Тобто в період жовтень 2017 року - грудень 2017 року нарахування пропорційно опалювальній площі ґрунтувалось на рішенні виконавчого комітету Запорізької міської ради № 428 від 11.08.2017, яке в свою чергу не мало законного підґрунтя, що ставить під сумнів правильність здійснення таких нарахувань. У січні 2018 року задля приведення договірних відносин у норму усім споживачам було здійснено перерахунок нарахувань за спожиту теплову енергію період жовтень - грудень 2017 року. Тобто перерахунок зроблено не порушуючи умови договору, а навпаки приводячи нарахування до чинних умов.

04.10.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла відповідь на відзив від ПП Енамед .

16.10.2019 Концерном МТМ подано заперечення на позовну заяву.

Представник позивача в судовому засіданні 18.09.19 підтримав позов. Клопотанням від 16.10.19 просив розглянути справу за відсутності представника.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, просив відмовити позивачу в позові.

В судовому засіданні 17.10.2019 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу «Оберіг » .

В судовому засіданні 17.10.2019 судом прийнято рішення, проголошено його вступну та резолютивну частини.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

07.11.2017 Концерном Міські теплові мережі (теплопостачальна організація) та Приватним підприємством Енамед (споживач) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 650429, за умовами якого (п. 1.1.), теплопостачальна організація прийняла на себе зобов`язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов`язався прийняти теплову енергію в обсязі і порядку постачання теплової енергії згідно додатку № 1, який є невід`ємною частиною договору, та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами), і дотримуватися передбаченого договором розподілу і режиму використання теплової енергії, а також забезпечити безпечну експлуатацію системи тепло споживання (тепловикористального обладнання).

У відповідності до п. 2.1 договору № 650429, теплова енергія відпускається споживачу в Гкал згідно з Додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію - на протязі опалювального періоду; підігрів води - за наявної можливості; кондиціювання - по замовленню Споживача; інші технологічні потреби - по замовленню Споживача.

Підпунктом 3.2.6. п. 3.2 договору № 650429 визначено, що Споживач теплової енергії зобов`язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Згідно із положеннями п. 6.1. договору № 650429, розрахунки за даним договором здійснюються виключно в грошовій формі, згідно з діючими на час розрахунків тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку, на підставі показань вузла комерційного обліку.

Розрахунковим періодом є календарний місяць, в якому теплопостачальна організація відпускає теплову енергію на опалення, та/або надає послугу з гарячого водопостачання споживачу (п. 6.4 договору № 650429).

Відповідно до п. 6.5.1. договору № 650429 розрахунки за договором здійснюються споживачем до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі рахунку за відповідний місяць, який вручається споживачу особисто або надсилається йому поштовим відправленням.

Згідно п. 6.6. договору № 650429 приймання-передача теплової енергії, відпущеної та спожитої Споживачем у відповідному розрахунковому місяці, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг теплової енергії у відповідному розрахунковому місяці встановлюється відповідно до умов договору та додатків до нього.

Згідно п. 6.10. договору № 650429 у разі коли під час складання (підписання) акту приймання-передачі теплової енергії у сторін виникають розбіжності щодо обсягів, вартості та якості теплової енергії, сторони врегульовують спірні питання відповідно до умов цього договору або в порядку, передбаченому законодавством.

Згідно із п. 10.1 договору № 650429, цей договір набуває чинності з дня його підписання і діє до моменту укладання сторонами письмової угоди про його розірвання, або припинення його дії. У відповідності до ст. 631 Цивільного кодексу України сторони погодилися, що умови договору застосовуються до відносин між споживачем і теплопостачальною організацією, які виникли до його укладання - з 01.10.2017 року.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 1, 19 Закону України Про теплопостачання , теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Вироблена теплова енергія постачається споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що проводиться за фактично відпущену енергію.

Встановлення тарифів на теплову енергію та здійснення нарахування за спожиту теплову енергію регулюються Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) Концерну Міські теплові мережі від 10.12.2018 № 1725 та Правил користування тепловою енергією , затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. № 1198.

У період з листопада 2017 р. по грудень 2017 р. відповідачем було поставлено позивачу теплову енергію в гарячій воді, в наступних обсягах: відповідно до акту приймання-передачі теплової енергії від 30.11.2017 за листопад 2017 року - 2.8925 Гкал на суму 4 985,22 грн. з ПДВ, згідно рахунку за спожиту теплову енергію в листопаді 2017 р. від 30.11.2017; відповідно до акту приймання-передачі теплової енергії від 31.12.2017 за грудень 2017 року - 2.7935 Гкал на суму 4 814,59 грн. з ПДВ, згідно рахунку за спожиту теплову енергію в грудні 2017 від 31.12.2017. Визначення кількості та нарахування вартості спожитої теплової енергії за листопад-грудень 2017 року здійснювалось у відповідності до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 11.08.2017 року № 428.

Рахунки за спожиту теплову енергію до вищезазначених актів були оплачені ПП Енамед в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 450 від 15.12.2017, № 497 від 17.01.2018.

Таким чином, зобов`язання з оплати за спожиту теплову енергію за листопад та грудень 2017 року проведені своєчасно та в повному обсязі.

Згідно статті 599 зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У січні 2018 року відповідачем було здійснено перерахунок вартості за спожиту теплову енергію за період з листопада 2017 по січень 2018 року. Позивачу виставлено скоригований рахунок за спожиту теплову енергію від 31.01.2018 та акт приймання-передачі теплової енергії від 31.01.2018 з урахуванням перерахунку, відповідно до якого: здійснено перерахунок за листопад 2017 - 5.9141 Гкал на суму 8 494,13 грн. без ПДВ; здійснено перерахунок за грудень 2017 - 5.7116 Гкал на суму 8 203,29 грн. без ПДВ; нараховано за опалення за січень 2018 - 8.8157 Гкал на суму 13 232,35 грн. без ПДВ.

Підставою для перерахування вартості спожитої теплової енергії у листопаді і грудні 2017 року та коригування вартості спожитої теплової енергії у січні 2018 р. визначено рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 6 від 17.01.2018 року Про визнання таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 11.08.2017 р. № 428 та показання загальнобудинкового приладу обліку у відсотковому співвідношенні від теплового навантаження, відповідно до Закону Укарїни Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання .

Також на адресу позивача надійшла претензія від Філії Концерну Міські теплові мережі Олександрійського району щодо погашення заборгованості за теплову енергію вих. № 972-04 від 10.04.2018 року з врахуванням перерахунку кількості та вартості спожитої теплової енергії відповідно до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 6.

Не погоджуючись із правомірністю вимог, викладених в претензії, Позивач відмовився від підписання скорегованого акту від 31.01.2018, про що повідомив відповідача у відповіді на претензію вих. № 61/418 від 18.04.2018 р.

У серпні 2018 року позивач здійснив оплату за спожиту теплову енергію у розмірі 18 600 грн., згідно до рахунку за спожиту теплову енергію від 31.01.2018, що підтверджується платіжним дорученням № 834 від 16.08.2018 р.

З цієї суми донарахування за рішенням Запорізької міської ради № 6 від 17.01.2018 року складають за листопад-грудень 2017 року 10 237,10 грн. (5 207,74 грн. за листопад 2017 року та 5 029,36 грн. за грудень 2017 року).

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно із ч. 5 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення , якщо органами чи посадової особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Пунктом 3 додатку №4 до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 650429 від 07.11.2017 передбачено, що у разі зміни тарифів на теплову енергію в період дії договору, споживач сплачує за теплову енергію за новими тарифами, затвердженими згідно діючого законодавства, з дати їх введення . Про зміну тарифів теплопостачальної організації повідомляє споживача у письмовій формі або через засоби масової інформації.

За поясненнями позивача, що не спростовано відповідачем, рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 6, яким скасовано рішення № 428, оприлюднено 18.01.2018. Виконавчим комітетом Запорізької міської ради не встановлено іншого строку введення зазначеного акту в дію та не надано цьому рішенню зворотної сили.

Отже, у період з листопада 2017 року по 17 січень 2018 року було чинне і обов`язкове до виконання при здійсненні нарахувань вартості за спожиту теплову енергію Рішення № 428 виконавчого комітету Запорізької міської ради Про затвердження норм споживання теплової енергії на 1 м.кв. загальної площі на опалення багатоквартирних будинків м. Запоріжжя, в яких розташовані населення, бюджетні, релігійні та інші споживачі теплової енергії та порядок розподілу обсягів теплової енергії між житловими і нежитловими приміщеннями багатоквартирних будинків м. Запоріжжя при наявності будинкових засобів обліку теплової енергії .

Враховуючи вищевикладене, перерахунок вартості спожитої у листопаді і грудні 2017 р. теплової енергії та збільшення платежу на 10 237,10 грн. згідно з рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 6 не відповідає нормам чинного законодавства та умовам укладеного договору № 650429 від 07.11.2017.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 Цивільного кодексу України, та спеціальної норми, визначеної у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач довів та документально підтвердив наявність переплати відповідачу за договором № 650429 від 07.11.2017 в сумі 10 237,10 грн.

Відповідач не надав суду доказів повернення позивачу переплати в сумі 10 237,10 грн.

Згідно статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, визначено: договори та інші правочини.

Зміст договору, згідно зі статтею 628 ЦК України, становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 1212 ЦК України регулює загальні положення про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

1. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

2. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

3. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами. Для визнання відповідних зобов`язань між сторонами договірними необхідним є встановлення факту їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору. Водночас сплата однією стороною грошових коштів другій стороні поза межами платежів, передбачених договором чи договорами, зокрема переплата понад визначену в договорі (договорах) суму, не може бути визнана такою, що здійснена на підставі відповідного договору. Такі правові висновки викладені у постанові № 920/169/18 Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.12.2018.

Суд вважає, що перерахування 10 237,10 грн. грошових коштів відбулось поза межами умов договору № 650429 від 07.11.2017, відповідно це свідчить про відсутність у відповідача правових підстав для набуття спірних грошових коштів.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в сумі 1921 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Концерну «Міські теплові мережі» , ідентифікаційний код юридичної особи 32121458 (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137) на користь Приватного підприємства «Енамед» , ідентифікаційний код юридичної особи 36576876 (69002, м. Запоріжжя, вул. Перша ливарна, 38) грошові кошти у сумі 10237 (десять тисяч двісті тридцять сім) грн 10 коп. та 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22.10.19.

Суддя А.О. Науменко