Постанова

від 05.02.2020 по справі 908/2318/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2020 м. Дніпро Справа № 908/2318/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Чередка А.Є. (доповідач)

суддів : Коваль Л.А., Кузнецова В.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Концерну "Міські теплові мережі"

на рішення господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 (суддя Науменко А.О.), повний текст якого складено 22.10.2019, у справі № 908/2318/19

за позовом Приватного підприємства "Енамед", м. Запоріжжя

до відповідача Концерну "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя

про стягнення 10 237 грн. 10 коп.

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство "Енамед" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Концерну "Міські теплові мережі" заборгованості з повернення помилково сплачених грошових коштів у розмірі 10237 грн. 10 коп.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 року у справі №908/2318/19 позов задоволено: стягнуто з Концерну "Міські теплові мережі" на користь Приватного підприємства "Енамед" грошові кошти у сумі 10 237,10 грн. та 1921,00 грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що у період з листопада 2017 року по 17 січень 2018 року було чинне і обов`язкове до виконання при здійсненні нарахувань вартості за спожиту теплову енергію рішення № 428 виконавчого комітету Запорізької міської ради "Про затвердження норм споживання теплової енергії на 1 м.кв. загальної площі на опалення багатоквартирних будинків м. Запоріжжя, в яких розташовані населення, бюджетні, релігійні та інші споживачі теплової енергії та порядок розподілу обсягів теплової енергії між житловими і нежитловими приміщеннями багатоквартирних будинків м. Запоріжжя при наявності будинкових засобів обліку теплової енергії", тому перерахунок вартості спожитої у листопаді і грудні 2017 р. теплової енергії та збільшення платежу на 10 237,10 грн. згідно з рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 6 не відповідає нормам чинного законодавства та умовам укладеного договору № 650429 від 07.11.2017.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що визначення кількості та нарахування вартості спожитої теплової енергії за листопад-грудень 2017 року здійснювалось у відповідності до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 11.08.2017 року № 428. Рахунки за спожиту теплову енергію до вищезазначених актів були оплачені Приватним підприємством "Енамед" в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 450 від 15.12.2017, № 497 від 17.01.2018, тому зобов`язання з оплати за спожиту теплову енергію за листопад та грудень 2017 року проведені своєчасно та в повному обсязі.

Оскільки позивачем документально підтверджено наявність переплати відповідачу за договором № 650429 від 07.11.2017 в сумі 10 237,10 грн., місцевий господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Концерн "Міські теплові мережі" подав апеляційну скаргу, в якій, просить Центральний апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 року у справі №908/2318/19.

Апеляційна скарга мотивована тим, що нарахування за спожиту теплову енергію здійснювалось пропорційно опалювальній площі на підставі рішення виконавчого комітету №428 від 11.08.2017, яке в свою чергу не мало законного підґрунтя, що ставить під сумнів правильність здійснених нарахувань.

Апелянт зазначає, що у січні 2018 року для приведення договірних відносин у норму усім споживачам було здійснено перерахунок нарахувань за спожиту теплову енергію за період жовтень - грудень 2017 року, в тому числі й позивачу - на підставі теплового навантаження вказаного в Додатку №1 до договору, а саме 0,020347 Гкал/годину.

Апелянт стверджує, що за період листопад - грудень 2017 року здійснювалось нарахування відповідно до рішення № 428, а не теплового навантаження зазначеного в додатку №1 до договору, що впливало на фактичне правильне та обґрунтоване пунктами договору його виконання. Саме у зв`язку із цим відповідачем (апелянтом) і було здійснено донарахування відповідно до теплового навантаження, тому сплачені позивачем кошти 10 237,10 грн. сплачені відповідно до умов договору та не є надмірно перерахованими.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2019 колегією суддів у складі головуючого судді Чередка А.Є., суддів: Коваль Л.А., Мороза В.Ф. відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Концерну "Міські теплові мережі" на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 у справі № 908/2318/19, розгляд скарги призначений у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, в порядку письмового провадження.

20.12.2019 від Приватного підприємства "Енамед" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін.

Позивач зазначає, що ним повністю здійснено розрахунок за теплову енергію за листопад - грудень 2018 року, а здійснені відповідачем донарахування у сумі 10 237,10 грн. відбулося на підставі рішення виконавчого комітету №6 від 17.01.2018, яким визнано рішення виконавчого комітету №428 таким що втратило чинність. Оскільки акти органів місцевого самоврядування набирають чинності з моменту їх оприлюднення та не мають зворотної сили, позивач вважає безпідставним здійснення донарахування відповідачем.

26.12.2019 від Концерну "Міські теплові мережі" надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій апелянт наполягає на правомірність здійсненого у січні 2018 року перерахунку нарахувань за спожиту теплову енергію за період жовтень - грудень 2017 року, в тому числі й позивачу - на підставі теплового навантаження вказаного в Додатку №1 до договору

Розпорядженням керівника апарату суду щодо повторного автоматизованого розподілу судової справи від 05.02.2020 у зв`язку із відпусткою судді Мороза В.Ф. призначений повторний автоматизованого розподілу судової справи №908/2318/19.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2020, для розгляду справи №908/2318/19 визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередко А.Є., суддів - Коваль Л.А., Кузнецова В.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2020 колегією суддів у складі головуючого судді Чередка А.Є., суддів: Коваль Л.А., Кузнецова В.О. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Концерну "Міські теплові мережі" на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 у справі № 908/2318/19.

Відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (частина 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України)

Враховуючи, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, апелянтом не наведено конкретних обставин справи, які перешкоджали б розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд здійснює перегляд оскаржуваного рішення суду першої інстанції без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.11.2017 між Концерном "Міські теплові мережі" (теплопостачальна організація) та Приватним підприємством "Енамед" (споживач) укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 650429, відповідно до пункту 1.1 якого теплопостачальна організація прийняла на себе зобов`язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов`язався прийняти теплову енергію в обсязі і порядку постачання теплової енергії згідно додатку № 1, який є невід`ємною частиною договору, та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами), і дотримуватися передбаченого договором розподілу і режиму використання теплової енергії, а також забезпечити безпечну експлуатацію системи тепло споживання (тепловикористального обладнання).

Відповідно до пункту 2.1 договору № 650429 теплова енергія відпускається споживачу в Гкал згідно з Додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію - на протязі опалювального періоду; підігрів води - за наявної можливості; кондиціювання - по замовленню споживача; інші технологічні потреби - за замовленням споживача.

Підпунктом 3.2.6. пуанту 3.2 договору № 650429 визначено, що споживач теплової енергії зобов`язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Згідно із положеннями пункту 6.1. договору № 650429 розрахунки за цим договором здійснюються виключно в грошовій формі, згідно з діючими на час розрахунків тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку, на підставі показань вузла комерційного обліку.

Розрахунковим періодом є календарний місяць, в якому теплопостачальна організація відпускає теплову енергію на опалення, та/або надає послугу з гарячого водопостачання споживачу (пункт 6.4 договору № 650429).

Відповідно до пункту 6.5.1 договору № 650429 розрахунки за договором здійснюються споживачем до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі рахунку за відповідний місяць, який вручається споживачу особисто або надсилається йому поштовим відправленням.

Згідно з пунктом 6.6. договору № 650429 приймання-передача теплової енергії, відпущеної та спожитої Споживачем у відповідному розрахунковому місяці, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг теплової енергії у відповідному розрахунковому місяці встановлюється відповідно до умов договору та додатків до нього.

Відповідно до пункту 6.10. договору № 650429 у разі коли під час складання (підписання) акту приймання-передачі теплової енергії у сторін виникають розбіжності щодо обсягів, вартості та якості теплової енергії, сторони врегульовують спірні питання відповідно до умов цього договору або в порядку, передбаченому законодавством.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання і діє до моменту укладання сторонами письмової угоди про його розірвання, або припинення його дії. У відповідності до статті 631 Цивільного кодексу України сторони погодилися, що умови договору застосовуються до відносин між споживачем і теплопостачальною організацією, які виникли до його укладання - з 01.10.2017 (пункт 10.1 договору № 650429).

Матеріалами справи підтверджується, що у період з листопада по грудень 2017 року Концерном "Міські теплові мережі" було поставлено Приватному підприємству "Енамед" теплову енергію в гарячій воді, в наступних обсягах: відповідно до акту приймання-передачі теплової енергії від 30.11.2017 за листопад 2017 року - 2.8925 Гкал на суму 4 985,22 грн. з ПДВ, згідно рахунку за спожиту теплову енергію в листопаді 2017 року від 30.11.2017; відповідно до акту приймання-передачі теплової енергії від 31.12.2017 за грудень 2017 року - 2.7935 Гкал на суму 4 814,59 грн. з ПДВ, згідно рахунку за спожиту теплову енергію в грудні 2017 від 31.12.2017. Визначення кількості та нарахування вартості спожитої теплової енергії за листопад-грудень 2017 року здійснювалось у відповідності до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 11.08.2017 року № 428.

Рахунки за спожиту теплову енергію до вищезазначених актів були оплачені Приватним підприємством "Енамед" в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 450 від 15.12.2017, № 497 від 17.01.2018.

У січні 2018 року Концерном "Міські теплові мережі" було здійснено перерахунок вартості за спожиту теплову енергію за період з листопада 2017 по січень 2018 року. Приватному підприємству "Енамед" виставлено скоригований рахунок за спожиту теплову енергію від 31.01.2018 та акт приймання-передачі теплової енергії від 31.01.2018 з урахуванням перерахунку, відповідно до якого: здійснено перерахунок за листопад 2017 року - 5.9141 Гкал на суму 8 494,13 грн. без ПДВ; здійснено перерахунок за грудень 2017 року - 5.7116 Гкал на суму 8 203,29 грн. без ПДВ; нараховано за опалення за січень 2018 року - 8.8157 Гкал на суму 13 232,35 грн. без ПДВ.

Підставою для перерахування вартості спожитої теплової енергії у листопаді і грудні 2017 року та коригування вартості спожитої теплової енергії у січні 2018 року визначено рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 6 від 17.01.2018 "Про визнання таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 11.08.2017 р. № 428" та показання загальнобудинкового приладу обліку у відсотковому співвідношенні від теплового навантаження, відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".

Також на адресу позивача надійшла претензія від Філії Концерну "Міські теплові мережі" Олександрійського району щодо погашення заборгованості за теплову енергію вих. № 972-04 від 10.04.2018 року з врахуванням перерахунку кількості та вартості спожитої теплової енергії відповідно до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 6.

Не погоджуючись із правомірністю вимог, викладених в претензії, Приватне підприємство "Енамед" відмовився від підписання скорегованого акту від 31.01.2018, про що повідомив відповідача у відповіді на претензію вих. № 61/418 від 18.04.2018.

У серпні 2018 року Приватним підприємством "Енамед" здійснено оплату за спожиту теплову енергію у розмірі 18 600 грн., згідно до рахунку за спожиту теплову енергію від 31.01.2018, що підтверджується платіжним дорученням № 834 від 16.08.2018.

З цієї суми донарахування за рішенням Запорізької міської ради № 6 від 17.01.2018 року складають за листопад-грудень 2017 року 10 237,10 грн. (5 207,74 грн. за листопад 2017 року та 5 029,36 грн. за грудень 2017 року).

Приватне підприємство "Енамед" посилається на безпідставність донарахування у січні 2018 року вартості послуг з теплопостачання за листопад - грудень 2018 року у сумі 10 237,10 грн., яку позивачем помилково оплачено у серпні 2018 року.

Предметом спору є стягнення заборгованості з повернення помилково сплачених грошових коштів у розмірі 10237 грн. 10 коп.

Відповідно до статей 1, 19 Закону України "Про теплопостачання", теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Вироблена теплова енергія постачається споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до частин 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що проводиться за фактично відпущену енергію.

Встановлення тарифів на теплову енергію та здійснення нарахування за спожиту теплову енергію регулюються постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) Концерну "Міські теплові мережі" від 10.12.2018 № 1725 та "Правил користування тепловою енергією", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. № 1198.

Матеріалами справи підтверджується, що підставою для перерахування вартості спожитої теплової енергії у листопаді і грудні 2017 року та коригування вартості спожитої теплової енергії у січні 2018 року є рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 6 від 17.01.2018 року "Про визнання таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 11.08.2017 р. № 428".

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно із частиною 5 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органами чи посадової особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Пунктом 3 додатку №4 до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 650429 від 07.11.2017 передбачено, що у разі зміни тарифів на теплову енергію в період дії договору, споживач сплачує за теплову енергію за новими тарифами, затвердженими згідно діючого законодавства, з дати їх введення. Про зміну тарифів теплопостачальної організації повідомляє споживача у письмовій формі або через засоби масової інформації.

За поясненнями позивача, що не спростовано відповідачем, рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 6, яким скасовано рішення № 428, оприлюднене 18.01.2018. Виконавчим комітетом Запорізької міської ради не встановлено іншого строку введення зазначеного акту в дію та не надано цьому рішенню зворотної сили.

За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого господарського суду, що у період з листопада 2017 року по 17 січень 2018 року було чинне і обов`язкове до виконання при здійсненні нарахувань вартості за спожиту теплову енергію Рішення № 428 виконавчого комітету Запорізької міської ради "Про затвердження норм споживання теплової енергії на 1 м.кв. загальної площі на опалення багатоквартирних будинків м. Запоріжжя, в яких розташовані населення, бюджетні, релігійні та інші споживачі теплової енергії та порядок розподілу обсягів теплової енергії між житловими і нежитловими приміщеннями багатоквартирних будинків м. Запоріжжя при наявності будинкових засобів обліку теплової енергії".

Враховуючи вищевикладене, перерахунок вартості спожитої у листопаді і грудні 2017 р. теплової енергії та збільшення платежу на 10 237,10 грн. згідно з рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 6 не відповідає нормам чинного законодавства та умовам укладеного договору № 650429 від 07.11.2017.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 Цивільного кодексу України, та спеціальної норми, визначеної у частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, є правильним висновок місцевого господарського суду, що зобов`язання позивача з оплати за спожиту теплову енергію за листопад та грудень 2017 року проведені своєчасно та в повному обсязі згідно з платіжними дорученнями № 450 від 15.12.2017, № 497 від 17.01.2018.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України)

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Апеляційний господарський суд погоджується із місцевим господарським судом, що позивачем доведено та документально підтверджено наявність переплати відповідачу за договором № 650429 від 07.11.2017 в сумі 10 237,10 грн.

Відповідач не надав суду доказів повернення позивачу переплати в сумі 10 237,10 грн.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, визначено: договори та інші правочини.

Зміст договору, згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України, становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами. Для визнання відповідних зобов`язань між сторонами договірними необхідним є встановлення факту їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору. Водночас сплата однією стороною грошових коштів другій стороні поза межами платежів, передбачених договором чи договорами, зокрема переплата понад визначену в договорі (договорах) суму, не може бути визнана такою, що здійснена на підставі відповідного договору.

Аналогічна права позиція викладена у постанові № 920/169/18 Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.12.2018.

За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду, що перерахування 10 237,10 грн. грошових коштів відбулось поза межами умов договору № 650429 від 07.11.2017, відповідно це свідчить про відсутність у відповідача правових підстав для набуття спірних грошових коштів, та, відповідно, наявність підстав для задоволення позову.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про те, що нарахування за спожиту теплову енергію здійснювалось пропорційно опалювальній площі на підставі рішення виконавчого комітету №428 від 11.08.2017, яке в свою чергу не мало законного підґрунтя, що ставить під сумнів правильність здійснених нарахувань. Перерахування у січні 2018 року здійснені для приведення договірних відносин у норму усім споживачам, в тому числі й позивачу - на підставі теплового навантаження вказаного в Додатку №1 до договору, а саме 0,020347 Гкал/годину.

Так, матеріалами справи підтверджується, що підставою для перерахування вартості спожитої теплової енергії у листопаді і грудні 2017 року та коригування вартості спожитої теплової енергії у січні 2018 року є рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 6 від 17.01.2018 "Про визнання таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 11.08.2017 р. № 428", про що, зокрема, зазначено Філією Концерну "Міські теплові мережі" Олександрійського району у листі за вих. №318/04 від 23.04.2018 (а.с. 42-43).

Між тим, як правильно зазначено позивачем, з яким погодився місцевий господарський суд, здійснення перерахунку за періоди до набрання чинності рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 6 від 17.01.2018 суперечить приписам статті 58 Конституції України, частини 5 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пункту 3 додатку №4 до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 650429 від 07.11.2017.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції, а апеляційної скарги відповідача - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, пов`язані з переглядом судового рішення в апеляційній інстанції, покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Концерну "Міські теплові мережі" на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 у справі № 908/2318/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 170.10.2019 у справі №908/2318/19 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Концерн "Міські теплові мережі".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя В.О. Кузнецов