Рішення

від 09.10.2019 по справі 915/1806/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2019 року Справа № 915/1806/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання Берко О.В.,

представника позивача: Заболотної А.В., дов.№26 від 11.03.2019,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Южноукраїнської міської ради Миколаївської області

(55002, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, вул.Дружби Народів, буд.48;

ідент.код 33850880),

до відповідача: Приватного підприємства «Атланта»

(55002, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, Комунальна зона, буд.7;

ідент.код 30055127),

про: стягнення збитків за час фактичного користування земельною ділянкою у розмірі 254051,06 грн,-

в с т а н о в и в:

29.07.2019 Южноукраїнська міська рада Миколаївської області звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №21/02-34/1792 від 27.05.2019 (вх.№12527/19), в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства «Атланта» 254051,06 грн збитків за час фактичного користування земельною ділянкою в період з 01.07.2014 по 01.07.2017, яка знаходиться за адресою: Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, Комунальна зона, 7.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на ст.ст.5, 13, 14, ч.2 ст.19 Конституції України, п.34 ст.26, п.п.5 п.«б» ч.1 ст.33, ч.6 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні« , ст.12, ч.1 ст.116, ч.1 ст.124, ст.ст.125, 126, ст.157, ч.1 ст.206 Земельного кодексу України, ст.ст.270, 290 Податкового кодексу України, п.п.3.7, 3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 «Про деякі питання розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» , п.2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284 та ст.ст.16, 22 Цивільного кодексу України. Позивач зазначає про те, що ПП «Атланта» набуло у власність нерухоме майно, а саме комплекс, автобусний парк на 115 автобусів розташований за адресою Миколаївська область місто Южноукраїнськ, Комунальна зона 7, за Договором купівлі - продажу від 27.12.2007 №6600, що підтверджено Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 28.12.2007 №17252105. Рішенням Южноукраїнської міської ради від 16.06.2010 №1321 «Про надання згоди Приватному підприємству «Атланта» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років під розміщення та обслуговування промислової бази в комунальній зоні №7» , Приватному підприємству «Атланта» надано згоду на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років під розміщення та обслуговування промислової бази в Комунальній зоні №7, орієнтованою загальною площею 5,0000 га. Пунктом 2 зазначеного рішення рекомендовано ПП «Атланта» подати міській раді на розгляд та затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не пізніше як у шестимісячний термін. Станом на 01.06.2017 правовстановлюючі документи не приведено у відповідність, проте земельна ділянка використовується Приватним підприємством «Атланта» . У зв`язку з невиконанням вказаного рішення комісією з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам Южноукраїнською міською радою Миколаївської області розпочато роботу з нарахування збитків. Збитки нанесені ПП «Атланта» Южноукраїнській міській раді Миколаївської області, у вигляді неодержаних доходів (орендної плати за землю) за час фактичного користування земельною ділянкою, розраховані управлінням екології, охорони навколишнього середовища та земельних відносин Южноукраїнської міської ради за використання земельної ділянки під об`єктами нерухомого майна, а саме промислової бази, площею 10278 кв.м., за період з 01.07.2014 по 01.07.2017 включно враховуючи строк позовної давності складає 254051,06 грн. 25.09.2017 за №20/02-34/2973 виконавчим комітетом Южноукраїнської міської ради направлено претензію із зазначенням розміру визначених збитків, термін їх сплати, направлено копії акту комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам та рішення виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради від 20.09.2017 №261. Відповідно до акту №261 термін сплати за відшкодування збитків у розмірі 254051,06 грн складає 1 місяць з дня затвердження даного акту рішенням виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради. На момент подачі позову відповідачем не надано доказів сплати позивачу нарахованих збитків, що підтверджується інформацією наданою Фінансовим управлінням Южноукраїнської міської ради від 14.11.2017 №722/05-18. У зв`язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача збитків, нанесених Южноукраїнській міській раді Миколаївської області ПП «Атланта» за час фактичного користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: Комунальна зона, 7 в місті Южноукраїнську в розмірі 254051,06 грн.

Ухвалою суду від 01.08.2019 даний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, - десять днів з дня вручення цієї ухвали.

27.08.2019 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 11.09.2019.

Ухвалою суду від 11.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.10.2019.

23.09.2019 від позивача на адресу суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи №21/02-34/3159 від 17.09.2019 (вх.№14878/19).

Відповідач в судові засідання не з`явився, відзив на позов не надав.

Про час та місце розгляду справи відповідач був належним чином повідомлений ухвалами суду від 27.08.2019 та 11.09.2019, які надіслані за місцезнаходженням відповідача, але повернулись до суду з відмітками поштової установи «адресат відсутній» .

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцем знаходженням відповідача є: 55002, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, Комунальна зона, буд.7. Тобто, ухвали суду направлялись на правильну адресу відповідача.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У відповідності до п.5) ч.6.ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно п.1) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.

За вказаних обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 09.10.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «Атланта» набуло у приватну власність нерухоме майно, а саме комплекс, автобусний парк на 115 автобусів розташований АДРЕСА_1 адресою: АДРЕСА_2 Южноукраїнськ, АДРЕСА_3 7 за Договором купівлі-продажу №6600 від 27.12.2007, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №17252105 від 28.12.2007 (т.1 а.с.63).

Рішенням Южноукраїнської міської ради Миколаївської області №1321 від 16.06.2010 «Про надання згоди Приватному підприємству «Атланта» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років під розміщення та обслуговування промислової бази в комунальній зоні №7» , Приватному підприємству «Атланта» надано згоду на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років під розміщення та обслуговування промислової бази орієнтовною загальною площею 5,0000 га із земель державної власності, які не надані у власність або користування (т.1 а.с.62).

Пунктом 2 вказаного вище рішення рекомендовано ПП «Атланта» подати міській раді на розгляд та затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не пізніше як у шестимісячний термін.

Позивачем у позові зазначено, що 21.01.2014 на виконання розпорядження міського голови від 16.01.2014 №05-р «Про створення робочої групи з перевірки меж земельної ділянки, що знаходиться в Комунальній зоні №7 міста Южноукраїнська» , робочою групою здійснено перевірку меж земельної ділянки, що знаходиться в Комунальній зоні №7 міста Южноукраїнськ. В результаті перевірки рекомендовано ПП «Атланта» спільно з комунальним підприємством «Служба комунального господарства» надати графічні матеріали з чітко визначеними межами земельних ділянок. Директором ПП «Атланта» надано геодезичну зйомку та повторно проведено комісію від 20.05.2014, на якій встановлено, що Комунальне підприємство «Служба комунального господарства» фактично використовує частину земельної ділянки та крім того, площі, що знаходяться під проїздами та площадками є площами загального користування. ПП «Атланта» фактично використовується земельна ділянка в розмірі 1,0278 га. Враховуючи встановлені дані та строки позовної давності Приватному підприємству «Атланта» перераховано розмір збитків.

30.11.2016 рішенням Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області №283 «Про створення комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердження Положення про неї» , при Виконавчому комітеті Южноукраїнської міської ради створено комісію з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. До складу Комісії включаються власники землі та землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, або яким будуть відшкодовувати.

Станом на 01.06.2017 правовстановлюючі документи не приведено у відповідність, проте земельна ділянка використовується Приватним підприємством «Атланта» .

07.07.2017 за результатами засідання комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам був складений відповідний акт, згідно пункту 1, якого Приватному підприємству «Атланта» було визначено розмір збитків, нанесених ним Южноукраїнській міській раді, у вигляді неодержаних доходів (орендної плати за землю) за час фактичного користування земельною ділянкою, яка розташована в Комунальній зоні №7, відповідно до якого сума за період з 01.07.2014 по 01.07.2017 складає 254051,06 грн (т.1 а.с.22-27).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач був обізнаний про дату засідання комісії, однак участі у цьому засіданні не прийняв.

При розгляді Акту та розрахунку збитків було враховано інформацію Южноукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Миколаївської області та Відділу в Арбузинському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (т.1 а.с.31-32) та вирішено повернути Акт та розрахунок на доопрацювання в частині розміру земельної ділянки.

20.09.2017 комісією з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам розглянуто та затверджено Акт та розрахунок розміру збитків, нанесених ПП «Атланта» Южноукраїнській міській раді, у вигляді неодержаних доходів (орендної плати за землю), за час фактичного користування земельною ділянкою, яка розташована в Комунальній зоні №7 у період з 01.07.2014 по 01.07.2017, у сумі 254051,06 грн.

Зазначений Акт затверджено рішенням Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області №261 від 20.09.2017 «Про затвердження акта комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» (т.1 а.с.21).

Згідно з даними Відділу в Арбузинському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області нормативна грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки складає за: 2014 рік - 123,63 грн; 2015 рік - 154,41 грн; 2016 рік - 221,27 грн; 2017 рік - 469,02 грн (т.1 а.с.31).

Збитки, нанесені ПП «Атланта» Южноукраїнській міській раді, у вигляді неодержаних доходів (орендної плати) за час фактичного користування земельною ділянкою, розраховані управлінням екології, охорони навколишнього середовища та земельних відносин Южноукраїнської міської ради за використання земельної ділянки під об`єктами нерухомого майна, а саме промислової бази, площею 10278 кв.м., за період з 01.07.2014 по 01.07.2017, враховуючи строк позовної давності складає 254051,06 грн.

26.09.2017 Виконавчим комітетом Южноукраїнської міської ради Миколаївської області відповідачеві було направлено претензію №20/02-34/2973 від 25.09.2017 із зазначенням розміру визначених збитків, термін їх сплати та направлено копії акту комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам та рішення Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради №261 від 20.09.2017. В матеріалах справи містяться докази направлення та отримання відповідачем зазначеної претензії з доданими до не копіями документів (т.1 а.с.28-30).

Відповідно до п.2 резолютивної частини Акту від 07.07.2017 термін сплати за відшкодування збитків у розмірі 254051,06 грн складає 1 місяць з дня затвердження даного акту рішенням Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради. Після сплати збитків ПП «Атланта» надати копію платіжного документу з відміткою про зарахування коштів на рахунок Южноукраїнської міської ради та оригінал для огляду в к.5 по бул.Цвіточному, 9.

Згідно інформації наданою Фінансовим управлінням Южноукраїнської міської ради Миколаївської області №722/05-18 від 14.11.2017, повідомлено, що станом на 14.11.2017 до міського бюджету від ПП «Атланта» коштів за КБКД 21080500 «Інші надходження» (розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 ) не надходило (т.1 а.с.50).

Відповідач вказане рішення у встановленому чинним законодавством порядку не оскаржив, однак нараховані позивачем збитки не сплатив, що стало причиною звернення позивача до суду з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки аргументам позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною 1 ст.16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п.10) ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України).

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно ст.140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

У відповідності до ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пунктом 34) ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до п.п.5) п.«б» ч.1 ст.33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: делеговані повноваження вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом.

Згідно ч.6 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Відповідно до ч.1 ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

У відповідності до ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (відповідно до ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно ст.270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

В п.п.3.7. Постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» зазначено, що власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 №284.

Відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи якщо вони обґрунтовані.

За змістом пункту 2 Порядку №284 розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.152 Земельного кодексу України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3 Постанови Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 "Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" (надалі - Постанова №284), відшкодуванню підлягають, зокрема, збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи землекористувачів згідно п.2 згаданого Порядку визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад.

Вирішуючи такий спір, необхідно брати до уваги загальні положення статті 22, глави 82 Цивільного кодексу України.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Для застосування такої відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки) та ступінь вини у розумінні статті 1193 Цивільного кодексу України.

Заподіяні збитки полягають у неотриманні доходів до бюджету міської ради, які могли бути отримані у вигляді орендної плати при укладенні договору оренди і відсутності обмежень прав власника землі. При цьому, між протиправною поведінкою та збитками наявний причинний зв`язок.

Відповідачем не надано доказів відсутності його вини у заподіянні збитків, зокрема, доказів здійснення ним передбачених законодавством заходів зі своєчасного та повної сплати плати за користування земельною ділянкою під об`єктами нерухомого майна, що належить йому на праві приватної власності, та не вжив заходів, спрямованих на уникнення збитків.

Отже, у діях відповідача наявний повний склад цивільного правопорушення, що є підставою для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків.

Розрахунок збитків, нанесених Южноукраїнській міській раді Миколаївської області Приватним підприємством «Атланта» за час фактичного користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: Комунальна зона, 7 в місті Южноукраїнську загальною площею 10278 кв.м., нарахованих за період з 01.07.2014 по 01.07.2017 включно в судовому порядку не оскаржувало, збитки у розмірі 254051,06 грн не відшкодувало, що зумовило звернення позивача до суду з позовом.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі статтями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували вимоги позивача щодо стягнення збитків у вигляді неодержаних доходів (орендної плати за землю) за час фактичного користування земельною ділянкою відповідачем.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стягненню з відповідача підлягають збитки, нанесені позивачу відповідачем за час фактичного користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: Комунальна зона, 7 в місті Южноукраїнську в розмірі 254051,06 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того що, згідно ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Атланта» (55002, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, Комунальна зона, буд.7; ідент.код 30055127) на користь Южноукраїнської міської ради Миколаївської області (55002, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, вул.Дружби Народів, буд.48; ідент.код 33850880) 254051,06 грн збитків та 3810,77 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 21.10.2019 року.

Суддя М.В. Мавродієва